Гастрит        28 Лютого 2018        928         Коментарі Вимкнено до Аналіз на ротавірусну інфекцію: діагностика, як визначити і здавати кал

Аналіз на ротавірусну інфекцію: діагностика, як визначити і здавати кал

Зміст

  • Коли потрібно проводити діагностику?
  • Види дослідження
  • Методи дослідження калу на наявність кишкової інфекції
  • Рекомендації лікарів

Ротавірусна (кишкова) інфекція є однією з найбільш поширених, особливо серед дітей. Щоб правильно підібрати лікування необхідно з точністю визначити штам збудника. Це можна зробити в лабораторних умовах, здавши аналіз на ротавірусну інфекцію. Які саме види дослідження проводяться, дізнаємося в цій статті.

Коли потрібно проводити діагностику?

Сприйнятливість до інфекції дуже висока, після перенесеного захворювання утворюється нестійкий імунітет і не дає повного захисту від вірусів різних груп. Вірусна інфекція передається від хворої людини здоровій фекально-оральним шляхом.

Крім цього, можливі й інші способи зараження: контактно-побутовий (через предмети загального користування), водний (через брудну воду, призначену для пиття), аліментарний (продукти харчування). Клінічна картина кишкової інфекції схожа з багатьма хворобами ШКТ. Як визначити присутність ротавірусу?

В разі наступних симптомів слід якомога швидше звернутися до інфекціоніста:

  • нудота і багаторазова блювота;
  • підвищення температури тіла;
  • хворобливість і бурчання в животі;
  • розлад стільця (пронос);
  • блідість шкірних покривів;
  • сухість шкіри та слизових оболонок (симптом зневоднення);
  • м’язова слабкість, головний біль, млявість;
  • іноді можуть бути симптоми ГРВІ (нежить, біль у горлі, занепад сил).

Ротавірусна інфекція може виникнути в будь-якому віці. Особливо сприйнятливі до неї діти до 5 років.

Діарея, нудота, блювання та підвищення температури – перші ознаки кишкової інфекції

Види дослідження

Якщо ж з’явилися перші ознаки захворювання, необхідно терміново звернутися до фахівця. Він дасть напрямок, по якому необхідно здавати аналіз на кишкову інфекцію.

Результат можна буде отримати вже на наступний день після здачі матеріалу в лабораторію. Діагностика ротавірусної інфекції включає в себе дослідження біологічного матеріалу: фекалії, сеча, слина і блювотні маси.

Аналіз фекалій

Аналіз калу на ротавірусну інфекцію є головним видом дослідження для постановки діагнозу. Головним правилом збору матеріалу є відсутність контакту з унітазом, горщиком або памперсом дитини, не допускається кал після застосування клізми або після введення ректальних свічок. При недотриманні цих правил, результати можуть бути сильно спотворені.

Мазок на кишкову групу

У чистий контейнер поміщається не менше 3-5 гр фекалій і щільно закривається кришкою. Припустимо ємності зберігання в прохолодному місці не більше 12 годин. Якщо ж були знайдені антигени ротавірусу VР6, які належать до групи А, то результат буде позитивний і лікар ставить діагноз ротавірусної інфекції.

При їх відсутності – негативний. Для точної діагностики використовується метод ПЛР або ІФА. У разі якщо результат сумнівний або хибно, то хворому необхідно здати кал ще раз.

Аналіз крові

Якщо в організмі є ротавірус, то кров дещо змінюється: відзначається підвищення лейкоцитів, яке швидко змінюється їх падінням, лімфоцитів і моноцитів. ШОЕ зазвичай знаходиться в межах норми, хоча бувають і винятки.

Після отримання даних, необхідно проконсультуватися з фахівцем. Маніпуляція по забору крові виконується медичним працівником у стерильних умовах, застосовуючи правила асептики.

Аналіз сечі

При дослідженні сечі можна спостерігати підвищення лейкоцитів в ній, появи еритроцитів, білка і навіть циліндрів. Головним правилом збору матеріалу є правильна гігієна статевих шляхів перед процедурою, а також чистий стерильна ємність з щільною закручується кришкою.


Аналіз сечі на ротавірус – метод діагностики, побічно підтверджує діагноз
Важливо! Кращий час для взяття біологічного матеріалу становить перші 3 дні. Потім концентрація вірусу в організмі значно зменшується, що може позначитися на результатах аналізів.

Методи дослідження калу на наявність кишкової інфекції

Основним завданням лаборантів – виявлення того чи іншого збудника в біологічній рідині. Щоб знайти збудника кишкової інфекції медики використовують кілька методів:

  • Реакція аглютинації латексу (РАЛ). Полягає реакція антиген-антитіло. Для цього вибирається спеціальний антиген, який чутливий до еритроцитів і частинкам латексу. При їх взаємодії утворюється комплекс, що випадає в осад, який свідчить про наявність кишкової інфекції.
  • Імуноферментний аналіз (ІФА). Принцип полягає у зв’язуванні клітин імунітету з антигенами збудників захворювання. За допомогою спеціального ферменту визначається вийшла комплекс.
  • Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) полягає в багаторазовому копіюванні ДНК, фрагментів РНК за допомогою особливих ферментів. Після обробки лікар порівнює з базою результати і виявляє збудника.
  • Імуно-електронна мікроскопія (ІЕМ) дозволяє визначати збудника, який розмножується в клітинній культурі, і для нього немає інших тестових систем. В основі методу лежить взаємодія антитіл з вірусами при змішуванні матеріалів, що містять ці віруси, зі спеціальною сироваткою.

Щоб виявити наявність ротавірусу в домашніх умовах, можна використовувати Pharmasco CITO TEST ROTA. Це тест-касети, які допомагають діагностувати наявність інфекції протягом декількох хвилин. Але варто відзначити, що тестер може показати і помилковий результат. Купити його можна в аптеці без рецепта спеціаліста та згідно інструкції провести тестування будинку.


Тест-касета для виявлення кишкової інфекції в домашніх умовах

Рекомендації лікарів

Щоб не допустити проникнення ротавірусу в організм, необхідно дотримувати наступні правила:

  • мити руки після відвідування вулиці, громадських місць, перед прийомом їжі;
  • користуватися індивідуальними засобами гігієни (у кожного свої зубні щітки, рушники тощо);
  • бажано пити не сиру, а кип’ячену воду;
  • ретельно мити фрукти і овочі перед їжею;
  • часті провітрювання приміщення, вологе прибирання.

Заразитися ротавирусом можна не тільки коли людина хвора в гострій фазі, але і протягом тривалого часу після, оскільки вірус стійкий у зовнішній сфері. Особливу небезпеку являють ті люди, у яких захворювання протікає безсимптомно, проте вони є серйозною загрозою із-за активного виділення збудника в навколишнє середовище.

Існують і інші способи профілактики: вакцинація. Була розроблена жива вакцина, після введення якої утворюється стійкий імунітет. Тільки у 30 країн вона входить до складу обов’язкових щеплень, але користуються нею в 70 країнах. Завдяки вакцинації вдалося скоротити захворюваність ротавирусом майже на 80%.