Нирки        23 Лютого 2018        203         0

Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

Загострення пієлонефриту вимагає негайного лікування, і не варто сподіватися, що неприємні симптоми пройдуть після самостійного прийому ліків або після лікування домашніми засобами. Загострений хронічне запалення ниркових мисок викликає утруднення відтоку сечі, і при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою хвороба може утяжеляться, поширюючись на здорову тканину нирок. Щоб вчасно звернутися до лікаря, необхідно знати, як проявляється загострення і які причини його можуть викликати.

Зміст

  • Симптоматика загострилася патології
  • Провокуючі фактори
  • Методи діагностики
  • Терапія при захворюванні
  • Застосування медикаментів
  • Дієтичне харчування
  • Нормалізація режиму дня
  • Профілактика ускладнень
  • Симптоматика загострилася патології

    Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

    Хронічний процес у нирках може тривалий час протікати безсимптомно і виявлятися, тільки якщо відбулося загострення хронічного пієлонефриту.

    Запідозрити у себе напад загострення пієлонефриту можна за такими ознаками:

    • тупий біль у попереку і в паху, посилюється при сечовипусканні;
    • загальна слабкість;
    • цефалгия;
    • запаморочення;
    • субфебрильна лихоманка;
    • порушення сечовипускання (зменшується кількість виділеної сечі, сечовиділення відбувається більше в нічний час);
    • ознаки інтоксикації (нудота, зниження апетиту, диспепсичні розлади);
    • підвищення артеріального тиску (при тривалому застої урини).

    Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

    Описані при загостренні пієлонефриту симптоми характерні і для ряду інших ниркових патологій (сечокам’яна хвороба, недостатність функції нирок, деякі гінекологічні хвороби), і для уточнення діагнозу необхідні лабораторні дослідження.

    Для самодіагностики можна провести тест Тофило:

    • лягти на спину;
    • зігнути ногу в коліні (з боку ураження);
    • на вдиху притиснути руками кінцівку до грудей.

    Якщо є ниркова патологія, то болючість в паху і попереку посилиться.

    Цей характерний для захворювання ознака дозволяє з великою ймовірністю припустити посилення запалення ниркових мисок.

    Провокуючі фактори

    Загострення хронічного пієлонефриту може викликатися такими причинами:

    • інфекції сечовивідних шляхів;
    • переохолодження;
    • наявність сечокам’яної хвороби;
    • судинні порушення, що утруднюють кровопостачання нирок;
    • велике навантаження на орган (надмірне споживання солі і білкової їжі, вживання великих обсягів рідини);
    • важка фізична робота або інтенсивні силові тренування;
    • тривала затримка сечі (відзначається в осіб, які в силу службової діяльності не завжди мають можливість відвідати туалет);
    • простатит або аденома простати (у чоловіків);
    • інструментальні дослідження (катетеризація нирок, цистоскопія);
    • аномалії розвитку сечовидільної системи;
    • операції на органах малого тазу;
    • зниження імунітету (часті простудні інфекції, тривала антибіотикотерапія, прийом імунодепресантів і цитостатиків);
    • гормональні захворювання (цукровий діабет, порушення функцій щитовидної залози);
    • гормонотерапія (протизаплідні засоби, довготривале використання кортикостероїдів);
    • вагітність (майже у всіх вагітних з патологією нирок відзначаються характерні для загострення хронічного пієлонефриту симптоми).

    З перерахованого вище видно, що загострюватися патологія може під впливом різних факторів, і іноді хворий не може точно передбачити причину виникнення симптоматики.

    Для уточнення характеру захворювання пацієнтам призначають обстеження.

    Методи діагностики

    Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

    Перш ніж почати лікування хронічного пієлонефриту у стадії загострення, хворому проводять ряд обстежень:

  • Аналіз крові. При захворюванні у хворого буде відзначено підвищення лейкоцитів, прискорена ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) та будуть виявлені ознаки анемії.
  • Біохімія крові. В плазмі буде підвищений вміст креатиніну та сечовини.
  • Дослідження сечі. Крім загального аналізу, який дозволяє визначити питому вагу і наявність бактерій або слизу, проводять дослідження за Земницьким, що дозволяє визначити характер добового діурезу (збільшення сечовипускання в нічний час, зниження кількості виділюваної рідини та ін).
  • Проба по Нечипоренко. Дозволяє провести підрахунок містяться в урині елементів. Дані аналізу дозволяють зробити точний підрахунок лейкоцитів і бактерій і визначити тяжкість запального процесу.
  • УЗД. Апаратне обстеження дозволяє визначити стан ниркових мисок (їх розміри і контури).
  • Екскреторна урографія. Внутрішньовенне введення контрастної речовини з подальшою рентгенографією через фіксовані проміжки часу дає можливість вивчити характер ниркового кровотоку і функцію мисок (для гострого періоду характерний застій урини в ниркових баліях).
  • Додатково проводиться огляд і опитування хворого. Лікар уважно вивчає наявні у пацієнта симптоми і лікування призначає, керуючись проявами хвороби і даними, отриманими при обстеженні.

    Терапія при захворюванні

    Лікування загострень хронічного пієлонефриту проводиться комплексно.

    Воно включає в себе наступне:Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

    • медикаментозна терапія;
    • дієтичне харчування;
    • нормалізація режиму дня;
    • профілактика (спрямована на попередження ускладнень захворювання).

    Застосування медикаментів

    При загостренні хронічного пієлонефриту лікування проводиться відразу декількома групами препаратів:

  • Антибіотики. Антибактеріальна терапія підбирається з урахуванням виду збудника. Хворим можуть призначатися нітрофурани (Фурадонін), пеніциліни (Амоксицилін), сульфаніламіди (Уросульфан).
  • Міорелаксанти (Дротаверин, Папаверин). Застосування міорелаксантів дозволяє зняти спазм і поліпшити відтік сечі.
  • Нестероїдні протизапальні препарати (Німесулід, Ібупрофен). Вони необхідні для зниження больових відчуттів і зменшення запалення.
  • Засоби для поліпшення ниркового кровотоку (Курантил).
  • Діуретики (Лазикс, Буфенокс). Призначення сечогінних ліків сприяє стимуляції відтоку урини і попереджає застійні явища.
  • Уросептики (Канефрон, Уросан).
  • Дієтичне харчування

    Нирки є органом виділення і для забезпечення делікатної роботи органу необхідно знизити агресивність урини.Хворим рекомендують:

    Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

    • знизити споживання солі;
    • відмовитися від вживання кави, алкоголю, газованих напоїв;
    • харчуватися дробно (їсти часто і малими порціями);
    • віддавати перевагу молочно-рослинній їжі;
    • дотримуватися питний режим (якщо немає обмежень з-за сильної набряклості, то необхідно в добу випивати близько 2 літрів рідини).

    Успіх лікувальних заходів багато в чому залежить від правильного харчування хворого.

    Нормалізація режиму дня

    У гострому періоді хвороби пацієнтам призначають строгий постільний режим, коли вставати дозволяється, тільки щоб поїсти або сходити в туалет.

    У міру стихання запального процесу хворим рекомендується:

    • частіше відпочивати;
    • уникати перевтоми;
    • виключити фізичні навантаження.

    Профілактика ускладнень

    Для хронічного пієлонефриту при загостренні особливих профілактичних заходів немає.

    Для запобігання розвитку ускладнень хворим рекомендується:Загострення хронічного пієлонефриту: симптоми і лікування нападу, профілактика стадії загострення

    • виконувати лікарські рекомендації;
    • дотримуватися дієти;
    • не перевтомлюватися;
    • уникати переохолоджень.

    Лікування патології тривалий і займає близько 2-3 місяців, хоча гостре прояв симптоматики стихає вже через 1-2 тижні після початку терапії.

    Загострення хронічного пієлонефриту не тільки заподіюють людині болісний дискомфорт, але й небезпечні.

    При несвоєчасно розпочатому лікуванні хвороба поширюється на здорові миски та призводить до погіршення функції нирок.