Осмотичні діуретики — особливий вид лікарських препаратів, за допомогою яких підвищується рівень осмотичного тиску. Вони впливають на рідину, яка знаходиться в тканинах. Саме під впливом осмодіуретиків вона транспортується в кров. Механізм дії таких ліків спрямований на зниження набряклості в тілі. Активні компоненти допомагають знизити тиск у кров’яній плазмі і одночасно збільшити обсяг її циркуляції. Якими ж властивостями, характеристиками і особливостями володіють діуретики і чому їх так активно застосовують для нормалізації осмотичного тиску?
Зміст
Принцип дії препарату
Механізм дії осмотичних ліків грунтується на транспортування в кров зайвої рідини, накопиченої в тканинах. Ці препарати збільшують кількість циркулюючої крові у ниркових тканинах. Завдяки їм покращується робота нирок, відбувається посилення фільтруючих властивостей.
Фільтрація осмотичних діуретиків у ниркових клубках відбувається ефективно, тому компонентів лікарського складу немає в первинній сечі. Осмотичні препарати не дають натрію всмоктуватися в ниркові канальці.
Їх застосування допомагає досягти таких ефектів:
- підвищення артеріального тиску на тлі зростаючого обсягу крові в кровоносних судинах;
- хороший сечогінний ефект.
Щоб купірувати гострі стани, препарати діуретики вводять у вену струменевим способом.
У групі осмотичних діуретиків є кілька видів лікарських складів, але популярністю користується засіб під назвою Маніт. Інші діуретики впливають на організм більш слабкий терапевтичний вплив (яке характеризується меншою тривалістю).
Список лікарських складів, що належать до діуретиків
Препарати з категорії осмотичних діуретиків представлені такими ліками:
- Маніт;
- Сечовина;
- Сорбіт.
Останні два засоби мають менш вираженим дією і поганим лікувальним ефектом. Разом з тим всі 3 складу мають один і той же принцип дії. Всі вони допомагають підвищити артеріальний тиск і збільшити діурез.
Препарати вводять тільки внутрішньовенно, дуже обережно і повільно.Кожен склад впливає на людський організм по-своєму:
- Сорбіт досить швидко проникає в тканини і перетворюється там в глікоген. З-за цього ефективність його дії швидко знижується;
- активні компоненти Маніту всього лише на 10% потрапляють в клітини. Інша частина ліки зберігається в крові;
- Сечовина трансформується повільно, і на тлі цього процесу виникає явище рикошету (коли відбувається поступове підвищення осмотичного тиску в набряклих тканинах і одночасна трансформація рідини з крові).
Осмотичні діуретики благотворно впливають на весь організм, надаючи комплексний ефект:
- знижують тиск;
- знімають набряк легенів;
- усувають набряк тканин мозку;
- допомагають впоратися з лікарськими отруєннями;
- дають хороший лікувальний ефект при глаукомах;
- сприяють ефективному лікуванню остеомієліту, перитоніту, опіків, сепсису;
- допомагають усунути шокові стани.
Якщо пацієнт страждає порушеннями функцій печінки або нирок, їм не можна вживати Сечовину. Це може спровокувати серйозні ускладнення. Також потрібно пам’ятати, що неконтрольований прийом діуретиків призводить до виникнення сильних побічних явищ.
Основні показання до застосування
Препарати, які входять в категорію осмотичних діуретиків, призначаються для:
- підвищення і нормалізації тиску крові в артеріальних судинах;
- збільшення діурезу;
- посилення циркуляції крові, збільшення її обсягу.
Існують чіткі медичні показання, підказують, коли бажано використовувати осмотичні препарати:
Осмотичні діуретики часто застосовують при проведенні хірургічних операцій. Препарат вводять внутрішньовенно для того, щоб підтримати діурез.
Показання та протипоказання до застосування
Як і будь-який інший лікарський препарат, діуретики мають свої показання та протипоказання до використання.
Ці ліки призначають:
- щоб усунути (або попередити) набряк мозку, який часто формується під час шоку або при наявності новоутворень;
- щоб зняти набряк легенів, що розвинувся внаслідок попадання токсичних речовин (бензину, скипидару, гасу, формальдегіду) в органи дихання пацієнта;
- щоб зменшити набряк мозку перед проведенням операції;
- в цілях підтримки діурезу на одному рівні в момент виконання операції на відкритому серці або судинах;
- щоб попередити зменшення швидкості фільтрації в ниркових клубочках внаслідок механічної жовтяниці, що сформувалася післяопераційного втручання;
- для боротьби з несприятливими наслідками лікарських отруєнь (з групи саліцилатів, сульфаніламідів, барбітуратів) або отрути, що руйнують еритроцити (наприклад, щавлева кислота, токсичні фарби, розчинники, оцтова кислота);
- при настанні кризу у пацієнтів, які страждають глаукомою, перед операцією на органах зору і в певний період після операції;
- при розвитку набряку гортані;
- якщо пацієнту перелили кров іншої групи і виник конфлікт резусів.
Правильне призначення діуретиків підсилює розпад токсичних компонентів і не допускає їх повторного всмоктування в нирки. Крім того, діуретик Манітол не дає розвиватися анурії (коли просвіт канальців в нирках закривається через утворився гемоглобинового осаду). Його застосовують для усунення наслідків передозування нестероїдними ліками з протизапальною дією (яка провокує розвиток прогресуючої набряклості). Компоненти цього препарату збільшують обсяги скопилася рідини, яка виводиться при сечовипусканні.
Існує і список протипоказань до застосування діуретиків:
Осмотичні діуретики використовуються, в основному, для зняття симптомів гострих станів. Коли самопочуття пацієнта стабілізується, лікар скасовує прийом цієї групи ліків.
Найкращий сечогінний ефект дає діуретик Манітол, тому його призначають частіше інших (до того ж у цього засобу рідше виникають побічні ефекти після введення).
Побічні ефекти кошти
До побічних ефектів від застосування діуретиків відносяться:
- сильне серцебиття;
- сухість в порожнині рота;
- тромбоз вен;
- некроз тканин внаслідок введення медикаменту повз вени, під шкіру;
- головний біль;
- нудота;
- блювання;
- гіперглікемія;
- гіпонатріємія (сильне скорочення іонів натрію в кров’яній плазмі);
- гіповолемія (зменшення об’єму крові, що циркулює по судинах);
- запалення вен;
- порушення в роботі шлунку і кишечника;
- алергічні реакції.
Головний механізм дії осмодіуретиків полягає у підвищенні фільтраційних можливостей нирок. Лікарський препарат одночасно з цим сприяє збільшенню кількості крові, а також знижує активність всмоктування хлору і натрію.
