Нирки        23 Лютого 2018        338         0

Ангиомиолипома нирки | Захворювання правої і лівої нирок

Ангиомиолипома нирки (АМЛ) відноситься до однієї з найбільш поширених пухлин, які можуть вражати даний орган. Цей тип пухлини відносять до доброякісних. Розвивається вона спорадично і в більшості випадків спостерігається у жінок. У чоловіків дане захворювання зустрічається в чотири рази рідше. Незважаючи на свою доброякісну природу, при швидкому розростанні дана пухлина може являти собою серйозну загрозу здоров’ю. Тому важливо знати, що таке ангиомиолипома нирки і небезпечна вона.

Зміст

  • Чому може виникнути АМЛ нирки
  • Симптоматика
  • Як визначають АМЛ нирки
  • Методи лікування АМЛ нирки
  • Що потрібно робити, щоб уникнути хвороби
  • Чому може виникнути АМЛ нирки

    Ангиомиолипома нирки | Захворювання правої і лівої нирок

    До нинішнього часу у медичній науці так і не сформувалася єдина думка про те, чому виникає ангиомиолипома нирки. Клінічні дослідження даного захворювання показали його взаємозв’язок з кількістю в організмі жіночих гормонів — естрогенів. Саме з-за цього дану патологію частіше можна зустріти у жінок. Відомий також той факт, що ангимиолипома нирки розвивається на м’яких тканинах і складається з зазнали деформації кровоносних судин, а також жирових і м’язових тканин. Таким чином, вона відноситься до ангиомам.

    Встановлено, що факторами, які можуть сприяти розвитку ангиолипомы нирок, є:

    • Ангиомиолипома нирки | Захворювання правої і лівої нирокзахворювання нирок, гострі та хронічні);
    • вагітність;
    • наявність пухлин в інших органах;
    • вік старше 50 років (для чоловіків);
    • успадкована схильність.

    З усіх перерахованих вище факторів найбільш поширеним станом, яке сприяє виникненню захворювання, є вагітність. У цей період В жіночому організмі підвищується вироблення естрогену, що може спровокувати розвиток пухлини.

    Існують два види класифікацій, згідно з якими розрізняють різні форми захворювання. Згідно з першою з них, ангиомиолипома нирки буває вродженою і набутою.

    Вроджена форма діагностується лише у 10% випадків розвивається при наявності у людини такого захворювання, як туберозний склероз. Її характерною особливістю є те, що з’являється безліч дрібних пухлин, і вражають вони обидві нирки.

    Набута форма виявляється найчастіше. При цьому найчастіше спостерігається ангиомиолипома лівої нирки. Однак якщо у хворого встановлено ангиомиолипома правої нирки — у лівій патологія відсутня. Таким чином, для придбаної форми захворювання характерно одностороннє протягом.

    Згідно другого виду класифікації ангиомиолипома ділиться на типову і атипову. Відмінність між ними полягає в тому, що у другому випадку при гістологічному дослідженні пухлини в її складі не виявляються жирові тканини.

    Іноді атипову пухлина можуть помилково класифікувати як злоякісну. Однак слід мати на увазі, що випадки виникнення злоякісної пухлини ангиомиолипомы ніколи не фіксувалися.

    Симптоматика

    Прояви симптомів захворювання мають пряму залежність від того, якого розміру досягла пухлина. У початковій стадії розвитку захворювання протікає безсимптомно. Виявити пухлину на нирці можуть випадково при проведенні комп’ютерної, магніторезонансної томографії (КТ і МРТ) або ультразвукових досліджень з іншого приводу. Явні прояви хвороби наступають після того, як розмір пухлини перевищить 4 см в діаметрі.

    У цьому випадку у хворого спостерігаються:

    • Ангиомиолипома нирки | Захворювання правої і лівої нирокболі в попереку, які не проходять;
    • стрибки артеріального тиску;
    • загальна слабкість, супроводжується запамороченнями і непритомністю;
    • збліднення шкірних покривів;
    • поява крові в сечі.

    Небезпека ангиомиолипомы полягає в можливому стрімке розростання новоутворення. При цьому судини, які в ньому знаходяться, не встигають за зростанням м’язових тканин, що розтягуються і рвуться, що призводить до крововиливів в нирках. Бувають випадки, коли пухлина розростається до 20 см в діаметрі. Такий стан дуже небезпечно, оскільки може призвести до розриву нирки.

    Пухлина має небезпечну властивість проростати в лімфатичні вузли або у ниркову вену, що значно ускладнює її лікування.

    Як визначають АМЛ нирки

    При появі перших симптомів, які можуть викликати підозру на АМЛ, потрібно терміново звертатися до лікаря для діагностики і призначення подальшого лікування. Перш ніж лікувати хворобу, важливо провести ретельну діагностику.

    Комплекс діагностичних заходів включає в себе наступне:

  • Ангиомиолипома нирки | Захворювання правої і лівої нирокПроведення лабораторних досліджень крові та сечі. Їх метою є визначення рівня сечовини і креатину. Це дозволяє встановити, наскільки вражені нирки і як порушено їх функціонування.
  • Ультразвукове дослідження. На УЗД визначають розмір пухлини і точне місце її розташування. Застосовується для діагностики даного захворювання нечасто.
  • Ангіографія. Це дослідження судин нирок. Його проводять шляхом введення в них контрастної речовини і потім роблять рентгенівські знімки, на яких можна побачити результат.
  • Спіральна КТ і МРТ. Завдяки цим методам можна добре розглянути внутрішню будову пухлини. Звичайні МРТ і КТ дозволяють визначити ділянки жирової тканини.
  • Біопсія. Взяту невелику частку пухлини піддають гістологічному дослідженню. Це потрібно для остаточного підтвердження діагнозу.
  • Сукупність перерахованих вище методів дозволяє лікареві отримати максимально повну картину захворювання, встановити, на якій стадії вона знаходиться і призначити курс лікування.

    Методи лікування АМЛ нирки

    Після проведення діагностичних заходів лікарями розробляється план лікування. Він повинен максимально враховувати індивідуальні особливості хворого, кількість пухлинних вузлів, їх розмір і розташування.

    Слід одразу ж підкреслити, що при цій хворобі лікування народними засобами неприпустимо. Вилікувати захворювання можливе тільки з допомогою кваліфікованих фахівців в умовах медичного закладу.

    Якщо пухлина має невеликий розмір і не спостерігається її стрімке зростання — якихось конкретних лікувальних заходів не проводять. Хворому достатньо один раз у рік проходити МРТ і КТ для моніторингу стану пухлини. Якщо ж за результатами КТ відзначається зростання пухлини — призначається хірургічне втручання. Критичним показником у даному разі є досягнення пухлиною розміру 5 див.

    Існують різні методи оперативного втручання при видаленні ангимиолипомы. Їх вибір залежить від розміру пухлини і наявності або відсутності кровотечі.

    Якщо розмір новоутворення не критичний і кровотечі немає, видалити його можна двома способами:

    • резекція — пухлина забирається разом з частиною бруньки, до якої вона примикає;
    • енуклеація — видалення новоутворення відбувається без пошкодження тканин, які її оточують.

    Ангиомиолипома нирки | Захворювання правої і лівої нирокПри резекції пухлини хірурги теж мають можливість вибору методів її проведення. Вона може відбуватися класичним шляхом, через великий розріз в поперековій зоні, або за допомогою лапароскопа, що є менш травматичною для хворого процедурою.

    Енуклеація є порівняно новим методом видалення АМЛ нирки. Вона найбільш ефективна в тих випадках, коли пухлина розміщується в капсулі. В ході втручання її як би вилущують з хворого органу, причому сама брунька залишається неушкодженою.

    У випадках, коли пухлина досягла великого розміру, проводиться її видалення разом з ураженою ниркою. Така операція називається нефрэктомией.

    Після проведеного лікування прогноз для хворого в цілому сприятливий. В незапущених випадках він повністю повертається до свого звичайного життя без будь-яких порушень здоров’я.

    Що потрібно робити, щоб уникнути хвороби

    Профілактика АМЛ нирки зводиться до того, щоб виключити з життя фактори, які можуть сприяти її виникненню.

    Потрібно всього лише дотримуватися загальновідомих правил:

    • під час вагітності суворо виконувати рекомендації лікаря, у якого спостерігається жінка, дотримуватися режиму харчування та фізичних навантажень;
    • стежити за дотриманням особистої гігієни;
    • не допускати переохолодження організму;
    • не допускати набору зайвої ваги.

    Щоб зайві кілограми не стали причиною проблем з нирками, рекомендується дотримувати певний режим харчування. Спеціальної дієти при ангиомиолипоме не існує, досить лише обмежувати споживання жирної, солоної їжі, продуктів, що містять різні харчові добавки та газованих напоїв.

    Якщо у хворого вже діагностовано невелика пухлина — слід регулярно відвідувати медичний заклад для проведення контрольних спостережень за її станом і здавати всі необхідні аналізи.