Сечокам’яна хвороба при вагітності останнім часом набуває все більшу поширеність. Наявність цього захворювання являє собою серйозну небезпеку як для плоду, так і для здоров’я жінки. Тому дуже важливо знати механізм виникнення хвороби, її прояви та заходи щодо профілактики, щоб уникнути негативних наслідків, які вона може викликати.
Зміст
Причини виникнення хвороби
Вагітність — особливий і дуже важливий період в житті кожної жінки. В цей час її організм зазнає значні зміни і відчуває великі навантаження. У зв’язку з цим значно підвищується ризик загострення різних хронічних захворювань. Одним з таких негативних проявів може бути сечокам’яна хвороба (уролітіаз).
Сечокам’яна хвороба у вагітних фіксується у 0,8% жінок. Хоча ця цифра невелика, нехтувати небезпекою розвитку даного захворювання не варто. Виникає воно в основному з-за проблем з водно-сольовим обміном. Але існують і інші причини, що сприяють виникненню хвороби.
До них відносяться:
- погана спадковість;
- неправильне харчування, зокрема, надмірне захоплення м’ясними продуктами;
- патологічні зміни гормонального фону;
- наявність запальних процесів в організмі;
- наявність бактеріальної інфекції в сечі;
- авітаміноз;
- проблеми з роботою шлунка і кишечника;
- хронічні захворювання нирок;
- подагра;
- зневоднення організму.
При вагітності ризик розвитку сечокам’яної хвороби збільшується і внаслідок малорухливого способу життя, що часто спостерігається на останніх місяцях її течії.
Слід також зазначити, що у разі хронічного безсимптомного перебігу захворювання, сечокам’яна хвороба і вагітність не є небезпечним поєднанням. Загроза виникає тільки в разі загострення хвороби.
Симптоматика
Найбільш небезпечними періодами в плані загострення сечокам’яної хвороби є проміжок з 12 по 16 тиждень, а також останній місяць вагітності. Саме в цей час навантаження на нирки і сечовивідні шляхи досягає свого піку. У той же самий час тонус ниркових мисок знижується, і утворилися камені починають рухатися по сечоводах.
У хворої спостерігаються такі прояви:
Крім перерахованих вище симптомів, у хворих може спостерігатися підвищення температури, їх б’є озноб. Може також спостерігатися метеоризм та нудота, що переходить у блювання.
Після того як камінь виходить або змінює своє положення, ниркова коліка припиняється. Якщо ж камінь має великі розміри — він може закупорити сечовивідні канали. Хвора не може нормально помочитися і відчуває тупий біль у попереку.
Часте повторення нападів сечокам’яної хвороби небезпечно для вагітної, так як може спровокувати викидень або передчасні пологи. Крім того, наявність каменів може спровокувати таку хворобу, як пієлонефрит. В даному випадку інфекція може торкнутися не тільки організм жінки, але і плід.
Як лікують хворобу
У період вагітності лікування сечокам’яної хвороби ускладнено. Стандартну схему застосувати до вагітної жінки неможливо, так як можна нашкодити майбутній дитині. Які саме лікарські препарати і немедикаментозні методи будуть застосовані, залежить від того, на якому терміні знаходиться вагітна і наскільки важко протікає хвороба.
Курс лікування при сечокам’яній хворобі спрямований на ліквідацію запального процесу. Одночасно з цим відбувається процес розчинення каменів і їх виведення з організму. Під час нападів застосовуються препарати, що допомагають зняти спазм сечовивідних шляхів і зменшити больові відчуття. Якщо виникло ускладнення у вигляді пієлонефриту — проводиться антибактеріальна терапія.
Важливе місце в лікуванні уролітіазу у вагітних займають заходи, спрямовані на запобігання нападів ниркової коліки.
Щоб уникнути її виникнення, жінка повинна:
- виключити зі свого раціону смажену, солону і гостру їжу;
- пити більше рідини (рекомендується випивати від 2 літрів води протягом дня);
- повністю відмовитися від алкоголю та куріння;
- добре висипатися (не менш ніж 8 годин);
- забезпечити собі регулярне фізичне навантаження.
Ефективною в лікуванні сечокам’яної хвороби є фітотерапія. В даний час існує цілий ряд медичних препаратів, створених на основі давно відомих лікарських рослин. Це такі препарати, як Цистон, Цистенал, Канефрон і інші засоби.
Гарне вплив при лікуванні уролітіазу роблять мінеральні води. Яка саме вода може застосовуватися, залежить від кислотно-лужного балансу сечі і типу каменів, які виявлені у хворого. Тому ні в якому разі не можна починати лікуватися мінеральною водою самостійно, без призначення лікаря. Якщо в сечі домінує кисле середовище — підійде лужна мінеральна вода. В іншому випадку призначається вода кисла. Вона також допомагає вивести з організму фосфатні камені. Для виведення уратних каменів підходить лужна вода.
Якщо консервативне лікування не дає результатів, при уролітіазі можливе застосування хірургічного втручання.
Необхідно підкреслити, що воно є крайнім заходом і застосовується тоді, коли ризик викидня або передчасних пологів дуже великий. Щоб убезпечити плід, застосовується місцева, або короткочасна загальна анестезія. Якщо вагітність більше 36 тижнів, то перш ніж видаляти камені, роблять розродження шляхом кесаревого розтину.
