Діагностика        13 Березня 2018        1016         Коментарі Вимкнено до Що таке синусова брадиаритмия і як вона проявляється у дітей і дорослих?

Що таке синусова брадиаритмия і як вона проявляється у дітей і дорослих?

Що таке синусова брадиаритмия? Дане патологічний стан являє собою різновид порушення серцевого ритму, коли він змінюється у бік свого зменшення порівняно з нормою. Як відомо, в нормі у дорослої людини ЧСС складає 60-90 ударів в хвилину, тоді як у дітей цей показник варіює від 60 до 160 ударів на хвилину, залежно від віку малюка. В даний час лікарі виділяють функціональну, органічну і фізіологічну форму порушення ритмічної діяльності серця, а також окремий її вид і захворювання, асоційоване з іншими патологіями кардіальної сфери.

Що це таке синусова брадиаритмия? Дане захворювання проявляється на практиці, і які існують методи лікування недуги? Про це можна дізнатися з матеріалів статті, викладеної нижче.

Зміст

  • Що сприяє розвитку недуги?
  • Як виявляється захворювання у дітей і дорослих?
  • Основні методи діагностики
  • Сучасні підходи до лікування

Що сприяє розвитку недуги?

Симптоми синусової брадиаритмії можуть виникати з різних причин. В залежності від основного етіологічного чинника розвитку порушення ритму, прийнято виділяти кілька форм захворювання:

  • фізіологічна синусова брадиаритмия, яка діагностується переважно у спортсменів і людей з супутніми захворюваннями, наприклад, пухлинами вісцеральних органів, які чинять тиск на серце і, як результат, порушення функції синусового вузла;
  • органічна різновид захворювання, викликана стійкими, нескороминущими змінами у структурних одиницях серця (вади розвитку серця та провідної системи, виражена міокардіодистрофія, прогресуючий кардіосклероз, стійка ішемія і гостре порушення коронарного кровообігу, тощо);
  • нейрогенна брадиаритмия з синусового вузла виникає на тлі розладів в роботі серцево-судинної системи, потенційований ураженням нервової тканини;
  • ендокринна форма захворювання супроводжує патологічні процеси в щитовидній залозі і корі надниркових залоз, пов’язані із згасанням їх функції;
  • брадиаритмия інтоксикаційного характеру, яка супроводжує вірусні запалення, гепатити, отруєння хімікатами і патологічні стани, що виникають на тлі передозування серцевими глікозидами, бета-блокаторами.

Синусова брадиаритмия у дітей молодшого віку і підлітків може виникати під впливом таких факторів, як:

  • підвищення тонусу блукаючого нерва;
  • недолік гормонів щитовидної залози;
  • гіпотермія;
  • вегетосудинна дистонія;
  • порушення функції нирок і печінки;
  • внутрішньочерепні гематоми;
  • генетична схильність.

Як виявляється захворювання у дітей і дорослих?

У більшості клінічних варіантів синусова брадиаритмия протікає безсимптомно і діагностується лише при проходженні профілактичних оглядів. У таких випадках прийнято говорити про компенсованих формах недуги, коли організм здатний впоратися з відносним зниженням частоти серцевих скорочень. Декомпенсація або виражена синусова брадиаритмия виникає при зниженні ЧСС на третину, коли організм уже не здатний контролювати зміни гемодинаміки.

Декомпенсований варіант патологічного стану на практиці проявляється наступними симптомами:

  • задишкою з різким відчуттям нестачі повітря;
  • болем в області серця давить або ниючого характеру;
  • запамороченням і предобморочными станами;
  • загальною слабкістю, нездужанням, млявістю;
  • блідістю шкіри;
  • появою холодного поту;
  • зниженням активності, погіршенням концентрації уваги, порушеннями здібностей до запам’ятовування і мислення;
  • втратою апетиту;
  • коливаннями артеріального тиску;
  • короткочасними непритомними станами.

Основні методи діагностики

Перед тим, як призначити грамотне і ефективне лікування порушення ритму, лікар в обов’язковому порядку призначає пацієнтові повноцінне і комплексне обстеження. Це дозволяє визначити причини недуги, ступінь його тяжкості і наявність ускладнень з боку функціонування серцево-судинної сфери.

У ході діагностики синусової брадиаритмії можуть використовуватися наступні методи фізикального дослідження:

  • електрокардіографія, яка дозволяє визначити частоту серцевих скорочень, правильність ритму, наявність супутніх патологічних процесів в міокарді тощо;
  • добовий моніторинг ЕКГ за Холтером дає можливість оцінити зміни частоти серцевого ритму протягом одного дня, які не вдається зафіксувати при проходженні звичайного електрокардіографічного дослідження;
  • ультразвукове обстеження серця, що дозволяє діагностувати причини органічної форми брадиаритмії, наявність гіпертрофії стінок камер серця і багато іншого.

Сучасні підходи до лікування

Компенсована синусова брадиаритмия, яка не супроводжується клінічними симптомами, не потребує спеціалізованого лікування. І у дорослих пацієнтів, і у дитини такий стан є, як правило, тимчасовим. Тому лікарі рекомендують у таких випадках лише спостереження за хворою людиною без призначення йому будь-яких медикаментів.

При декомпенсації патологічного процесу кваліфіковане лікування – це обов’язкова міра корекції порушення ритму. Залежно від причин захворювання і ступеня його занедбаності лікар приймає рішення про доцільність застосування того або іншого методу терапії.

Лікування синусової брадиаритмії на практиці реалізується консервативним і хірургічним шляхом. У будь-якому випадку подібна корекція ритму переслідує відразу кілька цілей:

  • усунення симптомів недуги;
  • нормалізація частоти серцевих скорочень;
  • ліквідація проявів серцевої недостатності;
  • лікування основного захворювання.

Консервативна терапія брадиаритмії з синусового вузла передбачає призначення пацієнтам лікарських препаратів з групи холінолітиків (підвищують частоту ЧСС), а також медикаментозних форм, що містять магній і калій. При неефективності медикаментозного лікування пацієнтові пропонується оперативне усунення патологічних симптомів, шляхом впровадження під шкіру людини електрокардіостимулятора. Цей штучний водій ритму генерує нормальні імпульси, які сприяють відновленню правильного серцевого ритму та адекватного кровопостачання внутрішніх органів.

Синусова брадиаритмия є головною ознакою синдрому слабкості синусового вузла: