Холестаз – це не окреме захворювання, а синдром, пов’язаний із застоєм компонентів жовчі в печінкових тканинах. Деякі вважають його чимось на зразок жовтяниці, але це всього лише поширене оману. При холестазе не порушується виділення білірубіну, так що це – окреме явище, яке потребує вивченні, аналізі та лікуванні. Спільно з прийомом медикаментозних препаратів рекомендуються народні засоби і правильне харчування.
1 Можливі причини
У медицині розрізняють різні форми холестазу. У загальному вигляді можна розділити всі прояви цього синдрому на дві групи – внутрішньопечінковий холестаз і його запечінкова форма. Перший тип синдрому виникає при обструкції (тобто звуження) магістральних жовчних проток. Запечінковий холестаз зазвичай викликаний порушенням відтоку жовчі з-за зовнішніх факторів, частіше механічного характеру. Визначити, яким типом синдрому страждає пацієнт, можна з допомогою специфічних методів діагностики начебто різних видів холангіографії. Застосовується для цих цілей і комп’ютерна томографія і МРТ.
Внутрішньопечінковий холестатичний синдром буває різних видів. Розрізняють наступні форми:
Всі форми холестатичного синдрому пов’язані з жовчними кислотами, які сприяють ушкодженню клітин печінки і посилення цього захворювання. В цілому печінковий синдром та інтенсивність його розвитку багато в чому залежать від ступеня токсичності жовчних кислот.
Причини, по яких ці речовини роблять свою руйнівну дію, можуть бути пов’язані з різними захворюваннями:
- Це може бути наслідком вірусних і бактеріальних інфекцій, що торкнулися роботу печінки.
- Результатом тривалого прийому будь-яких лікарських препаратів.
- Холестаз розвивається після отруєнь та алкогольних уражень печінки.
- Іноді синдром з’являється у вагітних – він пов’язаний з виробленням гормонів естрогенів. Але причини його появи у майбутніх мам поки що вивчені недостатньо, передбачається, що це обумовлено і спадковими факторами.
2 Основні симптоми
При будь-якій формі холестазу існують певні ознаки, за якими можна зрозуміти, що в печінці відбуваються патологічні процеси. На формування клінічних симптомів впливають такі фактори, як надлишкове надходження жовчі в кров, вплив токсичних жовчних кислот на клітини печінки та зменшення надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
Основними симптомами є:
- відкладення холестерину;
- характерна пігментація шкіри;
- свербіж (він виникає через дії деяких компонентів, що потрапляють із жовчі в кров);
- порушення процесів перетравлення.
- на відміну від інших захворювань печінки, холестатичний синдром не супроводжується слабкістю і підвищеною стомлюваністю;
- біль теж не виникають;
- сама печінка збільшена в розмірах, відбувається її ущільнення;
- якщо холестаз розвивається відносно недовго, то може знижуватися рівень вітаміну К;
- при тривалому перебігу захворювання знижується рівень вітаміну А;
- це призводить до того, що порушується адаптація очей до темряви, – таке явище називають “курячою сліпотою”, і воно є ще однією ознакою холестазу, нехай і непрямим.
Можливе зниження рівня вітамінів Е і D. В останньому випадку говорять про печінкової остеодистрофії. Тобто холестаз призводить і до остеопорозу. Тоді виникає больовий синдром, частіше в поперековому відділі хребта. І навіть незначні травми можуть бути небезпечні переломами.
На шкірі при холестазе можуть з’явитися ксантомы – доброякісні плоскі освіти, частіше мають виражений жовтий відтінок. Вони пов’язані з затримкою ліпідів в організмі. Ксантомы з’являються навколо очей, на шиї, на спині, у жінок – під молочними залозами. Медицині відомі випадки зворотного розвитку ксантом, яке відбувається при ефективному лікуванні холестазу і зниження рівня холестерину.
При хронічній формі холестатичного синдрому можливий розвиток захворювань жовчного міхура. У такому разі в жовчовивідної системі утворюються пігментні конкременти (каміння). З часом може наростати зневоднення організму, розвиваються хвороби серцево-судинної системи. Це можуть бути порушення судинних реакцій на підвищення і зниження артеріального тиску. Цим і небезпечно таке явище, як холестаз.
Хоча його в основному викликають порушення в печінці, згодом цей синдром призводить до розвитку системних захворювань інших внутрішніх органів, аж до порушення регенерації тканин. Але це можливо тільки при дуже тривалому перебігу хвороби і практично повній відсутності лікування.
3 Як лікують холестатичний синдром?
Лікування синдрому завжди здійснюється комплексно. Це означає, що лікар повинен провести повну діагностику і встановити, з яким захворюванням пов’язано розвиток холестазу. Він розробляє терапевтичну стратегію так, щоб ліквідувати основну хворобу і зняти симптоми самого синдрому. Тільки усунення причини холестазу може запобігти розвитку небезпечних ускладнень або поява рецидивів захворювання.
Теоретично лікування холестазу повинно проводитися в умовах клініки. Але якщо мова йде про легкій формі, і у лікаря немає заперечень, то можна лікуватися і дома. Тим більше що лікування зводиться до дотримання певної дієти і прийому медикаментів:
- Для цього використовуються різні препарати, у тому числі і ті, які повинні звільнити протока, поліпшити циркуляцію жовчі і забезпечити захист клітин печінки. Високою холикинетической, регенеруючу та гепатопротекторною активністю володіє Гептрал. Його активна речовина входить до складу рідких середовищ організму. Препарат випускають у формі крапель.
- Якщо холестаз викликаний інфекційними захворюваннями (а це можуть бути різні інфекції, аж до туберкульозу), то використовуються антибактеріальні та противірусні препарати. При лікуванні туберкульозу призначають Рифампіцин.
- Необхідно застосування і антиоксидантів.
- Для того щоб нейтралізувати дію жовчних кислот, використовується такий препарат, як урсодезоксихолева кислота. Вона зменшує токсичний ефект зазначених сполук.
- Щоб зняти свербіж шкіри, використовуються блокатори серотонінових рецепторів та інші препарати такого ж плану.
- Одночасно потрібно боротися з нестачею вітамінів, викликаної холестазом. Зокрема, якщо з’явилися симптоми остеопорозу, лікар призначає вітамін D3. Його приймають у поєднанні з препаратами кальцію, щоб підвищити ефективність цього засобу.
- Якщо у пацієнта є больові відчуття в кістках, то потрібно приймати кальцію глюконат.
- У разі, коли спостерігаються проблеми зі згортанням крові, призначають вітамін К. А якщо аналізи покажуть нестачу вітамінів А і Е, приймають відповідні мінеральні комплекси. Потрібно строго дотримуватися зазначену дозування, оскільки гіпервітаміноз так само небезпечний, як і нестача корисних речовин.
Особливої уваги потребує лікування холестазу при вагітності. Ознаки цього синдрому з’являються в третьому триместрі і наростають у міру наближення пологів. Частіше після пологів вони благополучно зникають, оскільки гормональний баланс встигає прийти в норму. Вагітним жінкам не можна приймати сильнодіючі препарати, і медикаментозна терапія призначається лікарем, виходячи зі стану здоров’я матері та потенційної шкоди тих чи інших ліків для плода.
Хоча прогноз в більшості випадків сприятливий, холестаз підвищує ризик передчасних пологів. Тому деякі гепатопротекторні препарати все-таки можуть призначатися. Якщо синдром призводить до нестачі вітаміну К, це підвищує ризик післяпологової кровотечі, тому призначають ще й відповідну вітамінотерапію.
4 Правильне харчування
Загальний раціон харчування при холестазе передбачає обмеження кількості так званих нейтральних жирів. Багато залежить від того, якими захворюваннями викликаний холестатичний синдром, або до яких ускладнень він навів. Рекомендується віддавати перевагу рослинним жирам і маргарину, оскільки вони містять той тип тригліцеридів, всмоктування і переробка яких обходяться без участі токсичних жовчних кислот.
Якщо немає супутніх захворювань, застосовується лікувальний стіл №5 по М. Певзнером. Така дієта сприяє нормалізації функцій печінки та покращення холестеринового обміну. Її часто призначають при гепатитах. Цей тип живлення повинен забезпечувати нормальну енергетичну цінність (тобто вона повинна відповідати енергетичним витратам, схуднення ніхто метою не ставить):
- Раціон повинен бути збалансований по білках, жирах і вуглеводах.
- Важливо виключити продукти, які багаті пуринами, холестерином і азотистими екстрактивними речовинами, щавлевою кислотою та ефірними маслами.
- Пацієнтам з холестазом не є пшоно, перловку, бобові, жирний сир і вершки, жирні сорти м’яса. Виключити доведеться цибулю, часник, редиску та інші овочі і фрукти, які містять велику кількість ефірних масел, багато видів листової зелені (у них є щавлева кислота).
- Рекомендується їсти більше нежирних сортів м’яса і риби, корисний дієтичний сир – особливо радять готувати з нього легкі пудинги.
- Можна вживати практично всі овочі, крім перерахованих.
- Каші готують в’язкої консистенції, але занадто сильно подрібнювати або перетирати продукти не потрібно.
Кулінарна обробка може бути будь-який, крім смаження, оскільки утворюються продукти окислення жирів, які тільки погіршують ураження печінки.
5 Народні методи
Холестатичний синдром – досить небезпечний стан. Тому одними тільки народними засобами впоратися з ним не вийде, особливо якщо холестаз був спровокований бактеріальної або вірусної інфекцією. Замінити сучасні антибіотики та противірусні препарати ніякі трав’яні збори не можуть. Але вони чудово поєднуються з основною медикаментозною терапією.
Одним з найбільш ефективних фітотерапевтичних засобів є шипшина. Настій з його плодів рекомендується пити замість звичайного чорного чаю або кави. У народній медицині пропонується робити настій із плодів шипшини і кропиви пекучої, заварюючи його в термосі. Такий засіб допоможе більш швидкому виведенню з організму токсинів за рахунок легкого сечогінного ефекту, до того ж воно має противірусну і антисептичною дією. І чай, і трав’яний відвар можна пити незалежно від прийомів їжі.
Добре зарекомендували себе і інші трави, в тому числі м’ята, корінь цикорію, листя берези. З кореня цикорію і м’яти можна робити корисний напій, який замінить чорний кави, допоможе зміцнити судини і нейтралізувати токсичний ефект від жирних кислот – за умови його помірного споживання.
