Навіщо потрібні діуретики при ХСН (хронічної серцевої недостатності). Використання сечогінних препаратів для лікування серцево-судинних патологій завжди було одним з основних методів лікування. При цьому лікарі застосовують як синтетичні препарати, так і природного походження. Щоб більш детально розібратися в цьому питанні, необхідно вивчити механізм їх впливу на організм пацієнта, різновиди, а також стійкість до ліків даної групи.
Зміст
Вплив сечогінних засобів на організм
Використання діуретичних препаратів при серцевих патологій значно знижує рівень зайвої рідини всередині судин, що зменшує показники артеріального тиску. Також відбувається зниження венозного повернення до серця, в результаті чого зменшується кількість набряків і застоїв.
Класифікують сечогінні препарати за їх дії:
При виборі необхідного для лікування пацієнта діуретичного засобу лікар звертає увагу на симптоматику захворювання, а також загальний стан людини і факт наявності супутніх захворювань.
Види препаратів
Сечогінні препарати також можна класифікувати за їх походженням, а також силі чиниться ефекту. Перша класифікація дозволяє поділити діуретичні засоби на синтетичні і природні лікарські препарати.
Штучні сечогінні препарати ділять на наступні групи:
До перших належать Торасемид, Фуросемід та етакринова кислота. Оскільки ці ліки спрямовані на усунення ознак недостатності серцевого м’яза, крім таблеток вони випускаються також у формі ампул.
Фуросемід є яскравим представниками даної групи. Він часто використовується у формі таблеток кілька разів на тиждень.
Основними протипоказаннями до застосування Фуросеміду виступають:
- гостра ниркова недостатність;
- сильні зневоднення організму;
- низький рівень натрію в кровоносній системі.
Побічними ефектами даного препарату вважаються:
- судинний колапс, що пов’язаний з гострим падінням обсягу крові в циркулюючому руслі;
- гостре падіння артеріального тиску;
- тромбоемболія, яка розвивається внаслідок підвищеної в’язкості крові внаслідок зниження кількості рідини в організмі;
- аритмические зміни в серцевому м’язі;
- різні неврологічні ускладнення.
Діуретики при серцевій недостатності середньої сили дії представлені Хлорталидоном і Индапамидом. Їх вплив на серце активізується через кілька годин після прийому. Дія препаратів триває від шести годин до доби.
Побічними ефектами під час їх використання виступають:
- падіння рівня важливих елементів, особливо магнію і калію;
- збільшення показників кальцію в крові;
- зниження артеріального тиску;
- періодичні головні болі і запаморочення;
- гастрэлгические симптоми, серед яких найчастіше зустрічаються нудота і блювання;
- синусний аритмія.
Застосування слабо діють сечогінних засобів при серцевій недостатності відбувається тільки в тих випадках, коли потрібно додаткове вплив на видільну системи людини. Основними препаратами даної групи є Спіронолактон і Триамтерен. Вони володіють слабким ефектом і тому не мають серйозних побічних ефектів.
Природні або народні сечогінні засоби є окремою групою при лікуванні хронічної серцевої недостатності. При їх виготовленні використовуються сечогінні трави і додаткові складові, які можуть посилювати ефект перших.
Основними рецептами в даному випадку можна назвати такі відвари, настоянки, настої:
Дані сечогінні трави в деяких випадках не поступаються по своїй ефективності медикаментозним діуретичну препаратів.
Використовувати їх потрібно також під наглядом лікаря, оскільки лікування в домашніх умовах такої небезпечної патології може призвести до тяжких наслідків.
Стійкість до сечогінних засобів
Найчастіше в результаті тривалого використання сечогінних препаратів при ХСН розвивається абсолютна толерантність до їхнього впливу. Характерною особливістю цього є зниження кількості виведеної сечі, а також затримка рідини в організмі, що провокує сильні набряклості.
Основними чинниками такого патологічного стану можна назвати:
- падіння кількості об’єму крові усередині судин;
- розвиток кардіальних ускладнень у результаті серцевої недостатності;
- процеси реабсорбції натрію, що спостерігається під час гіповолемії;
- зниження канальцевої секреції при наявності гострої ниркової недостатності;
- поява проблем з всмоктуванням сечогінних засобів під час перорального застосування;
- мала кількість вживаної рідини, а також часте використання великої кількості солі з їжею.
Всі ці причини можуть стати серйозною проблемою під час використання сечогінних препаратів у лікуванні хронічної серцевої недостатності. Щоб їх уникнути, необхідно чітко дотримуватися всіх приписів лікаря, адже самолікування в цьому випадку може не тільки не принести бажаного ефекту, але і спричинити за собою смерть пацієнта.
