Народна медицина        07 Лютого 2018        760         Коментарі Вимкнено до Вогнищевий атрофічний гастрит: симптоми і лікування

Вогнищевий атрофічний гастрит: симптоми і лікування

Вогнищевий атрофічний гастрит — досить поширене явище в клінічній практиці. Це хронічне ураження шлунка, яке вважається небезпечним через те, що без належного лікування може стати причиною розвитку серйозних захворювань — від виразки до раку шлунка. Для цього захворювання характерний процес, при якому в результаті запалення нормальні тканини слизової оболонки шлунка постепеннозамещаются з’єднувальними. Оскільки це відбувається не на всій поверхні шлунка, а лише на окремих ділянках, гастрит називають вогнищевим.

1 Основні симптоми

Лікарі вважають, що хронічним гастритом страждає близько третини дорослого населення планети, хоча точна ступінь поширеності атрофічної форми невідома, оскільки до медиків звертається не більше 15% від кількості хворих людей. Така ситуація склалася тому, що симптоми вогнищевого атрофічного гастриту на початковій стадії (а вона триває досить довго) нагадують звичайну диспепсію (порушення травлення).

Під дією запальних процесів (а вони викликані певними бактеріями, неправильним харчуванням, інтоксикацією внаслідок серйозних інфекційних захворювань) в циліндричному епітелії слизової оболонки шлунка виникають дистрофічні та атрофічні порушення. Останні поширюються вглиб слизової, і поступово в процес втягуються секреторні залози. Утворюються осередки, у яких тканини атрофувалися. Причому можуть відмирати або певні групи клітин, або знаходяться всередині такого вогнища видільні залози. Ці атрофовані клітини замінюються з’єднувальними тканинами. У результаті організм виробляє менше шлункового соку, порушується моторна функція шлунка.

Хронічний запальний атрофічний гастрит може розвиватися в будь-якому відділі шлунка. Але найчастіше він виникає в тій його частині, яка і відповідає за моторну функцію. Тобто він зачіпає тканини антрального відділу шлунка.

Це супроводжується наступними симптомами:

  • диспептичні розлади — відрижка, супроводжується появою неприємного запаху і присмаку в роті, а також нудота;
  • здуття живота, у ньому виразно чується бурчання;
  • порушення випорожнення (діарея може чергуватися з запорами);
  • після їжі виникає важкість у шлунку, і навіть якщо людина з’їла трохи, може бути відчуття переїдання;
  • іноді починається непереносимість цільномолочних продуктів.

А ось болю на початковому етапі захворювання бувають далеко не завжди. Больовий синдром може бути не пов’язаний з виникненням ерозії. Часто він виникає навіть не із-за спазму гладкої мускулатури, а з-за того, що порушується евакуаторна функція шлунка, відбувається його розтягування. Болі не мають чіткої локалізації, можуть бути тупими, ниючими, зазвичай посилюються після прийому їжі. Це і відрізняє клінічну картину при атрофічному гастриті від гиперацидной форми захворювання (коли біль з-за підвищеної кислотності виникають натще).

Що стосується перерахованих ознак, то їх причиною і стає порушення вироблення соляної кислоти і ферментів, з-за чого поживні речовини не можуть всмоктуватися в кров і засвоюватися організмом. Виникають додаткові симптоми — гіповітаміноз, іноді — анемія. При секреторній недостатності спостерігається зниження зору, оскільки організму не вистачає вітаміну А. Знижується маса тіла. Дистрофічний синдром обумовлений нестачею білка.

До осередкового атрофическому гастриту часто приєднуються панкреатит або холецистит, які супроводжується відповідними симптомами.

2 Медикаментозна терапія

Якщо лікування гастриту з підвищеною кислотністю досягло значних успіхів, то при атрофічній формі захворювання настільки ефективних коштів поки що немає. Практикуючі лікарі, навіть володіють певним досвідом, часто самі не можуть сказати, наскільки результативною у таких випадках застосування антацидних препаратів або ліків, що знижують секреторну функцію.

Процес лікування починають з того, що виявляють причину, яка призвела до розвитку атрофічного гастриту — це аутоімунні процеси або хелікобактерна інфекція. Повністю усунути аутоімунні проблеми неможливо, але в ряді випадків глюкокортикостероїди все-таки можуть дати ефект. Незважаючи на те що секреторна функція шлунка знижена, багато фахівців вважають, що пацієнт все одно повинен пропити курс інгібіторів протонної помпи. Ці препарати не призначаються тільки в тому випадку, якщо спостерігається сильна нестача соляної кислоти. Що стосується бактеріальної інфекції, то для її усунення застосовуються антибіотики.

Важливо домогтися хоча б тимчасової перерви в каскаді патологічних реакцій, що відбуваються в слизовій оболонці шлунка. Хоча у медиків немає єдиної думки щодо того, чи можна повністю вилікувати хронічний атрофічний гастрит і запустити процес зворотного розвитку атрофії, повністю відновивши тканини, проведені дослідження показали, що часткова регенерація все-таки відбувається.

Використовуються і шлункові ферменти. На ринку вони представлені декількома ліками, одним з найбільш перспективних є Абомін, отриманий з слизової оболонки шлунка ягнят і телят раннього віку. Але існують і інші препарати. Приймати їх можна тільки за призначенням лікаря і виключно у вказаній ним дозуванні. Це стосується й таких засобів, як таблетки Ацидин-пепсин — що містяться в них речовини під дією води утворюють соляну кислоту, тобто вони є засобом замісної терапії.

Що стосується препаратів, які покращують харчування слизової оболонки шлунка і сприяють її регенерації (це так звані гастропротекторы), то в цій групі кращим вибором буде препарат Солкосерил, який хоча і більш ефективний при ерозивній формі гастриту, але і в цьому випадку підійде. Часто лікарі призначають різні обволікаючі та в’яжучі речовини, які містять протизапальні компоненти. Вони утворюють тонку гелеподібну плівку на запалених ділянках. Такими властивостями володіють препарати алюмінію і вісмуту.

3 Правильне харчування

Дієта залишається важливою частиною лікування вогнищевого атрофічного гастриту. Принципи харчування дотримуються ті ж, що і при інших видах гастриту. Так, в періоди загострення потрібно дотримуватись дієти № 1а, яка передбачає термічне і хімічне щадіння шлунка. При ній не можна їсти хліб, навіть вчорашньої випічки, жирні сорти м’яса і риби, сир і кисломолочні продукти, гострі і солоні страви. Важливу роль відіграє кулінарна обробка їжі. Всі страви подають в рідкому або напіврідкому вигляді, у крайньому випадку — нагадують по консистенції пюре.

Під час загострення рекомендуються:

  • парове суфле з відвареного м’яса або риби нежирних сортів;
  • яйця, приготовані некруто або у вигляді парового омлету (в день можна з’їдати 3-4 штуки, що дуже важливо з урахуванням нестачі білка);
  • суцільномолочні продукти, включаючи вершки;
  • овочеве пюре, нагадує дитяче харчування (готують морквяне, кабачкове, гарбузове — вони допоможуть заповнити нестачу вітаміну А);
  • супи, приготовані на молоці, з додаванням рисової або вівсяної крупи;
  • з напоїв можна некислий свіжовичавлений фруктовий сік, неміцний чай з молоком, відвар шипшини ;
  • на десерт можна з’їсти желе або випити кисіль.

До страви можна додавати несолоне вершкове масло. Будь-які спеції і прянощі забороняються, з раціону виключають будь-які тугоплавкі жири.

Цю дієту дотримуються протягом 3-4 днів. Після цього пацієнта можна перевести на дієту № 1. У цьому випадку в раціон вже включають картопляне пюре, перетерті каші, вчорашній хліб, але загальні принципи залишаються ті ж.

Іноді, коли необхідні засоби, що стимулюють секрецію соляної кислоти, відвар шипшини замінюють томатним, капустяним або лимонним соком, але попередньо їх розводять водою. Для стимулювання секреції соляної кислоти рекомендується пити мінеральні води — Миргородську або Єсентуки № 4, 17. Таку воду п’ють тільки в теплому вигляді, за 20 хвилин до їжі.

4 Народна медицина

Багато людей вважають за краще лікуватися народними засобами. У випадку з атрофічним гастритом дія більшості таких рецептів як мінімум залишається неперевіреними. Але є кілька засобів, які визнані і офіційною медициною. Застосовуються вони не самостійно, а на додаток до описаних вище терапевтичних методів. Це вівсяний настій, який готують не з пластівців, а обов’язково з крупи, оскільки тільки вона володіє відповідним хімічним складом. Овес ефективний при лікуванні атрофічного гастриту, що супроводжується зниженою виробленням соляної кислоти. Готують цей відвар наступним чином: 2 ст. л. розмелених вівсяних зерен на 2 склянки окропу. Суміш настоюють в термосі 5-6 годин, потім проціджують і п’ють по півсклянки два рази на день.

Не менш популярне обліпихова масло. Воно володіє прекрасними протизапальними властивостями і допомагає прискорити регенерацію слизової оболонки. Воно у великій кількості містить вітамін А. Олію використовують не в чистому вигляді, а в змішаному — з теплим молоком (2 ч. л. олії на склянку напою). Пити засіб рекомендується вранці натщесерце. Курс лікування — не менше місяця. У будь-якого народного кошти можуть бути протипоказання, тому попередньо потрібно проконсультуватися з лікарем.