Опісторхоз – захворювання, викликане гельмінтом: печінкової трематод. Проникаючи в організм людини через рот, паразит вражає жовчовивідні протоки, печінку і підшлункову залозу. Лікування інвазії передбачає комплексні заходи і складається з трьох фаз. Перша стадія усуває негативні наслідки впливу паразитарної інфекції, друга покликана знищити самого паразита, третій етап відновлює пошкоджені органи. Прийом лікарських препаратів призначається індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням його вікових особливостей і ступеня пошкоджень, тому самостійне лікування від паразита протипоказано.
1 Як з’являється опісторхоз, симптоми
Печінкову трематоду ще називають котячої двуусткой або печінковим сисун, глист являє собою ланцетовидного хробака довжиною до 18 мм. Розвиток гельмінта неможливо без проміжного хазяїна, їм є річкова риба або молюски. Кінцевим господарем стає людина або тварини, що поїдають м’ясо риб. В організм людей паразит потрапляє при вживанні продукту, зараженої личинками черв’яків, слабо просоленої або недостатньо термічно обробленої.
Потрапивши в шлунок і кишечник, личинки просуваються в жовчні протоки печінки і жовчний міхур, досягають статевої зрілості і відкладають яйця. Там вони можуть жити і розмножуватися до 20 років.
Після закінчення інкубаційного періоду, що триває 2-4 тижні, починається гостра стадія опісторхозу. Через токсичної і механічного впливу паразита на організм перші симптоми проявляються:
- різким погіршенням стану;
- підвищенням температури;
- болючими відчуттями в області печінки;
- порушенням травлення;
- алергічними реакціями.
Через місяць, ознаки хвороби зникають, настає хронічна стадія, яка іноді триває роками без виражених специфічних симптомів глистової інвазії. При цьому, в залежності від місця локалізації паразита, діагностуються тяжкі ураження печінки, шлунка, підшлункової залози. Людей турбує дисбіоз і алергія, іноді розвиваються гнійні процеси і навіть онкологія. Сліди присутності в організмі печінкового сосальщика виявляються при дослідженні калу і жовчі.
У дітей наслідки зараження опісторхозу протікають важче, ніж у дорослих. Це пояснюється тим, що імунітет у дитячому віці тільки формується, і організм не в змозі повноцінно протистояти захворюванню. Тому приводом звернутися до лікаря служить зниження апетиту, часті застуди, надмірна дратівливість і плаксивість дитини.
2 Лікування
Паразити в травній системі людини пошкоджують слизову, отруюють організм токсичними продуктами життєдіяльності. При масовому скупченні закупорюють жовчні протоки, викликаючи застійні явища в жовчному міхурі і запальні процеси. Тому лікування опісторхозу – це тривалий комплекс заходів, спрямований не тільки на знищення черв’яків, але і на відновлення органів і систем, які зазнали атаки паразита. Лікування підбирається з урахуванням:
- віку пацієнта;
- тяжкості ураження;
- проявів хвороби;
- супутніх патологій.
Терапію зазвичай проводять у домашніх умовах, але хворих в гострій фазі, з вираженою клінічною картиною, важкими ушкодженнями органів та проявами алергії, госпіталізують. Лікування здійснюється поетапно: спочатку проводиться підготовча терапія, потім призначаються протиглисні препарати, на заключній стадії необхідні реабілітаційні заходи.
2.1 Стадія підготовки
Початковий етап вимагається для зниження проявів алергії і усунення запальних процесів в ШКТ і гепатобіліарної системи. Тривалість стадії лікування глистової інвазії обумовлена клінічною картиною і ускладненнями: при безсимптомній формі досить двох тижнів, при тяжких проявах знадобиться 21 день. Проводиться терапія:
- Інтоксикаційна. Передбачає внутрішньовенне вливання сольових розчинів, Гемодезу або Глюкози.
- Десенсибілізуюча. Застосовуються антигістамінні препарати.
- Антибактеріальна. Призначається при приєднанні вторинної інфекції, мінімальний курс прийому – 5 днів.
Для стабілізації функцій гепатобіліарної системи потрібні жовчогінні засоби та спазмолітики (Баралгін, Но-шпа). Відновлення облігатної мікрофлори та моторики кишечнику передбачає прийом пробіотиків і прокінетиків (Мотилак). Ферментативні препарати (Мезим Форте, Пензитал) потрібні для поліпшення засвоєння вуглеводів і жирів.
Урсосан використовується на всіх стадіях лікування для корекції порушень в печінці і жовчних проток, запобігання органу від токсичного впливу протиглистових коштів.
Дієта – одна з складових лікування, рекомендується приймати їжу дрібно, в день не менше 5-6 разів. Їжу краще відварювати або готувати на пару. Жирні види м’яса і риби замінюють пісними сортами, в раціон включають кисломолочні продукти. Основу живлення складають каші, макарони і легкі супи, бульйон дозволяється готувати на овочевій основі. Жири, соління, копченості заборонені, вживання солодощів обмежують.
2.2 Специфічне лікування
Етап лікування вимагає продовження протиалергічною терапії з використанням антигістамінних засобів і хлориду кальцію. Додатково призначаються седативні ліки (Пустирник, Валеріана). Основне лікування передбачає прийом протиглистових препаратів. Важливо знати, що ліки відносяться до токсичних речовин, нерідко викликають побічні реакції, тому займатися самолікуванням протипоказано, дозування призначає тільки лікар. Варто відзначити, що терапію дегельмінтизації в особливих випадках не проводять, так як старечий, літній вік, декомпенсовані серцеві патології, захворювання нирок і печінки вимагають обережного відношення до призначення таблеток.
2.2.1 Більтріцід
Препарат широко застосовується при лікуванні опісторхозу, особливо при масованому ураженні паразитами. Таблетки містять активний компонент празиквантел, речовина повністю всмоктується у кров уже через 1-2 години після прийому. Загибель паразитів настає внаслідок великого скорочення мускулатури і порушення засвоєння глюкози клітинами хробака. При використанні медикаментозного засобу можливі побічні реакції:
- Травний тракт реагує відсутністю апетиту, нудотою, блюванням і болем у животі, розвивається діарея, іноді з кров’ю.
- Нервова система турбує сонливістю, головним болем і запамороченням, судомами.
- Алергія проявляється у вигляді кропив’янки, генералізованих висипань.
- Відповідь опорно-рухового апарату характеризуються м’язовими болями.
- З боку серця можлива аритмія.
Побічні ефекти після прийому протиглистовою ліки можуть бути викликані не тільки активною речовиною, але і реакцією організму на присутність мертвих паразитів.
Згідно інструкції по застосуванню Більтріцід не призначають дітям до 4 років і вагітним у першому триместрі, лактуючим жінкам необхідно припинити годування груддю під час лікування. При прийомі таблеток від керування автомобілем і роботи, що вимагає концентрованого уваги, слід відмовитися.
2.2.2 Альбендазол
Ліки випускається у звичайних таблеток і для розжовування, у вигляді суспензії. Володіє широким антигельмінтною дією, але меншою ефективністю проти печінкового сосальщика порівняно з Бальтрицидом. Ліки призначають переважно при незначному поширенні паразитів. Речовина впливає на травну систему гельмінтів, порушуючи хід хімічних реакцій, що призводять до смерті черв’яків. Абсорбція речовини низька (5%), збільшення відбувається при вживанні жирної їжі. У печінці швидко перетворюється в первинну форму альбендазолу сульфоксид, через 5 годин досягає максимальної концентрації в крові. Препарат не призначають при підвищеній чутливості, в період грудного вигодовування і вагітним жінкам.
2.2.3 Экорсол
Відноситься до Бадів, форма випуску представлена гранулами і капсулами. Терапевтичний ефект забезпечує витяжка з осикової кори і солянки холмової, до складу входить глюкоза і популін. Виробник стверджує, що засіб продуктивно при опісторхозу, знищує паразитів на 70-85%, має протизапальну, жовчогінну та гепатопротекторну дію. Для дорослих рекомендується приймати Экорсол форте із збільшеною дозою активних речовин, дітям дозволяється для лікування використовувати гранули з 3 років.
Використання БАДа дозволяється тільки за рекомендацією лікуючого лікаря, не призначають гранули при вагітності, грудне вигодовування і непереносимості компонентів. Экорсол є натуральним засобом, як правило, не викликає побічних ефектів:
Приймають одноразово; ділять на 2 або 3 прийоми
Дітям – 6 мг/кг
Прояви алергії у період прийому протиглистових препаратів іноді посилюються, для зниження реакції і виведення токсинів призначаються адсорбенти (Смекта, Полісорб), рекомендується збільшення в раціоні продуктів, що містять клітковину.
2.3 Відновлювальний етап
Опісторхоз завдає шкоди не тільки органів травлення, страждає серцево-судинна, нервова і ендокринна система. Препарати для лікування паразитів токсичні, тому після курсу дегельмінтизації необхідно пройти комплекс реабілітаційних заходів. Основна процедура – беззондовый дюбаж, його мета видалити залишки інфікованої жовчі із загиблими глистами.
Алгоритм процедури:
Дуоденальне зондування спочатку проводиться тиждень 2 або 3 рази, далі кратність скорочують до одного застосування в 7 днів. Тривалість курсу дюбажа зазвичай становить 3 місяці. Паралельно призначається прийом жовчогінних настоїв, гепатопротекторів і анти холестатичних коштів. Протягом всього етапу процедур стілець повинен бути регулярним, відсутність дефекації вимагає використання проносних препаратів.
Після завершення терапії, через 1, 3 і 6 місяців, необхідно здавати фекалії та дуоденальне вміст на аналіз для перевірки ефективності дегельмінтизації. Наявність навіть одиничних яєць паразитів вимагатиме повторного курсу лікування.
Не завжди відсутність глистів свідчить про повне одужання, масивна інвазія — причина змін у внутрішніх органах, вилікувати які вдається не у всіх випадках. В цілях корекції стану призначаються гепатопротектори, фізіотерапію, імуномодулюючі препарати і вітаміни. Діти після лікування 3 роки перебувають на диспансерному обліку.
2.4 Народні засоби
Використання народних рецептів лікування опісторхозу допускається у складі комплексної терапії. Але необхідно погоджувати їх застосування з лікарем, оскільки в деяких випадках стан може погіршитися. Які народні засоби підходять:
- Березовий дьоготь беруть натщесерце з теплим молоком. Починають з однієї краплі, розведеній в ложці молока, далі кожен день збільшують кількість крапель до 10, потім починають зворотний відлік.
- Осикова кора володіє антигельмінтною і протизапальну дію, підтримує імунітет. Для приготування відвару знадобиться 5 ложок подрібненої сировини, його заливають 0,5 л окропу і тримати на вогні 20 хвилин. Приймають тричі протягом дня перед їдою.
- При ураженні трематодами ШКТ застосовують складу з 10 частин розмеленого лляного насіння і однієї частини гвоздики. Порошок вживають місяць за 3 дні з чотириденної паузою в кількості 30 г, його можна просто запити водою або додавати в їжу.
- Для опісторхозу, що протікає по тифоподобному типу, підходить рецепт з соку листя реп’яха. Беруть 30 мл рідини вранці.
- Протигельмітний настій готується з сухих трав – змішують з 50 г конюшини і полину, звіробою, пижма і крушини. До суміші додають 20 г гарбузового насіння і 25 г чебрецю. Дві ложки складу висипають в термос і заливають 400 мл окропу, кришку закривають і настоюють 4 години. Випивають щодня по 150 мл
- Жовчогінні трави використовуються в період лікування реабілітації, сприяють відновленню функцій органів травлення. До них відноситься: кульбаба, кукурудзяні рильця, полин, звіробій, оман, подорожник.
Застосовуючи народні методи лікування, важливо дотримуватися дозування, враховувати вік хворого і протипоказання.
Опісторхоз – небезпечна паразитарна інфекція, здатна спричинити за собою серйозні ускладнення. Тому важливо при вживанні риби дотримуватися профілактичні заходи. У разі зараження важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря, щоб уникнути рецидивів захворювання.
