Нирки        23 Лютого 2018        297         0

Діуретики при ХСН — сечогінні препарати при серцевій недостатності

Навіщо потрібні діуретики при ХСН (хронічної серцевої недостатності). Використання сечогінних препаратів для лікування серцево-судинних патологій завжди було одним з основних методів лікування. При цьому лікарі застосовують як синтетичні препарати, так і природного походження. Щоб більш детально розібратися в цьому питанні, необхідно вивчити механізм їх впливу на організм пацієнта, різновиди, а також стійкість до ліків даної групи.

Зміст

  • Вплив сечогінних засобів на організм
  • Види препаратів
  • Стійкість до сечогінних засобів
  • Вплив сечогінних засобів на організм

    Діуретики при ХСН — сечогінні препарати при серцевій недостатності

    Використання діуретичних препаратів при серцевих патологій значно знижує рівень зайвої рідини всередині судин, що зменшує показники артеріального тиску. Також відбувається зниження венозного повернення до серця, в результаті чого зменшується кількість набряків і застоїв.

    Класифікують сечогінні препарати за їх дії:

  • Діуретичні засоби петлевий локалізації. Це найбільш ефективні препарати, які володіють сильною дією. Вони на порядок пом’якшують процеси всмоктування натрію і хлору з крові, а також збільшують виведення калію. З цієї причини значно зменшується концентраційна функція видільної системи. При цьому кількість виведеної рідини підвищується.
  • Препарати осмотичної дії. Вони впливають на первинну сечу, регулюють її склад.
  • Тіазидні лікарські засоби. Їх дія спрямована на блокаду реабсорбції натрію і калію у формі іонів.
  • Інгібітори карбоангідрази. Ці препарати знижують активність цього ферменту, що перешкоджає утворення вугільної кислоти. Також значно збільшується кількість виведеної рідини.
  • Калійзберігаючі кошти. Вони збільшують кількість виділених іонів натрію, що провокує затримку в нефронах іонів калію. Їх дія здійснюється в дистальних канальцях. У цих структурах відбувається трансмембранний перехід цих елементів.
  • При виборі необхідного для лікування пацієнта діуретичного засобу лікар звертає увагу на симптоматику захворювання, а також загальний стан людини і факт наявності супутніх захворювань.

    Види препаратів

    Діуретики при ХСН — сечогінні препарати при серцевій недостатності

    Сечогінні препарати також можна класифікувати за їх походженням, а також силі чиниться ефекту. Перша класифікація дозволяє поділити діуретичні засоби на синтетичні і природні лікарські препарати.

    Штучні сечогінні препарати ділять на наступні групи:

  • Сильнодіючі.
  • Середньої сили.
  • Слабкої дії.
  • До перших належать Торасемид, Фуросемід та етакринова кислота. Оскільки ці ліки спрямовані на усунення ознак недостатності серцевого м’яза, крім таблеток вони випускаються також у формі ампул.

    Фуросемід є яскравим представниками даної групи. Він часто використовується у формі таблеток кілька разів на тиждень.

    Основними протипоказаннями до застосування Фуросеміду виступають:

    • гостра ниркова недостатність;
    • сильні зневоднення організму;
    • низький рівень натрію в кровоносній системі.

    Побічними ефектами даного препарату вважаються:

    • судинний колапс, що пов’язаний з гострим падінням обсягу крові в циркулюючому руслі;
    • гостре падіння артеріального тиску;
    • тромбоемболія, яка розвивається внаслідок підвищеної в’язкості крові внаслідок зниження кількості рідини в організмі;
    • аритмические зміни в серцевому м’язі;
    • різні неврологічні ускладнення.

    Діуретики при серцевій недостатності середньої сили дії представлені Хлорталидоном і Индапамидом. Їх вплив на серце активізується через кілька годин після прийому. Дія препаратів триває від шести годин до доби.

    Побічними ефектами під час їх використання виступають:Діуретики при ХСН — сечогінні препарати при серцевій недостатності

    • падіння рівня важливих елементів, особливо магнію і калію;
    • збільшення показників кальцію в крові;
    • зниження артеріального тиску;
    • періодичні головні болі і запаморочення;
    • гастрэлгические симптоми, серед яких найчастіше зустрічаються нудота і блювання;
    • синусний аритмія.

    Застосування слабо діють сечогінних засобів при серцевій недостатності відбувається тільки в тих випадках, коли потрібно додаткове вплив на видільну системи людини. Основними препаратами даної групи є Спіронолактон і Триамтерен. Вони володіють слабким ефектом і тому не мають серйозних побічних ефектів.

    Природні або народні сечогінні засоби є окремою групою при лікуванні хронічної серцевої недостатності. При їх виготовленні використовуються сечогінні трави і додаткові складові, які можуть посилювати ефект перших.

    Основними рецептами в даному випадку можна назвати такі відвари, настоянки, настої:

  • Настоянка, при виготовленні якої використовуються сечогінні трави хвоща і ялівцю. 100 грамів цих рослин залити 500 мл окропу і поставити в темне місце на кілька днів. Вживати потрібно по одній склянці щодня перед сном.
  • Відвар, при якому використовуються трави від набряків. До них відносяться череда, спориш і деревій. Відварювати потрібно 20 хвилин і пити по 50 мл перед кожним прийомом їжі.
  • Настій на основі деревію. Залити траву потрібно спиртом і розбавити окропом. Його приймають при набряках по дві чайні ложки після кожного прийому їжі.
  • Дані сечогінні трави в деяких випадках не поступаються по своїй ефективності медикаментозним діуретичну препаратів.

    Використовувати їх потрібно також під наглядом лікаря, оскільки лікування в домашніх умовах такої небезпечної патології може призвести до тяжких наслідків.

    Стійкість до сечогінних засобів

    Діуретики при ХСН — сечогінні препарати при серцевій недостатності

    Найчастіше в результаті тривалого використання сечогінних препаратів при ХСН розвивається абсолютна толерантність до їхнього впливу. Характерною особливістю цього є зниження кількості виведеної сечі, а також затримка рідини в організмі, що провокує сильні набряклості.

    Основними чинниками такого патологічного стану можна назвати:

    • падіння кількості об’єму крові усередині судин;
    • розвиток кардіальних ускладнень у результаті серцевої недостатності;
    • процеси реабсорбції натрію, що спостерігається під час гіповолемії;
    • зниження канальцевої секреції при наявності гострої ниркової недостатності;
    • поява проблем з всмоктуванням сечогінних засобів під час перорального застосування;
    • мала кількість вживаної рідини, а також часте використання великої кількості солі з їжею.

    Всі ці причини можуть стати серйозною проблемою під час використання сечогінних препаратів у лікуванні хронічної серцевої недостатності. Щоб їх уникнути, необхідно чітко дотримуватися всіх приписів лікаря, адже самолікування в цьому випадку може не тільки не принести бажаного ефекту, але і спричинити за собою смерть пацієнта.