Уретритом називається запалення уретри – каналу, по якому урина з сечового міхура виходить назовні, і в залежності від того, що стало причиною захворювання, медикаментозне лікування уретриту у чоловіків і жінок включає різні препарати –антибактеріальні, протизапальні і т. д. Симптоматика цієї недуги досить неприємна і може заподіяти великий дискомфорт. Найбільш частою причиною виникнення стає проникнення в сечовий канал інфекції, але іноді його може спровокувати і травма статевого органу.
Зміст
Основні форми і причини виникнення
Запалення уретри – хвороба, яка трапляється як у чоловіків, так і у жінок. Але сильній статі вона здатна принести набагато більше неприємних відчуттів, ніж слабкої. Це пояснюється особливостями анатомічної будови цієї частини сечовидільної системи у представників різних статей. Довжина чоловічої уретри може досягати довжини 24 см, жіночої – лише близько 4 см, і в останньому випадку захворювання протікає в більш м’якій формі. Лікування уретриту у жінок передбачає використовувати ті ж препарати, що і в чоловічому варіанті.
Згідно зі статистикою, запалення в області уретри у чоловіків проявляється частіше, і причиною цього зазвичай стають:
Інфекційний тип запального процесу уретри підрозділяється на специфічну і неспецифічну групи, в залежності від етіології збудника. До першої відноситься інфікування відбувається при статевих контактах. У ньому беруть участь гонококи, трихомонади, уреаплазми, мікоплазми. У неспецифічну групу входять випадки захворювання, збудники якого вважаються умовно-патогенними: стафілококи, стрептококи, грибкові мікроорганізми, кишкова паличка.
Чоловічий недугу називають первинним, коли ураження сечового каналу відбувається при статевому контакті, і вторинним, якщо його причиною стає запалення, що поширився на уретру з іншого джерела: джерелом можуть стати тазові органи, насінники, сечовий міхур, передміхурова залоза.
До терапії необхідно починати при появі симптомів як можна швидше, причому схема лікування повинна бути прописана тільки лікуючим лікарем після проведення обстеження. При безсистемному самостійному застосуванні фармацевтичних засобів високий ризик переходу захворювання в хронічну форму, впоратися з якою, навіть при зверненні до фахівця, буде набагато важче.
Симптоматика і діагностика
Симптоми при уретриті у чоловіків і жінок проявляються як відразу після інфікування, так і через півтори-два тижні, а іноді пізніше – терміни залежать від збудника та стану імунної системи. Симптоматика буває і гострої (найчастіше в чоловічому варіанті), і досить змащеній, що не завдає особливого неспокою (у жінок).
До найбільш вираженими ознаками чоловічої форми недуги відносяться:
Для жінок симптоматика в цілому схожа, однак вона може бути виражена настільки слабо, що хвора просто не звертає на неї уваги. З специфічно жіночих ознак недуги можна назвати періодичні болі внизу живота і відчуття свербежу в статевих органах у період менструації.
У початковій стадії захворювання його часто плутають з цистит – запалення сечового міхура. Головна відмінність в тому, що відчуття різі зберігається не тільки на всьому протязі акту сечовипускання, але і деякий час після нього. Також для недуги характерно почервоніння шкіри в області зовнішніх статевих органів і гнійні виділення з отвору сечовипускального каналу.
Своєчасна та правильна діагностика є найбільш важливим етапом в процесі терапії. Саме від неї залежатиме, ніж лікувати уретрит у чоловіків, оскільки різні типи збудників вимагають застосування різних медикаментозних препаратів. Те ж можна сказати і з приводу того, чим лікувати уретрит у жінок.
Першим етапом при виявленні уретрической інфекції є аналіз сечі на лейкоцитоз. Бажано, щоб біологічна рідина, яка буде піддаватися дослідженню, до цього не менше чотирьох годин перебувала в сечовому міхурі. Підвищений рівень лейкоцитів в урині свідчить про наявність запалення в області сечовидільної системи.
Потім лікар зазвичай рекомендує зробити мазок з уретри для подальшого бактеріологічного посіву в лабораторних умовах на предмет визначення виду збудника та його реактивності по відношенню до тих чи інших фармакологічних препаратів, що застосовуються з метою ліквідації інфекції.
Іноді ці методики не дозволяють отримати відповіді на поставлені запитання, тоді застосовуються більш сучасні види досліджень, такі як ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), що дають можливість визначити вид збудника практично зі стовідсотковою точністю на основі виявлення його ДНК-структури (дезоксирибонуклеїнової кислоти).
Тільки встановивши точний діагноз, лікар починає підбирати препарати для лікування уретриту у чоловіків. Препарати для лікування уретриту у жінок також визначаються, виходячи з даних обстеження.
Терапевтична стратегія
Ліки, що призначаються при описуваному недугу пацієнтам обох статей, можуть бути як загальними, так і специфічними. Так, для лікування жінок використовуються вагінальні свічки при уретриті, а для сильної статі – введення в сечовипускальний канал двопроцентного розчину протарголу. Крім того, уретрит лікують і інші препарати – таблетки та ін’єкції антибіотичних засобів, до яких відносяться похідні:
- Цефтріаксону;
- Азитроміцину;
- Тетрацикліну;
- Гентаміцину.
Однак для лікування вірусної форми захворювання антибактеріальну ліки при уретриті не підійде – в цьому випадку призначаються антивірусні засоби.
Можна користуватися і зовнішніми формами, коли їх рекомендує лікар, наприклад, різними мазями. Хорошим лікувальним ефектом володіє мазь від уретриту Метронідазол або Циклоферон. Слід підкреслити, що використання мазей і кремів можливо тільки в комплексі з таблетованими або ін’єкційними видами ліків.
Відповідь на питання, які способи лікування кращі, може бути тільки один: ті, які порекомендує лікар. Самолікування може призвести до таких серйозних наслідків, що навіть знадобиться хірургічне втручання.
Щоб не доводити ситуацію до крайності, потрібно вчасно звертатися до фахівця і ретельно виконувати його рекомендації.
Відомо, наскільки справедлива істина, що будь-яке захворювання легше попередити, ніж вилікувати. Уберегтися від сечостатевих інфекцій допоможе здоровий спосіб життя: відсутність шкідливих звичок, загартовування, заняття спортом і впорядковані інтимні зв’язки.
