Гострий апендицит займає лідируючу позицію серед всіх причин хірургічного втручання на черевній порожнині: в середньому операції проводяться кожного третього пацієнта з сильними болями в животі. Від своєчасної діагностики захворювання залежить його сприятливий перебіг і результат. Самостійно визначити апендицит в домашніх умовах виходить не завжди, але можна дізнатися ознаки гострого хірургічного стану, щоб вчасно звернутися за допомогою.
1 Характерна картина гострого апендициту
При гострому апендициті у дорослих жінок і чоловіків зазвичай починає боліти у верхній половині живота (під мечоподібним відростком в області епігастрію), причому відзначається постійний або переймоподібний характер відчуттів. Спочатку пацієнти помилково розцінюють ці ознаки як нетравлення шлунка або харчове отруєння, поки дискомфорт не зміщується нижче (в праву клубову область) і наростає по інтенсивності. Потім приєднуються нудота, одноразова блювота, незначний підйом температури тіла, загальна слабкість.
У хірургічній практиці, щоб розпізнати апендицит, враховують наступні основні ознаки, застосовні і в домашніх умовах:
2 Особливості запалення апендикса у вагітних та дітей
Діагностика гострого апендициту має свої особливості у вагітних і дітей. Класична картина стану у майбутніх матерів в першу чергу наводить на думку про загрозу переривання виношування, передчасних пологах та іншої акушерської патології. Іноді основні симптоми захворювання істотно змінюються через зміщення кишечника збільшеною маткою. На сьогоднішній день немає жодного способу, що дозволяє при вагітності зрозуміти відмінність гострого апендициту від інших патологій.
В ранньому віці, особливо дітей перших 3 років життя, болі в животі трапляються часто. В основному вони викликані функціональними порушеннями (переїдання, похибка в харчуванні, запор) і зазвичай проходять самостійно. Перебіг і симптоми гострого апендициту у дітей і дорослих практично однакові, але проблеми своєчасної діагностики пов’язані з нездатністю пацієнтів чітко вказати локалізацію і характер болів. Промовистими ознаками у хворого дитини є плаксивість, прогресуюча млявість, малорухливість і відмова від їжі, причому нерідко діти намагаються прийняти положення на боці із зігнутими і притиснутими до тіла ногами, в якому настає деяке полегшення.
У будь-якому випадку при підозрі на запалення апендикса потрібно викликати “швидку допомогу” чи звернутися в лікарню, де визначенням хвороби займуться лікарі-хірурги. Діагностувати апендицит тільки на дотик неможливо, за допомогою лабораторно-інструментальних досліджень, які проводять спеціалісти, картина патології стає більш чіткою. За аналізом крові можна виявити характерний запальний лейкоцитоз, а УЗД черевної порожнини покаже збільшення червоподібного відростка і дозволить перевірити відсутність гострих захворювань з подібною симптоматикою. Навіть якщо у лікарів будуть сумніви щодо достовірності діагнозу пацієнта госпіталізують і визначають в лікарні тактику подальшого лікування.
Поза медичного закладу можна намагатися зменшити відчуття за допомогою грілки, гарячої ванни або знеболюючих препаратів: основні симптоми стануть нечіткими, що в подальшому створить труднощі в діагностиці, або станеться погіршення стану пацієнта на тлі прискорення запальних процесів у черевній порожнині. Такими ж наслідками загрожує прийом їжі, води, алкогольних і газованих напоїв.
