Нирки        23 Лютого 2018        1063         Коментарі Вимкнено до Ускладнення пієлонефриту: профілактика хронічного пієлонефриту

Ускладнення пієлонефриту: профілактика хронічного пієлонефриту

Особливої уваги серед патологічних процесів в нирках заслуговують можливі ускладнення пієлонефриту, особливо якщо вони виявляються в сукупності з недостатністю нирок. В такому випадку має сенс говорити про його хронічній формі, яка в підсумку може призвести до повного відмирання органу. Ускладнення ураження нирок включені в медичній практиці в особливу групу захворювань, кожне з яких може виникати в залежності від початкової форми перебігу недуги.

Зміст

  • Ниркова недостатність
  • Шок бактериотоксический
  • Паранефрит
  • Папіліт некротичної форми
  • Артеріальна гіпертензія
  • Ниркова недостатність

    Статистично поширене ускладнення пієлонефриту – ниркова недостатність, яка може розвиватися як у гострій, так і в хронічній формі. Саме гостра форма найчастіше виступає у вигляді ускладнення гострого пієлонефриту, який супроводжувався утворенням гною. Небезпека даної речовини криється в його складі, здатного вражати і розплавляти всі навколишні орган тканини.

    Варто відзначити, що ниркова недостатність гострого типу не може розвинутися одним днем, вона залежить від ступеня ураження ниркових тканин і дозріває протягом двох тижнів. Таке ускладнення може стати наслідком пієлонефриту у жінок і чоловіків як однієї нирки, так і двох органів одночасно. Терапія гострої ниркової недостатності форми передбачає не просто усунення вогнища запального процесу, але і безпосередню підтримку нирок, також зниження навантаження на уражений орган.

    Цей тип ускладнень легко діагностується, оскільки йому часто передує саме гострий пієлонефрит.

    Крім того, супроводжуватися гостра недостатність нирок може наступними ознаками:

    • сильними болями в нирковому відділі;
    • помітними набряками;
    • різким скороченням кількості сечі;
    • блюванням;
    • загальним поганим самопочуттям.

    Ігнорування таких симптомів саме по собі небезпечно для здоров’я і вимагає негайного звернення до лікаря.

    Крім гострого, існує також хронічний пієлонефрит, ускладнення якого також можуть виступати у вигляді ниркової недостатності саме хронічного типу. Більше того, цього недугу сприяють і інші захворювання сечостатевої системи.

    Ускладнення хронічного пієлонефриту можу ускладнюватися наявністю наступних хвороб:

    • гідронефроз;
    • недуга, що провокує появу каміння;
    • хвороби передміхурової залози, наприклад, гіперплазія;
    • нефропатія анальгетичної типу;
    • полікістоз нирок.

    Наявність пієлонефриту у дорослих в 90% випадків супроводжується розвитком подібного типу ускладнень.

    Шок бактериотоксический

    Небезпечною формою ураження сечовивідних органів є гнійний пієлонефрит, наслідки якої призводять до бактериотоксическому шоку, який стрімко розвивається на тлі наявності патогенних мікробів у нирках. Найчастіше така форма ускладнення, профілактика утруднена швидкістю його протікання, присутній у людей похилого віку, організм яких не володіє хорошим імунітетом і зношений.

    Наслідки пієлонефриту у вигляді бактеріотоксичного шоку зазвичай з’являються при наявності таких додаткових збоїв по здоров’ю:

  • Наявність каменів у сечовому міхурі.
  • Аденома простати у чоловіків.
  • Будь-які аномалії сечових шляхів, навіть вроджені.
  • Полікістоз головних сечовивідних органів.
  • Травматичні ураження різного характеру.
  • Запальні процеси, на тлі яких відбувається звуження каналів проходження сечі.
  • Бактериотоксический шок – найбільш небезпечне ускладнення, яке часто супроводжує пієлонефрит нирок, оскільки нерідко закінчується летальним результатом.

    Своєчасне купірування стрімко розвивається сепсису за допомогою антибактеріального лікування на тлі дренування нирки дає певні шанси на виживання.

    Паранефрит

    Таке захворювання, як паранефрит, може діагностуватися у первинній або вторинній формі, причому саме вторинна форма, згідно зі статистикою, являє собою часте ускладнення пієлонефриту в хронічній формі. Попередження цієї недуги ускладнене тим, що його ознаки сильно схожі з симптомами основного захворювання, це в свою чергу значно утрудняє діагностику.

    Характерними ознаками паранефриту прийнято вважати наступні:

  • Локальне підвищення температури епідермісу, яке діагностується навпомацки.
  • Підвищення показників температури, досить різке, чого не спостерігається зазвичай при пієлонефриті.
  • Загальне нездужання, сильний озноб.
  • Больові нездужання поперековій області, причому їх інтенсивність варіюється від сильної до практично не відчувається.
  • Анемія.
  • Лейкоцитоз і підвищення показника ШОЕ.
  • Незважаючи на таку велику кількість симптомів, буває досить важко визначити наявність саме паранефриту, особливо якщо присутні хронічний пієлонефрит. Чим він небезпечний, залежить від кожного конкретного випадку, але найчастіше його розвиток приводить до розплавлення клітковини близько нирки під впливом дії гною.

    Папіліт некротичної форми

    Ще одна відповідь на питання, чим небезпечний пієлонефрит, являє собою таке захворювання, як некротичний папіліт, що виникає в результаті загострення хронічної форми первинного недуги.

    Некротичний процес обумовлений появою гною, а сам по собі папіліт визначається за такими ознаками:

    • макрогематурія;
    • ниркова коліка;
    • закупорка шляхів виведення сечі.

    Некротичний ефект виникає і на тлі звичайного запалення, яке вражає кровоносні судини. Незважаючи на складність даного наслідки, відновлення функціоналу нирок багато в чому залежить від своєчасності початку лікування. Якщо відновлення уражених тканин органу почалося відразу ж після швидкої діагностики, то шанс на порятунок органу та відновлення його функціональності досить великий.

    Важливу роль в ступені тяжкості розвитку некротичного пієлонефриту відіграє наявність супутніх хвороб, які вражають кровоносні судини. До них належать цукровий діабет і атеросклероз.

    Артеріальна гіпертензія

    Даний недуга, профілактика якого багато в чому залежить безпосередньо від способу життя пацієнта, являє собою вторинне наслідок пієлонефриту, оскільки може виникати на фоні вже існуючої недостатності з боку нирки. Високий відсоток розвитку даного типу ускладнення спостерігається при ураженні пієлонефритом відразу двох сечовивідних органів.

    Варто відзначити, що гіпертензія артеріального типу, що виникла саме внаслідок ураження нирок, має деякі особливості, які суттєво відрізняють її від звичного анамнезу.

    До них відносяться наступні показники:

  • Різка поява симптомів, які виникають несподівано.
  • Тиск може підніматися до показників 140 на 90.
  • Діастолічні показники тиску збільшуються і стійко зберігають високі позиції.
  • Гіпертензія такого типу може виступати в ролі ускладнення пієлонефриту, незалежно від віку пацієнта. Шанси на одужання при цьому не занадто великі, оскільки в 20% випадків застосування навіть самих сильних медикаментів не приносить бажаного результату.

    Таким чином, ускладнення гострого та хронічного пієлонефриту можу проявлятися в різних варіантах у залежності від початкового характеру перебігу хвороби та стану здоров’я пацієнта. Профілактика ускладнень полягає безпосередньо в якнайшвидшому діагностування та терапії основного захворювання.