Видалення жовчного міхура: які можуть бути наслідки у жінок і чоловіків?

Згідно з дослідженнями, при цукровому діабеті ризик утворення каменів у жовчному міхурі зростає майже в 2-3 рази. Вони виявляються у 30% хворих на цукровий діабет, при цьому велика частина пацієнтів – жінки. У ряді випадків виникає необхідність видалення конкременту разом з жовчним міхуром, щоб запобігти ризик повторних утворень. Після видалення жовчного міхура життя пацієнта кардинально змінюється, виникає ризик ускладнень в роботі шлунково-кишкового тракту.

1 Ускладнення після видалення жовчного міхура

Найважче наслідок видалення жовчного міхура – “постхолецистектомічний синдром”. Різні дослідницькі центри дають різну ймовірність виникнення даного ускладнення – від 5 до 10%. Причому у 20-30% випадків причиною цього стають залишки каменю.

2 Симптоми «постхолецистектомічного синдрому»

Після певного періоду часу, що пройшов з моменту видалення жовчного міхура, у пацієнта можуть спостерігатися печінкові коліки, болі в боці або механічна жовтяниця.

Ускладнення можна лікувати хірургічним шляхом або консервативно. До хірургічного втручання вдаються тоді, коли лікування причин холецистектомії безуспішно.

Виконання повторної операції небезпечніше, ніж перша, адже вона проходить для пацієнта важче. Згідно зі статистикою, повторне хірургічне втручання допомагає пацієнтам у 79% випадках. Якщо пацієнт відмовляється від повторної операції, яку рекомендував лікар, це може призвести до розвитку важких форм ускладнення.

3 Наслідки від розвитку супутніх захворювань

Якщо після проведеної першої операції у хворого тривалий час спостерігається температура, нудота і болі, то це може бути викликано розвинувся супутніми хворобами. З цієї причини пацієнта до і після операції призначається проходження повного обстеження на загальний стан організму і наявність інших захворювань.

При наявності таких захворювань у пацієнта після видалення жовчного міхура з’являються різні нездужання:

• патологія жовчовивідних шляхів;
• загострення хвороб печінки;
• захворювання підшлункової залози;
• рефлюкс;
• дисфункція сфінктера Одді;
• хронічний гепатит.

4 Біль з-за хірургічного втручання

Після видалення жовчного міхура часто виникають хворобливі відчуття в животі. Причиною цього є не завжди стають проявилися ускладнення або захворювання інших органів. Болі з’являються з-за особливостей хірургічного втручання.

Виникають нездужання можна охарактеризувати кількома параметрами:

1. Локалізація. Зазвичай біль виникає під правом подреберьем, в місці видаленого жовчного міхура і знаходження рубця. Можливо, буде відчутна в підключичної зоні.

2. Інтенсивність. Може бути різною в залежності від порогу чутливості оперованого.

Тривалість. Може тривати від декількох годин до декількох днів після виконаної операції. На тривалість впливає використання таких хірургічних методів:

• порожнинної або лапараскопический надріз;
• введення вуглекислого газу в черевну порожнину для покращення оглядовості шляхом раздвигания органів під час операції.

Якщо при операції хірург виконав лапароскопію, то у пацієнта можуть з’явитися ниючі, тупі постійні болі в області шлунка, які зазвичай посилюються при диханні або кашлі. Тривалість больових відчуттів – близько 1 місяця, тому як це викликано адаптацією організму до функціонування без жовчного міхура.

5 Жовчний перитоніт

У пацієнта може розвинутися жовчний перитоніт або жовтяниця з-за накопичення жовчі в черевній порожнині. Ознаками даної патології є:

• нудота;
• хворобливі відчуття в зоні пупка;
• блювання;
• жар;
• озноб з холодним потом.

При наявності таких симптомів після видалення жовчного міхура необхідно терміново звернутися до лікаря і здати аналізи.

6 Діарея на тлі відсутності жовчного міхура

Через хірургічного втручання в черевній порожнині у пацієнта порушується травний процес, найбільш серйозні ускладнення виникають в роботі кишечника. При видаленні жовчного міхура зміни діяльності ШКТ можуть мати різний характер і тяжкість.

Зважаючи на те, що жовчний міхур є частиною ШКТ, багато пацієнти відразу ж відчувають після операції збої в роботі відповідних органів. Вони скаржаться на:

• підвищене газоутворення;
• здуття;
• діарею.

У 20% випадках пацієнти з-з а кишкового розладу мають кривавий пронос і підвищену температуру. Для усунення дискомфорту до виписки хворим призначають дієтичну терапію і ліки. У рідкісних випадках пронос може зберегтися на декілька років після видалення жовчного міхура. У такому разі ускладнення холецистектомії прийнято називати хологенной діареєю.

Хологенную діарею можна охарактеризувати наступним чином:

• рідкий стілець набуває світло-жовтий або зеленуватий відтінок через розведення з жовчю;
• хворобливі відчуття в правому боці;
• хронічний перебіг захворювання без відчутної позитивної динаміки.

При постійній хологенной діареї організм зневоднюється, що викликає жовтяницю. Ситуація може ускладнитися блювотою. Необхідно проходити медикаментозне лікування, пити багато води і дотримуватися дієти для усунення діареї.

7 Печія

Жовчний міхур в системі ШКТ виконує особливу важливу функцію. Жовч, що надійшла з печінки в міхур, змінює свій склад і направляється в ШКТ для розщеплення білків і жирів, що всмоктуються в дванадцятипалої кишці.

Після видалення жовчного міхура жовч з печінки надходить без зміни складу і кількості в ШКТ незалежно від наявності їжі в ньому. Під впливом рідини в холедохе (загальний жовчний проток) і тиском в інших каналах жовч відразу потрапляє в дванадцятипалу кишку, викликаючи епігастральну печію різної інтенсивності. При цьому послаблюється сфінктер між шлунком і тонкою кишкою.

Поступово ситуація ускладнюється, жовчні викиди стають інтенсивнішими, рівень тиску в каналах збільшується, послаблюючи нижній стравохідний сфінктер. Згодом у пацієнта виникають пекучі хворобливі напади, що супроводжуються відрижка і гірким присмаком у роті.

Розвинулася печію на тлі відсутності жовчного міхура необхідно лікувати, так як вміст жовчі в ШКТ поступово збільшується. Формується багато холестерину, кількість корисних жовчних кислот і елементів для відновлення печінкової діяльності зменшується. В результаті може розвинутися цироз печінки і виразка шлунка.

8 Життя після видалення жовчного міхура

І чоловіки, і жінки після видалення жовчного міхура змушені внести поправки в спосіб життя. Після виконаної операції організму необхідно адаптуватися, тому з цього моменту буде потрібно серйозна коригування.

Способи коригування та процесу відновлення залежить від типу хірургічного втручання. Для видалення великих каменів використовується метод порожнинного надрізу, для дрібних – лапароскопічного надрізу. У другому випадку відновлення проходить швидше.

9 Зміни в дієті

Зміни в харчуванні після видалення жовчного міхура не залежать від наявності ускладнень. Дотримання дієти необхідно для запобігання постхолецистектомічного синдрому, зниження дратівливості ШЛУНКОВО-кишкового тракту, прискорення виведення жовчі.

Після операції не можна є:

• жирну і смажену їжу;
• алкоголь і газовані напої;
• борошняні та макаронні вироби (якщо не вдається відмовитися – обмежити вживання);
• перець, аджику, майонез, прянощі та інше;
• горох, квасоля, щавель, сочевицю, цибулю.

До вживання рекомендують:

• хліб вчорашньої свіжості;
• м’ясо, рибу, птицю (нежирні сорти);
• крупи у провареному вигляді;
• кисломолочні продукти невеликий жирності.

Головне – зберігати режим харчування. Кожний прийом їжі повинен мати незмінну цінність в калоріях, не варто забувати і про однакових часових проміжках між трапезами. Радять харчуватися частіше, тому що це перешкоджає утворенню жовчі. Вкрай не рекомендують їсти холодні страви – їжа повинна бути теплою (40-50 градусів).

Перед прийомом їжі рекомендується випивати 200 мл води без газу. Це необхідно для захисту слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки від жовчних кислот. Вода допоможе пацієнтам з печією, так як перешкоджає проходу жовчі, спровокованого роботою дванадцятипалої кишки.

10 Фізична активність

Для пацієнтів без жовчного міхура буде корисним плавання в басейнах і відкритих водоймах, адже вода робить благотворний вплив на черевну порожнину. Приступати до плавання можна не раніше, ніж через 6-7 тижнів після операції.

Для запобігання застою жовчі рекомендують піші прогулянки. Дозволяється займатися гімнастикою, але без вправ і навантажень на прес.

11 Проходження обстежень

Для встановлення вірогідності повторного утворення каменів необхідно проходити біохімічне дослідження жовчі. Для цього отриману жовч поміщають на 12 годин у холодильну установку.

При випаданні осаду діагностують ймовірність повторного утворення каменів.

12 Прийом таблеток

Медикаментозне лікування після видалення жовчного міхура мінімальне. При запаленні після операції призначають курс антибіотиків.

Проводиться антибактеріальна терапія всього 3 дні в режимі стаціонару для попередження ускладнень.

13 Вплив операції на репродуктивну здатність жінок

Видалення жовчного міхура практично не робить ніякого впливу на репродуктивну здатність жінок. Також, згідно зі статистикою, в 85% випадків у жінок відсутність жовчного міхура не впливає на роботу інших внутрішніх органів.

З-за вирізаного жовчного міхура у жінки в початковий період розвитку плоду можуть бути певні неприємні симптоми:

• порушується травлення;
• з’являється ранній токсикоз з відновленням болів і іншими симптомами постхолецистектомічного синдрому.

При цьому хворі скаржаться на:

• хворобливі відчуття з правого боку під ребрами;
• різкі болі з переходом в подреберную частина з лівої сторони, праву лопатку або весь бік;
• відчуття тяжкості;
• неприємні відчуття в боці, які провокують нудоту, печію і гіркота у роті;
• невеликі болі під час ворушіння плода.

Позбутися цих неприємних симптомів і відчуттів допомагає лікування спеціальними препаратами.

Патологічні зміни жовчовивідних шляхів можуть викликати ускладнення в протіканні вагітності. При видаленні жовчного міхура ризик знижується, але тяжкість можливих ускладнень збільшується.

1. Після видалення жовчного міхура вагітність може протікати з більш тривалим токсикозом (нерідко він триває аж до 20-29 тижні вагітності).

2. В період реабілітації пацієнтам призначають лікарські препарати і процедури, які можуть нашкодити яка формується плоду. Тому жінкам рекомендують на період реабілітації утриматися від зачаття мінімум на 6 місяців.

3. Перенесена операція викликає шок у організму і може спровокувати передчасні пологи.

4. При проблемах з жовчю матері і через перенесеної операції у новонародженого збільшується ризик виникнення жовтяниці.

14 Інвалідність після видалення жовчного міхура

Іноді після видалення жовчного міхура пацієнту загрожує група інвалідності, яка може бути будь-якою. Медико-соціальна експертна комісія звертає увагу на багато симптомів, на підставі яких приймає наступні рішення:

1. Третя група. Такі пацієнти мають помірно обмежені в своїх можливостях. До даної групи відносять хворих з розвиненим хронічним запальним або калькульозним процесом в жовчному міхурі або при незначній втраті жовчі через зовнішній свищ.

2. Друга група. Присвоюється в разі переходу хвороби в важку стадію, виникнення ускладнень і розвитку захворювань травних органів, а також порушення обмінних процесів. До другої групи можуть зарахувати хворих зі значною втратою жовчі і різкою втратою маси тіла.

3. Перша група. Це хворі з дуже обмеженими можливостями, що виникли із-за важких ускладнень – в їх число входить анемія або кахексія (крайнє виснаження організму). До інвалідів першої групи відносяться хворі, яким потрібен постійний догляд, або ті, лікування яких не принесло відповідного ефекту.

15 Висновок

Хоч при видаленні жовчного міхура і є невеликий ризик розвитку серйозних ускладнень, дана операція змушує кардинально змінити спосіб життя. Для запобігання повторних утворень каменю і нормалізації рівня жовчі необхідно дотримуватися дієти і постійно проходити обстеження.

Що стосується жінок та їх особливості репродуктивної – видалення жовчного міхура не має серйозних наслідків і ускладнень. Варто врахувати реабілітаційний період після проведеної операції, протягом якого не рекомендується вагітніти.