Для того щоб усунути інтоксикаційні наслідки використання медикаментозних засобів, фахівці можуть застосовувати різні процедури, серед яких варто виділити форсований діурез. Його ефективність робить даний метод одним з головних в арсеналі лікаря. Щоб розібратися в доцільності цієї процедури, варто вивчити суть її дії, основні показання та протипоказання, а також етапи проведення.
Зміст
Принцип дії методу
Процедура форсованого діурезу використовується фахівцями для ліквідації інтоксикаційних ускладнень. Даний ефект досягається за рахунок прискорення процесів виведення сечі. Робити це необхідно за допомогою спеціальних препаратів, а також при великій кількості споживаної рідини. Нормою виділюваної сечі є показники 0,8-1,2 мл на одну хвилину. При виконанні даної процедури показники можуть зростати до 8-12 мл/хв.
Форсований діурез дозволяє виводити різні кінцеві метаболіти, а також результат розпаду медикаментозних препаратів. Засоби, які використовуються при даному методі, дозволяють поліпшити фільтраційну працездатність видільної системи.
На результат проведення процедури сильно впливають показники закріплених клітинами токсичних речовин. Це можна пояснити наявністю переходу певних патогенних факторів з позаклітинної структури в клітинну мембрану.
Локалізуючись на зовнішній стороні оболонки, токсини з легкістю розчиняються в молекулах води і піддаються диурезу. При зниженій працездатності сечовидільної системи та високої інтоксикаційної ступеня уражень, деякі засоби можуть не дати бажаного результату. Саме тому лікування в більшості випадків є неефективним.
Вплив препаратів для зниження рівня токсинів безпосередньо залежить від показників кислотності сечі:
Перед використанням форсованого діурезу лікар повинен розібратися в основних показаннях до його проведення. Вони також є одними з головних чинників результативності методу.
Показання та протипоказання до процедури
При форсованому діурезі фахівцями можуть застосовуватися різні медикаментозні препарати. До них відносяться Фенаміном, Фуросемід, Нітропрусид, Дипразин. Перед їх використанням лікар повинен визначитися з показаннями.
Серед них варто виділити:
- вплив сильних інтоксикаційних речовин на організм пацієнта;
- передозування лікарських засобів;
- розвиток алергічних реакцій у відповідь на використання будь-яких медикаментозних препаратів;
- тривалий вплив сильних хімічних речовин на хворого.
Наявність протипоказань у конкретному випадку є сигналом до того, що метод форсованого діурезу варто замінити чимось іншим.
До основних обмежень використання даної процедури варто віднести:
- стан шоку у пацієнта;
- набряк легенів, а також структур головного мозку;
- гостра недостатність ниркової або серцево-судинної системи;
- захворювання ендокринних органів;
- наявність гострої кишкової непрохідності;
- перфораційні процеси в ЖКТ;
- внутрішні кровотечі і синці;
- тромби в серцевих судинах.
Наявність даних протипоказань дає лікареві сигнал про те, що варто використовувати інший спосіб очищення кровоносної системи. В цьому випадку вибір робиться в бік більш консервативною методики.
Нюанси проведення форсованого методу
Використання даної методики при інтоксикації організму людини відбувається тільки при стаціонарі. Фахівці проводять оцінку працездатності видільної і судинної системи, а також визначають швидкість виділення сечі. Для цього знаходять посуд, у який відбувається установка катетера. З його допомогою в організм пацієнта вводять спеціальне сечогінний засіб. В порожнину сечового міхура також вставляється катетер. Це робиться для оцінки наповнюваності органу.
Скільки вводиться води:
При виконанні форсованого діурезу кожні кілька годин фахівці додають спеціальні медикаментозні препарати, які здатні стимулювати рух крові. Тривалість проведення даного методу безпосередньо залежить від кількості накопичених токсинів, а також від тяжкості ускладнень. При збільшенні кількості споживаної рідини лікар повинен стежити за тим, щоб обсяги були рівні. Якщо швидкість виділюваної сечі перевищує показник 100 мл на годину, то діурез можна вважати форсованим.
Варто пам’ятати, що в домашніх умовах проводити дану процедуру не варто. Це загрожує важкими наслідками, які можуть завдати значної шкоди здоров’ю пацієнта.
Стадії процедури форсованого діурезу, його ускладнення
Кожен етап цієї процедури передбачає використання спеціальних медикаментозних засобів і великої кількості рідини. Це необхідно для того, щоб прискорити процеси виведення сечі.
Етапи для форсованого діурезу включають в себе:
Катетер необхідно підвести до підключичної або ліктьової вени. Другий прилад вставляється в порожнину сечового міхура. Це потрібно для того, щоб проконтролювати швидкість його наповнення.
Виконувати процедуру необхідно під чуйним керівництвом профільного фахівця, який постійно стежить за водно-електролітним балансом і гемодинамічними даними пацієнта. Діуретики застосовуються з урахуванням різних факторів, серед яких найбільш важливими є ступінь інтоксикації, наявність супутніх захворювань, а також загальний стан організму пацієнта.
Не дивлячись на поширеність і велику кількість переваг, форсований діурез може спричинити за собою безліч різних ускладнень. Вони зазвичай спостерігаються при недотриманні правил проведення процедури, а також при використанні методу під час наявності активних протипоказань з боку пацієнта. В даній ситуації є висока ймовірність розвитку гіпоглікемічних і гіпер гідратаційні процесів.
Тривалий процес застосування діуретичних препаратів може призводити до осмотичному нефрозу. Щоб уникнути цього, фахівці застосовують салуретики. У будь-якому випадку, діуретичну засіб бажано використовувати тільки під наглядом лікаря. Якщо дотримуватися цього правила, лікування за допомогою медикаментозних засобів буде максимально ефективним.
При передозуванні препаратів для підвищення сечовиділення змінюється кислотно-лужний баланс. Це значно впливає на функціонування різних органів і систем.
Щоб запобігти розвитку будь-яких ускладнень, необхідно слідувати всім розпорядженням профільного спеціаліста і процедура пройде максимально безпечно для здоров’я пацієнта!
