Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки вражає велику частку пацієнтів працездатного віку, переважно чоловічої статі. Захворювання носить сезонний і в 90 % випадків інфекційний характер вимагає етіологічного лікування в осінньо-весняний період при утворенні гострих виразок або профілактичної терапії для подовження термінів ремісії. Слід враховувати, що навіть під час затихання активного запалення і рубцювання виразкових дефектів, але при наявності симптоматики, пацієнт буде мати потребу в лікуванні.
1 Симптоми виразкової хвороби ДПК
Якщо у разі виразки шлунка картина хвороби часто стерта, особливо при високому розташуванні в його дні, теле або кардіальним відділі шлунка, то при виразковому ураженні дванадцятипалої кишки розгортається класична симптоматика захворювання і діагноз ясний вже на доклінічному етапі. Далі в клініці патології слід розрізняти кілька стадій процесу: гостра, хронічна виразка, виразково-рубцева і рубцева деформації.
Найбільш яскраві прояви відзначаються під час гострої виразки цибулини або при загостренні хронічної виразки. Типові ознаки – це голодні болі через 1,5-2 години після їжі або натщесерце, які знімаються прийомом їжі. Больовий синдром здатний спровокувати алкоголь, гострі страви, паління, стресовий фактор. Для характерна іррадіація болю в область печінки, спини, серця. Всупереч думці більшості, печія не є характерним симптомом виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, а вказує на наявність недостатності кардіального жому (ахалазії кардії), занедбаність вмісту шлунку в стравохід і можливе підвищення рівня кислотності шлункового соку. На те ж вказують відрижка і зригування з’їденої їжею.
2 Клініка рубцевих змін дванадцятипалої кишки
Рубцева деформація цибулинного відділу дванадцятипалої кишки може протікати безсимптомно (без клінічних проявів). Але тільки до того моменту, поки харчової грудку вільно долає воротар і ДПК. В іншому випадку, коли розвивається грізне ускладнення виразки у вигляді стенозу воротаря або пілоро-бульбарної зони, клінічна картина стає характерною.
Пилородуоденальный стеноз є наслідком рубцювання зажившей або активної виразки з вираженою запальною інфільтрацією тканин. При стенозі з’являються наступні симптоми:
- Блювота з запахом “тухлого яйця” (періодично чи з посиленням процесу, постійно виникає при переповненні шлунка).
- Тяжкість після їжі, печія, відрижка, зригування.
- Виснаження через погіршення перетравлення їжі.
- Біль різного ступеня вираженості (залежать від наявності гострої виразки ).
- В кінці хвороби – зневоднення, тяжкий ентероколіт (патологія кишечнику).
- Дерматит.
- Порушення з боку нервової системи (ознаки деменції).
- Можливий судомний синдром з-за втрати кальцію.
Стеноз воротаря і цибулини ДПК буває функціональним, тобто пов’язаний з тимчасовим вираженим набряком слизової оболонки в області виразки. На ФЕГДС лікар-ендоскопіст зафіксує виразковий дефект, який знаходиться в зоні воротаря або цибулини дванадцятипалої кишки на тлі гіперемії (почервоніння) і деформації цього відділу ШКТ. У цьому випадку блювання, болі і важкість у животі, печія та нудота зникнуть безслідно, коли вщухне запалення і зарубцюється виразка (за 2-3 тижні лікування ).
3 Лікування
Терапія виразкової хвороби ДПК залежить від причини, стадії процесу, наявності або відсутності ускладнень, рівня кислотності, який визначається кількістю соляної кислоти, що виробляється шлунком.
Стани, які вимагають екстреного хірургічного лікування – це ускладнені форми виразкової хвороби: проривна виразка і профузні кровотеча.
Ускладнення, аналогічно супроводжуються оперативними способами лікування, – малігнізація виразки (переродження в злоякісну пухлину, що характерно в основному для виразок шлунка), декомпенсований стеноз воротаря і цибулини, пенетрація (проникнення в сусідні органи).
Всі інші форми хвороби потребують консервативному лікуванні. Сюди включають дієтичне харчування: стіл 1А -при загостренні хронічної або наявності гострої виразки, рубцево-виразкової деформації, 1Б – при затихании активного запалення, коли кишкова стінка вже не роздратована. Дієти передбачають слизові супи, каші, варені м’ясні страви з нежирних сортів м’яса, риби і птиці, молочні продукти (при гарній переносимості) і омлети, чаї, компоти, пюре з фруктів і ягід. Під час ремісії дозволяється додати парові котлети і кнелі, сухарі, перлову, пшеничні каші з протертими овочами.
Основу лікування виразки становить терапія, направлена на ерадикацію Helicobacter pylori (так як в 85 % випадків виразкова хвороба ДПК асоційована з цим мікробом). Класична схема включає три компонента – Амоксицилін, Кларитроміцин та Омепразол (або їх аналоги) протягом 7 днів з контролем ФЕГДС і біопсії тканин ДПК до і після лікування. Комплекс препаратів може включати Метронідазол, ліки з Вісмутом, обволікаючі засоби, але підбирається лікарем індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням переносимості та протипоказань.
З народних засобів популярні в лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки соки картоплі і подорожника, кашка алое, муміє, масло обліпихи, мед, настої оману, календули, звіробою. Ці кошти не заборонені до вживання, але ефективніше будуть на тлі основного медикаментозного лікування.
Якщо цибулина дванадцятипалої кишки тільки деформована – лікувати її немає необхідності при відсутності клінічних проявів. Починають таку терапію у випадках загострення і появи нових виразкових дефектів в цибулині двенадцатипертстной кишки, якщо слизова оболонка за даними ендоскопічного огляду стає гіперемована, запалена. При розвитку пілородуоденальних декомпенсованого стенозу (звуження каналу воротаря менше 3 мм в діаметрі) пацієнту показане оперативне лікування – резекція частини шлунка і ДПК з накладенням обхідного анастомозу. Показання до операції визначаються на підставі даних ендоскопічних і рентгенологічних методів дослідження та висновки хірурга.
Прогноз при своєчасно розпочатому лікуванні та сезонної профілактики виразки цибулини ДПК сприятливий.
