Нирки        23 Лютого 2018        2508         Коментарі Вимкнено до Екскреторна урографія | Опис урографії та підготовка до процедури

Екскреторна урографія | Опис урографії та підготовка до процедури

Екскреторна урографія є одним з найбільш сучасних діагностичних методів, які засновані на вивідною функції нирок. З її допомогою лікарі можуть визначити наявність патологічних структур в сечостатевій системі, а також різні здавлювання і обтурації. Для того щоб переконатися в ефективності цієї методики, варто більш детально ознайомитися з тим, що це таке, а також вивчити алгоритм проведення даного способу урографії.

Зміст

  • Суть экскреторного методу дослідження
  • Основні показання до дослідження
  • Нюанси підготовки хворого до дослідження
  • Етапи проведення процедури
  • Ускладнення і наслідки в результаті діагностики
  • Суть экскреторного методу дослідження

    Ця методика рентгенологічної діагностики базується на специфічній особливості органів сечовидільної системи. Вона полягає в тому, що нирки мають видільну функцію, що дозволяє экскретировать контрастний препарат назовні.

    Містять йод препарати відмінно виводяться головним органом сечовивідної системи людини. З цієї причини шлях їх введення виключно внутрішньовенний. Це дозволяє спостерігати максимальну концентрацію контрасту в сечі вже через кілька хвилин.

    Наявність йодовмісної кошти можна добре простежити через п’ять хвилин після його введення. Після цього лікар виконує його фіксацію в органах сечостатевої системи за допомогою рентгенологічного дослідження. Друге зображення необхідно зробити на п’ятнадцятій хвилині, а третій – на двадцятій. Якщо на останньому зображенні спостерігається затримка контрасту, то варто повторити фіксацію речовини через сорок хвилин після першого введення.

    Екскреторна урографія використовується для вивчення структурних особливостей нирок.

    До них варто віднести:

    • форму органу;
    • стан його складових;
    • виявлення патологій та аномалій;
    • виводить функцію.

    Цю діагностичну методику варто проводити тільки в приміщеннях, які оснащені пунктами надання першої долікарської та лікарської допомоги. У поодиноких ситуаціях можливий розвиток алергії на йодовмісних контраст. У зв’язку з цим у кожному рентгенологічному відділенні знаходяться аптечки.

    Найбільш поширеним модификационным способом вивідною методики дослідження виступає інфузійний крапельний аналог.

    Показаннями до її проведення є:

    • низька чіткість знімків при основному дослідженні;
    • падіння рівня креатиніну нижче 50 мл на хвилину;
    • зниження рівня кліренсу сечовини;
    • наявність у хворого вад в сечостатевій системі.

    При даній діагностики лікар змішує йодсодержащее речовина з п’ятивідсотковим розчином глюкози. Вводити засіб потрібно струминно по 150 крапель. Проміжки між знімками ідентичні основним методом проведення процедури.

    Чіткість знімка з контрастом безпосередньо визначає точність постановки діагнозу.

    Вона залежить від таких складових:

    • функціональний стан органу;
    • гемодинаміка сечовивідних структур;
    • якість препарату;
    • працездатність інших структур.

    Метод екскреторної урографії є досить поширеною процедурою. З цієї причини необхідно знати основні нюанси її призначення.

    Основні показання до дослідження

    Перед призначенням процедури слід врахувати показання до екскреторної урографії, які визначає лікуючий лікар.

    До них відносяться:

    • дані про наявність патологій, які були отримані за допомогою ультразвукового дослідження;
    • наявність гострих болів в області живота і попереку;
    • діагноз артеріальної гіпертензії;
    • нетримання сечі;
    • зміни в кількості та якості виділяється урини;
    • запальні захворювання нирок;
    • інфекційне ураження сечостатевих органів.

    Також дослідження застосовується для виявлення злоякісних новоутворень в сечовидільній системі. Дана процедура призначається фахівцями перед операцією, яка пов’язана з пухлиноподібними захворюваннями.

    Незважаючи на широкий спектр показань, екскреторна урографія нирок має цілий ряд протипоказань, під час яких використання цього методу може зашкодити здоров’ю пацієнта.

    До них варто віднести:

    • недостатність нирок різної етіології;
    • гострі захворювання сечостатевої системи;
    • запальні процеси в паренхіматозних органах малого тазу;
    • наявність алергії на йод і містить цю речовину препарати;
    • патології печінки;
    • шоковий стан пацієнта;
    • відкрита форма туберкульозу;
    • зараження кровоносної системи;
    • порушення роботи деяких ендокринних залоз.

    Найбільш поширеним ускладненням у результаті даного дослідження нирок є розвиток алергічних реакцій на контраст. Вони розвиваються за типом анафілаксії. Цей стан часто призводить до летального результату, якщо хворому не буде надана своєчасна медична допомога.

    Нюанси підготовки хворого до дослідження

    Підготовку хворого до проведення екскреторної рентгенографії прийнято починати зі збору основних анамнестичних даних. При виявленні алергії на йод, необхідно провести курс лікування, який триває три дні. В цей час пацієнтові призначається Преднізолон, має протизапальну дію.

    Один з найважливіших етапів при підготовці до екскреторної урографії є очищення структур шлунково-кишкового тракту пацієнта. Його проводять з метою позбутися від калових мас, а також газів, які значно ускладнюють отримання точного результату діагностики.

    Щоб запобігти розвиток голодних газів, ранок перед процедурою необхідно випити чашу несолодкого чаю або з’їсти порцію сухої каші. Для запобігання скупчень повітря в структурах кишечника, лікар призначає спеціальну дієту.

    Вона складається з наступних етапів:

  • Повна відмова від вуглеводів.
  • Виняток молочної їжі.
  • Використання сорбентів. Найбільш поширеним засобом у даному випадку є активоване вугілля.
  • Очисні клізми.
  • Для дітей до шести років активоване вугілля варто замінити вареною морквою і настоєм з квіток ромашки. Літнім людям рекомендують збільшити кількість очисних клізм до двох-трьох разів. Проводити їх необхідно за деякий час до дослідження. При цьому не рекомендується додавати до складу клізми величезні кількості рідини. Це значно розведе концентрацію контрастної речовини, що суттєво утруднить візуалізацію стану структур сечовивідної системи хворого. Підготовка пацієнта є дуже важливою процедурою. Її суть полягає в тому, щоб отримати інформативний результат і не нашкодити здоров’ю людини.

    Якщо виникає необхідність використання даної методики у випадку з дітьми до року, варто виключити вигодовування, а також не використовувати продукти, які містять у своєму складі цукор. Це потрібно для того, щоб виключити підвищення рівня накопиченого повітря в травному тракті, що може призводити до здавлення нирок.

    Підготовка до екскреторної урографії у чутливих хворих може доповнюватися використанням заспокійливих препаратів, а також проносних медикаментів. До них варто віднести Микролакс, Дюфалак а також Транзипег.

    Етапи проведення процедури

    Головною особливістю здійснення екскреторної урографії є вибір правильної дозування контрастного засобу. Оптимальною прийнято вважати схему, суть якої полягає в розрахунку дозування засобу залежно від маси хворого. Наприклад, якщо для виконання процедури лікар використовує Урографін, то доза складає один грам препарату на кілограм маси тіла пацієнта.

    Також перед використанням йодовмісної речовини необхідно виконати обов’язкову пробу на чутливість. Для цього лікар вводить пацієнту 1 мл засобу. Після цього треба простежити за станом хворого. Якщо у нього не буде виявлено алергії, то можна продовжити введення препарат. При виявленні запальних процесів необхідно надати пацієнтові першу медичну допомогу.

    При інфузійній формі дослідження дозування препарату вище в два рази, порівняно з класичною урографией. У цьому випадку розчин необхідно розвести з глюкозою. Протягом всієї процедури варто уважно спостерігати за станом здоров’я пацієнта, оскільки часто виникають негативні ускладнення.

    Серед тяжких ускладнень екскреторної урографії нирок можна відзначити і відстрочені реакції.

    До них відносять:

    • гостру ниркову недостатність;
    • падіння кількості ендогенного креатиніну;
    • розвиток нефропатій.

    Зазвичай вони спостерігаються через день після проведеної процедури. Урографія нирок у дітей може призвести до розладів гемодинаміки.

    Найбільш безпечним контрастним речовиною для діагностики є Йодиксанол. Це изотоничное речовина, яка фактично не має тяжких побічних ефектів. Препарат Візіпак частіше використовується у випадку з дітьми, оскільки мало впливає на системи, які відповідають за нормальний розвиток дитини. Засіб Омніпак застосовується в ситуаціях, коли основні медикаментозні речовини не можуть дати бажаного ефекту.

    Також перед самою процедурою варто дотримувати певні методи обережності.

    Серед них виділяють:

  • Перед виконанням внутрішньовенної ін’єкції хворого варто напоїти великою кількістю рідини. Для цього лікар рекомендує пити 100 мл води в годину цілу добу до проведення екскреторної урографії.
  • До і після дослідження фахівці ретельно спостерігають за функціональною здатністю нирок хворого.
  • Також слід контролювати такі показники: стан рН крові, функціонування шлунково-кишкового тракту і рівень молочної кислоти.
  • Якщо порівнювати ультразвукове дослідження, цей метод екскреторної урографії більш якісний. Цей висновок грунтується на тому, що результати є набагато точніше. Тим не менш, радіаційна навантаження на хворого сильно обмежує його використання.

    Ускладнення і наслідки в результаті діагностики

    Найбільш поширеним ускладненням після проведення даного методу дослідження можна назвати розвиток алергічних реакцій після застосування йодовмісних препаратів.

    Зазвичай запальні процеси в організмі проявляються у вигляді:

    • нежиті;
    • чхань;
    • одышек,
    • почервонінь і набряків обличчя і верхніх кінцівок.

    Суть екстреної допомоги при розвитку алергії полягає в застосуванні гормональних протизапальних лікарських засобів. Найбільш популярними препаратами є Гідрокортизон і Преднізолон. Але перед цим варто уважно вивчити анамнез, пов’язаний з алергіями хворого. При екскреторній урографії протипоказаннями також є бронхіальна астма і алергічні реакції на йодовмісні препарати.

    Крім цього, у лікарській практиці зустрічаються випадки, при яких виникають місцеві ускладнення після виконання внутрішньовенного уколу. Найчастіше зустрічається гематома після ін’єкції. Це відбувається в результаті порушення правил введення препарату, тому важливо знати, як робиться укол за міжнародними стандартами. У більшості випадків гематома розсмоктується сама і не потребує специфічної терапії.

    Тим не менш, деякі гематоми можуть нагнивати. При цьому у пацієнта спостерігається припухлість і почервоніння шкірних покривів навколо місця введення ін’єкції. Також хворий може скаржитися на підвищену температуру тіла, загальне нездужання, зникнення апетиту. Дані симптоми можуть виникати декілька пізніше, ніж сама гематома. Після всього того, що відбувається лікар зазвичай направляє пацієнта на хірургічну операцію, під час якої хірурги розкривають і очищають порожнину гематоми.

    Одним з не менш поширених ускладнень є флебіт. Він має свої різновиди, але найчастіше можна зустріти тромбофлебіт. Це патологія, при якій внутрішні стінки венозних судин пацієнта запалюються. Також можна відзначити невелике почервоніння в місці уколу, яке повторює форму ураженої ділянки вени. Усунення цих ускладнень відбувається консервативним шляхом, у результаті терапії Преднізолоном, Індометацином та антибіотиками.

    Варто пам’ятати, що одним з головних плюсів екскреторної урографії є її вартість. Разом з цим варто відзначити наявність великої ймовірності розвитку ускладнень навіть на тлі повного здоров’я. Тому при виконанні процедури слід виконувати всі приписи спеціаліста і результат вийде максимально точним, що дозволить діагностувати патологічні процеси і приступити до вибору тактики їх лікування!