Народна медицина        20 Лютого 2018        296         0

Хронічний апендицит: симптоми, діагностика, лікування

Хронічний апендицит – форма патології, яка виникає переважно у дорослих. Основною причиною захворювання є раніше перенесений приступ гострого апендициту без подальшого оперативного втручання. Діагностика здійснюється з допомогою інструментальних методів дослідження, пальпації та збору анамнезу. Призначається медикаментозна терапія, дієта і операція з видалення апендикса. Прогноз хвороби сприятливий.

1 Опис захворювання

Хронічний апендицит – запальний процес у червоподібному відростку сліпої кишки, який пов’язаний з раніше перенесеним нападом гострого апендициту. Основною причиною розвитку цієї патології є повільно протікає інфекційний запальний процес у червоподібному відростку. Фактором появи вважається порушення живлення стінки апендикса. Це впливає на зниження імунітету.

Згодом мікроорганізми, які знаходяться в кишечнику, провокують запалення, що триває тривалий час (до кількох років). Причиною розвитку хронічного апендициту є гостре запалення червоподібного відростка. Якщо операція не була проведена, то в апендиксі у пацієнта формуються спайки, які зменшують його просвіт. З-за цього відбувається застій вмісту кишечника, що і призводить до розвитку патології.

Хронічний апендицит: симптоми, діагностика, лікування

2 Основні клінічні прояви і види

Існує класифікація хронічного апендициту, що складається з трьох форм, кожна з яких відрізняється один від одного причинами виникнення:

ВидХарактеристикаРезидуальна (залишкова)В анамнезі у пацієнта відзначається один напад апендициту, який закінчився одужанням без застосування хірургічного втручанняРецидивуючаУ пацієнта виникло кілька нападів гострого апендициту.Первинно-хронічний (бесприступный)Ця форма патології розвивається поступово, в анамнезі у пацієнтів не спостерігається перенесених нападів

Патологія супроводжується почуттям дискомфорту і тяжкості в животі. Основним симптомом хронічного апендициту є больовий синдром в правій здухвинній ділянці, який виникає періодично або постійні. Біль має ниючий характер і з’являється після фізичного навантаження або при неправильному харчуванні.

Відзначається наявність нудоти, запору і проносу. Нерідко виникає метеоризм (скупчення великої кількості газів). Іноді температура тіла піднімається до субфебрильної (37,1-38,0°C). Спостерігається і часте хворобливе сечовипускання, у жінок – біль при обстеженні гінеколога і статевому акті, у чоловіків – при ректальному дослідженні.

Хронічний апендицит може призвести до кишкової непрохідності (порушення розповсюдження вмісту по кишечнику, що супроводжується болями в животі, нудотою, блювотою і затримкою стільця). Іноді патологія може перейти в гостру форму. У цьому випадку при несвоєчасному проведенні операції може виникнути перитоніт – запалення очеревини.

2.1 Особливості патології у дітей, підлітків і вагітних жінок

У дітей це захворювання не зустрічається. У підлітковому віці кількість випадків хронічного апендициту більше, ніж у дітей. Ця недуга розвивається у дітей, якщо в анамнезі вже є приступ гострого апендициту без оперативного втручання.

Вагітність призводить до зміщення органів черевної порожнини. Саме це може вплинути на загострення симптомів хронічного апендициту. При плануванні вагітності в деяких випадках вдаються до видалення апендикса, щоб запобігти появі хронічного панкреатиту.

3 Діагностика

Діагностика хронічного апендициту здійснюється на основі анамнезу та інструментальних методів дослідження. Збір анамнезу (наявність/відсутність нападів) важливий лікаря для встановлення виду патології. Ознаками хронічного апендициту є позитивний симптом Образцова, Ровзінга, Сітковського і Роздольського. Позитивний симптом Ровзінга проявляється, коли при натисканні правою рукою на передню стінку живота вище пупка відмічається біль.

Симптом Образцова полягає в тому, що пацієнта просять кілька разів зігнути праву ногу в коліні. Якщо спостерігається біль у правої клубової області, то це свідчить про наявність апендициту. Симптом Сітковського – при повороті хворого на лівий бік виникає біль. Симптом Роздольського проявляється у вигляді болю і визначається при огляді правої нижньої частки живота рукою.

До інструментальним методам дослідження хронічного апендициту відносять рентгеноконтрастную ірігоскопії товстої кишки, яка дозволяє виявити відсутність або заповнення контрастною речовиною (барієм) сліпого виростка. Це можна визначити по зміні форми апендикса і звуження його просвіту. Активно застосовується колоноскопія – дослідження товстого кишечника за допомогою зонду з метою виявлення новоутворень. Рентген і УЗД дозволяє оцінити стан черевної порожнини на наявність/відсутність будь-яких патологій.

Хвороби, з якими необхідно проводити диференційну діагностику:

ЗахворюванняПроявиВиразка шлункуВідзначаються болі натщесерце або після їжі, що поширюються в область спини або грудної клітки. Спостерігається блювота, нудота, відрижка та печія. Пацієнти пред’являють скарги на зниження апетиту і відчуття тяжкості в животіХвороба КронаСпостерігаються болі, діарея, кровотечі. Відзначається втрата апетиту і зниження ваги хворого. Виявляється кров у калових масахСиндром роздратованого кишечникаБольовий синдром у животі носить ниючий або різкий характер. Болі проходять після актів дефекації. Іноді виникають помилкові позиви до спорожнення кишечника. В деяких випадках в калових масах відзначається наявність домішок слизуХронічний холециститСпостерігаються болі в правому підребер’ї, які виникають після прийому жирної їжі або вживання спиртних напоїв. Відзначається нудота, блювання, відчуття гіркоти й сухості у ротіЧеревна жабаПацієнти скаржаться на біль після прийому їжі, проноси і зниження вагиІєрсиніозВідзначається підвищення температури тіла до 38-40°С, озноб і головний біль. Хворі пред’являють скарги на зниження апетиту та появи висипки. Спостерігається нудота, блювання, діарея, біль у животі

4 Лікування

Лікування цієї патології здійснюється за допомогою оперативного втручання. Після операції пацієнтові необхідно дотримувати постільний режим і голод протягом 12 годин після операції. Через цей час можна сидіти і пити маленькими ковтками воду з лимоном, а через добу – вставати і ходити.

Застосовується апендектомія – видалення сліпого виростка. Після операції лікар призначає антибіотики (Далацин, Зінацеф, Тієнам). Якщо у пацієнта немає ярковы уражених симптомів, то призначаються спазмолітичні засоби (Папаверин, Дротаверин, Плантекс).

Хронічний апендицит: симптоми, діагностика, лікування

4.1 Дієта

Після видалення апендикса необхідно дотримуватися спеціальної дієти. Харчування має бути дробовим, 5-6 разів на добу невеликими порціями. Страви повинні бути вареними або приготованими на пару. У перші 3 дні їжа подається в рідкому, напіврідкому і протертому вигляді.

Потім можна вводити продукти у вигляді каш, пюре, омлетів і суфле, а також прокрученного м’яса. Їжа не повинна бути гарячою або холодною. Необхідно пити до 2-х л рідини в добу, щоб виводити токсини з організму.

Обсяг вживаної солі в добу повинна становити не більше 8 р. Якщо це не дотримуватися, то відбувається згущення крові, що затримує загоєння ран. Заборонено вживати спиртні напої, оскільки вони уповільнюють процес відновлення пошкоджених тканин і знижують ефективність прийнятих антибіотиків.

Заборонено вживати в їжу продукти, які викликають бродіння в кишечнику і підсилюють утворення газів, а також їжу, посилює секрецію шлунка і підшлункової. До таких продуктів відносяться прянощі, солона їжа і страви, що містять велику кількість ефірних масел. Під забороною:

  • житній і свіжий хліб;
  • випічка;
  • жирні сорти м’яса (свинина і баранина);
  • жирна птах і риба (гуска, качка, скумбрія, лосось);
  • ковбаси та ковбасні вироби;
  • консерви і копчені продукти;
  • сало;
  • маринади і соління, гострі закуски;
  • цукерки, шоколад, торти і морозиво;
  • фаст-фуд;
  • газовані напої;
  • міцний чай і каву;
  • молоко і кисломолочні продукти з підвищеною жирністю (сметана, кефір, сир);
  • гострі, жирні і солоні сири;
  • бобові;
  • макарони;
  • кетчуп і майонез;
  • крупи в якості гарніру;
  • смажені і яйця;
  • гриби;
  • кислі фрукти і ягоди;
  • білокачанна капуста, ріпа, редька, щавель, шпинат.

Існує список продуктів, які можна вживати в післяопераційний період:

  • підсушений хліб;
  • сухе печиво з 3 дня після операції;
  • нежирні сорти м’яса та птиці;
  • суфле;
  • фрикадельки;
  • парові котлети (яловичина, телятина, курка, кролик);
  • нежирні сорти риби без шкіри;
  • манна, рисова, протерта вівсяна і гречана каша;
  • бульйон з курки і нежирного м’яса;
  • овочеві протерті супи (з кабачка, гарбуза, моркви, буряків та картоплі);
  • яйця всмятку або паровий омлет;
  • нежирне молоко;
  • йогурти, компоти, киселі;
  • суфле і желе із солодких ягід і фруктів;
  • мед;
  • варення і цукор;
  • вершкові несолоні і рослинні масла;
  • неміцний чай з молоком;
  • відвар шипшини і лікарських трав;
  • соки, розбавлені водою.

При недотриманні дієти відбувається розбіжність післяопераційних швів. Це призводить до перитоніту і повторної операції. Відзначається ймовірність появи інших захворювань шлунково-кишкового тракту.

5 Профілактика і прогноз

Прогноз захворювання сприятливий. В якості заходів профілактики рекомендується правильно харчуватися і відмовитися від шкідливих звичок. Слід щоденно здійснювати піші прогулянки на свіжому повітрі та займатися спортом.

Потрібно дотримувати режиму дня і відпочинку для підвищення активності імунної системи. Це знижує ризик появи запалення. Необхідно кожні півроку проходити обстеження з метою своєчасного виявлення та лікування патології.