Закид жовчі в шлунок: симптоми, причини виникнення, методи лікування

Печія в шлунку буває фізіологічно обгрунтованої і патологічною. У здорової людини вона буває вкрай рідко і шкоди організму не несе. Патологією вважається, коли жовч закидається в шлунок і стравохід на постійній основі. У нормі цьому процесу перешкоджає захисний сфінктер дванадцятипалої кишки. Під впливом хвороб сфінктер перестає виконувати свої функції. В ньому утворюється просвіт, через який проходить жовч. У такій ситуації лікарі рекомендують почати лікування медикаментозними препаратами. Якщо це не допомагає, то доводиться вдаватися до хірургічного втручання.

1 Причини потрапляння жовчі шлунок

Печінка виробляє жовч, а потім вона потрапляє в жовчний міхур і дванадцятипалу кишку. Ця рідина необхідна організму для травлення. Рефлюкс — це закид жовчі в шлунок і стравохід. Процес супроводжується печінням в області сонячного сплетення і горла. Жовч має підвищену кислотність. Тому існує ризик отримати опік слизових тканин стравоходу.

Причини закидання жовчі з дванадцятипалої кишки:

• Пухлини органів черевної порожнини. Вони стають причиною механічного здавлення дванадцятипалої кишки. Під тиском жовч долає захисні клапани, які перешкоджають фізіологічному виходу рідин.
• Вагітність. Плід здавлює органи і надає механічну дію на кишечник. З-за цього рідини виходять за межі кишечника і потрапляють в шлунок.
• Медичні препарати. Одна з причин, що впливає на перистальтику кишечнику. Прийом спазмолітиків і міорелаксантів знижує м’язовий тонус захисного сфінктера. Із-за зменшення тонусу утворюється просвіт, через який проходить жовч.
• Зайва вага і систематичне переїдання. В результаті ожиріння відбувається зміщення внутрішніх органів. Це призводить до патологічного відкриття клапана кишечника.
• Операції. Патологія відбувається при розсіченні м’язових волокон сфінктера. Після зрощення тканин залишається деформація його форми, яка і призводить до порушення функцій органу.
• Хронічний дуоденіт. Захворювання, яке супроводжується запаленням слизової оболонки дванадцятипалої кишки. З-за цього відбувається набряклість тканин. Просвіт кишечника значно звужується, що уповільнює прохідність їжі. Під дією тиску вміст повертається назад в шлунок.
• Рефлюкс після видалення жовчного міхура. Подібна ситуація називається постхолецистэктомическим синдромом. При цьому кількість жовчі виробляється у великих кількостях. Вона здатна виходити за межі кишки і потрапляти у шлунок. Часто закидання жовчі відбувається після фізичної роботи. Існує ризик розвитку хронічного гастриту.
• Цироз печінки.
• Сон на лівому боці після прийому їжі.
• Зловживання алкоголем або кави.

2 Симптоми

Сам по собі закид жовчі в шлунок і стравохід не є симптомом хвороби. Така ситуація буває й у здорових людей. Патологічним процесом вважається тривалий перебіг рефлюксу та його постійні рецидиви.

Симптоматика перебігу хвороби:

• Хворобливі відчуття в животі. Це свідчить про розвиток патологічних процесів органів шлунково-кишкового тракту. Чітка локалізація болю буде відсутній.
• Печія. Шлунок починає спазмувати. … при попаданні жовчі. Вона відправляється в стравохід, а потім — в ротову порожнину. Відбувається подразнення слизової оболонки. Цей процес супроводжується печінням за грудною кліткою.
• Газоутворення. Супроводжується неприємним запахом з рота. Іноді відрижка набуває гіркого присмаку.
• Блювота.
• Наліт на язиці.
• Відчуття тяжкості в животі.

У дітей раннього віку рефлюкс проявляється рясним зригуванням після годування. Це може бути обумовлено вроджений анатомічною особливістю ШКТ. У цьому випадку годувати дитину необхідно маленькими порціями. Важку прохідність кишечника усувають хірургічним шляхом.

3 Лікування

Захворювання являє собою синдром, який поєднує кілька симптомів одночасно. Необхідно усунути саму причину хвороби, а не її симптоми. Лікування здійснюється за рахунок медикаментозних препаратів або хірургічного втручання.

Медикаментозна терапія:

• Препарати, що прискорюють перистальтику кишечника. Селективні засоби дозволяють прискорити звільнення кишок від вмісту. Це дозволить запобігти скупчення жовчі і вихід її за межі дванадцятипалої кишки.
• Знижують кислотність. Інгібітори протонної помпи знижують вміст кислоти в рідинах ШКТ. Це дозволяє зменшити травмування слизової оболонки при закиданні жовчі. Найбільш популярними препаратами цієї групи є езомепразол і рабепразол.
• Урсофальк. Препарат змінює структуру жовчної кислоти на більш водянисту. У день необхідно приймати по 250 мг. Прийом таблеток показаний при постійній відрижці і блювоті. Слід також дотримуватися дієти, щоб не навантажувати ШКТ у період ослабленою кислотності.
• Антацидні засоби. По своєму ефекту схожі з інгібіторами протонної помпи. Антацидні препарати більш дешеві, але надають менш довгострокову допомогу.

Запущена форма хвороби лікується за допомогою хірургічного втручання. Операція призначається, якщо на постійній основі в шлунок потрапляє велика кількість жовчі. Спершу необхідно пройти медикаментозну терапію. Якщо вона не допомагає, тоді застосовується хірургічне втручання. Перед операцією призначається гастродуоденоскопія. Це дослідження дозволяє визначити масштаб поразки і вибрати тактику проведення маніпуляцій.

Лапароскопія кишечника

Хірургічне втручання:

• Лапароскопія. Це сучасний метод проведення операції, яка проводиться без розрізів тканин. Лікар веде всі маніпуляції через проколи, тому травматизм для кишечника мінімальний. Лапароскоп є основним інструментом цієї операції. Це свого роду телескопічна трубка, яка виводить зображення на екран. Інструмент має 10 мм в діаметрі. Після маніпуляцій накладаються шви з використанням саморассасывающейся нитки.
• Відкрита операція. Призначається при наявності тяжкої непрохідності кишечника. Лікар розрізає дванадцятипалу кишку і вручну видаляє пухлину. Цей метод вимагає акуратності, щоб не пошкодити клапани кишечника. Якщо це станеться, то жовч продовжить виходити. В кінці накладається герметичний шов. Його необхідно накласти так, щоб вміст кишечника не виходило назовні. Якщо шов буде негерметичним, то самопочуття людини погіршиться в найближчий час після операції.

4 Лікування народними засобами

Народні засоби допоможуть позбутися багатьох неприємних симптомів, які з’являються при викиді жовчі. Застосовувати подібну терапію можна тільки після медичного огляду. Необхідно виявити джерело хвороби перш, ніж приступати до лікування.

Склади з аптечних трав:

• Засіб, що дозволяє зменшити біль і знизити запалення слизових оболонок. Знадобиться змішати в рівних пропорціях листя меліси, подрібнене насіння льону, ромашка, корінь солодки і пустирник. Отриману суміш залити 500 мл окропу. Випарювати на водяній бані 10 хвилин. Перед прийомом необхідно процідити склад і остудити. Приймати по 1/4 склянки чотири рази на день.
• Змішати в рівних пропорціях корінь аїру болотного, плід анісу, трава глухої кропиви білої, материнку, листя м’яти і зніту. Всі інгредієнти перемішуються і подрібнюються. Залити водою кімнатної температури. Залишити настоюватися в темному місці близько двох годин. Після цього складу підігрівається 20 хвилин на водяній бані. Перед прийомом лікарський склад слід остудити. Засіб дозволяє знизити кількість жовчі в шлунку і зменшити її згубний вплив на слизові оболонки.
• У рівних пропорціях смішити корінь горця, листя подорожника, трава грициків, кульбаби лікарські, трава материнки, ромашки й суцвіття деревію. Заварювати отриману суміш протягом 20 хвилин. Приймати натщесерце по чверті склянки три рази в день.

Рецепти для лікування рефлюксу:

• Картопля дозволяє позбавити людину від печії. Його необхідно натерти на дрібній тертці. Отриману масу вичавити через марлю в склянку. Картопляний сік слід пити натщесерце. Можна додати цукор, щоб приглушити неприємний присмак соку.
• Сода. Дозволяє позбутися від печії буквально відразу після застосування. Сода впливає на кислотність жовчі, повністю позбавляючи її своїх властивостей. Необхідно розмішати дві столові ложки соди на склянку води. Слід пити невеликими порціями. Застосовувати безпосередньо під час закидання жовчі в стравохід і шлунок. Соду необхідно вживати з обережністю: вона швидко розвиває виразкову хворобу шлунка.
• Настій кропу, для зняття запальних процесів. Потовкти дві чайні ложки кропу, залити склянкою гарячої води. Посудину з настоєм накрити кришкою і залишити на дві години. Відвар необхідно процідити перед прийомом. Пити по одній столовій ложці перед їжею.

5 Дієта

Дієта — необхідна частина терапії при рефлюксі. Перші дні після операції допускається до вживання лише легкий курячий бульйон. Він повинен бути нежирним. До кінця тижня в раціон додається овочеве пюре. Меню розширюється в міру одужання.

Продукти харчування, заборонені при рефлюксі:

• будь-які цитрусові;
• журавлина;
• томатний сік;
• кислі фрукти;
• свіжі овочі;
• смажена картопля;
• сирий лук;
• свинина та яловичина;
• жирні молочні продукти;
• макарони;
• алкоголь, чай та кава;
• приправи;
• соуси;
• жирні десерти.

Список дозволених продуктів:

• нежирне м’ясо птиці;
• банани;
• варену картоплю;
• морква;
• квасоля;
• горох;
• знежирені молочні продукти;
• сухий хліб;
• рис (але не плов).

Рекомендації при рефлюксі:

• розбити прийом їжі на невеликі порції протягом дня;
• ретельно пережовувати їжу;
• останній прийом їжі повинен бути за три години до сну;
• спати на високій подушці;
• не вживати напої в нічний час;
• не курити;
• випити невелику кількість теплої води;
• уникати стресів.