Поразка одного з відділів травної системи супроводжується порушенням діяльності інших органів, тому дуоденіт шлунка призводить до запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки (лат. duodenum), яка виконує важливу функцію в процесі травлення — наводить кислотно-лужний рівень надійшла їжі до оптимальних показників, необхідним для її подальшої обробки в інших відділах.
Причини захворювання
Дванадцятипала кишка являє собою порожнину довжиною 30 см, яка з’єднує шлунок з іншою частиною тонкого кишечника.
Захворювання розвивається за наступним причин:
- Знижені захисні функції слизової оболонки дванадцятипалої кишки, із-за чого вона стала вразливою до негативних факторів.
- Підвищена кислотність шлункового соку, який при слабкому захисті роз’їдає слизові тканини, викликає роздратування і запалення.
На розвиток дуоденіту можуть вплинути екзогенні (первинні) фактори:
- нерегулярне харчування;
- захоплення солоної і гострої їжею;
- куріння і алкоголь;
- тривалий прийом НПЗП, стероїдних гормонів;
- паразитарна інвазія;
- інфекція, викликана бактеріями Helicobacter pylori.
Гастрит може бути вторинним чинником розвитку захворювання.
Ендогенні (вторинні) причини:
- гастрит (хронічний, коррозівний, зернистий і ін);
- виразка шлунка та дванадцятипалої кишки;
- панкреатит;
- порушення біліарних функцій, коліт, ентерит;
- кисневе голодування тканин (гіпоксія), розвинуте з-за проблем з серцем, легенями або судинами;
- ниркова недостатність.
Форми захворювання
- Гострий дуоденіт. Проявляється раптово, має ознаки гострого запалення, які швидко знімаються медичними препаратами і не залишають значущих структурних змін у слизових тканинах.
- Хронічний дуоденіт прогресує повільно, може тривати місяцями або роками. На слизовій оболонці розвиваються атрофічні дегенеративні процеси, що хвороба приймає рецидивуючий перебіг, з постійним повторенням больових нападів.
Види дуоденіту
Дуоденіт буває первинним і вторинним, має дві форми запалення, а також його класифікують і за іншими властивостями, які показані в таблиці:
По клінічним проявам | Язвенноподобний дуоденіт |
Гастритоподобный | |
Холецистоподобный | |
Панкреатитоподобный | |
Змішаний | |
Латентний | |
За характером ураження | Атрофічний дуоденіт |
Неатрофический | |
Гіпертрофічний | |
Ерозивний | |
По локалізації | Проксимальний дуоденіт |
Дистальний | |
За течією | Рідко рецидивуючий |
Рецидивуючий | |
Часто рецидивуючий | |
Торпидный |
Симптоми захворювання
Запаморочення може бути загальним симптомом запалення 12-палої кишки.
Загальні симптоми дуоденіту у дорослих — пітливість, запаморочення, слабкість, обкладеність язика, колючі або ниючі болі під ложечкою або в області пупка. Але деякі види захворювання мають відмінні риси, наприклад:
- Якщо вражений верхній відділ кишечника, то патологія схожа на виразкову хворобу, що супроводжується тягнуть нічними або голодними болями, постійної печією, відрижкою з гірким присмаком.
- Дуоденіт нижнього відділу має схожість з панкреатитом або холециститом. Для такого випадку характерні гострі болі в підреберній зоні, іноді іррадірующіе в інші органи, можливі диспептичні розлади.
- При гастритоподобном дуоденіт болі починаються майже відразу ж після їжі. Типові симптоми — відрижка, бурчання в животі, діарея, метеоризм, нудота або блювота, поганий апетит.
- У літніх частіше зустрічається безсимптомна форма. Зазвичай проблеми виявляються при обстеженні хворого з приводу іншого захворювання.
Ускладнення
Хвороба може супроводжуватися наступними ускладненнями:
- непрохідністю кишечника;
- виразкою дванадцятипалої кишки;
- синдромом мальабсорбції (порушенням всмоктування поживних речовин кишечником);
- кишковою кровотечею;
- гострим панкреатитом;
- ураженням вегетативної нервової системи.
Діагностика
ФГДС являє собою обстеження шлунка за допомогою зонда з камерою.
У сукупності з характерною симптоматикою, при пальпації черевної області (нижче грудини, міжреберних дуг і вище пупка) хворий, зазвичай, відчуває болючі відчуття. Щоб підтвердити діагноз, пацієнту необхідно пройти наступні тести:
- ФГДС (фіброгастродуоденоскопію) — обстеження з допомогою зонда, обладнаного камерою;
- рентгенографію;
- дослідження шлункового соку для визначення рН;
- біохімічний аналіз крові;
- копрограму.
Лікування захворювання
Терапія захворювання ставить перед собою наступні цілі:
- зняти запалення;
- запобігти хронічну стадію;
- відновити функції органів ШКТ;
- нормалізувати травлення.
Ліки
Метронідазол є препаратом для боротьби з Helicobacter pylori.
Для лікування дуоденіту застосовують такі медикаментозні засоби:
- Антибіотики, якщо збудником хвороби є Helicobacter pylori — «Метронідазол», «Кларитроміцин», «Амоксицилін».
- Інгібітори протонної помпи, щоб блокувати секрецію залоз, що виробляють кислоту — «Омепразол», «Пантопарзуол».
- Н2-блокатори, щоб зняти подразнюючу дію кислоти — «Фамотидин», «Ранітидин».
- Антациди, що володіють обволікаючим ефектом, для зниження концентрації кислотності в шлунковому соці — «Маалокс», «Алмагель».
- Прокінетики, для відновлення травних функцій — «Итомед, «Ганатон.
- Спазмолітики, для усунення спазмів і болів — «Но-шпа», «Папаверин».
- Поліферментні препарати, що містять ферменти підшлункової залози. Стимулюють травлення і допомагають засвоювати живильні речовини — «Креон 10000».
Як харчуватися?
Важливим місцем у терапії дуоденіту є дієта. Кількість перекусів збільшується до 5-6 разів у день, порції зменшуються. Пацієнтам рекомендується пити більше компотів, соків і трав’яних відварів, що містять вітамін С. Меню повинно включати:
В терапевтичну дієту рекомендується включити сир.
- сир;
- масло;
- супи;
- кефір;
- яйця;
- варені овочі.
Народні рецепти
Лікувати дуоденіт можна за допомогою відварів з лікарських трав. Для їх приготування підійдуть такі рослини:
- кульбаба;
- подорожник;
- гіркий полин;
- звіробій;
- чебрець;
- ромашка;
- плоди шипшини.
Чудовим засобом для лікування дуоденіту є настоянка прополісу. Для цього потрібно 50 г прополісу залити 500 мл чистого спирту і настоювати протягом 20 днів, періодично збовтуючи. Пити потрібно по 15 крапель, розмішуючи їх з 1 ст. ложкою молока і цукру. Приймати 3 рази в день перед їжею, поки не зникнуть ознаки захворювання.
Профілактика і прогноз
При регулярному спостереженні лікаря та своєчасної терапії прогноз сприятливий.
Первинна профілактика дуоденитов включає збалансоване харчування, відмова від тютюну і алкоголю, прийом лікарських засобів тільки за призначенням лікаря, своєчасне звернення в клініку при перших проблемах з ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Для профілактики хронічного дуоденіту пацієнти з захворюваннями травної системи в динаміці зобов’язані проводити ендоскопічні та гістологічні обстеження не менше 1 разу на рік. Для хворих з частими рецидивами призначається регулярне застосування деяких ліків — М-холіноблокаторів, прокінетиків, жовчогінних препаратів, ферментів. Запобігання загострень і швидкому одужанню сприяє санаторно-курортне лікування.