Гепатит – це загальне поняття, яке включає кілька інфекційно-запальних хвороб печінки. Різні його види відрізняються за багатьма критеріями. Наприклад, способом передачі, плином клінічних симптомів, тяжкістю стану пацієнта, швидкістю розвитку ускладнень. На даний момент існують три основних типи гепатитів А, В та С. Гепатити типу D, G, E на сьогоднішній день менш вивчені і зустрічаються набагато рідше.
1 Опис хвороби
Гепатит – це збірне поняття, яке включає гострі і хронічні запальні захворювання печінки вірусного походження. В основному він носить поширений, а не вогнищевий характер.
Існують різні форми вірусних уражень печінки, які відрізняються між собою за способом зараження, клінічній картині, прогресування симптомів, методів лікування і прогнозів для пацієнтів.
За даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), смертність від гепатитів порівнянна зі смертністю від туберкульозу, малярії і ВІЛ, тому їх вважають небезпечними.
2 Симптоми
Для гепатиту характерна наявність специфічних симптомів. Ознаки гострого періоду хвороби:
- Жовтушність, або іктеричність. Це найбільш характерний симптом для будь-якого вірусного ураження печінки. Він обумовлений надмірним попаданням прямого білірубіну в кров через дифузного запалення органу. Циркулюючи в крові, речовина як пігмент здатне зупинятися в різних тканинах і надавати їм специфічну жовте забарвлення. Спочатку жовтіють слизові оболонки внутрішніх органів, потім склера очей, шкіра людини і тільки в самих важких випадках захворювання – кисті і стопи.
- Больовий синдром у правому підребер’ї. Гепатити – це запальні захворювання, тому характерним є значне збільшення печінки. Виростаючи, орган розтягує власну капсулу, яка дуже добре забезпечується нервами, що і викликає біль.
- Загальні симптоми. Запалення печінки провокує значне підвищення температури тіла, виражену головний біль, запаморочення, розлад травлення, слабкість, млявість, сонливість. Причиною виникнення всіх перерахованих вище симптомів є висока інтоксикація організму білірубіном і продуктами розпаду клітин – клітин печінки.
Хронічна форма патології розвивається внаслідок тривалого перебігу гострого гепатиту, який не вдалося вилікувати, або самостійного захворювання печінки. Наприклад, це спостерігається на тлі хронічного алкогольного отруєння. З-за більш тривалого перебігу процесу спочатку відбувається знищення клітин печінки, а потім – їх заміщення на сполучну тканину, що закінчується цирозом. Виражена хронічна форма слабкіше, тому здатна залишатися не діагностованою аж до розвитку цирозу. Вона гірше піддається консервативному виду терапії, що визначає більш несприятливий прогноз.
3 Тип А
Гепатит А, або хвороба Боткіна – це найменш важка форма з усіх видів гепатиту. Причини її виникнення – наявність вірусних частинок в печінці. Джерелами збудника є хворі люди. Вони виділяють вірус у навколишнє середовище, де він довго перебуває.
Зараження зазвичай відбувається фекально-оральним шляхом: через воду, харчові продукти, брудні руки і предмети побуту. Підйом захворюваності спостерігається в осінньо-зимовий період. Після повного одужання формується стійкий імунітет до хвороби, що запобігає повторне зараження.
В організмі вірус циркулює і атакує гепатоцити, що викликає жовтяницю. Клінічні прояви характерні для класичного захворювання печінки: жовтушність, біль у правому підребер’ї, підвищення температури тіла, озноб, слабкість внаслідок токсичного ураження.
Специфічної терапії немає, тому лікування грунтується на блокуванні певних симптомів.
4 Тип В
Гепатит В – це інфекційне дифузно-запальне захворювання, яке супроводжується ураженням паренхіми печінки.
Способом зараження служить контакт з хворою людиною. Передається вірус через кров. Основні шляхи передачі гепатиту В – повторне використання медичного інструментарію, переливання інфікованої крові, статевий акт. Можливий варіант зараження від хворої матері до плоду через плаценту.
Клінічні прояви захворювання різні, починаючи від безсимптомної форми, закінчуючи хронізації процесу. Більш важкий перебіг хвороби, що пов’язано з поступовою трансформацією нормальних клітин печінки в сполучну тканину, яка нездатна виконувати головні функції органу. На відміну від гепатиту А, спостерігається більш висока летальність, що обумовлено розвитком ускладнень – наприклад, цироз і рак.
Для лікування використовують противірусні препарати.
5 Тип С
Гепатит С, або “ласкавий вбивця” зазвичай протікає в хронічній формі.
Зараження відбувається при контакті з кров’ю інфікованої людини: при переливанні, використання брудного медичного інструментарію, повторному застосуванні шприців. Відмітна особливість – більш низька вірогідність інфікування плоду при вагітності.
Після циркуляції в крові вірус потрапляє в печінку. Це викликає поступове руйнування її клітин, які заміщуються сполучною тканиною. Процес протікає протягом багатьох років. При цьому характерно наявність значного збільшення печінки і селезінки, їх болючості при натисканні, жовтяниці, больового синдрому в м’язах і суглобах.
Ускладнення хронізації хвороби – цироз і первинний рак. Для запобігання наслідків використовують противірусні та гепатопротекторні препарати.
6 Інші види гепатитів
Гепатит D – хвороба, яка здатна проявитися тільки у разі наявності гепатиту В у анамнезі. Спосіб передачі аналогічний більшості інших вірусних уражень печінки: контакт з кров’ю. Не виключається можливість інфікування плода від матері. Тип D ускладнює клінічну картину основного захворювання. Характерна наявність більш гострого перебігу хвороби, сильної лихоманки, набряків, асциту, збільшення печінки, болю в правому підребер’ї, суглобах і м’язах. Час до початку перших проявів і жовтяниці зменшується. Можливі рецидиви та ремісії хвороби.
Гепатит Е — гостре інфекційно-запальне ураження клітин печінки. Його особливість у тому, що жовтяниця спостерігається набагато рідше. Джерело хвороби і спосіб зараження багато в чому аналогічні хвороби Боткіна. Виявляється патологія наявністю слабкості, втрати ваги, болі в підребер’ї, температури. Найчастіше прогноз симптоматичної терапії дуже хороший, хворих повністю одужують. Так само, як і після хвороби Боткіна, формується стійка несприйнятливість до повторного зараження.
Гепатит G ще не до кінця вивчений. Передбачається, що він викликаний дефектним вірусом, який здатний розмножуватися всередині організму лише при наявності гепатиту С. Може погіршувати клінічну картину основної патології, але в більшості випадків гепатит G протікає як додаткова інфекція, істотно не впливаючи на характер розвитку процесу.
