Діагностика        13 Березня 2018        1222         Коментарі Вимкнено до Прояв судом після інсульту: причини, допомогу та прогнози

Прояв судом після інсульту: причини, допомогу та прогнози

Інсульт — серйозне і при цьому раптове порушення кровотоку в мозку. В результаті страждає праве або ліве мозковий півкуля (один з його ділянок). Патологія виникає на тлі спазму, тромбування або розриву артерії. У перших двох випадках мова йде про ішемічному інсульті, якщо ж трапляється розрив артерії, то це геморагічний інсульт. У будь-якому випадку одним з ознак удару є судоми. Причому судомний синдром може проявлятися не тільки в процесі нападу, але і через час після часткового або навіть повного відновлення пацієнта. Як проявляються судоми після інсульту і що з цим робити, вивчаємо нижче в матеріалі.

Зміст

  • Прояв судом
    • При інсульті
    • Після інсульту
  • Причини судомного синдрому
  • Види судом (в якій частині тіла бувають)
  • Лікування судом як наслідки інсульту

Прояв судом

Судомний синдром, в тому числі й епілептичні припадки, трапляються з пацієнтом у тому випадку, якщо постраждали лобові частки мозку при ударі, або якщо трапився субарахноидальный геморагічний напад. Судоми у пацієнта мають різну тривалість і можуть займати період від 10-20 секунд до декількох хвилин. У більшості випадків тривалий приступ закінчується сном, після якого хворий не пам’ятає початок судомного синдрому. В цілому судоми при інсульті головного мозку і після нього проявляються так:

  • Пацієнт втрачає здатність вступати в контакт з близьким оточенням.
  • Формується напруга в певних м’язах тіла і/або кінцівок.
  • М’язовий тонус різко переростає в судоми.
  • Пацієнт може втратити свідомість.
  • У хворого трапляється мимовільне сечовипускання.
  • Важливо: в ці моменти необхідно забезпечити хворому низький рівень травмоопасності. Слід зафіксувати голову, щоб пацієнт не завдав собі тупі травми голови; ложкою натиснути на мову, щоб запобігти заковтуванню.

    Всі судоми при інсульті і після нього діляться на два виду:

    • Тонічні. Тривалі, характеризуються пацієнтами, як відчуття повного оніміння кінцівки.
    • Клонічні. Мають малу тривалість і виражаються в утриманні деяких м’язів обличчя або тіла.

    Додатково судоми і посмикування кінцівок можна поділити на три основних групи:

  • Судоми-провісники. Можуть проявляти себе через кілька місяців або навіть років до апоплексії. Як правило, це свідчить про судинної недостатності. Найчастіше такі судоми віщують ішемічний інсульт.
  • Ранні судоми. В основному формуються в процесі нападу і протягом тижня після нього.
  • Пізні конвульсії та епілептичні припадки. Є результатом порушеного мозкового кровообігу і відмиранням певної кількості нейронів.
  • Важливо: якщо судоми є пізніми і при цьому повторюються регулярно, патологію називають постінсультної епілепсію.

    При інсульті

    Найчастіше при інсульті посмикування тіла і кінцівок формуються вже після втрати пацієнтом свідомості. Люди, які можуть спостерігати напад апоплексії, повинні максимально зафіксувати тіло пацієнта і викликати швидку допомогу. Крім цього, потрібно звільнити хворого від здавлюють предметів одягу, забезпечити приплив свіжого повітря і підняти голову хворого на 30 градусів від статі або іншої плоскої поверхні. Судорожне стан при апоплексії відносять до ряду основних симптомів удару.

    При цьому варто знати, що судоми і посмикування відзначаються частини тіла, протилежної потерпілому півкулі мозку. Приміром, якщо стався геморагічний чи ішемічний інсульт правого півкулі, то судоми будуть відзначатися в лівих кінцівках, і навпаки.

    Після інсульту

    Якщо судоми і посмикування проявляються у пацієнта після нападу, то це жодним чином не говорить про некомпетентність лікаря. Тут вся справа в порушеному кровообігу певній ділянці головного мозку. Причому такі симптоми вимагають особливої уваги, оскільки свідчать про таких станах:

  • Формування новоутворень у померлих відділах мозку. Це може бути кіста і пр.
  • Ризик повторної апоплексії.
  • Запальні процеси ЦНС на тлі проникнення інфекції.
  • Деградація і патологічне зміна нейронних зв’язків в ЦНС.
  • Важливо: якщо у пацієнта виявляються часті судоми після апоплексичного удару, це привід пройти додаткове обстеження і отримати відповідне лікування.

    Причини судомного синдрому

    Як було сказано вище, епілептичні припадки і судоми у пацієнта після апоплексії можуть формуватися внаслідок інфекційних процесів у мозку або утворилися в ньому кіст. Однак до додаткових причин прояви судом відносять і такі фактори:

    • Нервова і фізична напруга, що протікають довгостроково.
    • Побічні ефекти, які виникають в результаті тривалого прийому деяких лікарських препаратів.

    Основна небезпека таких станів полягає в тому, що вони провокують повторні інсульти або інфаркти.

    Види судом (в якій частині тіла бувають)

    У більшості випадків у хворого після інсульту нога смикається, або її судомить. Як правило, основні зони нижніх кінцівок, які страждають від спастики м’язів — стопа, литковий м’яз, стегнова м’яз. Спазмування і посмикування частіше проявляються вночі. При цьому пацієнт відчуває сильний біль. Як правило, руки судомою у пацієнта після апоплексії не зводить. Якщо таке і трапляється, то частіше страждають м’язи долоні.

    Крім нижніх кінцівок страждають і м’язи обличчя. Це може бути посмикування повік або щоки.

    Якщо ж мова йде про судоми всього тіла і впадінні пацієнта в глибокий подальший сон, то це вже епілептичний стан.

    Лікування судом як наслідки інсульту

    Якщо при обстеженні пацієнта, який звернувся зі скаргами на судоми після перенесеної апоплексії, не виявлено епілепсія, то для усунення судомного синдрому застосовують таку терапевтичну тактику:

  • Активне відновлення живлення клітин мозку. Для цього за допомогою спеціальних препаратів регулюють кровопостачання мозку. Завдяки такій терапії постраждалі ділянки мозку отримують більшу кількість кисню.
  • Прийом антикоагулянтів. Такі засоби перешкоджають утворенню тромбів і знижують рівень холестерину в крові. Однак противотромбозные препарати та лікарські засоби, що розріджують кров, не призначають пацієнтам, у яких трапився геморагічний інсульт (крововилив в мозок).
  • Прийом ноотропних препаратів, значно стимулюють активність мозку.
  • Прийом протисудомних лікарських засобів. Частіше призначають «Карбамазепін» або «Фінлепсин».
  • Ці препарати знижують збудливість мозку. Але варто пам’ятати, що якщо протисудомні приймаються з антикоагулянтами, є ризик розвитку кровотечі.

    Правильно підібрана терапія вже на другому тижні лікування знижує частоту і вираженість судом. Якщо ж мова йде саме про епілепсії, то це значно погіршує загальні прогнози для пацієнта. Крім того, що якість життя хворого знижується, високим залишається ще й ризик повторного інсульту і навіть впадання в летальну кому.