Хронічний уретрит – одне з найпоширеніших захворювань, яким піддається як чоловіча, так і жіноча половина людства. Хвороба протікає по-різному, але небезпека розвитку важких ускладнень при відсутності своєчасного адекватного лікування існує для кожного пацієнта. Особливість хронічного уретриту полягає в тому, що при найменшому переохолодженні або проникнення в організм інфекції хвороба вступає в стадію загострення, доставляючи пацієнту масу незручностей, дискомфорту і стаючи причиною сильних болів.
Зміст
Особливості та причини розвитку недуги
Хронічний уретрит – це патологічний процес, що розвивається в сечовивідних шляхах при відсутності своєчасного лікування або проведення неадекватної терапії. Таке трапляється в тих випадках, коли хвора людина не поспішає звернутися за допомогою до досвідченого кваліфікованого уролога, а воліє впоратися із захворюванням своїми силами.
Самостійно вибирає медикаменти або користується рецептами і засобам народної медицини, не маючи поняття про те, якими є:
- рівень небезпеки хвороби;
- стадія розвитку;
- ступінь поширення (глибини) процесу.
У більшості випадків діагностується хронічний уретрит у чоловіків, але це захворювання вражає і представниць прекрасної статі. У жінок лікування ускладнюється тим, що хвороба протікає приховано і виникає із-за поширення висхідної інфекції.
Небезпека хвороби – прихований перебіг і можливість передачі статевим шляхом. Перебіг захворювання схоже з класичним циститом, і тому поставити точний діагноз без проведення повноцінного докладного обстеження практично неможливо.
Перебіг хронічного уретриту відрізняється яскраво вираженими симптомами, які неможливо сплутати з яким-небудь іншим запальним недугою. Справа в анатомічних особливостях каналу для виведення сечі у чоловіків і у жінок. В жіночому організмі це самостійний орган, а у чоловіків він призначений для виведення з організму сечі, а крім того, виконує функцію провідника, по якому рухається сім’яна рідина.
Розрізняють два основних види запалення уретри:
- первинне, коли патологія протікає як самостійне захворювання;
- вторинне, коли недуга виникає і протікає на тлі іншої, більш складної патології.
Крім того, виділяють запалення уретри специфічне й неспецифічне. Збудники специфічної уретриту – хвороботворні мікроорганізми, що передаються під час незахищеного статевого контакту. У такому разі збудниками є гонококи, вірус герпесу, хламідії, трихомонади. Неспецифічний спричинений проникненням в організм людини таких інфекцій, як міко – і уреаплазма, гриби або кишкові палички.
В залежності від того, який збудник і яка ступінь розвитку процесу, визначається недуга:
- гострий;
- підгострий;
- хронічний – триває більше двох місяців.
Вид захворювання визначається залежно від локалізації вогнища запалення. Хронічний уретрит може бути переднім, заднім або тотальним.
Симптоматика і діагностика
Незалежно від того, який збудник хвороби виявлено у ході обстеження, прояви хвороби завжди однакові. На відміну від чоловічого недуги, хронічний уретрит у жінок не представляє небезпеки для репродуктивної функції, і особливо небезпечно це захворювання тим, що симптоматика хронічного запалення уретри стерта, але особливо яскраво проявляється недугу в ті моменти, коли організм піддається впливу будь-якої інфекції.
Спровокувати загострення хронічної недуги може:
- звичайна застуда;
- алкоголь;
- гострі респіраторно-вірусні інфекції;
- гострі страви.
У деяких випадках загострення виникає після статевого контакту. Якщо цей контакт не був захищений, то можлива передача інфекції і зараження партнера.
Симптоми хронічного уретриту проявляються в той момент, коли захворювання переходить у стадію загострення:
- набряклість уретри;
- гіперемія;
- свербіж, дискомфорт, печіння під час сечовипускання;
- спорожнення сечового міхура, часті;
- сеча виділяється в незначному обсязі.
Чоловіки відчувають дискомфорт у момент сім’явивергання. Деякі пацієнти скаржаться на незначні гнійні виділення з уретри.
У жінок хронічний уретрит розвивається в три етапи. Поступово стан пацієнтки погіршується, болі стають все більш вираженими, ефективність антибактеріальних лікарських препаратів знижується.
Симптоми і лікування хронічного запального процесу уретри у чоловіків і жінок досить схожі, але приступати до виконання терапевтичних заходів слід тільки після проведеного дослідження. Вибрати ефективний лікарський засіб здатний кваліфікований уролог.
Діагностика базується на результатах докладного лабораторного та інструментального дослідження. У хворого беруть мазок з уретри, роблять посів, визначаючи патогенну мікрофлору або тип збудника захворювання. При необхідності уточнюють ступінь пошкодження внутрішньої поверхні сечівника за допомогою ендоскопічного обладнання. Одним з найбільш точних інструментальних обстежень, що проводяться для діагностики захворювання у чоловіків, є уретроскопія. Пристрій у вигляді зонда вводиться в канал, щоб отримати точні дані про стан слизової.
Терапія
Лікування запалення уретри, що триває більше 2 місяців, проводиться за допомогою антибактеріальних і протизапальних препаратів, вибір яких заснований на особливостях виділеного збудника. Крім того, існують деякі нюанси, відповідно до яких проводиться лікування хронічного уретриту у чоловіків. Важливо правильно диференціювати хвороба, виділити збудника і підібрати потрібну і найбільш ефективну схему, по якій буде проводитися лікування.
Перш ніж лікувати хворобу, лікар встановлює:
- локалізацію вогнища запалення;
- тип збудника;
- тривалість перебігу патологічного процесу;
- наявність супутніх захворювань.
Для досягнення позитивного результату від проведеної терапії застосовують антибактеріальні препарати, протизапальні засоби, проводять місцеву терапію. Чоловічий хронічний уретрит вимагає якісної результативною иммунностимуляции. Зниження рівня захисної реакції організму сприяє тривалому перебігу хвороби, приводячи до важких ускладнень і незворотних процесів, найнебезпечнішим серед яких визнано порушення репродуктивної функції.
Лікування хронічного уретриту у жінок пов’язано з анатомічним розташуванням сечовипускального каналу. Це самостійний орган, проте захворювання небезпечне тим, що при відсутності грамотної терапії запальний процес поширюється на органи малого тазу. Домогтися позитивного результату дозволяє спосіб терапії, вибраний таким фахівцем, як урогінекології.
Лікування спрямоване на:
Важливо не тільки усунути причину виникнення недуги, але і відновити природну мікрофлору піхви, щоб позбавити жінку від неприємних наслідків перебігу запального процесу, можуть знадобитися антисептики.
Приступаючи до терапії хронічного уретриту у чоловіків і жінок, важливо пам’ятати про фактори, що сприяють розвитку недуги. Медики настійно рекомендують відмовитися від шкідливих звичок, приділити більше уваги здорового харчування і способу життя, уникати переохолоджень і стресових ситуацій. Не менш важливо уникати безладних статевих контактів та приділяти особливу увагу особистій гігієні.
