Нирки        23 Лютого 2018        1481         Коментарі Вимкнено до Цистоцеле – що це таке у жінок, симптоми і лікування опущення, випадіння, сечового міхура після видалення матки – операція

Цистоцеле – що це таке у жінок, симптоми і лікування опущення, випадіння, сечового міхура після видалення матки – операція

Захворювання сечостатевої системи з кожним днем зустрічаються все частіше, тому варто знати про цистоцеле що це таке у жінок. Ця патологія проявляється при опущенні або випаданні сечового міхура з його нормального анатомічного ложа. Для того щоб більш детально вивчити дане захворювання, варто розібратися в його патогенезі, основні причини і симптоми, а також які способи діагностики і терапевтичні методики є найбільш ефективними в сучасній медицині.

Зміст

  • Етіологія цистецеле
  • Клінічні прояви патології, її стадії
  • Методи діагностики захворювання, профілактика патології
  • Лікування цистоцеле у жінок
  • Етіологія цистецеле

    Дане захворювання не є самостійним. Його наявність означає, що у жінки є якась патологія сечовидільної системи. Наявність порушень у положенні міхура обумовлено зміною положення матки. Це можна спостерігати в результаті втрати тонусу м’язового апарату малого таза.

    Оскільки цистоцеле не може розвинутися в якості автономного захворювання, воно може з’являтися в результаті деяких факторів.

    До них можна віднести:

  • Період вагітності. У цей період м’язи і зв’язки малого тазу відчувають важке перенапруження. Унаслідок цього значно збільшується ризик випадіння сечового міхура, оскільки м’язові волокна його ложа піддаються порушення тонусу. Якщо в цьому випадку використовувати кесарів розтин, то ймовірність цистоцеле вкрай мала.
  • Зайва вага. Особливо варто виділити ожиріння третього ступеня, де індекс маси тіла вище 30 одиниць.
  • Період після менопауз. У цій ситуації значно знижується вироблення гормону естрогену, який відіграє важливу роль у підтриманні м’язового тонусу структур малого таза.
  • Часті фізичні перенапруги. Якщо присутні інші чинники, які підвищують ризик розвитку цистоцеле, то варто обмежити виконання важкої роботи. Це допоможе знизити ймовірність того, що з’явиться опущення сечового міхура у жінок.
  • Розлади шлунково-кишкового тракту. Найбільш небезпечним чинником таких захворювань у даному випадку можна назвати проблеми з видільної складової. Це провокує перенапруження м’язових волокон при запорах і діареях, що може значно знизити їх тонус надалі.
  • Злоякісні новоутворення в порожнини малого тазу. Це сприяє виштовхуванню міхура з анатомічної ложа за рахунок розростання пухлин в будь-яких структурах.
  • Також фахівці виділяють деякі фактори, наявність яких в тій чи іншій мірі підвищує ризик випадіння сечового міхура.

    До них потрібно віднести:

    • наявність тяжкої генетичної спадковості;
    • супутні захворювання органів малого таза;
    • неодноразові вагітності;
    • інволюція анатомічних структур;
    • розвиток ускладнень при пологах.

    Варто пам’ятати, що дана патологія може призводити до зменшення розмірів шийки органу, в результаті чого з’являється залишкова сеча.

    Саме вона часто є головною проблемою при появі неприємної симптоматики. Тому важливо знати, цистоцеле що це таке у жінки і які його ознаки.

    Клінічні прояви патології, її стадії

    На ранніх етапах цистоцеле не має яскраво виражених ознак і може доставляти тільки деякий дискомфорт під час різких рухів або статевих зносин.

    Симптоми опущення сечового міхура у жінок:

    • проблеми з сечовипусканням, які можуть супроводжуватися з відсутністю нормального кількості виділяється урини;
    • нетримання сечі;
    • больові відчуття під час статевого акту;
    • фантомне бажання спорожнити сечовий міхур;
    • розвиток супутніх захворювань органів малого тазу;
    • відчуття тяжкості внизу живота;
    • випадання сечового міхура за межі малого тазу, аж до покидання зовнішніх кордонів піхви.

    Важливо знати при цистоцелях що це таке, тому що при випаданні сечового міхура симптоми безпосередньо залежать від стадії розвитку захворювання.

    Серед них виділяють:

  • Першу стадію. Вона найбільш сприятлива і легко піддається лікуванню. Під час неї спостерігається легке зміщення сечового міхура, яке може не доставляти будь-якого дискомфорту.
  • Другу стадію. Під час даної форми захворювання жінка може відчувати біль при напрузі черевних м’язів.
  • Третя стадія. Ця форма має найбільш несприятливий перебіг, оскільки міхур опускається навіть без напруження м’язового апарату.
  • Знання симптоматики захворювання допоможе виявити його на ранніх стадіях. Це дозволить фахівцям в найкоротші терміни поставити точний діагноз і вибрати стратегію лікування.

    Методи діагностики захворювання, профілактика патології

    Основним діагностичним методом в даному випадку є простий гінекологічний огляд. При регулярному відвідуванні профільного спеціаліста шанс виявлення випадання сечового міхура дуже високий. Саме з цієї причини важливо не пропускати планових медичних оглядів.

    Також в арсеналі лікаря є кілька інструментальних і лабораторних методів дослідження.До них можна віднести:

    • біохімічний аналіз крові і сечі;
    • рентгенологічна діагностика із застосуванням контрастної речовини на основі йоду;
    • цитологічне дослідження;
    • ультразвукове дослідження;
    • комп’ютерна томографія;
    • магнітно-резонансна томографія.

    Отримані результати дають можливість визначити лікаря першопричину розвитку патології. На основі цього він може приступити до вибору терапевтичної стратегії.

    Для запобігання розвитку захворювання варто дотримуватися деяких профілактичних заходів.

    До них фахівці відносять:

    • регулярні заняття лікувальною гімнастикою, особливо під час вагітності;
    • при пологах варто дотримуватися рекомендацій лікаря, особливо з приводу кесаревого розтину;
    • своєчасне лікування супутніх патологій органів малого тазу;
    • обмеження важких фізичних навантажень, частих стресів і депресивних станів;
    • відвідування планових медичних оглядів раз у півроку;
    • часті прогулянки на свіжому повітрі.

    Дотримання цих простих правил гарантує значне зниження ризику випадіння сечового міхура. Якщо патологія у жінки вже виявлена, необхідно знати основні методи терапії даного захворювання.

    Лікування цистоцеле у жінок

    При терапії випадання сечового міхура лікар повинен дотримуватися деяких основних принципів.

    В даній ситуації до них можна віднести наступне:

  • Призначення спеціального комплексу фізичних вправ Кегеля. Їх принцип полягає в зміцненні м’язового апарату малого таза і черевної порожнини. Ця методика є дуже ефективною тільки на ранніх стадіях захворювання, оскільки в даному випадку виключені будь-якого роду ускладнення.
  • Використання мазей і свічок на основі гормональних речовин. Вони ефективні при зниженій секреції естрогену у жінок. Також їх можна використовувати в період менопаузи.
  • Застосування вагінальних песаріїв є одним з найбільш ефективних засобів, яке використовується для підтримки положення органу. Розмір приладу вибирається виключно лікарем, який робить вибір на підставі проведених досліджень.
  • Разом з гормональними засобами фахівці можуть використовувати різні антибіотики та антисептичні препарати. Це потрібно для того, щоб сечостатева система жінки при наявності опущеного міхура не піддалася ураження бактеріальними агентами.
  • Крім цього, для лікування цистоцеле у жінок її можна оперувати. Третя стадія захворювання передбачає використання цього методу, оскільки сечового міхура в даній ситуації неможливо надати нормального анатомічного положення за допомогою консервативних методів.

    При цистоцеле операції здійснюються тільки хірургами вищої категорії, оскільки їх виконання вимагає певного рівня навичок.

    Також опущення міхура може спостерігатися після видалення матки. У цьому випадку лікар повинен лікувати виключно щадними методами.

    Операція включає в себе кілька етапів, які можуть незначно змінюватись в залежності від стадії захворювання.

    Хірургічне втручання допомагає вирішити велику кількість проблем:

    • стабілізація статевого здоров’я жінки;
    • усунення нетримання сечі;
    • відновлення анатомічного положення міхура;
    • запобігання розвитку ускладнень;

    Тривалість процесу нормалізації стану жінки після проведеного оперативного втручання не перевищує двох місяців. Весь цей час лікарі не рекомендують жінці займатися важкою фізичною роботою, а також обмежити себе від статевих зносин. Після цього всі функції сечостатевої системи будуть відновлені.

    Не варто забувати, що своєчасно надану лікування, а також дотримання всіх приписів лікаря значно покращують прогноз захворювання в майбутньому. При запущених формах захворювання, пов’язане з випаданням сечового міхура, може приводити до повної або часткової втрати працездатності, а також до погіршення загального стану здоров’я жінки. Це пов’язано з тим, що при випаданні даного органу утворюється кут між ним і сечоводом, в якому накопичується сеча. В результаті цього серйозно порушуються процеси виведення урини.

    Симптоми і лікування патології повинна знати кожна жінка. Це підвищить ймовірність того, що при розвитку захворювання вдасться виявити на ранніх стадіях і підвищити шанс сприятливого прогнозу.

    При наявності цистоцеле у жінок лікування повинен призначати виключно лікар.

    Тому лікування народними засобами в домашніх умовах може призвести до розвитку важких ускладнень!