Запори у дорослих – досить поширене явище. Але слід чітко розуміти, яка ситуація буде вважатися запором. Деякі люди вважають, що у них проблеми, якщо спорожнення кишечника відбувається не кожен день. Але в медицині вважається, що при запорі воно відбувається рідше трьох разів у тиждень, причому для такої ситуації характерний не тільки рідкісний, але і занадто твердий і убогий стілець. Іноді окремо вживають термін “каловий завал”. Хоча він виникає з тих же причин, що і запори, спорожнення кишечника при ньому відбувається, але в прямій кишці утворюється каловий камінь, з-за якого проходження калових мас може. Це ускладнення, яке виникає при регулярних запорах, частіше у літніх людей. Щоб боротися і з запорами і з каловим завалом, слід попередньо з’ясувати і усунути причини цих явищ.
1. Основні причини та симптоматика
Симптоми цього порушення – рідкий і твердий стілець. Консистенція стільця визначається кількістю води в калових масах. В нормальному стані показник становить 70% від загального обсягу. При діареї, коли стілець стає рідким, – до 95%. При запорах кількість води знижується до 40%. А ось маса калу при спорожнюванні кишечника не перевищує 35 г/добу. Одна дефекація в 5 днів, твердий стілець – цього вже достатньо для постановки діагнозу, але зазвичай до цього додаються й інші ознаки: наприклад, відчуття дискомфорту в животі і утруднення при дефекації.
Іноді таке порушення виникає раптово, але частіше у людини трапляються постійні запори, що обумовлено його звичками і способом життя. На якійсь стадії можна сказати, що запор набуває хронічного характеру.
Запори бувають первинними і вторинними. Первинні запори часто виникають з-за вад розвитку товстої кишки й порушення її іннервації. Вторинні закрепи розвиваються із-за різних захворювань кишечника, порушень обмінних процесів, інших системних проблем. Іноді затримка стільця є побічною дією ліків, такі запори слід розглядати окремо. І, нарешті, існують идиопатические запори. У цю групу відносять ті порушення, причина яких невідома навіть при діагностичних можливостях сучасної медицини.
Лікарі використовують ще одну класифікацію в залежності від патогенезу захворювання. З цієї точки зору виділяють наступні типи порушення:
Іноді у людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями, виникають часті запори. Це пов’язано з ослабленням м’язового тонусу передньої черевної стінки і діафрагми. Саме вони забезпечують правильний механізм дефекації. Таке ослаблення спостерігається і у людей із зайвою вагою, і у тих, хто страждає легеневими захворюваннями.
У літньому віці поганий стілець обумовлений зазвичай гіпотонією м’язів, що забезпечують дефекацію. Крім того, вміст кишечнику просувається повільніше, ніж у молодості. Так виникають проблеми з його випорожненням. І хоча це природний процес, він вимагає лікарського втручання, адже в цьому віці запор особливо небезпечний і призводить до кишкової непрохідності.
2 Важливі рекомендації
Іноді лікування такого стану полягає в простій коригування раціону, але частіше воно є набагато більш складну задачу. До того ж часто звернення до лікаря передує самостійне лікування вдома. Пацієнти, які намагалися впоратися з проблемою самостійно, зазвичай намагаються вирішити її радикально, застосовуючи проносні засоби та клізми. І те, й інше досить шкідливо, якщо занадто захоплюватися такими методами.
При тривалому прийомі проносних засобів виникає звикання, і через якийсь час організм просто відмовляється працювати самостійно. Безконтрольне вживання таких ліків призводить до того, що порушується всмоктування інших препаратів, які використовуються для лікування основного захворювання.
Іноді, коли запори супроводжуються болем у животі або пов’язані з запальними процесами в кишечнику, застосування проносних засобів протипоказано.
У домашніх умовах лікування повинно бути спрямоване на внесення корективів у спосіб життя. Вони будуть полягати в наступному:
Крім цих заходів, певні корективи вносяться до раціону харчування. Що ж стосується проносних препаратів, то їх призначають тоді, коли інші заходи не принесли належного результату.
3 Медикаментозне лікування
З допомогою медикаментів не вийде вилікувати запор, але вони допомагають домогтися більш швидкого ефекту за умови застосування вказаних заходів та дотримання певної дієти. Медикаментозна терапія призначається з урахуванням особливостей самого захворювання, тобто береться до уваги причина, що викликала запор. Якщо мова йде про його дискинетической формі, то застосовуються так звані прокінетики. Це такі препарати, як Мотиліум (або Домперидол) і Метоклопрамід (Реглан).
Якщо розвивається запор за спастическому типу, то доцільно застосовувати ще й спазмолітичні засоби начебто Але-шпи і Папаверину. Ці препарати допомагають зменшити спастичні скорочення товстої кишки і знімають пов’язану з цим біль, хоча і не впливають безпосередньо на випорожнення кишечника. В комплексній терапії застосовуються і інші ліки – ті, які забезпечують жовчогінний ефект (наприклад, Аллохол, Хенофальк). Вони впливають і на моторику кишечника.
Що стосується безпосередньо проносних засобів, то вони бувають декількох видів, а використовуються в основному тоді, коли запор носить тимчасовий, а не хронічний характер, а також обумовлений якимись порушеннями в харчуванні, а не захворюваннями внутрішніх органів.
Проносні препарати діляться на кілька категорій. Це:
4 Дієта при запорах
У лікуванні закрепів важливу роль відіграє лікувальне харчування. Воно спрямоване на те, щоб поліпшити перистальтику кишечника, а також на виключення продуктів, які могли б погіршити травлення. Це так званий лікувальний стіл №3 по М. Певзнером. Для початку потрібно включити в раціон продукти, багаті рослинною клітковиною. Це розсипчаста гречана і перлова каша, різні овочі, ягоди і фрукти, причому як в сирому, так і у вареному або печеному вигляді. Ці продукти дають достатню кількість неперетравлених залишків, які стимулюють рухову активність кишечника, що дуже важливо при лікуванні захворювання.
На відміну від багатьох інших видів дієт, тут дуже важливі цукристі речовини. Вони сприяють збільшенню кількості рідини в кишечнику, що дозволяє розріджувати калові маси. Вони ж викликають кисле бродіння, що викликає посилення перистальтики і в підсумку допомагає налагодити стілець. Але з цукристими речовинами потрібно дотримуватися обережності. Це не означає, що потрібно безконтрольно вживати солодощі. Досить тих цукристих речовин, які містяться у фруктах і соках, можна вживати в розумних кількостях мед, варення, а з готових солодощів – мармелад і зефір, оскільки в них містяться і інші компоненти, що допомагають нормалізувати травлення.
У раціон рекомендується вводити продукти, які містять органічні кислоти, збуджуючі перистальтическую активність. Це має бути одне – і дводенний кефір. “Старий” продукт, навпаки, кріпить. До продуктів, що містять органічні кислоти, належать фруктові соки і лимонад домашнього приготування. Найкращими при лікуванні закрепів вважаються морквяний, буряковий і абрикосовий сік, оскільки вони мають досить сильним послаблюючим ефектом. При запорах не заборонені газовані напої, і багато лікарі радять вживати, оскільки вони посилюють перистальтику. Деякі фахівці навіть рекомендують випивати склянку мінеральної води натщесерце.
При такій системі дієтичного харчування не потрібно обмежувати сіль, оскільки вона приваблює рідина в кишечник. Смажену і жирну їжу потрібно виключити з раціону, оскільки вона важко перетравлюється.
