Быстропрогрессирующий гломерулонефрит | Причини і симптоми підгострого гломерулонефриту

Быстропрогрессирующий гломерулонефрит (экстракапиллярный, підгострий) – це важка і складна в лікуванні форма ураження нирок. При цьому синдромі досить швидко розвивається таке ускладнення, як ниркова недостатність, яка через деякий час призводить до смертельного результату. Велике значення має своєчасне лікування быстропрогрессирующего гломерулонефриту, завдяки якому вдається знизити ймовірність розвитку ускладнень і продовжити життя хворого.

Зміст

Причини хвороби

Існують різні причини, які викликають розвиток быстропрогрессирующего гломерулонефриту (БПГН).

Найбільш поширеними є наступні фактори, що викликають дану хворобу:

Викликають БПГН і системні хвороби: синдром Гудпасчера, розвиток червоного вовчака, різні види васкуліту, хвороба Шейлена Геноха, а також вузликовий періартеріїт.

Симптоми хвороби

Як згадувалося раніше, быстропрогрессирующий гломерулонефрит відрізняється важким для людини перебігом, а також поганим прогнозом. Варто знати, що ця хвороба часто починається раптово і стрімко прогресує.

Основними симптомами хвороби є:

• різке зменшення виділяється урини (у важких випадках вона повністю відсутня у хворого);
• постійні скачки тиску, частіше воно тримається на високих відмітках;
• непрохідна біль у попереку, усунути яку неможливо навіть за допомогою ліків;
• дуже темний колір сечі, що з’являється з-за наявності в ньому крові;
• поява в сечі білих пластівців, які найчастіше утворюються в результаті попадання в урину білка;
• набряки на обличчі і тілі, які важко не помітити;
• постійна спрага;
• болі в скронях і тім’яної частини голови;
• часто висока температура, яка досягає 40 градусів;
• озноб;
• суглобова біль;
• втрата ваги;
• слабкість у м’язах;
• порушення апетиту;
• нудота і блювання;
• почастішання функціонування серцевого м’яза;
• збільшення розмірів печінки;
• специфічний запах ацетону, що виходить від шкірного покриву;
• шкіра бліда або наділена нехарактерним для неї відтінком;
• слизові і склери очей жовтого відтінку.

Якщо дивитися симптоми быстропрогрессирующего гломерулонефриту, то варто знати, що при стрімкому розвитку хвороби відбувається швидке виникнення набряків. На цьому тлі спостерігається і підвищення артеріального тиску, стійкого до лікарських засобів, тому його буває дуже складно знизити. У сечі з’являється велика кількість еритроцитів, порушується робота нирок і знижується кількість урини.

Через кілька тижнів з того моменту, як розвинувся підгострий гломерулонефрит, з’являються симптоми, що характеризують розвиток ниркової недостатності – підвищений рівень сечовини в урині, наявність анемії та гіперазотемії.

Часто до таких симптомів додається збільшення температури, суглобова біль, втрата ваги і так далі, що утруднює постановку правильного діагнозу. У міру подальшого розвитку хвороби стан хворого продовжує постійно погіршуватися. Саме тому, якщо хворому поставлений діагноз – быстропрогрессирующий гломерулонефрит, лікування повинно бути ефективним і вчасно розпочатим. В іншому випадку, вже через півроку-рік людини наздожене смерть.

Так як часто быстропрогрессирующий гломеролонефрит є вторинним захворюванням, тобто з’являються під час перебігу інших патологій в організмі, важливо не упустити розвиток хвороби, при якій спостерігається сильне ураження парного органу. Завдяки цьому можна своєчасно і радикально поміняти концепцію терапії, що серйозно поліпшить прогноз.

Якщо лікарю важко поставити правильний діагноз, він призначає пацієнтові проведення біопсії нирки, однак при БПГН існує підвищений ризик ускладнення даної процедури.

Прогноз і можливі ускладнення

Хворі, у яких спостерігається быстропрогрессирующий гломерулонефрит, повинні знати, що прогноз цієї хвороби досить серйозний. Якщо була проведена інтенсивна терапія, то приблизно у 70-90% постраждалих тривалість життя після лікування становить 1 рік. Причому приблизно 40% пацієнтів з них потребує регулярному гемодіалізі. Ремісія виникає у 75% хворих і у 43% з них вона протікає більш 4 років.

Оскільки быстропрогрессирующий гломерулонефрит зачіпає ниркові клубочки, тому дана хвороба погано піддається довгої ремісії, яка триває більше 1 року. Якщо ж лікувати цю хворобу неефективними методами, то летальний результат наступає протягом 6 місяців.

Не менш серйозними є і ускладнення БПГН, до яких відносяться:

• синдром Гудпасчера – в сечі хворої людини можна виявити гематурію;
• кровохаркання – спостерігається у пацієнтів, які страждають патологіями легенів;
• сильна анемія;
• патологічні хвороби серця і судин;
• крововилив у головний мозок;
• ниркова коліка – відбувається в результаті закупорки сечоводу згустками крові;
• ниркова недостатність.

Якщо не проводити лікування быстропрогрессирующего гломерулонефриту, то ця хвороба швидко і неминуче призводить до ниркової недостатності.

Якщо ж спільними зусиллями лікаря і пацієнта вдасться добитися ремісії, потім особлива роль відводиться підтримує процедур. Їх тривалість встановлюється в індивідуальному порядку – у середньому вона становить 1-2 роки і більше. Деяким пацієнтам підтримуюча терапія глюкокортикостероидными препаратами призначається довічно.

Побічними діями від даної терапії можна назвати:

• психоз;
• ейфорія;
• порушення сну;
• депресія;
• остеопороз;
• збільшення апетиту;
• швидкий набір зайвої ваги;
• атрофія шкірного покриву;
• затримка росту в дитячому віці;
• гірсутизм.

Якщо потрібно провести різку скасування підтримуючої терапії, у людини швидко може розвинутися адреналіновий криз. У цьому випадку хворі потребують призначення їм замісної терапії.

Щоб не допустити розвитку гломеролонефрита і його підгострої форми (БПГН) необхідно дотримуватися профілактичні процедури, які дозволять запобігти появі інфекційних хвороб.

Також рекомендується виконувати наступні умови:

• регулярний контроль над інфекційними вогнищами;
• відсутність емоційних навантажень і постійних депресій;
• обмеження виконання надмірних фізичних навантажень.

Одним з важливих профілактичних заходів є недопущення переохолодження організму. В іншому випадку існує висока ймовірність порушення нормальної роботи сечовидільної системи та розвитку быстропрогрессирующего гломерулонефриту.