Нирки        23 Лютого 2018        722         0

Уретерогидронефроз — що це таке, двостороннє захворювання

Уретерогидронефроз що це таке? Захворювання є серйозним відхиленням у роботі органів сечовидільної системи, але що це за патологія, чим вона небезпечна, як таке захворювання діагностувати, і чи можна його вилікувати? Чи існує профілактика розвитку цієї недуги?

Уретерогидронефроз або мегауретер є патологічним розширенням чашок і миски нирки внаслідок порушення відтоку сечі і скупчення її в порожнинах органу. Дане захворювання, на відміну від гідронефрозу, супроводжується додатковим залученням в патологічний процес відповідного сечоводу.

Дане захворювання досить поширене, і найчастіше є наслідком вроджених вад сечостатевої системи.

Зміст

  • Що відбувається при уретерогидронефрозе
  • Мегауретер: особливості патології та причини
  • Стадійність і симптоматика захворювання
  • Діагностичні заходи
  • Терапевтичні заходи
  • Що відбувається при уретерогидронефрозе

    Уретерогидронефроз — що це таке, двостороннє захворювання

    Унаслідок певних факторів – вроджених аномалій розвитку сечовивідних шляхів або внаслідок зовнішніх і внутрішніх впливів (травм, інших захворювань), відбувається порушення нормального процесу виведення сечі та наповнення нею порожнин нирки і сечоводу.

    Поступово під тиском урини сечовід розтягується, подовжується, змінює форму і збільшується в діаметрі. Негативні процеси відбуваються і в тканинах нирки. Не має виходу сеча «роздуває» миску і чашечки, що є причиною стоншування паренхіми, порушення ниркового кровообігу, загибелі функціональних клітин і поступового згасання ниркових функцій. Прогресуюча ниркова недостатність є небезпечним для життя недугу.

    У разі стрімкого розвитку патологічного процесу, нирка сильно збільшується в розмірах, і навіть незначний механічний вплив може призвести до розриву ниркових тканин.

    Важливо відзначити, що паралельно з уретерогидронефрозом, часто спостерігаються інші захворювань сечовидільної системи: пієлонефрит, цистит, уретрит. Це пов’язано з сприятливими умовами для розмноження мікробної флори з-за застою сечі.

    Мегауретер: особливості патології та причини

    Уретерогидронефроз — що це таке, двостороннє захворювання

    Уретерогидронефроз класифікується по ряду ознак, серед яких насамперед зазначають причини виникнення хвороби, глибину ураження органів сечовидільної системи та локалізацію.

    Захворювання може протікати в гострій або хронічній формі. Як правило, уражається один сечовід, тобто має місце уретерогидронефроз праворуч або ліворуч. Двосторонній тип патології спостерігається дуже рідко.

    В залежності від причини розвитку патологічних змін, захворювання буває вродженим (первинним) або набутим.

    Мегауретер вроджений виявляється у немовлят.

    Причинами захворювання є аномалії сечостатевої системи:

  • Клапани (перегородки з м’язової тканини) в сечоводі, що перешкоджають нормальному проходженню сечі.
  • Уретероцеле – вроджений дефект сечоводу, що характеризується звуженням його гирла і мешкообразным випинанням усередині сечового міхура.
  • Аномалії ниркових артерій і вен, а також розташування сечоводу, що призводить до його обвиттю посудиною і пережатию.
  • Звуження (стеноз) сечоводу.
  • Аномальна будова сечовода і його м’язових стінок, порушення іннервації (нейром’язова дисплазія), що є причиною порушення перистальтики органу і перешкоджає нормальному висновку сечі.
  • М’язовий спазм сфінктера з причини особливої реакції нервової системи у новонародженого.
  • Придбаний уретерогидронефроз розвивається у дорослих з наступних причин:

  • Обструкція сечоводу конкрементом при сечокам’яній хворобі.
  • Набряки тканин сечоводу в результаті травми.
  • Запальні процеси в нирках і інших органах сечовивідної системи.
  • Пухлинні утворення в сечостатевій системі.
  • Механічний тиск на сечовід з боку інших органів у результаті їх ураження злоякісними новоутвореннями (матки у жінок, передміхурової залози у чоловіків, кишечника, лімфовузла).
  • Травми спинного мозку, в результаті яких порушується нервова регулювання процесів мочевыведения.
  • Тиск на сечовід зростаючої матки при вагітності, а також в результаті гормональних перебудов організму.
  • Збільшують ризик придбаного уретрогидронефроза цукровий діабет, сечокам’яна хвороба, тривалий прийом деяких ліків, а також вплив радіаційного випромінювання.

    За ступенем непрохідності сечоводу і локалізації місця звуження уретерогидронефроз буває:

    • рефлюксирующий – сечовід збільшений в діаметрі по всій довжині, при цьому відбувається зворотний заброс урини з сечового міхура в сечовід;
    • обструктивний – відбувається розширення верхнього відділу сечоводу за рахунок значного звуження нижнього в місці злиття з сечовим міхуром;
    • міхурово-залежний – комбінація мочепузирного рефлюксу і звуження.

    В залежності від наявності інфекції існують такі форми патології:

    • асептичний уретерогидронефроз – без присутності бактеріальної флори;
    • інфікований – із-за застою сечі сталося ускладнення у вигляді приєднання інфекції.

    Незалежно від причин розвитку захворювання може бути небезпечним для життя пацієнта, тому раннє діагностування значно полегшує лікування та знижує ризики.

    Стадійність і симптоматика захворювання

    Уретерогидронефроз — що це таке, двостороннє захворювання

    Мегауретер у своєму розвитку проходить кілька стадій, початкові з яких протікають, як правило, безсимптомно, незважаючи на що відбуваються в організмі зміни:

  • Відбувається незначне зниження тонусу сечоводу, але основні функції не порушені.
  • Сечовід перестає скорочуватися і починається збільшення нирки і сечоводу в обсязі.
  • Відбувається порушення ниркових функцій, сечовід повністю наповнений уриною. Органи відчутно збільшуються в розмірах.
  • Значно підвищується тиск у нирковій системі судин, сечова система припиняє функціонувати.
  • Відбувається некроз ниркових тканин.
  • Симптоматика проявляє себе при гострому перебігу захворювання наступним чином:

    • виникає раптовий гострий больовий синдром, посилюється вночі, зміна положення тіла не приносить полегшення;
    • часті позиви до сечовипускання, що супроводжуються печінням та болем;
    • виявляється набряклість особи, яка поступово поширюється на все тіло;
    • в урині з’являється кров;
    • уретерогидронефроз у дітей проявляється помітним збільшенням об’єму живота з боку хворого сечоводу, дитина постійно страждає від сильних спазмів.

    Крім цих симптомів проявляються ознаки загальної інтоксикації організму – нудота, блювання та діарея, підвищення температури тіла, коливання артеріального тиску.

    При хронічній формі мегауретера, болю є періодичними ниючими і тягнуть. Часто патологія супроводжується приєднанням інфекції та іншими захворюваннями сечостатевої системи.

    Діагностичні заходи

    Уретерогидронефроз — що це таке, двостороннє захворювання

    Дуже важливо пам’ятати, що неможливо точно поставити діагноз, спираючись лише на клінічну картину. Необхідно лабораторне та інструментальне дослідження, яке проводиться в сучасних клініках.

    Діагноз підтверджується на підставі:

    • лабораторних аналізів, в результаті яких виявляється наявність еритроцитів, лейкоцитів і білка в урині, в крові – підвищений вміст кальцію і натрію, надлишок сечовини;
    • апаратного обстеження за допомогою УЗД, комп’ютерної та магніторезонансної томографії;
    • рентгенологічного огляду нирок з використанням контрастної речовини;
    • цистографії – обстеження сечового міхура.

    На підставі огляду пацієнта, вивчення анамнезу, а також даних лабораторного та інструментального обстеження, фахівець зможе диференціювати захворювання і підтвердити діагноз. Потім призначається лікування, яке залежить від ступеня тяжкості патології.

    Терапевтичні заходи

    Уретерогидронефроз є складним і небезпечним захворюванням, тому зволікання зі зверненням за допомогою може призвести до непередбачуваних наслідків. Лікування призначається хірургічне та консервативне – перед операцією та після неї.

    Медикментозная терапія спрямована на стабілізацію загального стану пацієнта і зазвичай включає:

    • препарати для ослаблення тонусу сечовивідної системи – спазмолітики;
    • знеболюючі засоби, анальгетики;
    • при наявності бактеріальної інфекції — антибіотики;
    • протизапальні засоби;
    • ліки для поліпшення мікроциркуляції крові в нирці;
    • препарати для лікування артеріальної гіпертензії.

    Уретерогидронефроз — що це таке, двостороннє захворювання

    Крім того, пацієнтові призначається спеціальна дієта №7.

    Причину і наслідки патології усувають оперативним шляхом, особливо якщо має місце двосторонній уретерогидронефроз.

    Обсяг операції залежить від тяжкості та стадії, а також виду патології.

    Хірургічні заходи можуть включати:

    • стентування – розширення звуженої ділянки сечоводу;
    • часткове видалення сечоводу;
    • резекцію сечоводу;
    • нефростомія відведення сечі з нирки та інші заходи.

    У ряді випадків може знадобитися операція на сусідніх органах з метою усунення впливу на сечовивідні шляхи.

    У випадку серйозного незворотного пошкодження нирки з метою порятунку життя пацієнта проводять її видалення разом з сечоводом – нефроуретерэктомию.