Захворювання являє собою запалення жовчного міхура, найчастіше без утворення каменів. Серед патологій біліарних органів хронічний холецистит займає провідне місце – його частка перевищує 35% від загального числа випадків. І в найближчі роки за прогнозами показник зросте, що пов’язано як з поганою екологією, так і з неправильним харчуванням. Причому холецистит виникає і у дітей, і у дорослих, що вимагає різних підходів до лікування.
1 Симптоми захворювання
Хронічний холецистит розвивається в латентній (її називають і млявій), рецидивуючої та гнійно-виразковій формі. Хоча в більшості випадків захворювання протікає без утворення каменів, холецистит може бути і калькульозним (конкременти формуються).
Виділяють холецистит легкої, середньої і важкої ступені. Для кожної з них характерні періоди ремісії і загострення. Але при легкому перебігу трапляється не більше 1-2 загострень на рік, при середньому – 3-4 рази, а при важкій – до 6 випадків.
Клінічна картина хронічного холециститу залежить від його форми. Симптоми захворювання досить різноманітні, в медичній літературі виділяють больовий, інтоксикаційний, диспепсичний синдроми. Це зумовлене запальним процесом і порушенням функції жовчного міхура. Головний ознака будь-якої форми – біль. Вона виникає в правому підребер’ї, може бути тривалою або приступообразно. Іноді віддає в спину. Поява болю відбувається спонтанно, але частіше всього після порушення дієти, психоемоційних або фізичних перевантажень. Супроводжують і інші симптоми:
- відчуття тяжкості в черевній порожнині;
- метеоризм і здуття живота;
- невелике підвищення температури, яке зберігається протягом двох тижнів;
- ознаки загальної інтоксикації;
- нудота, поява гіркоти в роті, що пов’язано з порушенням відтоку жовчі.
Залежно від клінічного варіанта хвороби розрізняють наступні симптоми:
- при кардіальним – порушення серцевого ритму;
- при артритическом – артралгії;
- при неврастеническом – слабкість, нездужання, дратівливість, порушення сну, інші ознаки вегетосудинної дистонії;
- при гіпоталамічному варіанті – тремор, підвищення артеріального тиску, посилена пітливість, симптоми стенокардії.
Іноді до описаних ознак додаються жовтушність шкіри (вона має різну ступінь вираженості), напруженість м’язів в області жовчного міхура, збільшення печінки.
2 Лікування
Захворювання в основному лікують в домашніх умовах. Госпіталізація потрібна тільки в важких випадках.
Багато фахівців розглядають хронічний холецистит як стан, що передує формуванню каменів. У зв’язку з цим призначають відповідну превентивну терапію. Але хронічний холецистит, навіть коли виникає загострення, далеко не завжди переходить в жовчнокам’яну хворобу. Тому й підходи до його лікування повинні бути іншими. Вони пов’язані з усуненням причин, які полягають не тільки в незбалансованому харчуванні, але і в наявності кишкової інфекції, патології травної, нервової або ендокринної системи. Часто причиною хронічного холециститу є паразитарна інвазія, так що іноді його лікування починається з прийому противогельминтных препаратів.
2.1 Медикаментозна терапія
Найважливіше на перших порах – зняти больовий синдром. Для цього використовуються спазмолітики. Інші засоби-заборонені, оскільки вони тільки змащують клінічну картину. Найбільш ефективні препарати – Дуспалатин, Меверин, Дротаверин (Но-шпа). Їх можна приймати при лікуванні захворювання і у дорослих, і у дітей, але дозування буде різною. І призначати такі препарати зможе тільки лікар. Самостійно приймати ці ліки не можна, незважаючи на те, що вони продаються без рецепту.
Обов’язково призначаються жовчогінні препарати. Їх повинен прописати лікар. Ці засоби допомагають збільшити вироблення стимулюють вироблення жовчі і жовчних кислот. Самим популярним варіантом є препарати, які містять жовчні кислоти – Хологон і Аллохол. Але іноді лікар призначає засоби на рослинній основі – Гепабене. Залежно від стану пацієнта для тих же цілей використовуються мінеральні води.
2.2 Можливості фітотерапії
Хронічний холецистит лікують і народними засобами. Але до них потрібно підходить дуже обережно. Навіть якщо колега розповідає, що вилікував холецистит вівсом, не варто приймати такі історії на віру беззастережно. Вівсяна крупа має жовчогінну дію. Але одного цього мало для ефективної терапії. Необхідно додатково приймати медикаментозні препарати, дотримуватися дієти, іноді проводиться тюбаж.
Що стосується лікування народними засобами, то існують трав’яні збори і рослинні відвари, схвалені науковою медициною. Але перед їх прийомом все одно потрібно проконсультуватися з лікарем.
До числа таких рецептів належать:
При холециститі широко використовується картопляний сік. Його приймають вранці натще, за півгодини до сніданку. Дозування зазвичай становить 1/2 склянки.
Існують і інші популярні народні кошти. Поліпшити процес відходу жовчі допомагають різноманітні рослинні олії. Це не тільки соняшникова і оливкова, але і обліпихова, що містить у великих кількостях каротиноїди. Приймати такий засіб потрібно по столовій ложці в день, краще після їжі.
Холосас, який продається в аптеках як готове жовчогінний засіб, теж проводиться на натуральній основі – з шипшини. Його приймають по столовій ложці три рази в день. Ще один аптечний ліки на основі народного засобу – це екстракт безсмертника, який випускають і в таблетках.
3 Принципи дієтичного харчування
Важливим напрямком у терапії хронічного холециститу є лікувальна дієта. У таких випадках лікар зазвичай призначає стіл №5 по М. Певзнером. При захворюванні рекомендується дробове харчування, добовий раціон ділиться на 5-6 прийомів їжі. Дуже важливо, щоб вони відбувалися в один і той же час, що допоможе забезпечити нормальний відхід жовчі. Енергетична цінність раціону повинна відповідати способу життя хворого. Вона становить 2500-2900о ккал. Меню повинно бути таким, щоб у ньому містилися фізіологічні норми білків, жирів і вуглеводів. Змінюється їх структура, кількість тваринних жирів зменшується, а рослинних – збільшується.
При загостренні всі страви готують виключно на пару або варять. В стадії ремісії можна їсти тушковані і запечені без скоринки м’ясні та овочеві страви. Забороняються такі продукти, жирні сорти м’яса і риби, чорний хліб, овочі і злаки, що містять грубу клітковину, газовані напої (навіть мінеральну воду потрібно вибирати без газу). Не можна їсти горіхи, шоколад, здобну випічку, копченості і маринади. Перевага віддається нежирним сортам м’яса і риби. З них готують суфле, парові котлети і т. д. З цільнозернових круп варять каші. Кращим варіантом є гречана. Якщо немає запору, можна їсти рис.
Відмовлятися від солодощів необов’язково, але потрібно вибирати корисні – зефір, пастилу, мармелад з натуральних компонентів. З сиру можна приготувати солодку запіканку. З напоїв рекомендуються відвар шипшини, неміцний чай або кава з молоком, нежирний кефір. Можна пити компот із сухофруктів.
