Тиск        05 Квітня 2018        1844         Коментарі Вимкнено до Портальна гіпертензія — симптоми, діагностика і лікування

Портальна гіпертензія — симптоми, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Класифікація
  • 2 Причини
  • 3 Симптоми
  • 4 Стадії
  • 5 Особливості перебігу
  • 6 Діагностика
  • 7 Лікування
  • 8 Дієта при портальній гіпертензії
  • 9 Ускладнення
  • 10 Профілактика
  • 11 Прогноз

Портальна гіпертензія – захворювання, на тлі якого у ворітній вені печінки значно підвищується тиск. Причиною такої патології є різні порушення кровообігу. При цьому недугу з’являється варикозне розширення вен стравоходу і шлунка. Розпізнати захворювання можна за асцит, дисперсії, шлунково-кишкових кровотеч.

Діагностувати портальну гіпертензію досить просто, для цього необхідно провести УЗД, рентген, ЕГДС. Для лікування недуги використовуються медикаменти, призначається хірургічне втручання. На запущених стадіях призначається хірургічне втручання.

Класифікація

Щоб призначити максимально ефективну схему лікування, лікар повинен визначити форму портальної гіпертензії. Виділяють наступні різновиди цього захворювання:

  • Предпеченочная – кровотік порушується до входу вени у ворота печінки;
  • Внутрипеченочная – кровотік порушується безпосередньо в печінці;
  • Постпеченочную – кровотік порушується на виході із печінки;
  • Змішану – кровотік порушується в усіх ділянках печінки.
  • Внутрипеченочная портальна гіпертензія буває пресинусоидальная, синусоидная і постсинусоидная.

    Також виділяють певні стадії цього захворювання:

  • Доклінічна – у пацієнта відсутні які-небудь прояви недуги;
  • Помірна проявляються деякі ознаки портальної гіпертензії;
  • Декомпенсована – відкривається внутрішня кровотеча, симптоми недуги стають помітнішими;
  • Термінальна – з вен в ШКТ відкривається масивна кровотеча.
  • Причини

    Пусковим механізмом для розвитку портальної гіпертензії є порушення кровообігу в печінці. Зазвичай цьому передує руйнування паренхіми, а також патології верхньої і нижньої порожнистої вени.

    Спровокувати поступовий розвиток портальної гіпертензії можуть наступні патології:

    • Вроджені порушення будови ворітної вени;
    • Хвороба Вільсона, Каролі, Гоше;
    • Генетичні відхилення в будові печінки;
    • Склероз, стеноз і тромбоз портальної вени;
    • Пухлини і новотворення в очеревині;
    • Полікістоз печінки;
    • Фіброз, цироз і рак печінки;
    • Вузлові розростання сполучної тканини;
    • Алкогольний гепатит;
    • Вживання деяких лікарських препаратів;
    • Синдром Бадда-Кіарі;
    • Перикардит;
    • Недостатність серцевої м’язи.

    Симптоми

    Діагностика портальної гіпертензії вимагає розширеного обстеження. Визначити недугу на початкових стадіях вкрай складно, так як він не проявляє себе специфічними ознаками. Його симптоми можна легко списати на інші патології ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

    Розпізнати портальну гіпертензію можна за наступними симптомами:

    • Збільшення селезінки;
    • Варикозного розширення вен внутрішніх органів;
    • Ізольованого асцит;
    • Портальної колопатии, гастропатії;
    • Зниження апетиту;
    • Метеоризму, нудоті і блювоті;
    • Урчанию в животі;
    • Частих позивах в туалет.

    Стадії

    Портальна гіпертензія має стадійний перебіг. Фахівець легко зможе визначити, яка ступінь ураження організму. На самому початку розвитку хвороби людина скаржиться на біль у верхній частині живота, жовтяницю, потемніння шкіри долонь.

    З часом з’являються набряки на кінцівках, в очеревині може накопичуватися рідина.

    Особливу небезпеку представляє варикозне розширення вен стравоходу. Воно може призвести до кровотеч на тлі підвищення внутрішньочеревного тиску. Розпізнати його можна по хворобливості під час дефекації і чорного стільця.

    На даний момент виділяють наступні стадії портальної гіпертензії:

  • Перша стадія – людина починає кульгати, його мислення сповільнюється, відзначаються часті перепади настрою, руки постійно трясуться. При цьому кардіограма повністю у порядку;
  • Друга стадія – людина набуває неадекватну поведінку, постійно сонливий, сповільнюються всі процеси в організмі, живіт значно збільшується в розмірах;
  • Третя стаття – людина постійно спить, його важко розбудити, на ЕКГ відзначаються порушення серцевого ритму, повністю чорний кал;
  • Четверта стадія – людина впадає в кому, відсутні процеси життєдіяльності, ЕКГ патологічна.
  • Особливості перебігу

    Портальна гіпертензія викликає порушення в усьому організмі. На початковій стадії у людини уражаються периферичні судини, при цьому зберігається тонус печінки. Порушується загальний кровотік, з-за чого запалюється портальна вена. Порушуються регуляторні здібності, печінка руйнується. З-за цього на її поверхні розростаються ділянки сполучної тканини.

    Існують деякі особливості перебігу цієї патології:

    • У печінці виникає перешкода, яка не дає нормально циркулювати крові;
    • Портальні судини збільшують опір;
    • Кровотік в портальних венах збільшується;
    • Розвивається асцит, за яким зазвичай вдається діагностувати патологію;
    • Формується колатералей;
    • Виникає печінкова енцефалопатія;
    • Селезінка збільшується в розмірах, із-за чого в організмі розвиваються застійні явища.

    Діагностика

    Щоб діагностувати портальну гіпертензію, необхідно провести розширене дослідження. Для початку лікарю необхідно зібрати детальний анамнез, визначити, чи були які-небудь захворювання печінки у родичів. Після цього пацієнт відправляється на інструментальне дослідження.

    У першу чергу проводиться загальний і біохімічний аналіз крові, дослідження крові на віруси і імуноглобуліни. Після цього проводиться рентген черевної порожнини, целіакографія і спленопортографія.

    Щоб виявити асцит, проводиться ультразвукове дослідження черевної порожнини. Оцінити кровообіг допоможе доплерометрія печінки. Додатково призначається ФГДС, езофагоскопія, ректороманоскопія.

    Якщо ж цих методів діагностики недостатньо, людину відправляють на ендоскопію стравоходу і шлунка. Для отримання матеріалів, які підтвердили б захворювання, береться біопсія печінки.

    Лікування

    Чим раніше буде розпочато лікування портальної гіпертензії, тим вище ймовірність того, що вам вдасться уникнути серйозних ускладнень. Враховуйте, що займатися лікуванням повинен виключно лікар. Самостійне призначення лікарських препаратів може призвести до розвитку серйозних ускладнень.

    Терапія портальної гіпертензії включає в себе наступні заходи:

  • Прийом 20-180 мг Пропранололу 2 рази в день. При цьому проводиться перев’язка або склеротерапія розширених варикозом вен печінки;
  • При відкритті кровотечі призначається 1 мг Терлипрессина, який вводиться внутрішньовенно. Таку терапія повторюють кожні 4 години протягом дня. Такий метод впливу стабільний і не викликає побічних ефектів на відміну від Вазопресину;
  • Щоб зупинити частоту кровотеч, рекомендується вводити по 250 мг Соматостатину внутрішньовенно, а через 4 години – крапельно. Продовжувати введення необхідно протягом 4 днів. Потрібно враховувати, що така терапія негативно позначається на водно-сольовому балансі, з цієї причини необхідно стежити за своїм харчуванням на час лікування. При асциті така терапія не призначається.
  • На запущених стадіях портальної гіпертензії медикаментозна терапія не здатна принести ніякого ефекту. В такому разі призначається інвазивне або хірургічне втручання. Найбільш ефективними та популярними є:

    • Ендоскопічна склеротерапія – найбільш популярна процедура, яка проводиться при портальній гіпертензії. Суть втручання полягає у проведенні тампонади, під час якої вводиться соматостатин. У вену вводиться склерозант, який склеює вену. Вона закупорюється, після чого повністю відмирає. Ефективність процедура досягає 80%;
    • Тампонада стравоходу – процедура, яка проводиться за допомогою зонда Блейкмора. У шлунок вводиться спеціальний пристрій, який нагнітає повітря в шлунок. З-за цього нижню третину стравоходу притискається до відня шлунка. При цьому балон нагнітає повітря протягом всього дня;
    • Ендоскопічна перев’язка – процедура, яка проводиться на шлунку і розширених варикозом вен. Вона досить складна, однак високо ефективна. З її допомогою вдається зупинити кровотечу, а також запобігти їх подальший розвиток;
    • Планове хірургічне втручання – воно проводиться для запобігання подальших кровотеч, може иссекаться частину печінки та вени;
    • Трансплантація печінки – найбільш радикальне втручання при портальній гіпертензії. Воно необхідне в тому разі, якщо захворювання ускладнене частими кровотечами або ж цирозом.

    Дієта при портальній гіпертензії

    Щоб полегшити перебіг портальної гіпертензії, необхідно особливу увагу приділити своєму раціону. Правильно підібране харчування допоможе знизити навантаження на печінку, завдяки чому людина буде відчувати себе набагато краще.

    Дуже важливо мінімізувати кількість вживаної солі до 3 мг, а краще повністю відмовитися від неї. Ця спеція затримує рідину в організмі, з-за чого підвищується артеріальний тиск.

    Також постарайтеся зменшити кількість продуктів з високим вмістом білка. Він прискорює розвиток печінкової енцефалопатії.

    Дозволені продукти Заборонені продукти
    Овочі та фрукти

    Овочеві супи і гарніри

    Каші

    Нежирні сорти м’яса

    Відварна риба

    Нежирні кисломолочні продукти

    Фруктові соки

    Ягідні морси

    Черствий хліб

    Жирні м’ясні продукти

    Наваристі бульйони

    Копчені, мариновані, гострі і пряні продукти

    Жирні молочні продукти

    Курячі яйця і консерви

    Випічка

    Шоколад

    Кава і чай

    Алкогольні напої

    Ускладнення

    У разі тривалої відсутності лікування портальна гіпертензія викликає серйозні ускладнення. Зазвичай вони зачіпають печінку, через що наслідки зачіпають всі органи і системи. Найчастіше виникають такі ускладнення:

    • Внутрішні кровотечі в ШКТ;
    • Асцит – заповнення черевної порожнини рідиною;
    • Гіперспленізм – явище, за якого знижуються імунні здібності, розвивається анемія, знижується згортання крові;
    • Печінкова недостатність – порушення роботу частки органу або його цілком;
    • Печінкова кома – явище, коли орган не може виконувати свої функції;
    • Печінкова енцефалопатія – порушення кровообігу в органі;
    • Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки – порушення цілісності тканин;
    • Неспецифічний коліт і ентерит;
    • Цистит;
    • Летальний результат.

    Профілактика

    Профілактика – вкрай важлива міра, яка допоможе не допустити розвитку ускладнень портальної гіпертензії. Якщо ж почати дотримуватися певних правил на початкових стадіях, вам вдасться зупинити розвиток даної патології.

    Для цього досить дотримуватися наступних рекомендацій:

  • Правильно і збалансовано харчуйтеся;
  • Ведіть активний спосіб життя, регулярно гуляйте на свіжому повітрі;
  • Регулярно займайтеся спортом;
  • Відмовтесь від вживання алкогольних напоїв;
  • Постарайтеся відмовитися від куріння;
  • Поліпшите свої житлово-побутові умови;
  • Регулярно робіть собі вакцини від вірусних захворювань;
  • Регулярно робіть вологе прибирання будинку.
  • Якщо ж ви страждаєте від портальної гіпертензії, то для недопущення кровотеч рекомендується дотримуватися наступних правил:

    • Регулярно проходьте обстеження у лікаря;
    • Приймайте всі ліки, призначені лікарем;
    • Регулярно здайте аналіз крові;
    • Регулярно проходите коагулограму;
    • Кожні 6 місяців проходите ФГДС;
    • Щорічно проходьте РРС.

    Прогноз

    Прогноз на перебіг портальної гіпертензії залежить від безлічі факторів. Багато в чому це визначає характер лікування, а також ступінь ураження організму. Якщо ж недуга дійшов до повної поразки портальної вени, то в більшості випадків настає летальний результат.

    Розвивається масивна кровотеча в ШКТ, на тлі якого відкривається печінкова недостатність. Якщо ж вчасно приступити до терапії, портальна гіпертензія може придбати доброякісний перебіг. При накладанні анастомозів на вени вдається продовжити життя на 10-15 років.