Види лейкоэнцефалопатии, скільки живуть, симптоми і лікування

Лейкоэнцефалопатия — це хронічна хвороба, яка має здатність до прогресування, і обумовлена руйнуванням клітин білої речовини відділів головного мозку. Дана патологія призводить до недоумства у старих людей, або ж до деменції.

У 1894 році медик Бінсвангер докладно описав руйнівну дію лейкоэнцефалопатии.

Дана патологія має назву — захворювання енцефалопатія Бінсвангера. У сучасній медицині все частіше ставлять діагноз ПМЛ (прогресивна мультифокальна патологія) — дана лейкоэнцефалопатия має етіологію вірусу.

Лейкоэнцефалопатия головного мозку — що це таке?

Руйнівна загибель клітин нервової системи головного мозку, яка спровокована гіпоксією від недостатнього кровотоку в орган призводить до — мікроангіопатія. Захворювання лейкоареоз, а також патологія інфаркти лакунарного типу змінюють структуру клітин білої речовини.

Дані зміни — це наслідки поганої циркуляції кровотоку в органі.

Прояви лейкоэнцефалопатии пов’язані з тяжкістю захворювання, і симптоматика залежить від типу патології. Підкірковий тип дуже часто пов’язаний з лобовими руйнуваннями, і виявляється в епілептичних нападах.

Патологія має хронічну форму прогресу зі своїми рецидивами. Страждають від лейкоэнцефалопатии люди похилого віку, але нерідкі випадки постановки даного діагнозу у більш молодих пацієнтів.

Основні причини дифузії головного мозку:

• Недостатність в головному мозку кровотоку (провокатор ішемія);
• Брак харчування для клітин мозку внаслідок гіпоксії;
• Причини, які викликані цілим рядом захворювань.

Погана циркуляція кровотоку в органі

Етіологія патології Бінсвангера — лейкоэнцефалопатия

Етіологія захворювання лейкоэнцефалопатия ділиться на:

• Етіологію вродженого характеру;
• Набутий тип етіології захворювання.

Вроджена етіологія лейкоэнцефалопатии — це аномалія в період внутрішньоутробного формування клітин головного мозку майбутнього малюка.

Причинами внутрішньоутробного не правильного формування плоду можуть бути:

• Недолік кисню, який спровокував гіпоксію клітин головного мозку;
• Інфекційні захворювання у вагітної жінки;
• Віруси, що за допомогою плацентарної зв’язку потрапили від матері до дитині що розвивається;
• Якщо у матері є патологія імунодефіциту.

Придбана етіологія лейкоэнцефалопатии може бути при таких хворобах-провокаторів:

• Наслідки травмування клітин мозку;
• Вплив на мозок токсинів;
• Після патології — променева хвороба;
• При захворюваннях клітин печінки, які не виводять із системи кровотоку всі необхідні токсичні речовини, що максимально забруднюють біологічну рідину несучу дані елементи по системі кровопостачання в головний мозок;
• При злоякісних новоутвореннях в органах;
• При хворобі легенів, коли організм не доодержує необхідну дозу кисню;
• При високому індексі артеріального тиску — гіпертонічна хвороба;
• При низькому індексі артеріального тиску — гіпотонія;
• СНІД;
• Лейкоз клітин крові;
• Ракові новоутворення в складі крові;
• Патологія лімфогранулематоз;
• Туберкульоз легені;
• Захворювання онкологічного характеру — саркоїдоз;
• Метастазування ракових клітин в печінковий орган і в головний мозок.

Ураження білої речовини мозку при лейкоэнцефалопатии

Код за мкх 10

За міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду МКХ-10 — дана патологія відноситься до класу:

I67.3 — це прогресуюча судинна патологія лейкоэнцефалопатия;

I67.4 — гіпертензивна енцефалопатія;

A81.2 — прогресуюча многоочаговая хвороба — лейкоэнцефалопатия.

Види патології

До цієї класифікації відносяться групи патології лейкоэнцефалопатии. Так як причин даного захворювання безліч, тому і різновиди даної патології, теж мають свої характерні відмінності по етіології, по своєму прояву і перебігу.

Можна умовно розділити на 3 типи лейкоэнцефалопатии:

• Лейкоэнцефалопатия судинного характеру;
• Патологія гіпоксичного — ішемічного типу;
• Лейкоэнцефалопатия геморагічного типу.

Але часто зустрічається дифузна многоочаговая форма захворювання.

Лейкоэнцефалопатия судинного характеру

Причиною судинної лейкоэнцефалопатии є гіпоксія мозкових судин, а також їх ішемія. Дана етіологія передбачає неповноцінне виконання своїх функцій судинами мозку. Порушення функціональності мозкових судин найчастіше провокують порушення, або ж патології в системі кровообігу організму.

У зв’язку з даною етіологією, існує декілька підвидів лейкоэнцефалопатии судинного характеру:

Лейкоэнцефалопатия венозного типу. До цього типу патології призводить погана циркуляція венозної крові. Даний тип захворювання відноситься до легкого і тривалому періоду розвитку. Від моменту першої симптоматики може пройти кілька календарних років до чергового етапу розвитку хвороби.

При початковій стадії легкого ступеня лейкоэнцефалопатии проводиться медикаментозний лікувальний курс терапії, який може назавжди позбавити хворого від патології.

При запущеній стадії, ускладнена форма захворювання розвивається досить швидко та призводить до незворотних і не виліковним наслідків.

Лейкоэнцефалопатия атеросклеротичного характеру. Причиною даного різновиду патології, є атеросклероз артерій. Холестерин утворює атеросклеротичні бляшки на стінках артерій, що призводить до поганого руху по судинах крові, або ж відбувається закупорка артерій.

У літніх пацієнтів атеросклероз може розвинутися внаслідок не належної роботи органів травної системи, або не дотримання культури харчування — вживання великої кількості продуктів, що містять холестерин харчування.

При закупоривании мозкових судин починається кисневе голодування клітин мозку. Вилікувати цей тип патології можна тільки при діагностуванні її на ранній стадії виникнення.

Якщо атеросклеротична лейкоэнцефалопатия не діагностована своєчасно, вона може розвиватися стрімко і дуже швидко перейти в ускладнену форму, і призвести до незворотних процесів у головному мозку й в організмі. Це патологія субкортикальная атеросклеротична лейкоэнцефалопатия.

Лейкоэнцефалопатия гіпертонічного типу. Провокаторами даного типу патології можуть бути: еклампсія судин, нефрит ниркового типу в гострій фазі розвитку хвороби, стрибки індексу артеріального тиску, а також найнебезпечніший провокатор, це гіпертонічний криз.

Гіпертонічний криз викликає гостру форму енцефалопатії, що відразу ж призводить до незворотних наслідків стану головного мозку.

Передбачити даний вид перебігу патології неможливо. Лейкопатии судинного генезу має схожу симптоматику з патологією дисциркуляторна енцефалопатія. Точний діагноз лейкоэнцефалопатии, яка виявлена мелкоочаговая ймовірно судинного генезу, може поставити профільний лікар — невролог, після комплексного діагностичного вивчення етіології.

Медикаментозна терапія буде проводитися виходячи з діагнозу та форми перебігу патології.

Лейкоэнцефалопатия гіпоксичного-ішемічного типу

Будь лейкоенцефалопатію судинного характеру можна віднести і до типу гіпоксично-ішемічному, так як кожна з судинних типів патології призводить до гіпоксії головного мозку, що провокує лейкоенцефалопатію.

Але цей тип патології виділено в окрему категорію класифікації, з причини того, що лейкоэнцефалопатия є ускладненою формою важких пологів у новонароджених малюків.

Гіпоксично-ішемічного тип енцефалопатії виникає у дитини в період внутрішньоутробного його формування, а також при ускладненні в період родового процесу.

Розвиток даної патології протікає не передбачувано, і наслідки так само бувають різними. Мінімальна втрата функціональності головного мозку у дітей може призвести до неуважності малюка, з неможливістю сконцентруватись та запам’ятовувати потрібну інформацію — це легка ступінь наслідків гіпоксично-ішемічного типу патології.

Більш важкі ускладнення призводять до повного паралічу організму дитини.

До гіпоксично-ішемічним типом вогнищ лейкопатии в головному мозку можна віднести і перинатальну форму лейкоэнцефалопатии.

Дана енцефалопатія розвивається за принципом дорослого захворювання, існує лише єдина різниця — її виникнення відбулося в утробі матері, або ж в перший час відразу після моменту народження.

Геморагічний тип лейкоэнцефалопатии

Цей тип патології мозку виникає від авітамінозу клітин мозку. Недолік вітаміну тіамін призводить до розвитку мультифокальної лейкоэнцефалопатии геморагічного характеру.

Цей тип патології протікає так само, як відбувається розвиток інших типів енцефалопатії, але етіологією даного типу, є:

• Алкоголізм в хронічній запойной стадії;
• Патологія в травній системі, яка спровокувала анорексію;
• Тривалий блювотний рефлекс і велика кількість блювотних відділень з організму;
• Гемодіаліз;
• Синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Алкоголізм в хронічній стадії запойной

Прогресуюча мультифокальна лейкоэнцефалопатия

Ця патологія відноситься до смертельно небезпечних видів хвороби і викликана папіломавірусом. Досить часто призводить до смертельного результату. Це патологія, яка розвивається більш ніж у 50,0% хворих на Снід.

Прогресуюча многоочаговая форма лейкоэнцефалопатии проявляється:

• Параліч тіла;
• Геміанопсія одностороннього типу;
• Парез периферичного відділу;
• Дефект свідомості особистості;
• Синдроми экспирамидных видів.

Інвалідизація при даному типі патології приходить досить швидко, так як її розвиток відбувається стрімко на тлі зниженого імунітету. Відбувається зниження функціональності рухового апарату, мовного і слухового апарату.

В період прогресування хвороби відбувається параліч частин тіла і частковий параліч мозку.

Ураження мозку при прогресуючої мультифокальної лейкоэнцефалопатии

Перивентрикулярна форма

Цей тип патології відбувається від гіпоксії мозку при хронічній недостатності крові в мозкових судинах. Ділянки ішемічного ураження знаходяться не тільки в білому мозковій речовині, але і в клітинах сірої речовини.

Локалізація даного руйнування відбувається в:

• Мозочку;
• Двостороння патологія в лобних відділах кори головного мозку;
• У стовбурі мозкового органу.

Усі відділи мозку, які схильні до поразки, впливають на розвиток рухових функцій. Розлад даних ділянок призводить до паралізації деяких частин тіла.

У новонароджених дітей даний тип лейкоэнцефалопатии розвиває патологію — дитячий церебральний параліч. Це відбувається через декілька годин після народження дитини.

Лейкоэнцефалопатия, при якій зникає біла мозкова речовина

Даний тип діагностується в дитячому віці від 2 календарних років до 6-річчя. Відбувається таке зникнення в корі головного мозку через мутації генів. Дана патологія має одиничний неспецифічний вогнище, або ж мелкофокусные осередки, які вражають всі відділи мозку.

Симптоматика даного виду:

• Немає координації в русі;
• Парез кінцівок;
• Зниження пам’яті, або ж її втрата;
• Порушення зору — атрофується нерв зорового органу;
• Напади епілепсії.

У таких дітей відбувається проблема з вживанням їжі, вони сильно збудливі, а також мають підвищений м’язовий тонус.

Виявляється патологія у апное, м’язових судомах і в коматозному стані, яке часто закінчується летальним результатом.

Скільки живуть при лейкоэнцефалопатии?

Дана патологія є найнебезпечнішою хворобою клітин головного мозку. При стабільному перебігу патології час життя відміряно за медичними прогнозами трохи більше двох календарних років.

При гострому перебігу захворювання, яке відразу перейшло в ускладнену форму — не більше 30 календарних днів.

Середній показник життя при поставленому діагнозі лейкоэнцефалопатия — не більше 6 календарних місяців, з моменту встановлення точного типу діагнозу патології. В даній хворобі час може вирішити результат життя — в позитивну сторону, або ж призвести до смерті.

Чим швидше проведена діагностика і знайдена причина захворювання, тим швидше можна почати терапію і врятувати людині життя.

Особливості захворювання

Лейкоэнцефалопатия — це невиліковне захворювання головного мозку, яке вражає його білу речовину. Дана патологія — це осередкове ураження, а також многоочаговое ураження білої речовини в складі мозку.

Етіологія захворювання — це віруси, які несуть руйнівний характер для організму і в першу чергу вражають клітини головного мозку.

Виникнення патології відбувається від зниженою функціональності імунної системи, переважно у людей глибоко похилого віку, а також при ураженні організмом патологією імунодефіциту. При Сніді лейкоэнцефалопатия розвивається в будь-якій віковій категорії.

Існує проблема медикаментозної лікувальної терапії даного типу хвороби мозку.

Вся справа в тому, що в головному мозку існує бар’єр, через який можуть потрапити в клітини мозку, тільки препарати, що містять в основі жири.

Дані жиророзчинні лікарські засоби здатні вплинути на клітини головного мозку, але препарати, які здатні ефективно, і в досить швидкі строки вилікувати лейкоенцефалопатію, знаходяться на основі води. Водорозчинні медикаменти, не здатні подолати мозкової бар’єр.

Тому на сьогоднішній день фармакологічні компанії не змогли розробити препарати для ефективної медичної допомоги патології — лейкоэнцефалопатия.

Ознаки розвитку лейкоэнцефалопатии

Ознаки багатьох типів лейкоэнцефалопатии проявляються поступово. На початку розвитку з’являються напади забудькуватість, неуважність. Людина відчуває труднощі в запам’ятовуванні інформації, у вимові довгих і складних слів.

З’являється постійне відчуття жалості до себе, і хворий багато плаче. Інтелектуальна працездатність мозку значно знижується.

У подальшому розвитку патології з’являється безсоння, яка може чергуватися з нескінченним бажанням спати. Підвищується тонус м’язів, що у сукупності призводить до безпідставного дратівливості хворого.

На даному етапі розвитку хвороби з’являється сильний шум у вухах, а також мимовільне посмикування зорового нерва, що призводить до необґрунтованого руху зіниць.

Якщо не почати комплексну терапію бодай на цьому етапі, тоді хвороба призведе до:

• Патології психоневрозу;
• До судом м’язових волокон;
• До недоумства;
• До часткової втрати пам’яті;
• До патології деменція.

Симптоми лейкоэнцефалопатии

• Розлади рухового апарату — немає координацій руху;
• Слабкість в кінцівках;
• Односторонній параліч кінцівок;
• Порушення в мовному апараті — скотома;
• Відхилення в роботі зорового органу — геміанопсія;
• Оніміння в різних частинах на тілі — тимчасове оніміння і постійне;
• Порушені функції ковтання;
• Нетримання урини органом сечової системи — сечовим міхуром;
• Напади епілепсії;
• Зниження пам’яті, або часткова її втрата;
• Зниження інтелектуальних здібностей;
• Часткове слабоумство;
• Нудота, яка тривати досить довго і може спровокувати блювотний рефлекс;
• Біль в голові, іноді дуже сильна.

Симптоми даної патології розвиваються раптово і прогресують у швидкому темпі, що може привести хворого до таких ознак захворювання:

• Параліч бульбарного типу;
• Синдром Паркінсона;
• Порушена хода;
• Відбувається тремор рук;
• Проявляються ознаки тремтіння тіла.

Пацієнти з такою симптоматикою не усвідомлюють про свою патології та ураження мозку, тому необхідно своєчасно родичам змусити таких людей пройти діагностування, щоб знати, як лікувати захворювання.

Діагностика

Щоб встановити діагноз лейкоэнцефалопатия клітин тканин головного мозку, необхідно пройти ряд діагностичних досліджень:

• Візуальний огляд лікаря невролога і збір анамнезу;
• Лабораторний клінічний аналіз крові (загальний);
• Аналіз складу крові на присутність в ній психотропних елементів, алкоголю і наркотиків містять речовин;
• МРТ і КТ (мрт – комп’ютерна або магнітно-резонансна) для виявлення вогнища у відділах головного мозку;
• Інструментальна діагностика методом електроенцефалографії, дозволить виявити зниження мозкової активності клітин органу;
• Доплерографія — це методика, при якій виявляється патологія, і порушення в системі кровообігу, а також мозкових судинах;
• ПЛР аналіз на виявлення вірусу у складі організму. З даного аналізу визначається ДНК вірусу-провокатора;
• Біопсія клітин головного мозку;
• Пункція цереброспінальної рідини.

Якщо виявляється, що провокатором лейкоэнцефалопатии є віруси, тоді проводиться ще діагностика методом електронної мікроскопії клітин головного мозку.

Иммуноцитохимический аналіз складу цереброспінальної рідини дає можливість виявити антигени паразитів мікроорганізмів.

Доплерографія судин голови

Диференціальне діагностичне дослідження проводять при таких патологіях:

• Захворювання токсоплазмоз;
• Патологія криптококоз;
• Деменція при ВІЛ;
• Захворювання лейкодистрофія;
• Хвороба лімфома ЦНС;
• Патологія склерозуючий паненцефаліт підгострого типу;
• Розсіяний вид склерозу.

Медикаментозна терапія лейкоэнцефалопатии

Лейкоэнцефалопатия — це патологія, яка є невиліковною. Мета медикаментозного лікування — це призупинити прогресування захворювання і продовжити пацієнту кілька років життя.

Лікувати дану патологію необхідно комплексно із застосуванням медикаментів, а також:

• Фізіотерапія;
• Лікувальна фізкультура;
• Масаж;
• Мануальна терапія;
• Лікування фіто препаратами;
• Голковколювання.

Медикаментозна терапія підбирається по індивідуальній схемі лікуючим лікарем:

• Препарати для поліпшення кровотоку у мозкових судинах — препарат Трентал, а також Актовегін;
• Ноотропні лікарські засоби — Фезам, засіб Церебролізин;
• Препарати групи ангіопротекторів — ліки Курантил;
• Полівітамінні комплекси з вітамінами групи В, а так само токоферолом;
• Засоби групи глюкокортикостероїдів — препарат Преднізолон, або ж Дексаметазон;
• Препарати-антидепресанти — Флуоксетин;
• Препарати групи антикоагулянтів зможуть убезпечити головний мозок від тромбування артерій — медикамент Гепарин;
• Для лікування вірусів застосовується — ліки Зовіракс, або ж Циклоферон.

Профілактичні заходи та прогноз на життя при лейкоэнцефалопатии

Не існує спеціальних заходів з профілактики лейкоэнцефалопатии.

Загальні заходи, це:

• Здоровий спосіб проживання;
• Своєчасне лікування всіх патологій системи судин;
• Культура харчування і відмова від шкідливих звичок;
• Адекватні навантаження на організм;
• Займатися профілактикою і лікуванням патологій, які стали провокаторами лейкоэнцефалопатии.

Дана патологія невиліковна і прогноз на життя залежить від своєчасної діагностики і прогресування захворювання.

При мінімальному, чи ж не правильному лікуванні, захворювання прогресує швидше — прогноз несприятливий, не більше 6 календарних місяців.

При проведенні медикаментозної терапії вірусів — тривалість життя збільшується на 12 — 18 календарних місяців.