Тиск        12 Листопада 2018        1016         Коментарі Вимкнено до Недостатність мітрального клапана: причини, симптоми і лікування

Недостатність мітрального клапана: причини, симптоми і лікування

Зміст

  • 1 Основна інформація
    • 1.1 Опис хвороби
    • 1.2 Причини патології
  • 2 Симптоми захворювання
  • 3 Види та стадії
  • 4 Необхідна діагностика
  • 5 Методи лікування
  • 6 Прогноз і профілактика

Основним завданням мітрального клапана є перекриття щілини між лівим шлуночком і передсердям для того, щоб перешкодити зворотному току крові. При недостатності мітрального клапана цей отвір не змикається, залишається просвіт, відбувається занедбаність крові в передсердя із лівого серцевого шлуночка. Це приводить до збільшення кров’яного тиску і об’єму, що стає причиною легеневої гіпертензії.

Основна інформація

Така патологія характерна для дорослого населення і дуже рідко зустрічається у дітей. На її тлі може розвиватися стеноз і порок кровоносних судин.

Опис хвороби

Це одна з найпоширеніших серцевих аномалій. У 70% пацієнтів ізольована форма НМК. Основною причиною розвитку патології є ревматичний ендокардит. Хронічна недостатність починається через рік після першого серцевого нападу.

У групу ризику потрапляють люди, хворі вальвулитом, який пошкоджує стулки клапана. Як наслідок, розвивається кальциноз. Потім відбувається скорочення довжини хорд, і папілярні м’язи піддаються склеротичних процесів. Починається деструкція серцевих структур. Стулки клапана перестають щільно змикатися, з-за чого відбувається сильний вихід крові. Тиск збільшується і починаються застійні процеси.

Причини патології

Такий порок рідко буває вродженим. Існує ряд захворювань, з-за яких може виникнути ця патологія. До них відносяться наступні:

  • інфаркт клапана з утворенням рубця;
  • розрив хорд і стулок, як наслідок інфекційного ендокардиту;
  • синдром сполучнотканинної дисплазії;
  • травматичні ушкодження грудної клітини з деструкцією хорд;
  • наслідки ревматизму у вигляді деформації стулок і тканин під клапанами;
  • розширення мітрального кільця при кардіоміопатії;
  • ускладнення після хірургічного втручання;
  • функціональна недостатність клапана;
  • ряд аутоімунних захворювань;
  • запалення суглобів;
  • пролапс клапана.

На тлі цього захворювання може з’явитися такий порок, як мітральний стеноз.

Симптоми захворювання

Симптоматика цієї патології буде змінюватися в міру розвитку недостатності. На початковому етапі симптомів може не бути зовсім. Небезпека полягає в тому, що протягом декількох років захворювання буде протікати безсимптомно. У процесі розвитку патології у хворого з’являться:

  • задишка;
  • слабкість;
  • швидка втомлюваність;
  • часте серцебиття;
  • сухий кашель;
  • кровохаркання.

З часом розвивається застій у венозному колі, що призводить до серцевої астми. Ознакою такого стану є сильний кашель по ночах, і у пацієнта створюється враження, що йому не вистачає повітря. Він починає страждати від ангінних больових синдромів, що з’являються за грудною кліткою в області серця, що віддають в ліве передпліччя, лопаткову область і руку.

Далі становище ускладнюється тим, що розвивається недостатність правого серцевого шлуночка. Додаються наступні симптоми:

  • набряки верхніх і нижніх кінцівок;
  • посиніння шкірних покривів;
  • набухання шийних вен;
  • скупчення рідини в очеревині.

При ретельному огляді пацієнта діагностується збільшення печінки. Через здавлювання гортанного нерва розширеним передсердям і легеневим стовбуром починається осиплість. На останній стадії хворому ставлять діагноз миготливої аритмії.

Види та стадії

Мітральна недостатність може бути гострою чи хронічною. За причинами виникнення вона ділиться на ішемічну та неишемическую. При органічній формі порушується структура клапана. Крім нього, можуть бути уражені і сухожилля, які фіксують.

Причиною дилатації лівого шлуночка вважається гемодинамічне перенапруження. В результаті такого захворювання серцевого м’яза утворюється відносна або функціональна недостатність. Розрізняють 5 ступенів патології:

  • Недостатність мітрального клапана 1 ступеня передбачає помірні порушення тільки з боку структури клапана. Кровотік становить не більше 25%. Пацієнта нічого не турбує. Серцеві шуми незначні. На ЕКГ НМК 1 ступеня не діагностується.
  • Недостатність 2 ступеня обумовлена кров’яним наповненням передсердя до 50%. Починають проявлятися ознаки легеневої гіпертензії. У хворого з’являється тахікардія, він починає кашляти навіть під час спокою і страждати від задишки при фізичних навантаженнях. Зміни в передсерді видно на ЕКГ. Аускультація дає можливість почути шуми. Серцеві кордону збільшуються.
  • При мітральної недостатності 3 ступеня кров’яний наповнення лівого передсердя відбувається на 90%. Це вже стадія декомпенсації, і кров залишається в передсерді. У пацієнта підвищується венозний тиск і з’являються набряки. На огляді у лікаря при обмацуванні виявляється збільшений розмір печінки. ЕКГ показує зміни лівого шлуночка і мітрального зубця. Визначаються сильні шуми в систолу.
  • 4 ступінь є дистрофічної. В малому колі кровообігу починається застій. Клапан піддається патологічних структурних змін. Пацієнту рекомендують операцію, яка зазвичай закінчується сприятливо.
  • 5 ступінь називають термінальній. З-за важкого стану хворого не дозволяється проводити оперативне втручання. Прогноз вкрай несприятливий і з причини ускладнень часто з летальним результатом.
  • Необхідна діагностика

    При появі подібних ознак слід звернутися до лікаря. Для того щоб правильно діагностувати захворювання, має бути проведено ряд комплексних обстежень:

    • огляд пацієнта, що включає огляд, пальпацію, перкусію та аускультацію;
    • електрокардіограму;
    • УЗД серця;
    • рентгенографію грудної клітки;
    • ехокардіографію;
    • зондування порожнин серця;
    • вентрикулографию.

    Грамотний збір анамнезу дасть можливість лікарю призначити необхідні види діагностичних обстежень. Перкусія допоможе визначити, наскільки розширені межі серця. Виявити систолічні шуми і оцінити їх рівень можна за допомогою аускультації.

    ЕКГ і рентгенограма покажуть розширення передсердя і шлуночка ліворуч. Кращою діагностикою вважається ехокардіографія, яка дозволить оцінити патологію і ступінь ураження самого клапана.

    Методи лікування

    Терапія передбачається медикаментозна на перших стадіях і хірургічна — на останніх. Але повністю вилікуватися можна тільки завдяки операції, яку можуть рекомендувати пацієнту вже на 3 стадії. Якщо у пацієнта гостра форма, то спочатку за допомогою ліків знімають симптоми, а потім проводять оперативне втручання.

    Хронічна форма захворювання передбачає різні види терапії, які залежать від стадії. Остання вважається невиліковною, так як у внутрішніх органах вже відбулися незворотні процеси і деформація. В такому разі призначається медикаментозна терапія для полегшення симптомів хвороби та підтримки стану здоров’я хворого. Але це вже ніяк не позначиться на прогнозі і тривалості життя.

    Під хірургічним лікуванням недостатності мітрального клапана проводять 2 виду операції:

    • пластику клапана;
    • протезування клапана.

    У першому випадку це означає підшивання хорд і сухожиль, а в другому — заміна на штучний або біологічний протез.

    Прогноз і профілактика

    При недостатності мітрального клапана 1 ступеня при лікуванні прогноз хороший в 100% випадків. Працездатність пацієнта не погіршується, і він може продовжувати свій звичайний спосіб життя протягом багатьох років. Необхідно тільки вчасно консультуватися у лікаря і проходити щорічне обстеження. На цій стадії захворювання допускається вагітність, але під час пологів проводиться Кесарів розтин.

    Прогноз при недостатності 2 ступеня після лікування хороший. Але якщо патологічні зміни серйозні, то у хворого починаються проблеми з системою кровообігу. Коли хвороба набуває хронічного характеру, фахівці прогнозують несприятливий результат, включаючи смертельний.

    Затягувати з лікуванням не можна, так як недостатність клапана є серйозною вадою. Для того щоб не допустити розвитку ускладнень, слід дотримуватися ряд профілактичних заходів:

    • вести правильний спосіб життя;
    • відмовитися від усього смаженого, солоного та гострого;
    • не вживати алкоголь;
    • відмовитися від нікотину;
    • уникати переїдання.

    З дитячих років необхідно займатися спортом, загартовуватися і своєчасно лікувати всі інфекційні хвороби. Слід уникати запальних захворювань мигдаликів і своєчасно лікувати карієс. До профілактичних заходів відноситься прийом судинорозширювальних препаратів, які покращують кровообіг і знижують артеріальний тиск. Треба виконувати всі рекомендації лікаря і берегти своє здоров’я. Рецедив може статися навіть після оперативного втручання.