Зовнішній геморой – захворювання прямої кишки, яке виникає із-за варикозного розширення вен зовнішнього гемороїдального сплетення. Ця патологія розвивається у чоловіків і жінок і має кілька форм. Основним симптомом є біль і дискомфорт у цій області. Діагностика і лікування проводиться лікарем-проктологом. Іноді вдаються до хірургічного втручання. При своєчасному виявленні хвороби та відсутності ускладнень прогноз захворювання сприятливий.
1 Зовнішній геморой: опис захворювання
Зовнішній геморой – варикозне розширення вен зовнішнього гемороїдального сплетіння, розташованих під шкірою промежини. Цей термін з грецької перекладається як «кровотеча». Захворювання є досить поширеним: зовнішнім гемороєм страждає від 5 до 25% населення. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки (віком від 30 до 60 років).
Зовнішній геморой
Основною причиною цього захворювання є порушення відтоку венозної крові з вен зовнішнього гемороїдального сплетення на тлі вродженої або придбаної слабкість венозних стінок. При порушенні відтоку кров застоюється, а вени розширюються. При значному розширенні послаблюється поздовжня м’яз прямої кишки. У результаті цього вона не утримує зовнішні гемороїдальні вузли.
До чинників розвитку цієї патології відносяться запори, діарея, важкий перебіг вагітності і пологові травми. В таких станах створюється надмірне напруження м’язів промежини і підвищується тиск в гемороїдальних вузлах. До причин цієї недуги можна віднести:
- сидячий спосіб життя (у програмістів, офісних працівників, водіїв, перукарів);
- підняття тягарів (вантажники, спортсмени-важкоатлети);
- зловживання гострими стравами;
- алкоголізм;
- спадковість;
- здавлення кишечника збільшеною маткою;
- варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
- період після пологів у жінок.
Спостерігаються зміни в м’язах і зв’язках ануса і прямої кишки. Колагенові волокна послаблюються, збільшується кількість артерій, що впливає на посилення кровонаповнення кавернозних тел. Це призводить до скупчення крові і розтягування стінки вузлів.
2 Основні клінічні прояви і види
Зовнішній геморой буває гострим і хронічним, ускладненим та неускладненим. Хронічна форма є найбільш поширеною і носить рецидивуючий характер (періодично виникає). Гостра форма є ускладненням хронічного зовнішнього геморою. Ця патологія зустрічається ізольовано та в комбінованій формі, тобто поєднується зовнішній і внутрішній геморой.
Види геморою
Існують відмінності внутрішнього та зовнішнього геморою:
Хронічна форма геморою у своєму розвитку має чотири стадії (ступеня). Перша характеризується тим, що гемороїдальні вузли не випадають, але іноді виникає кровотеча. На другій стадії відбувається випадання гемороїдальних вузлів при напруженні або акти дефекації. Їх можна вправити самостійно.
Третя ступінь полягає в тому, що випали гемороїдальні вузли самостійно вправити не можна. На четвертій стадії гемороїдальні вузли не вправляються ні самостійно, ні з допомогою лікаря-проктолога. Іноді разом з ними випадає частина слизової або стінки прямої кишки.
Гострий геморой має три ступені розвитку. На першій стадії застій крові (тромбоз) гемороїдальних вузлів відбувається без запальних процесів слизової оболонки. Друга характеризується запаленням слизової в районі гемороїдального вузла. Третя полягає в тому, що розвивається запалення підшкірної клітковини і шкіри в області ануса.
3 Симптоми зовнішнього геморою
Основним симптомом цієї хвороби є біль в області ануса. Больовий синдром виникає мимоволі або на тлі акту дефекації, сидячого способу життя та інтенсивного фізичного навантаження. Біль може розвиватися при кашлі, чханні, бігу і стрибках.
Пацієнти скаржаться на свербіж і печіння в області заднього проходу. Відзначається наявність кровотеч, іноді можна побачити прожилки крові на верхівці калового грудки. Людина може самостійно промацати невеликі болючі освіти в районі ануса, схожі на шишки. Іноді спостерігається підвищення температури тіла.
Існують ускладнення зовнішнього геморою. До них відносяться запалення кавернозних тіл і тромбоз, який розвивається в одному з вузлів. У пацієнта з’являється різкий біль після акту дефекації або мимоволі. При огляді відзначається вузол синього кольору і набряк біля нього.
Зовнішній геморой, який ускладнений запальним процесом, проходить три стадії. На першій виникає біль, свербіж і печіння після дефекації або прийому гострих, солоних і маринованих продуктів. При огляді спостерігається збільшений щільний вузол з незначним набряком.
На другій стадії шкіра навколо вузла стає червоною. Пальцеве ректальне обстеження провести не вдається з-за сильного болю. На третій запалення переходить на підшкірну клітковину і навколишні тканини, а при пальпації виникає різкий біль.
4 Діагностика
Діагностика цього захворювання здійснюється проктологом і ґрунтується на пальцевому обстеженні. Застосовуються інструментальні методи. Активно використовується аноскопия, яка полягає в огляді прямої кишки за допомогою аноскопу. Ректороманоскопія проводиться з використанням спеціальної трубки.
Аноскоп
Ці методи дозволяють виключити комбіновану форму геморою, ракові пухлини і поліпоз (наявність великого кількість поліпів прямої кишки). Якщо ректороманоскопія не виявилася інформативною, то застосовують колоноскопію (дослідження всього кишечника). Іноді вдаються до рентгену з контрастним речовиною (іригоскопія).
Якщо виявляється кровотеча, то застосовують ангіографію (рентген судин з використанням контрастної речовини) для того, щоб визначити його джерело. За допомогою лабораторних методів дослідження (загального аналізу крові) виявляється підвищення ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) та рівня лейкоцитів (лейкоцитоз). Необхідно диференціювати зовнішній геморой з внутрішнім.
5 Лікування
Пацієнту з зовнішнім гемороєм призначають мазі з нестероїдними або гормональними препаратами, що чинять протизапальну дію. Вони можуть зменшити больовий синдром. До недорогим мазей відноситься Гепариновая мазь і Гепатромбин. Не рекомендується піднімати тяжкості і вести активний спосіб життя.
При тромбозах застосовують препарати під назвою Гепарин і Фраксипарин. Якщо тромбоз спостерігається на ранній стадії, то використовують тромболітики (урокіназа, стрептокіназа). Якщо консервативна терапія неефективна, вдаються до операції. Для цього вузол надрізають скальпелем і витягують згусток крові.
Також слід щодня змащувати анус іхтіолової або левомеколевой маззю.
5.1 Терапія народними засобами
Крім операції та лікування препаратами застосовують терапію народними засобами в домашніх умовах. Рекомендується вживати багато меду, цвітної капусти, рису, м’яса і риби. Слід пити свіжовичавлені соки моркви, яблук і винограду, що сприяє зняттю спазмів. Можна перед сном з’їдати кілька зубчиків часнику, що допомагає загоєнню вузлів.
Засоби для внутрішнього прийому готуються за такими рецептами:
5.2 Ванни
Крім настойок, можна приймати ванни. Рекомендується взяти 4 цибулини і проварити 1/2 літри молока. Потім слід сісти над горщиком або тазом і паритися до охолодження відвару.
Можна приймати ванну з додаванням перманганату калію. Для цього в 1-2 літра холодної води додати кілька крупинок марганцівки і сидіти над нею протягом 5 хвилин.
Рекомендується приймати ванни з відваром з ромашки. Для цього треба 2 столові ложки сировини залити окропом, настояти і вилити в таз з гарячою водою. Сидіти над нею слід протягом 15 хвилин.
Рекомендується лікувати зовнішній геморой за допомогою ванни з кори кінського каштана. Для її приготування треба взяти 50 г сировини і прокип’ятити 30 хвилин. Після цього відвар треба залити у відро і сісти зверху на 30 хвилин.
Пацієнтами активно приймається ванна з лікарських чернокорнем. Для проведення процедури треба взяти 4 столові ложки трави і залити 0,5 окропу. Після цього відвар треба залити в таз і паритися протягом 15 хвилин.
5.3 Мазі і свічки
Самим ефективним і популярним методом лікування геморою є введення льодяних свічок. Вони виготовляються з допомогою циліндричної форми (рукавички), яку треба наповнити водою і відправити у морозильну камеру. Замерзлу свічку треба очистити і ввести в анус на 1-5 хвилин, поступово збільшуючи з однієї до п’яти.
Можна робити свічки з сирої картоплі. Для цього треба самостійно вирізати свічку з картоплини і вставити в анус. Рекомендується змастити її попередньо медом.
Можна застосовувати мазь з вазеліну. Для її приготування слід 10 г засобу змішати з 5 г настойки календули.
Щоб зняти больовий синдром, рекомендується застосовувати масло нарциса. Крім цього, ефективним є засіб з прополісу та вершкового масла. Слід 10 г прополісу змішати з 100 г вершкового масла і нанести на область ануса.
5.4 Клізми і примочки
Популярним способом лікування геморою є клізми і примочки. Можна прикладати до шишкам примочки з гарячих висівок. Рекомендується накладати свіжі листя осики.
Щоб позбутися від болю, можна використовувати компрес із суміші тертого буряка і моркви або з відвару чорниці або календули. Для приготування останнього треба дві столові ложки календули залити однією столовою ложкою окропу.
Рекомендується компрес з масла какао. Деякі пацієнти готують склади з буркуну. Треба взяти 30-50 г сухої сировини й варити в 0,5 літрах води. Після цього рідину треба злити, а траву прикладати до анального отвору.
6 Профілактика і прогноз
Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному виявленні. Після проведення операції пацієнт швидко одужує (через 2-3 тижні).
Для профілактики необхідно утриматися від великої кількості гострої, солоної і маринованої їжі.
Крім цього, необхідно здійснювати щоденні піші прогулянки на свіжому повітрі і обмежити фізичні навантаження. Не слід зловживати спиртними напоями. Якщо у людини спостерігається варикозне розширення вен, то йому треба приділити особливу увагу профілактиці цієї патології. При перших ознаках геморою потрібно звернутися до лікаря.
