З чого складається і як проходить відновлення після перелому хребта

Переломи хребта є найбільш важкими травмами опорно-рухового апарату. Відновлення після перелому хребта безпосередньо залежить від віку пацієнта, виду та ступеню отриманого ушкодження, його локалізації, а також від того, чи був, а якщо так, то наскільки пошкоджений спинний мозок.

ЛФК – основний вид відновлення після переломів хребетного стовпа

Інформація, фото і відео в цій статті допоможуть скласти загальне уявлення і з’ясувати деякі нюанси про те, як відновлюватися після перелому хребта.

Зміст статті

• Завдання лікування і реабілітаційні прогнози
  • I клініко-реабілітаційна група
  • II клініко-реабілітаційна підгрупа
  • III клініко-реабілітаційна група
• Кінезітерапія при компресійних переломах хребта
  • Перший період лікування
  • Другий період лікування
  • Третій етап лікування

Завдання лікування і реабілітаційні прогнози

При визначенні стратегії лікування, озвучуванні прогнозу та термінів відновлення після перелому хребців лікар спирається на наступну загальноприйняту градацію.

I клініко-реабілітаційна група

Компресійний перелом (1), злам дужки (2), відрив остистого відростка (3), каплевидний згинальних злам (4)

У цю групу відносять пацієнтів отримали компресійні або інші типи переломів тіл, дужок або відростків хребців, при яких спинний мозок не постраждав зовсім, або ж відбулося його струс або легкий удар.

Завдання лікування Методи

• Купірування больових відчуттів.
• Ліквідація деформації хребетного каналу (при наявності).
• Стабілізація травмованого хребетного сегмента.

• Іммобілізація.
• Медикаментозна терапія.
• Кінезітерапія.
• Лікувальні ванни та душі.
• Санаторно-курортна терапія.

Прогноз на повну реабілітацію більш ніж сприятливий. Середньостатистична тривалість строків з моменту початку лікування і до остаточного відновлення становить – від 3-х тижнів до 12 місяців.

II клініко-реабілітаційна підгрупа

До цієї групи відносять травми і переломи нижньогрудних і поперекових позвонковых сегментів, які призвели до пошкодження спинного мозку середнього або тяжкого ступеня тяжкості.

Головними завданнями для таких пацієнтів є:

• максимально можливе відновлення побутової незалежності, здібностей самообслуговування і самостійного пересування;
• навчання та адаптація до нових умов, що обмежують звичні фізичні руху;
• відновлення нейрогенної дисфункції сечового міхура (міхурову рефлекс);
• при неможливості продовження попередньої роботи, навчання нової професії.

Для такої реабілітації знадобиться, як мінімум, 12 місяців з дня скасування обраного способу іммобілізації і загоєння перелому.

Під час відновлювального періоду, а також і в подальшому житті, будуть необхідні:

• медикаментозна терапія;
• спеціальні комплекси гімнастичних вправ і асан йоги;
• заняття в басейні – дозоване плавання і аквааеробіка;
• фізіотерапевтичне лікування;
• курси сеансів масажу, голкотерапії;
• періодичне носіння корсета або застосування кинезиотейпирования;
• перегляд звичного харчового режиму та дотримання дієтичного харчування.

На замітку. При наявності після переломів поперекових хребців нейрогенної дисфункції сечового міхура, лікарська інструкція передбачає, що одночасно з ним починають лікувати і його наслідки – інфекційні запалення сечостатевої системи.

III клініко-реабілітаційна група

МРТ, показує перелом хребців і пошкодження спинного мозку в шийному відділі

Це найскладніша категорія пацієнтів. В неї потрапляють люди з переломами шийного і верхньогрудного хребетних відділів, при яких відбулося тяжкий чи середньої важкості ушкодження спинного мозку.

Прогноз на відновлення негативний, а його рівень залежить від конкретної локалізації перелому:

• для хворих з важким пошкодженням спинного мозку при переломах хребців у верхньому грудному відділі можлива реабілітація повного обсягу рухів руками;
• якщо спинний мозок постраждав на рівні хребців С6, С7 і С8, то пацієнти можуть самі їсти і пити, і їм необхідно прагне навчитися: самостійно виконувати гігієнічні та туалетні процедури, одягати і знімати одяг, сідати з ліжка в інвалідний візок і пересуватися на ній.

У більшості випадків на таке пристосування до нових умов життя з нерухомою нижньою частиною тіла йде від 1-го до 2-х років.

Мови про те, як відновитися після перелому хребта у верхньому шийному відділі з важким пошкодженням спинного мозку, бути не може. Результат такої травми – параліч верхніх і нижніх кінцівок (тетраплегія).

В особливо складних випадках, в добавок, виникає порушення роботи діафрагмального нерва, і продовження життя, на перших етапах лікування, можлива тільки з апаратом штучної вентиляції легенів та ентеральному харчуванні.

Тим не менш і повністю паралізованому людині, і його родичам, можна частково допомогти:

• при нерозв’язних проблемах з виведенням сечі, для запобігання інфекційних ускладнень, встановлюється протокол переривчастою катетеризації;
• у допомогу регулярним (1 раз в 2 години) поворотів тіла, які потрібні для запобігання пролежнів, випускаються спеціальні матраси для спинальників;
• розроблені спеціальні психотерапевтичні методики допомоги для паралізованих хворих та їх родичів;
• спеціальні електромеханічні системи допоможуть самостійно перевертати сторінки друкованих видань, користуватися телевізором та комп’ютерною технікою, керувати інвалідним електричної коляскою.

Увага! В більшості випадків переломи верхніх шийних хребців – це ціна за недотримання техніки безпеки на виробництві, за сидіння в автомобільному кріслі без підголівника під час удару ззаду при ДТП, за захоплення екстремальними видами спорту або за безпечність при пірнанні з берега вперед головою в незнайомих місцях.

Кінезітерапія при компресійних переломах хребта

Оскільки більшість випадків ушкоджень хребетного стовпа – це компресійні переломи, розташовані в грудопоперековий переході і в нижньому шийному відділі хребта. Тому як проходить відновлення після таких травм розглянемо більш детально. Основним способом лікування і реабілітації компресійних переломів є кінезітерапія.

Це збірний «модний» термін, який на практиці включає в себе, добре всім нам знайомі терапевтичні способи:

Активні методики, коли хворий виконує лікування самостійно, – різні форми лікувальної фізкультури.

Пасивні методики – витягування, масаж, тейпування, механотерапія.

Способи витягання залежно від локалізації компресійних переломів хребців

Лікування починається з витягування, який є головним видом знерухомлення для того, щоб компресійні травми зрослися. При локалізації пошкодження в попереку хворого укладають на спеціальним чином підняту ліжко (на фото 1), а при компресії в шийному застосовують петлю Глиссона (на фото – 2).

Перший період лікування

Перший період у хворих з поперековими компресійними травмами триває приблизно від 9 до 12 днів, а саме (або) до моменту дозволу повертатися на живіт. Це відбудеться, коли хворий зможе підняти обидві прямі ноги на 40°.

ЛФК I періоду при компресійних переломах грудопоперекового переходу і попереково-крижового відділу:

• зміст комплексу – чергуються між собою дихальні і підтримують вправи для суглобів рук і ніг;
• кількість повторень кожної вправи – від 6 до 12 разів;
• тривалість і загальна кількість занять в день – 6 разів за 20 хвилин.

Важливо! Особливу увагу слід приділити диафрагмальному дихання «животом». Воно не тільки сприятиме запобіганню запорів, але і посилить кровообіг в області травми, оскільки включить в роботу дрібні м’язові групи, розташовані поблизу поперекових хребців.

Перший період у хворих з компресійними переломами шиї ділиться на 2 етапи:

• Перший, з витягом петлею Глиссона, триває від 11 до 20 днів. ЛФК цього етапу повинно відповідати наступним характеристикам:
• утримання – комплекс з чергуються дихальних вправ (грудне, діафрагмальне і повне дихання йогів), рухів для суглобів рук і ніг, рухів нижньої щелепою вліво-вправо, широкого відкривання рота;
• під забороною – будь-які рухи головою і різкі рухи верхніми кінцівками;
• кількість повторень кожної вправи – 4-6 разів;
• темпо-ритм заняття і вправ – через кожні 2 вправи робиться 30-40 секундна пауза, а всі рухи виконуються повільно і плавно;
• загальна кількість занять на день – 7 або 8.
• Під час другого етапу, що триває 40 до 60 днів, хворому дозволяють сідати і вставати, а шию фіксують шийним жорстким ортезом чи напівжорстким коміром (див. фото вище). Заняття проводяться 5 разів на день. Кожне з рухів виконують від 4 до 8 разів у повільному або напівсередній темпі, стежачи за тим, щоб вони не викликали дискомфортних відчуттів. В комплекс включають наступні вправи для відновлення після перелому хребта шийного відділу:
• всі види дихальних вправ;
• плавні руху з максимально можливою амплітудою в суглобах рук і ніг;
• піднімання – опускання плечей і рух їх по колу (вперед і назад);
• статичне напруження м’язів шиї;
• різноманітні рухи нижньою щелепою;
• невеликі повороти і нахили голови.

На замітку. Під час другого етапу першого періоду, хворих з компресійними переломами шиї, дозволяють трохи ходити, в основному для відвідування туалетної кімнати. У цей час слід бути особливо уважними, рухатися плавно і повільно, і не повертати шию на оклики, а розгортатися всім тулубом.

Другий період лікування

Функціональна проба А. Н. Транквілітаті

Для хворих з компресійними переломами попереку тривалість другого періоду – до моменту дозволу вставати і ходити – визначається за допомогою проходження спеціального тесту, який проводиться на 45-60 день після дозволу повертатися на живіт. Пацієнт приймає позу ластівки з руками, витягнутими вперед-вгору (див. фото вище), напружує м’язи спини, а лікар по черзі натискає руками на область лопаток і крижів.

Для того, щоб пройти це випробування позитивно – під такими рухами тіло повинно розгойдуватися як прес-пап’є, пацієнту доведеться особливо потрудитися:

• кількість занять в день – 5-6;
• тривалість одного заняття – 35-40 хвилин;
• зміст комплексу – дихальна гімнастика, динамічні і статичні вправи для зміцнення м’язового корсету спини і живота, загальнорозвивальні вправи для суглобів рук і ніг;
• кількість повторень – вправи з дихальної гімнастики по 3 рази, загальнорозвивальні суглобові руху по 10-12 разів, динамічні вправи для спини й живота по 6 разів, статична напруга м’язів спини повинно тривати від 3 до 7 секунд, змінюючись паузами для відпочинку від 6 до 14 секунд.

Рада. Якщо є фінансова можливість, то на цьому етапі добре «виписати» відвідування хворого масажистом для виконання курсу сеансів лікувального масажу та/або запросити голкорефлексотерапевт.

Користуйтеся послугами тільки дипломованих иглотерапевтов

У хворих з компресійними переломами шийного відділу, на другому етапі лікування, який триває від 1 до 2-х місяців, поступово відміняють носіння коміра або ортеза, а комплекс лікувальних заходів повинен складатися з:

• спеціальної ранкової зарядки;
• комплексу ізометричних вправ для шиї, що виконується 5-6 разів на день;
• фізіотерапевтичних процедур (за призначенням лікаря);
• сеансів масажу, голковколювання;
• дозованого плавання на спині – 2-3 рази в тиждень по 45 хвилин.

Третій етап лікування

Заняття в басейні – одна з кращих форм ЛФК для відновлення після переломів попереку

Реабілітаційний період у пацієнтів з компресійними травмами грудопоперекового переходу, попереку і попереково-крижової області триває від 5 до 8 місяців.

У відновний план лікування включаються:

• щоденна ранкова 10-15 хвилинна зарядка;
• 3-4 разове, по 40-45 хвилин, виконання комплексу з дозволених гімнастичних (динамічних та статичних) вправ в усіх вихідних положеннях (крім положення сидячи), висов на перекладині на двох руках і допустимих асан йоги;
• піші прогулянки, з поступово збільшується тривалістю і скороченням їх кількості, починаючи з 4-х разів на день по 10 хвилин, до 1-го разу на день до 60-90 хвилин;
• 2-3-разове в тиждень відвідування басейну, де можна займатися аквааеробікою та/або дозованим плаванням, чергуючи всі стилі, крім Метелика;
• грязе – та бальнеолікування, інші фізіопроцедури, масаж, голковколювання, гірудотерапія;
• під забороною – положення сидячи, біг, у тому числі і підтюпцем, всі види стрибків, соскоков і підскоків, страт з тумбочки в басейні.

Вправи з предметами, рекомендовані для відновлення нескладних переломів шиї

Для повної реабілітації хворих з компресійними ушкодженнями шийного відділу, до продовження виконання лікування, рекомендованого в другому періоді, рекомендовано додати:

• заняття на гребному тренажері;
• вправи з гімнастичною палицею, медболом, баскетбольним м’ячем, ручними еспандером;
• піші прогулянки.

І на закінчення слід ще раз уточнити, на жаль, але повне відновлення після переломів хребта не завжди можливо і не залежить від бажання потерпілого.

Тим не менше при легких видах і ступеню тяжкості таких травм, саме старанність, старанність і точне виконання призначень лікарів – вертебролога, хірурга, реабілітолога та методиста ЛФК, впливає на кінцевий результат лікування і можливість повного функціонального відновлення хребетного стовпа.