Холецистопанкреатит: що це таке, симптоми, лікування

Холецистопанкреатит – поширене захворювання ШКТ, при якому розвивається запальний процес, що зачіпає одночасно підшлункову залозу та жовчний міхур. Обидва органу функціонально та анатомічно тісно взаємодіють один з одним, тому при порушенні функції одного з них відбувається зміна діяльності травного тракту.

Наявність патології призводить до розвитку ускладнень в інших системах.

1 Причини розвитку патології

Такі захворювання, як холецистит, панкреатит та холецистопанкреатит, вважаються аутоімунними запальними процесами агресивного характеру. На практиці це означає, що найчастіше їх пусковим механізмом є інфекція. Якщо в організмі є постійні вогнища бактеріального ураження, наприклад, нелікований карієс, це стає фактором розвитку хвороби.

У холециститу, панкреатиту і холецистопанкреатиту схожі причини виникнення. До них відносяться не тільки інфекційні захворювання, але й порушення обміну речовин, збої в ендокринній системі (включаючи цукровий діабет), виразка шлунка, неправильне харчування та інші шкідливі звички. Свою роль грають паразитарні інвазії та інші патології. Запустити механізм розвитку захворювання можуть стрес і підвищені психоемоційні навантаження. Іноді до холецистопанкреатиту призводить неконтрольований прийом ліків.

2 Симптоми

Захворювання протікає з розвитком ознак холециститу і панкреатиту. Дуже часто при ньому можливо не тільки запалення підшлункової залози, але і наявність каменів у жовчному міхурі. Причому захворювання протікає в різних формах: в одних випадках переважають ознаки панкреатиту, в інших – холециститу. Загальні симптоми недуги багато в чому схожі з проявами інших запальних патологій ШКТ. До них відносяться:

  • нудота і блювання, що виникають невдовзі після прийому їжі;
  • диспептичні розлади;
  • відчуття тяжкості і больові відчуття в правому підребер’ї, іноді іррадіюють в спину.

Клінічної картини, яка характерна виключно для холецистопанкреатиту, не існує. Проте є ознаки, які дозволяють визначити, що зачеплені відразу обидва органу. До них відноситься локалізація болю одночасно в правому підребер’ї та в епігастрії, раптове розвиток нападу і т. д. Іноді прояви панкреатиту маскуються і відходять на другий план, а на перший виходять симптоми запалення жовчного міхура, що викликає труднощі при діагностиці. Тому важливу роль відіграє повноцінне обстеження та здача всіх призначених лабораторних аналізів.

Розрізняють дві форми захворювання – хронічний і гострий холецистопанкреатит. У першому випадку симптоми проявляються з меншою інтенсивністю. При гострому холецистопанкреатит біль і блювання часто носять тяжкий характер і потребують невідкладної медичної допомоги, оскільки при їх виникненні завжди є ризик колапсу і шоку.

Лікарі вважають, що гостра форма виникає різко і відразу після прийому їжі, особливо якщо в меню були смажені та жирні страви. Крім болю і блювоти, спостерігається здуття живота, з’являються відрижка і гіркий присмак у роті. Часто порушується травлення, людина страждає запором або діареєю. Постійні больові відчуття призводять до безсоння, пацієнт стає дратівливою.

При хронічному панкреатиті захворювання протікає з періодами загострення і тривалої ремісії. Під час загострення симптоми аналогічні вищеописаним. В період ремісії больових відчуттів може не бути, але лікар виявить збільшення печінки. У стані спокою вона не турбує пацієнта, при пальпації виникає дискомфорт. Іноді з’являються болі в області жовчного міхура. Рідше зустрічаються такі симптоми холецистопанкреатиту, як пожовтіння шкірних покривів (аналізи в такому випадку покажуть збільшення білірубіну в крові), асцит, патології дрібних суглобів і т. д.

Хронічна форма може протікати не менш важко. Іноді захворювання приймає обструктивну форму, при якій через звуження протоків підшлункової залози відбувається їх закупорка, що призводить до порушення травлення і появи запалення в інших органах травної системи. Закупорка жовчних проток є не єдиним ускладненням холецистопанкреатиту. В деяких випадках він призводить до тромбозу вен, розвитку хронічних захворювань ендокринної системи, ураження периферичної нервової системи, а у важких ситуаціях – перитоніту.

Щоб почати лікування, потрібно провести діагностику. Враховуються дані УЗД жовчного міхура та аналогічного дослідження підшлункової залози, аналізів крові і сечі. При необхідності призначається МРТ.

3 Лікування

Раніше вважалося, що при гострій формі холецистопанкреатиту і загостренні хронічної хворі повинні бути негайно госпіталізовані у хірургічне відділення, де їм проведуть операцію. Однак у даний момент таке лікування призначають не завжди, а тільки при наявності деструктивних запальних процесів (гнійних і вісцеральних) у жовчному міхурі або підшлунковій залозі. Термінова операція необхідна при вираженому перитоніті.

Якщо при захворюванні домінує калькульозний холецистит, тобто запалення жовчного міхура, що супроводжується формуванням каменів, то проводиться холецистектомія. При ній видаляють жовчний міхур з усіма конкрементами. Якщо холецистит не супроводжується формуванням каменів, а панкреатит протікає в порівняно легкій формі, то призначається консервативне лікування. Тільки при відсутності результату і прогресуванні захворювання показана операція.

Медикаментозне лікування холецистопанкреатиту починається зі зняття больового синдрому. Найбільш ефективними вважаються такі препарати, як Атропін і Метацин.

a540be22c83dd7940ffb67e4536e8a64 8369d86e283eaac65da855ec2a06c3ea

Ці кошти не просто знімають спазми і біль, але і знижують секрецію шлункового та панкреатичного соку, що дуже важливо при запаленні підшлункової залози. У перший час їх призначають у вигляді ін’єкцій. Надалі можливий прийом у формі крапель. Дозування встановлює лікар. Популярні спазмолітики начебто Але-Шпи і Папаверину характеризуються меншою ефективністю, але їх теж можуть призначати в ряді випадків. Болезаспокійливою і седативною діями мають антигістамінні препарати. Також прописують пацієнтові:

  • метаболічні препарати, найбільш популярним з яких є Метилурацил;
  • ліки, що містять штучно отримані ферменти (Фестал і Панкреатин);
  • препарати, які знижують вироблення панкреатичного соку (Омепразол і Циметидин). 3c0e8277caac325c28d23a173d4a3f41 d3ea47aff4615f324231444594f33918 0bb9e038b4d71d2e40e453591c01a2db

Важливу роль при консервативному і хірургічному лікуванні відіграє дієта. Після операції призначається спеціальний лікувальний стіл, найбільш щадний по відношенню до органів ШКТ. Потім здійснюється перехід до дієти №5 М. Певзнером. При загостренні захворювання призначають спочатку лікувальне голодування, після цього (з 4-го дня від початку приступу) в раціон поступово вводять м’ясо і рибу нежирних сортів (вони подаються в відвареному вигляді), паровий білковий омлет, напіврідкі каші, печені яблука.

При дієті №5 виключають здобну випічку, жирні сорти м’яса і риби, шоколад, копченості, соління, будь-які смажені страви та овочі, що містять ефірні олії у великих кількостях, оскільки вони провокують підвищену секрецію шлункового соку (редиска або цибуля). Щавель і деякі інші види зелені вживати не можна, так як вони містять кислоти, що сприяють формуванню каменів. Показано овочеві супи, свіжі кисломолочні продукти. Харчування має бути дробовим, бажано організувати прийоми їжі в один і той же час, щоб регулювати вироблення соку.

Лікувати холецистопанкреатит потрібно комплексно. Враховуючи роль інфекції у розвитку захворювання, призначають імуномодулятори та вітамінні комплекси. Часто прописують жовчогінні засоби. У цій категорії найбільш ефективним є Аллохол.

83762452c0330d95ff4c312e384cd823

Оцініть статтю
Діагноз хвороб