Народна медицина        26 Лютого 2018        440         0

Водянка яєчка у дитини: лікування, операція, видалення

Водянка яєчка у дитини чоловічої статі — це скупчення рідини в мошонці. Недуга супроводжується значним збільшенням всієї мошонки, нерідко — утрудненим сечовипусканням. Діагноз ставиться хірургом. Для цього оглядається орган.

Водянка яєчка у дитини: лікування, операція, видалення

Водянка яєчка — етіологія хвороби

Водянка оболонок яєчка — вроджений або набутий недуга, при якому збільшується відповідна частина мошонки. Вроджена форма патології виявляється у кожного 10 новонародженого, набута — у 1%.

Нечасто зустрічається двостороння водянка в будь-якому віці. Захворювання рідко розвивається самостійно. Найчастіше йому супроводжують інші недуги, серед яких найбільш частий — пахова грижа. Інші аномалії мошонки:

  • фунікулоцеле;
  • лимфоцеле — накопичення лімфи.

Причини появи недуги розрізняються в залежності від його форми. Вроджена патологія обумовлена эмбриологическими збоями. У нормі на 28 тижні вагітності починається опускання яєчка в мошонку.

Одночасно переміщується піхвовий відросток, який заростає до моменту народження. В іншому випадку розвивається водянка яєчка у дітей. Водянці сприяють наступні фактори:

  • складна вагітність;
  • родовий травматизм;
  • дефекти черевної стінки.

Така водянка проявляється до 2 року життя дитини і іменується вродженою. У хлопчиків-підлітків має місце вторинна набута патологія. Буває реактивне гідроцеле, що пов’язано зі збоєм фільтрації і реабсорбції рідини яєчка.

Патологія розвивається на тлі перекрута яєчка, травмування мошонки, запалень (орхіту, епідидиміту), новоутворень яєчка і його придатка.

Рідко дитина може отримати водянку як ускладнення грипу, ГРВІ, паротиту та інших інфекцій. Набута форма недуги — ускладнення оперативного втручання при варикоцеле.

Механізм формування

Медики виділяють особливу форму сообщающегося гідроцеле. При цьому недугу між порожниною мошонки і очеревиною залишається незаращенный вагінальний відросток.

Постійні проблеми з кишечником, підвищена збудливість нерідко призводять до перетворення: повідомлений недуга переходить у пахову грижу. Це відбувається через розширення черевного відростка і пахового каналу.

В залежності від етіології виділяють первинну (ідіопатичну, вроджену) і вторинну (реактивну, придбану) водянку яєчка у хлопців. За наявності піхвового відростка та його станом розрізняють:

  • сполучені недуга — піхвовий відросток не закритий;
  • несообщающейся водянка — піхвовий відросток сліпої, а гідроцеле розташований ізольовано.

Водянка трансформується в ізольовану, при закритті просвіту очеревинної відростка сальником. Враховуючи тиск рідини в порожнині гідроцеле, недуга буває напруженим і ненапруженим.

Напружена форма практично завжди несообщающейся, оскільки рідина в водянкової порожнини знаходиться під тиском. При ненапруженою водянці тиск нормальний. Патологія проявляється при сообщающемся варіанті гідроцеле.

Вроджена водянка лівого або правого яєчка до півтора років розцінюється як фізіологічна. Зазвичай вона проходить самостійно без медичного втручання.

За характером перебігу патологія буває гострою або рецидивуючої, хронічною. За локалізацією виділяють одно – та двосторонній патологію яєчок.

Клініка недуги

Водянка правого яєчка або лівого виявляється батьками під час гігієнічних процедур. Буває, гідроцеле знаходить дитячий хірург при профілактичних оглядах. При розвитку недуги у першу чергу звертає на себе увагу збільшення мошонки з однієї або обох сторін.

При появі сообщающегося гідроцеле таке збільшення мошонки носить минущий характер. Найбільші розміри освіта досягає вдень при русі. Вночі, в горизонтальному положенні, пухлина може зникати через спорожнення вмісту водяночного мішка в черевну порожнину.

При ізольованій формі — наростання розмірів відбувається повільно, поступово. Можна побачити на фото, як розміри мошонки малюка досягають розмірів гусячого яйця, а в запущених випадках — і дитячої голівки.

Недуга протікає безсимптомно, не супроводжуючись ознаками запалення. При вторинному інфікуванні з’являється:

  • болючість;
  • гіперемія калитки;
  • озноб;
  • лихоманка;
  • блювота.

При великому обсязі скопилася рідини буває утруднення сечовипускання. У важких випадках спостерігається гостра затримка сечі. У старших хлопців розвиваються неприємні, розпираючий відчуття, тяжкість у паховій зоні, дискомфорт при ходьбі.

Обстеження дитини

При виявленні найменшої припухлості в зоні мошонки батьки повинні негайно звернутися до дитячого хірурга або уролога. В дії консультування фахівець обов’язково проведе огляд і пальпування мошонки.

При водянці яєчка у дітей рекомендується пройти діагностику в положенні стоячи і лежачи. Подібний прийом дозволяє уточнити форми водянки. Для з’ясування діагнозу проводять пробу з покашлюванням. Збільшення мошонки при покашлюванні вказує на сполучну водянку.

Пальпаторно у немовлят і діток постарше гідроцеле визначається як грушоподібної ущільнення, спрямоване в бік пахового каналу. До неінвазивних тестів відносять диафаноскопию — це дослідження тканин в минаючому світлі.

Його називають трансиллюминацией. В ході тестування в мошонці можуть виявити не тільки рідину, що рівномірно пропускає світло, але і сальник, частина кишки, які будуть утримувати світло.

УЗД дозволяє підтвердити діагноз, виключити інші небезпеки (новоутворення яєчка, запалення або перекрут придатків). Ультразвук вважають високочутливим методом, що дозволяє уточнити вид недуги.

Для комплексного дослідження рекомендують проводити УЗДГ судин мошонки. Диференціальну діагностику проводять між водянкою та іншими ураженнями мошонки:

  • перекрутом;
  • защемленою грижею;
  • сперматоцеле;
  • кістою придатків.

Боротьба з патологією

Як лікувати водянку яєчка? Тактика терапії залежить від форми захворювання та віку пацієнта. У дітей до року прийнято дотримуватися вичікувальної тактики та динамічного спостереження.

Як показує практика, таке гідроцеле не вимагає видалення, проходить самостійно в міру облітерації очеревинної відростка. Реактивна форма недуги передбачає первинну боротьбу з основним захворюванням.

При напруженій формі водянки проводять лікування без операції. Проводять пункцію гідроцеле з подальшим видаленням рідини з оболонок. Але подібна процедура не є радикальним лікуванням недуги.

Існує висока ймовірність повторного накопичення рідини. Тому пункції проводять неодноразово. Як це роблять, можна дізнатися, переглянувши відео. Операція з видалення водянки яєчка у дитини проводиться за віковими показниками.

Вроджене гідроцеле оперують у віці після 2 років, посттравматичний — через півроку після травми. Хірургічне видалення у хлопчиків до 3 років проводять в наступних випадках:

  • при поєднанні водянки і пахової грижі;
  • при рецидивуючій, але быстронарастающей напруженою патології;
  • при інфікованій водянці.

При несообщающейся водянці операція — єдиний вірний спосіб лікувати водянку. Зазвичай застосовують операції Вінкельмана, Лорда або Бергмана (у дітей після 12-річного віку).

При повідомленні водянки проводять втручання Росса. Рецидивуючу водянку яєчка зустрічається нечасто, в основному в підлітковому віці.

Терапія новонароджених і дітей раннього віку

Двостороннє ураження яєчок малюків — часта патологія. Лікарі вважають, що боротися з недугою не слід: він сам пройде до 2 років. Але це стосується тільки нормально протікають станів. При швидкому прогресуванні дитина стає напруженим, тривожним, вередує.

У такому разі пункцію оболонок роблять в 1 рік. Операція Росса при водянці яєчка показана у важких випадках, коли йдеться про сполучення водянки з черевною порожниною.

Суть втручання: з елементів сім’яного канатика виділяють, січуть і перев’язують очеревинної відросток у внутрішнього пахового кільця. Маніпуляцію проводять з невеликого розрізу в паховій області. Таку операцію вважають делікатною, що вимагає хорошої техніки.

Все частіше водянка яєчок лікується лапароскопічними втручаннями. Але травматичність, ризик рецидивів при їх застосуванні перевищують користь. Після операції бувають небезпечні наслідки виходу з наркозу.

Ізольована водянка однорічного або старшого дитини служить показанням до операції Бергмана. В ході втручання січуть внутрішні оболонки з мошоночного доступу. При об’ємних гідроцеле в рану поміщають дренажі, накладають тиснуть пов’язки.

Багато фахівців рекомендують проводити операцію після 5 років. Втручання Вінкельмана — розсічення оболонок і зшивання країв позаду придатка. Має чимало ускладнень і труднощів у виконанні, проходить непросто.

Нетрадиційна терапія

У новонароджених, дітей після двох років і у дорослих застосовують народні засоби боротьби з гідроцеле. Існує величезна кількість рецептів настоїв і примочок, перевірених часом і поколіннями. Найбільш популярні і поширені способи терапії включають:

  • Настій парила: траву заливають вином, кип’ятять і настоюють. Змочену в розчині марлю прикладають до ураженого місця.
  • На першому році життя рекомендують застосовувати суміш мазі календули і дитячого крему. Засобом змащують мошонку після купання.
  • Лікування народними засобами включає використання свіжої подрібненої ромашки. Суміш прикладають до яєчок двічі на добу.
  • Від водянки яєчка допомагає пивний настій. Сушений горох заливають пивом і кип’ятять. Таким відваром роблять примочки двічі на добу.

Існує не один змова для боротьби з недугою, але дієвість такого лікування вельми сумнівна. Гідроцеле — нескладна патологія, яка легко лікується.

Але в запущених формах може викликати незворотні наслідки та ускладнення. Тому краще не заговорювати хвороба, а звернутися до фахівця.

Рецидиви та ускладнення

Чим небезпечна водянка яєчка? Ризик ускладнень недуги не перевищує 8%. Недуга не схильний до рецидированию. Часто перелічені вище форми трапляються тільки в підлітковому періоді. До післяопераційних ускладнень відносять:

  • Фіксацію яєчка на високому рівні;
  • Атрофія яєчка спостерігається при порушенні кровотоку.

Поява неприємних, хворобливих відчуттів в зоні рани або мошонки у новонародженого. Вони пов’язані з обмеженням у рубці або пошкодженням нервових закінчень. Подібні ознаки зникають через півроку після втручання.

Втручання подібного плану прості, тому добре переносяться дитиною. Вищеописані маніпуляції не обмежують рух малюків. Бувають випадки, коли через 3-5 годин після втручання хлопчика відпускають додому.

Фізіологічна водянка безпечна і проходить самостійно. Якщо вона пройшла, повторно хвороба не розвивається. При хірургічному лікуванні важливо дотримуватися всіх термінів і техніки грамотного виконання операції.

Це дозволить позбутися від недуги, уникнувши всіляких ускладнень. Хронічна напружена водянка яєчка небезпечна порушеннями сперматогенезу в майбутньому. З-за цього нерідко виникає чоловіче безпліддя. Недуга водяночного генезу призводить до порушення кровотоку і атрофії яєчок.

Для попередження недуги важливо всіляко уникати запалення. Якщо воно відбулося, рекомендується проконсультуватися з лікарем. Необхідно уникати травматизму органів мошонки.

Корисно оглядати статеві органи малюка, а при виявленні припухлості слід проконсультуватися у хірурга або уролога. Виникнення вроджених патологій вимагає регулярного спостереження дитячого уролога-андролога.