Пряма кишка є заключним відділу шлунково-кишкового тракту. Вона забезпечує сполучення травної трубки з зовнішнім середовищем за допомогою виведення залишків неперетравленої їжі у вигляді фекалій. Через рясне кровопостачання, наявності декількох сфінктерів, добре розвиненого м’язового шару і інших особливостей будови вона схильна до багатьох захворювань.
Кожна окрема патологія має специфічні симптоми і особливу клінічну картину. Визначити наявність змін можна за загальними проявами, після чого слід звернутися до проктолога або хірурга з метою діагностики та своєчасного визначення процесу. Обстеження і компетентне лікування суттєво скоротять ризик розвитку ускладнень, будуть сприяти повного одужання і попереджає перехід хвороби в хронічний перебіг.
1 Захворювання прямої кишки і їх симптоми
Основна функція, яка представляє роботу прямої кишки, полягає в акті дефекації. Серед головних провокуючих причин, які сприяють її порушення, виділяють:
- часті запори;
- інфекційне ураження грибками, бактеріями, вірусами і паразитами;
- погрішності в дієті, надмірне вживання жирної, смаженої та гострої їжі;
- алкоголізм і наркоманія;
- харчові токсикоінфекції;
- механічні пошкодження і травми;
- порушення секреторної функції шлунково-кишкового тракту.
Всі захворювання прямої кишки можуть мати гострий або хронічний вид течії. У першому випадку симптоми виникають різко, у другому загострення передує уповільнене їх прояв.
Умовно всі патологічні стану прямої кишки можна розділити на наступні групи:
- запальні;
- дефекти слизової оболонки;
- онкологічні;
- грижі і геморой.
1.1 Загальні симптоми
Ознаки захворювань прямої кишки можуть бути специфічними та неспецифічними. У першому випадку вони властиві виключно цьому органу, у другому здатні характеризувати будь-яку іншу патологію організму людини. Серед специфічних причин змін виділяють прокталгию. Цей симптом включає больовий синдром в області заднього проходу і по ходу товстої кишки. Характер болів, їх локалізація і вираженість багато в чому залежать від ступеня розвитку патології і причини її виникнення. Вирішальними є індивідуальні особливості кожного організму.
Також до специфічних симптомів можна віднести патологічні виділення з анального отвору, такі як слиз, гній, кров та інші. Порушення акту дефекації полягає в замках, діареї, болях, різях і свербінні в області анального отвору. При наявності патології в прямій кишці пацієнту з трудом вдається регулювати сфінктери, що призводить до мимовільного випорожненню і виходу газів з кишечника.
Серед неспецифічних симптомів виділяють слабкість, нездужання, ломоту в тілі, головний біль, запаморочення, нудоту, підвищення локальної та загальної температури, озноб і інші ознаки інтоксикації організму. Вони наростають при вираженому патологічному процесі, коли запалення поширюється на сусідні органи і системи.
1.2 Запальні процеси
Запальні процеси прямої кишки можуть бути локальними або переходити з інших відділів товстого кишечника. Ураження прямої кишки в медицині називається проктитом. Це стан обумовлено інфекційними та неінфекційними факторами. Нерідко до розвитку патології призводять інтоксикації, інші хронічні захворювання, такі як геморой або анальна тріщина, різні травми або переохолодження організму в цілому. Проктит характеризується вираженим больовим синдромом, свербінням анального отвору і порушенням акту дефекації.
Парапроктит представляється запальними змінами не тільки в ампулі прямої кишки, але і в оточуючих її тканинах. При цьому патологічному стані всі прилеглі м’які тканини, що втягуються в процес, в тому числі анальні залози. Біль носить гострий, пульсуючий характер. В області ануса визначається ущільнення м’яких тканин. Причиною такого тотального запалення може стати абсцес, фурункул і т. д. Патологія супроводжується появою великої кількості неспецифічних симптомів, які зумовлені наявністю інтоксикації організму.
Хронічний парапроктит передбачає утворення свищевого ходу, через який гнійне відокремлюване потрапляє в навколишнє середовище. Зазвичай він знаходиться в промежині. Терапія спрямована на зняття інтоксикації, усунення збудника і обробку утворилася гнійної порожнини. Лікування проводять хірурги, в більшості випадків в стаціонарі, тому що потрібно резекція прямої кишки або її повне видалення. Після зняття гострого стану пацієнт відправляється на доліковування в амбулаторні умови.
1.3 Дефекти слизової
Порушення цілісності слизової оболонки може розвиватися в результаті появи виразки або анальних тріщин. Виразкові зміни в прямій кишці зустрічаються значно рідше порівняно з подібними процесами у інших відділах кишечника. В результаті їх появи наростають анальні кровотечі, порушується акт випорожнення, виникають тенезми. Нерідко людина відзначає помилкові позиви до дефекації. Для цієї патології характерне прояв вираженого больового синдрому безпосередньо при проходженні калових мас по кишечнику.
Регулярні запори, неправильне харчування, часті стресові ситуації і травми призводять до розривів слизової, після чого утворюються анальні тріщини. До основних симптомів відносяться кровотеча та больовий синдром, що з’являються переважно після акту дефекації. Це захворювання добре піддається консервативному лікуванню і вкрай рідко вимагає оперативного втручання.
Часто на слизовій і в підслизовому шарі прямої кишки виникають епітеліальні кісти. Найбільш часта локалізація цих утворень – простір позаду прямої кишки, що суттєво ускладнює діагностичний пошук. Патологія практично не має ніяких проявів, виняток становлять ситуації, коли відбувається нагноєння кіст або вони стають значних розмірів, порушуючи природний проходження калових мас по кишці.
Множинні кісти прямої кишки
1.4 Грижі і геморой
Грижа, або випадання прямої кишки з’являється в результаті ослаблення м’язів тазового дна. Після дистрофічних процесів тканин розвивається порушення фіксації кишки в порожнині малого тазу. Основними причинами вважаються часті запори, коли хворий регулярно піддає м’язи потуг, та діарея. До випадання прямої кишки призводять хірургічні втручання, в результаті яких порушується цілісність внутрішніх тканин.
Геморой являє собою варикозне розширення вен в прямій кишці. Він може бути зовнішнім або внутрішнім. У першому випадку венозні вузли, розташовані за межами анального отвору, в другому – всередині ампули. Клінічні прояви геморою досить різноманітні, багато в чому залежать від індивідуальних особливостей організму і ступеня вираженості патологічного процесу. Більшість пацієнтів відзначають свербіж в прямій кишці, болі при спорожненні калу і кровотеча.
Зовнішній та внутрішній геморой
1.5 Онкологічні захворювання
Онкологічні захворювання прямої кишки входять у число найпоширеніших серед новоутворень органів. Кишечник має широку мережу кровоносних судин і вразливий перед ушкодженнями, що робить його особливо сприйнятливим до онкогенами. Серед усіх пухлин розрізняють злоякісні та доброякісні. Рак прямої кишки має агресивний перебіг, тривалий час протікає безсимптомно. Після появи клінічних ознак у процесі діагностики виявляється масштабне проростання пухлини в усі шари прямої кишки і навколишні тканини, нерідко визначаються множинні метастази.
Пацієнти відзначають наступні симптоми: неприємне відчуття в процесі дефекації, місцеву набряки, дискомфорт при сидінні, ущільнення м’яких тканин навколо анального отвору, кровотеча, простреливающие болю у суміжні тканини та органи, аж до черевної порожнини. При вираженій патології можлива поява свищів в порожнину сечового міхура або піхву у жінок.
Стадії раку прямої кишки
До доброякісних новоутворень відносять поліпи, у половини пацієнтів, що проходять діагностичну колоноскопію, вдається виявити кілька подібних патологій. Вони не несуть ніякої шкоди організму, видаляються в процесі дослідження і відправляються на гістологію і цитологію. З небезпечних проявів поліпів можна виділити кровотечі або їх малігнізацію.
2 Основні принципи лікування
Кожне патологічний стан яких потребує особливого підходу і специфічної лікувальної тактики. Деякі з них допускають консервативну терапію, при інших необхідно негайне хірургічне втручання. Незважаючи на це, можна виділити кілька основних принципів лікування, які об’єднують всі хвороби прямої кишки:
Правильне і збалансоване харчування при захворюваннях прямої кишки передбачає вживання таких продуктів, як житній хліб, кисломолочні вироби, ячна та гречана крупи, велика кількість овочів і фруктів. Слід віддати перевагу переважно вареною або приготованим на пару страв, печені і смажені їсти не рекомендується.
Визначити рівень фізичної активності для пацієнта може тільки лікуючий лікар. Це багато в чому залежить від специфіки патологічного стану. Деякі захворювання, такі як геморой або парапроктит, виключають виражені фізичні навантаження. Грижа прямої кишки, навпаки, вимагає зміцнення м’язів тазового дна. Пацієнту призначається лікувальна фізична культура.
Тривала неспроможність консервативної терапії або наявність таких захворювань, як онкологія або абсцес, вимагають обов’язкового хірургічного втручання. Невеликі кісти, малигнизированные поліпи та інші аналогічні порушення січуться без надання істотного впливу на основну функцію прямої кишки. У випадках, коли спостерігається виражене онкологічне розростання або парапроктит з утворенням норицевих ходів, пацієнту необхідна радикальна операція з видаленням органа. При цьому анальний отвір виводиться на передню черевну стінку, калові маси залишають організм, минаючи пряму кишку.
2.1 Нетрадиційна медицина
Засоби народної медицини, які застосовуються при захворюваннях прямої кишки, є лише допоміжними, так як в більшості випадків нездатні усунути основну причину. Тривале лікування в домашніх умовах без повноцінного обстеження і медикаментозної терапії здатне призвести до розвитку патологічного процесу, що істотно вплине на прогноз хвороби.
Зупинити кровотечу допоможуть картопляні свічки і компреси. У першому випадку з одного свіжого бульби, попередньо охолодженого, вирізують свічку діаметром не більше 1 см, а в довжину – не більше 5, після чого вставляють на ніч в ампулу прямої кишки. Вранці картопля виходить разом з каловими масами. Компреси з тертої бульби прикладають при наявності анальних тріщин або зовнішніх гемороїдальних вузлів. Тривалість сеансів можна продовжувати до виникнення стійкої ремісії.
У випадках печіння і дискомфорту в ділянці анального отвору, а також при невираженний больовому синдромі кілька разів в день необхідно протирати анус обліпиховою олією. Воно добре допомагає загоювати анальні тріщини і гемороїдальні кровоточиві рани, в тому числі виразки.
Протизапальною, знеболюючою і цілющим діями, мають такі народні засоби: сік алое, риб’ячий жир, білок курячого яйця, кропива, ромашка. Їх можна застосовувати в якості настоянок або відварів, з допомогою накладення примочок або шляхом спринцювання – все залежить від патології і ступеня її поширення.
