Тиск        05 Квітня 2018        321         0

Блокатор кальцієвих каналів Кардил

Зміст

  • 1 Особливості форми випуску та складу
  • 2 Фармакологічні властивості
  • 3 Характеристика фармакокінетики
  • 4 Кардил: показання
  • 5 Схема терапії
  • 6 Кардил: побічні ефекти
  • 7 Симптоми передозування
  • 8 Протипоказання до прийому Кардила
  • 9 Взаємодія Кардила з іншими ліками
  • 10 Кардил: ціна
  • 11 Кардил: аналоги
  • 12 Кардил: відгуки

У боротьбі з високим артеріальним тиском, нападами стенокардії або симптомами аритмії важливе місце відведено блокаторів кальцієвих каналів. Одним із препаратів цієї групи, відомим своєю ефективністю та можливістю індивідуального підбору адекватної дози, є Кардил.

Особливості форми випуску та складу

Блокатор кальцієвих каналів КардилФорми випуску препарату

Кардил випускається у вигляді таблеток із захисною оболонкою. У кожній таблетці доза основної речовини – дилтіазему гідрохлориду 60 мг або 120 мг (Кардил 60 або Кардил 120 — у разі пролонгованого ефекту).

Фасовка – 30 або 100 таблеток у флаконі, в упаковці – 1 флакон.

Фармакологічні властивості

Кардил відноситься до групи БКК і відрізняється характерним для них гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Дилтіазем в якості основного компонента відповідає за блокування потрапляння кальцію в гладком’язові судинні клітини, а також клітини кардіоміоцитів. Таким чином, препарат сприяє збільшенню просвіту судин, нормалізує мікроциркуляцію, зменшуючи судинний опір і знижуючи АТ.

Блокатор кальцієвих каналів КардилЗдатність Кардила розширювати коронарні судини і зменшувати постнавантаження обумовлює виражену антиангінальну дію ліків. При лікуванні нестабільної стенокардії препарат показує більшу ефективність на тлі мінімальної частоти появи побічних явищ), ніж популярні ніфедипін або верапаміл.

До особливостей гіпотензивної дії Кардила належить його здатність знижувати підвищений тиск (як систолічний, так і діастолічний), не впливаючи на показники нормального АТ. Головна функція препарату – нормалізація тиску. При цьому антигіпертензивна дія не призводить до появи аритмії рефлекторного типу.

Кардил здатний нормалізувати серцевий ритм при суправентрикулярних аритміях.

Препарат відрізняється можливістю застосовувати як при монотерапії, так і при комплексному лікуванні в поєднанні з іншими ліками з гіпотензивною дією. Таблетки Кардила рекомендується призначати для нормалізації стану пацієнтів з периферичними ангиопатиями, бронхіальну астму, цукровий діабет і коли протипоказано приймати блокатори бета-адренорецепторів.

Характеристика фармакокінетики

Блокатор кальцієвих каналів КардилПри пероральному прийомі абсорбція Кардила відбувається повністю в ШКТ. Показник абсолютної біодоступності досягає 40% з індивідуальною варіабельністю в межах 24-74%. Cmax дилтіазему становить 39-120 мг/мл через 3-4 години після одноразового прийому 60 мг.

80% зв’язується (альбуміном 40%) білками в сироватці. Об’єм розподілу дорівнює 5 л/кг, що підтверджує відмінну проникність ліки в тканини організму.

Рівноважний рівень речовини дилтіазему на тлі регулярного (три рази на добу) прийому препарату (60 мг) досягається на 3-4-ий день лікування. Добова доза в межах 120-300 мг обумовлює стабільну концентрацію на рівні 20-200 мг/мл

Метаболизация Кардила відбувається в печінці. Основним метаболітом виступає деацетилдилтиазем, активність якого істотно нижче, ніж у дилтіазему (40-50%).

Препарат Кардил виводиться переважно нирками. Фаза напіввиведення – в рамках 4-7 годин.

Фармакокінетичні особливості не залежать від тривалості терапії. Дилтіазем не накопичується в організмі. Наявність в анамнезі дисфункції нирок або стенокардії не впливає на кінетику препарату.

Кардил: показання

Кардил призначається для лікування:Блокатор кальцієвих каналів Кардил

  • Артеріальної гіпертензії (як у вигляді монотерапії, так і в комплексних схемах);
  • Стенокардії (включаючи стабільну стенокардію і Принцметала);
  • Аритмії (в тому числі, для нормалізації шлуночкового ритму у разі фібриляції передсердь).

Схема терапії

Таблетки Кардил приймаються перорально цілком. Дозування та кратність добового прийому підбирається індивідуально в залежності від характеру захворювання, віку пацієнта, а також від особливостей супутньої терапії. Не рекомендовано ділити або подрібнювати таблетки.

Блокатор кальцієвих каналів КардилДобова доза в середньому становить від 180 до 240 мг. Максимальна доза препарату допускається в межах 480 мг на добу. Наявність небажаних реакцій є показанням для зменшення дози. У разі відсутності гіпотензивного ефекту необхідно підключення антигіпертензивних ліків інших груп (діуретиків, інгібіторів АПФ).

Стартова доза становить 60 мг на добу при 3-4-х разовому прийомі. Корекція дози в подальшому проводиться на підставі аналізу отриманого ефекту. Оптимальна схема лікування – 120 мг дилтіазему до 3-х разів на добу.

Терапія пацієнтів у віці повинна починатися з триразового прийому Кардила дозою 60 мг. Підвищення дози в цьому випадку допускається під суворим медичним контролем і за умови відмінної переносимості препарату.

Мінімальна початкова доза 30 мг до 3-4 раз на добу призначається також при дисфункції печінки.

Кардил: побічні ефекти

Небажані реакції на прийом Кардила включають:Блокатор кальцієвих каналів Кардил

  • З боку ССС: блокади – синусную і атріовентрикулярну I-II-III ступеня, тахікардію, брадикардія, застійну серцеву недостатність, артеріальну гіпотензію, аритмію, відчуття серцебиття, гіперемію, набряки периферичного характеру;
  • З боку шкіри: екзантему, свербіж, епідермальний некроліз токсичного типу, васкуліт, червону вовчанку, набряк Квінке, кропив’янка, фотосенсибілізацію;
  • З боку ШКТ: проблеми зі стільцем, апетитом, станом слизових; нудоту і блювання, підвищення маси тіла;
  • З боку гепатобіліарної системи: гранулематозний гепатит, підвищення активності печінкових ферментів, гіперглікемію;
  • З боку ЦНС: порушення пам’яті, сну, координації; галлюцинационные стани, депресія, тремор, парестезії;
  • З боку показників крові: тромбоцито – та лейкопенію;
  • Інші: закладеність носа, порушення нюху, міалгію, амбліопія, еозинофілію, поліурія, ніктурія, гінекомастію, лімфаденопатії, біль у кістках і суглобах.

Симптоми передозування

Неконтрольований прийом Кардила може призвести до посилення побічних явищ, властивих дилтиазему. Симптоми передозування проявляються через 8 годин після прийому збільшеної дози. Розрізняється декілька типів інтоксикації препаратом:Блокатор кальцієвих каналів Кардил

  • Середня та тяжка форма – при прийомі до 1,8 м;
  • Важка форма – при разовому прийомі 5,9 г для пацієнтів середнього і молодого віку і 2,6 г ліки для літніх пацієнтів;
  • Найбільш важка форма відзначається після прийому внутрішньо одноразово 10,8 м дилтіазему.

Оскільки у дилтіазему відсутній специфічний антидот, терапія при передозуванні включає стандартні заходи у вигляді промивання шлунка, прийом ентеросорбентів та симптоматичне лікування для підтримання життєдіяльності організму. Велике значення має контроль за кислотно-лужним, а також електролітичним балансами, роботою органів дихання, даними гемодинаміки.

На тлі розвитку гіпотензії призначається в/в введення допаміну або хлориду кальцію. При брадикардії і блокаді рекомендується введення в/в атропіну, а також при необхідності – електростимуляція серця.

Протипоказання до прийому Кардила

Не допускається призначення Кардила у випадках:Блокатор кальцієвих каналів Кардил

  • Непереносимості дилтіазему іди інших складових препарату;
  • Серцевої непроводимости (включаючи атріовентрикулярну блокаду і синдром слабкості вузла синуса);
  • Вираженої гіпотензії (АТ нижче 90) і брадикардії (ЧСС нижче 50 ударів на хвилину), серцевої недостатності у фазі декомпенсації;
  • Гострого інфаркту міокарда;
  • Кардіогенного шоку на фоні інтоксикації наперстянкою;
  • Синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта;
  • Під час вагітності і в лактаційний період.

Взаємодія Кардила з іншими ліками

Блокатор кальцієвих каналів КардилВзаємодія Кардила з іншими ліками

Кардил впливає на дію окремих препаратів:

  • Підвищуючи біодоступність пропранололу;
  • Збільшуючи концентрацію карбамазепіну, хінідину, циклоспорину, теофіліну, дигоксину і вальпроєвої кислоти;
  • Посилюючи кардіодепресивний ефект анестетиків.

На властивості Кадила може впливати одночасний прийом:

  • Препаратів літію, посилюючи нейротоксичність;
  • Циметидину, збільшуючи Cmax препарату в крові;
  • Рифампіцин, фенобарбітал та діазепаму, знижуючи Cmax;
  • Тіазидних діуретиків, анестетиків, похідних вуглеводнів, — посилював гіпотензивну дію ліків;
  • Хінідину, бета-адреноблокаторів, викликаючи брадикардію, гіпотензію.

    Циметидин

    Рифампіцин

    Хінідин

Кардил: ціна

Популярність препарату викликана відмінним співвідношенням його ефективності, безпеки та доступності. Середня вартість становить близько 150-250 рублів (60 мг) і 300-350 рублів (120 мг).

Кардил: аналоги

Аналогом препарату по головному активному компоненту дилтиазему є:

  • Дилтіазем;
  • Алтиазем;
  • Блокальцин;

    Дилтіазем

    Алтиазем

    Блокальцин

  • Дилкардия;
  • Диакордин;
  • Кортиазем;
  • Дильрен;
  • Зильден;
  • Дильцем;
  • Тиакем.

    Диакордин

    Дильрен

    Дильцем

Кардил: відгуки

Відмінна біодоступність Кардила, швидка ефективність, наявність таблеток різних дозувань зумовили поширеність ліки при антигіпертензивній терапії, що підтверджується численними відгуками.

Олена, 55 років: Таблетки Кардила приймаю від високого тиску вже протягом 5 років. Дуже приємно, що засіб відразу мені підійшло, відмінно справляючись зі своїми функціями і не викликаючи побічних дій. Лікар легко підібрала мені необхідне дозування: для нормалізації тиску мені достатньо тричі на день приймати по 1 таблетці 60 мг.

Ігор, 61 рік: Три роки тому переніс інфаркт, було проведено стентування. Звичайно, після цього дуже переживаю про своє здоров’я, не допускаю стрибків тиску і збоїв серцевого ритму. Відчувати себе добре допомагає прийом цілого ряду препаратів: кардила, зилта, симгала і небилета. Мій організм саме на цей «коктейль» реагує нормально. Кардил тримає тиск на необхідному рівні і не викликає побічних явищ. Таку схему мені підібрав лікар не відразу, а після ретельного підбору ліків та контролю всіх показників. У будь-якому випадку, експериментувати з медикаментами слід лише під наглядом фахівців – тоді можна бути впевненим у стовідсотковому ефекті від лікування.