Зміст
- 1 Склад і форма випуску
- 2 Властивості
- 3 Призначення
- 4 Микардис плюс – інструкція по застосуванню
- 5 Передозування
- 6 Побічні дії
- 7 Протипоказання
- Взаємодія 8
- 9 Взаємодія з алкоголем
- 10 Аналоги
- 11 Особливі вказівки
- 12 Відгуки
Микардис плюс є ефективним у боротьбі з підвищеним тиском. Досить добре сприймається організмом, маючи при цьому мінімальну кількість випадків виникнення побічних реакцій. Самий значний недолік даного препарату – велика вартість.
Даний препарат має німецьке походження, випускається німецькою фармакологічною компанією «Берінгер Інгельхайм». Має багато аналогів.
Склад і форма випуску
Микардис плюс увібрав у себе такі інгредієнти, як телмисартан, відомий своєю здатністю знижувати тиск, і гідрохлортіазид, що працює як сечогінний компонент. Разом ці речовини здатні дати більш відчутний результат у боротьбі з підвищеним АТ, ніж поодинці.
Телмисартан пригнічує роботу рецепторів ангіотензину II, виштовхуючи їх з зв’язування з рецепторами. По суті, він впливає на рецептори, проти яких спочатку не покликаний контактувати.
Запрограмований на те, щоб знижувати АТ у результаті зниження основного минералокортикостероидного гормону кори надниркових залоз у людини. При цьому не пригнічуючи дію реніну, що відповідає за регулювання тиску. На іонні канали дана речовина також не несе негативного впливу, не блокує брадикінін. В результаті прийому телмисартана АТ знижується, але серцевий ритм не змінюється.
Речовина зберігає свою здатність знижувати тиск однаково протягом доби. При цьому і в останні години його активність також висока. Після закінчення процедур тиск поступово приходить до початкового показника.
Гідрохлортіазид є представником тіазидних сечогінних препаратів. Його механізм роботи заснований на зниженні ОЦК, при цьому зростає активність реніну. Прискорення вироблення альдостерону призводить до того, що виникає ефект гіпокаліємії. Але другий основний інгредієнт Микардиса, телмисартан цей процес гальмує, блокую РААС.
Прийом гідрохлортіазиду протягом тривалого часу знижує ризик появи ускладнень з боку серця, вирівнює роботу судин, в результаті знижує ймовірність смерті. Від серцево-судинних захворювань.
Вже через пару годин після прийому речовини воно починає активно працювати, викликаючи сечогінний ефект. Свою активність зберігає до 12 годин.
Властивості
Телмисартан після потрапляння в організм вже через 50 хвилин, найбільше дві години, досягає свого максимального рівня вмісту. Чим вище початкова порція, тим більший відсоток активної речовини засвоїться в організмі. В середньому цей показник дорівнює 50 %. У разі прийому препарату під час їжі його всмоктування знижується.
Телмисартан розподіляється в організмі за рахунок зв’язування з глюкуроновою кислотою.
Значний обсяг від прийнятої порції видаляється з організму з жовчю через анальний канал. Невелика дещиця виводиться з уриною.
Слід знати, що у жінок дана речовина в крові становить концентрацію в два-три рази вище, ніж у чоловіків, що ніяк не впливає на роботу препарату.
Від віку показники даної речовини ніяк не залежать.
При невеликому порушенні роботи нирок коригування дозування не потрібне.
У разі наявних відхилень в роботі печінки біодоступність телмисартана досягає майже 100-відсоткового обсягу. При цьому час напіввиведення не змінюється.
Гідрохлортіазид після потрапляння в організм у середньому за пару годин досягає свого максимального рівня концентрації в крові. Близько 60 % від прийнятого обсягу всмоктується, розподіляючись з білками плазми. Дана речовина не змінюється, зберігаючись у первісному вигляді і виводиться через сечостатеву систему. Час напіввиведення становить приблизно 10-15 годин.
Гідрохлортіазид має тенденцію до концентрації в крові, але більш вагомого результату від прийому даного препарату у жінок не було.
При порушеннях в роботі сечової системи час напіввиведення гідрохлортіазиду знижується і досягає 34 годин.
Призначення
Микардис плюс застосовують у терапії підвищеного тиску в тих ситуаціях, коли ведення монотерапії одним з компонентів неможливо.
Микардис плюс – інструкція по застосуванню
Приймати варто один раз в день. У тому випадку, якщо раніше велася терапія одним лише телмисартаном, дозування спочатку рекомендується трохи збільшити. Але можливий перехід на комбінований препарат без корекції в обсязі.
Передбачається перехід від монотерапії на Микардис плюс 80/12,5 у тому разі, якщо менша дозування не призводить до бажаного поліпшення.
Більш високу концентрацію з вмістом 80/25 призначають у ситуаціях, коли менша концентрація не сприяє поліпшенню загального стану.
Максимальний ефект, як правило, досягається через місяць-два після початку курсу. Якщо в цьому є необхідність, Микардис плюс можна доповнити іншим препаратом, що працюють на зниження артеріального тиску.
При наявності тяжкого ступеня гіпертензії допускається доведення добової дози до 160 мг.
Даний препарат приймають незалежно від прийомів їжі, але на порожній шлунок ефект досягається швидше.
У разі наявної ниркової недостатності міститься в Микардис плюс гідрохлортіазид може неблаготворно позначитися на подальшому стан людини, тому такого призначення краще не проводити. При даному захворюванні краще підійдуть петльові діуретики.
Передозування
Подібних випадків виявлено не було. Але можливо припустити, що побічним ефектом від такої ситуації може стати занадто сильне зниження артеріального тиску.
Побічні дії
Вірогідність виникнення побічних реакцій ніяк не пов’язана з віком, дозуванням, статевою приналежністю та іншими гендерними ознаками.
- Одним з ймовірних побічних явищ може стати виникнення всіляких інфекцій та заражень. Найпоширеніше з них – сепсис. При чому аж до летального результату. Можливі захворювання сечових шляхів, не виключено виникнення інфекційних уражень верхніх дихальних шляхів.
- У поодиноких випадках відзначалися біль у грудях, поява симптомів грипу, поява загальної слабості організму.
- Ймовірно виникнення порушення функції нирок.
- Не виключена можливість розвитку анемії, підвищення кількості еозинофілів і зниження кількості тромбоцитів.
- В опорно-руховому апараті і сполучних тканинах можуть розвинутися такі захворювання, як болі в суглобах, які мають летючий характер, біль у спині, судоми, біль у м’язах у результаті гіпертонусу та інші.
- Поява збоїв в роботі печінки може також виникнути як один з побічних ефектів.
- Можливі алергічні реакції у вигляді набряків, свербіння, почервоніння шкіри, свербежу, підвищеного потовиділення і ін
- Пронос, відчуття спраги у роті, неприємні відчуття в області шлунка також вірогідні при отриманні терапії Микардис плюсом.
- Задишка, запаморочення, порушення зору, непритомність, порушення сну, депресія.
- Порушення серцевого ритму, занадто сильне зниження артеріального тиску, брадикардія, різке зниження тиску в момент зміни положення тіла – всі ці порушення також відмічались під час клінічних випробувань.
Незважаючи на те, що препарат передбачає калийсберегающий ефект, гіперкаліємія в окремих випадках все-таки може розвинутися.
При заборі крові аналіз може показати дуже низький рівень гемоглобіну, не виключено підвищення змісту сечової кислоти, креатиніну, печінкового ферменту.
Протипоказання
Препарат не протипоказаний, але приймати його потрібно з обережністю при наступних захворюваннях і станах.
- Звуження діаметра ниркових артерій, зниження ОЦК внаслідок лікування сечогінними, безсолевая дієта, пронос і блювання, зниження рівня натрію та калію в організмі – всі ці стани не є прямими протипоказами, але терапія Микардис плюсом на їх тлі повинна проводитися під строгим контролем з боку лікаря.
- Після операції з пересадки нирки також потрібне особливе спостереження.
- Серцева недостатність, що знаходить в хронічній стадії, звуження аортального та мітрального клапанів, ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз.
- При первинному альдостеронизме ефективність і безпека даним препаратом виявлена не була.
Взаємодія
Микардис плюс в поєднанні з Амантадином може істотно знизити метаболізм препаратів, які запускають процес некрозу всередині злоякісної клітини, і посилює їх здатність до закономірного зниження лейкоцитів і тромбоцитів. Такий ефект слід враховувати і з обопільної терапії краще виключити.
Наявний в даному гіпотензивний препарат гідрохлортіазид здатний підсилити втрату калію, провоцируемую бета-адреноблокаторами та диазооксидом. Слід брати до уваги той факт, що антихолінергічні препарати за рахунок зниження перистальтики шлунка здатні збільшити об’єм всмоктування гідрохлортіазиду.
В результаті роботи останнього вірогідне збільшення рівня кальцію через зниження його виведення з організму.
В виду того, що гідрохлортіазид сприяє збільшенню вмісту сечової кислоти, краще передбачити ймовірність корекції в прийомі урикозуричних препаратів. Використання сечогінних тиазидной групи здатне збільшити частотність підвищеної реакції на Алопуринол.
Сечогінні, яким є гідрохлортіазид здатні збільшувати дію недеполяризуючих міорелаксантів. У той же час ефективність пресорних амінів, може бути, навпаки, знижена.
Комбінація гідрохлоротіазиду з НПЗЗ знижує сечогінну властивість першого, отже, і здатність знижувати тиск у препарату знижується. Також на тлі такого комбінаторного співробітництва може проявитися ниркова недостатність. Тому перш ніж призначати подібне поєднання потрібно провести повний аналіз роботи сечостатевої системи.
Паралельний прийом з серцевими глікозидами збільшує ймовірність появи порушень частоти серцевого ритму, відбувається це внаслідок вірогідного зниження калію і магнію в організмі.
Комбінація з Колестрамином або Колестиполом може перешкодити якісному всмоктування гідрохлоротіазиду, в результаті чого бажаний ефект від лікування не буде досягнутий.
В паралелі з етанолом, барбітуратами та опіоїдними знеболювальними збільшується ймовірність появи ортостатичної гіпотензії. При змішуванні з метформіном виникає ймовірність розвитку лактоцидозу.
При деяких комбінаціях рівень калію значно знижується в організмі людини, таке зниження можуть спровокувати серцеві глікозиди, препарати, що регулюють серцевий ритм. Для того, щоб уникнути гіпокаліємії потрібно регулярно проводити контроль за вмістом даного елементу в крові.
В комбінації з іншими препаратами, які працюють на пониження тиску, може призвести до дуже значного зниження артеріального тиску.
При прийомі калійзберігаючих сечогінних в комплексі з Микардисом може з’явитися гіперкаліємія. Щоб уникнути подібного результату потрібен постійний контроль за його рівнем у крові.
Рідко, але все ж є ймовірність, що при поєднанні з препаратами, що містять літій, може призвести до підвищеного вмісту, тому такий курс можливий тільки при постійному контролі з боку лікарів.
Взаємодія з алкоголем
Микардис плюс горілка несумісні.
Аналоги
Микардис плюс має досить високу вартість, як і всі його аналоги, які містять в собі телмисартан. Особливо при тому розрахунку, що прийом цього препарату потрібно постійно.
Також перехід на аналог можливий у тому випадку, якщо Микардис плюс з якихось причин протипоказаний або викликав побічні ефекти.
- Лориста. Володіє тими ж властивостями, що і Микардис плюс, але в його основі знаходиться лозартан. Дана речовина має більш широкий спектр дії, при цьому протипоказань у нього трохи менше, ніж у суперника. Вартість його коливається близько 200-300 рублів.
- Валз. Володіє тим же терапевтичний ефект, що і Микардис плюс, але механізм його дії працює по-іншому. Часто призначають для лікування хронічних стадій серцевої недостатності. Зі своїм аналогом має приблизно однакові побічні реакції та протипоказання. В аптеках його можна знайти в межах 200-300 рублів.
- Лізиноприл. Є інгібітором АПФ. При лікуванні тих же симптомів, що і Микардис плюс він має інший механізм дії. На тлі багатьох аналогів його виділяє порівняно невелика вартість, трохи вище 100 рублів.
- Конкор. Основний інгредієнт бісопрололу фумарат. Механізм його роботи також різний з Микардисом, при цьому має кілька більш широкий список показань, у тому числі ішемічна хвороба, серцева недостатність. По вартості також на порядок дешевше свого німецького побратима. Близько 350 рублів.
Прямих аналогів Микардиса плюс широкою популярністю користуються Прайтор, Танидол, Тезео, Телмисартан та інші. Їх застосовують в монотерапії в тому випадку, якщо у пацієнтів на индапамин є алергічна реакція, інші протипоказання або виникли побічні реакції. Всі ці препарати містять у собі тільки один компонент Микардиса – телмисартан.
Вартість Микардиса плюс починається близько 700 рублів і досягає майже 1800.
Особливі вказівки
В виду того, що у деяких пацієнтів через придушення гормональної системи, що відповідає за кров’яний тиск, можуть виникнути проблеми з нирками, аж до гострої ниркової недостатності, вести лікування потрібно з подвоєною блокаду РААС. Доцільно ввести в курс інгібітори АПФ. При цьому моніторинг роботи нирок обов’язковий. Також потрібно більш ретельне спостереження за рівнем калію і магнію в крові.
У тому випадку, якщо ПЕКЛО і робота нирок переважно залежить саме від активності РААС, є ймовірність появи артеріальної гіпотензії у гострій формі, у вкрай рідкісних ситуаціях можлива ниркова недостатність.
При наявності цукрового діабету та ІХС ймовірний шанс інфаркту міокарда, а також летальний результат. Слід враховувати, що ІХС може протікати без видимих ознак, тому при наявності цукрового діабету перед прийомом Микардиса плюс доцільно провести всебічне обстеження з метою виключення додаткових обтяжуючих факторів.
Для отримання потрібного результату лікування дозування Микардиса плюс можна злегка підкоригувати, ввівши додатковий прийом Микардиса.
Збої в роботі печінки при терапії телмисартаном частіше зустрічається у представників жителів Японії, в той час як у представників негроїдної раси даний компонент взагалі малоефективний.
При тяжкому перебігу гіпертензії допустимо повішення дозування до 160 мг. При такому прийомі лікування ведеться більш ефективно і досить добре сприймається організмом.
Так як телмисартан переважно виводиться з організму з жовчю, то при наявних хворобах жовчного міхура і його проходів або при печінковій недостатності можливе значне зниження кліренсу Микардиса плюс.
При наявності первинного альдостеронизма даний препарат може виявитися малоефективним.
Як правило Микардис плюс легко переноситься більшістю пацієнтів, тому на керування автомобілем обмеження не поширюються. Однак при наявних індивідуальних симптомах начебто запаморочення, сонливості та інших подібних реакціях від такої діяльності краще відмовитися в цілях власної безпеки.
При порушеннях в роботі печінки легкого і середнього ступеня тяжкості добова доза телмисартана не повинна перевищувати 40 мг.
Додаткової коригування у хворих літнього віку препарат не вимагає.
Відгуки
Ганна Миколаївна, Мінськ. Довго приймала Микардис, допомагав дуже добре при моєму постійному підвищеному тиску. Але пару місяців тому зрозуміла, що тиск моє вже не так ідеально, як хотілося б, може до колишньої дозуванні виробилася звичка, може в силу віку судини стали ще меншими. Кардіолог порадила препарат не міняти, так як мій організм його прекрасно переносить, але дозування ми збільшили. Тепер п’ю Микардис плюс і про тиск знову забула.
Ірина, Еліста. Три місяці тому у мене почалися головні болі, слабкість, якась дивна сонливість. Я особливо хворіти не звикла, тому довго збивала біль знеболюючими. Потім зрозуміла, що у моїх недуг є якийсь загальний діагноз. Лікар приголомшила, виявилось у мене підвищений тиск. Прописала Микардис плюс і як-то життя відразу налагодилося, і голова більше не болить. Єдине, що мене бентежить, мені всього 25, а я вже постійно змушена приймати таблетки, що далі буде?
Семен, Пенза. Тиск у мене давно, ще з армії. Раніше брав Конкор і він мені цілком допомагав, потім може звикання вийшло, але навіть збільшення дозування не допомагало. Лікар прописав мені Микардис плюс. Препарат дуже хороший, німецький, і кардіологи, судячи з відгуків в інтернеті, його хвалять. Єдиний «мінус» цього препарату – причому дуже жирний, його вартість. Упаковка в 28 штук коштує 1770! Це ж у рік більше 20000 тисяч тільки на цей препарат буде йти.
