Народна медицина        07 Лютого 2018        588         0

Видалення каменів з жовчного міхура: дроблення, операція, дієта

Видалення каменів з жовчного міхура проводиться при наявності відповідних показань. Метод обирається залежно від різних аспектів, у тому числі розмірів конкрементів. Медикаментозне розчинення має обмежене застосування: воно ефективно тільки для певних видів і невеликих за розміром каменів. Оперативне лікування більш дієве, при цьому існують різні методики. Важливим після видалення каменів залишається дотримання дієти.

1 Показання до видалення каменів

Оперативне видалення конкрементів проводиться зазвичай у випадках, які супроводжуються такими симптомами:

  • нестерпний біль, що локалізується справа в животі, не дозволяє жити з камінням;
  • підвищення температури тіла;
  • постійне відчуття нудоти і здуття живота.

Видалення каменів з жовчного міхура: дроблення, операція, дієта

При виникненні цих симптомів зволікати не можна. Вони зазвичай свідчать про закупорці жовчних проток камінням.

2 Способи

Схема і метод видалення каменів визначається лікарем на основі ступеня тяжкості жовчнокам’яної хвороби та результатів діагностики. На вибір здатні вплинути і розміри конкрементів.

При незначних габаритах утворень можуть бути застосовані спеціальні медикаменти, які сприяють їх розчиненню і виведенню природним шляхом. Також виділяють оперативні методи лікування, в тому числі без видалення жовчного міхура.

2.1 Медикаменти

Лікування за допомогою медикаментів називають хімічним методом видалення каменів. Він ефективний від холестеринових утворень, але не може допомогти при наявності вапняних і билирубиновых конкрементів.

Лікування препаратами має свої переваги і недоліки. До перших можна віднести повне збереження органу та відсутність необхідності в оперативному втручанні. Однак цей метод вимагає значних фінансових витрат, оскільки розчинення каменів таким чином займає багато часу, іноді кілька років. Також будь-яка медикаментозна терапія здатна спровокувати в якості побічного ефекту загострення хронічних захворювань.

Видалення каменів з жовчного міхура: дроблення, операція, дієта

Виділяють препарати на основі урсодезоксихолевых і хендозексихолевых кислот. До першої групи відносять Урсохол, Урсосан, Урсофальк, а до другої – Хенохол, Хенофальк, Хеносан. Лікарські засоби для розщеплення каменів ефективніше використовувати після фізіотерапевтичних процедур.

2.2 Операція

Виділяють кілька варіантів оперативного лікування жовчнокам’яної хвороби:

  • холецистектомія – видалення жовчного міхура;
  • холецістолітотомія – малоінвазивне втручання зі збереженням органу та усуненням тільки відкладень;
  • літотрипсія – дроблення конкрементів ультразвуком або лазером і виведення подрібнених частинок;
  • контактний литолиз – розчинення каменів кислотою в порожнині жовчного міхура.

Зазвичай вдаються до видалення органу. Для проведення холецистектомії досить виявлення каменів у жовчному міхурі і наявності таких характерних симптомів, як сильний біль і порушення в роботі шлунково-кишкового тракту. Цей вид операції застосовується в обов’язковому порядку при гострому холециститі (гнійному запаленні) або холедохолітіазі (утворення конкрементів в жовчних протоках).

Втручання може проводитися навіть у тому випадку, якщо симптоми не виникають, однак:

  • виявлені поліпи в жовчному міхурі;
  • на стінках органу є відкладення солей кальцію – звапніння;
  • камені більше 3 див.

Між холецистэктомией і холецистолитотомией фахівці вибирають перший варіант, оскільки при збереженні органу з 50% ймовірністю утворюються нові камені. Тому до другого виду операції вдаються тільки в тому випадку, якщо видалення жовчного міхура пов’язане з ризиком для життя пацієнта.

Обидва цих методу хірургічного втручання можуть бути здійснено двома способами: полостным (відкритим доступом або лапароскопічно. Другий дозволяє зберегти порожнину тіла цілісним, при цьому всі маніпуляції здійснюються через невеликі проколи. Він застосовується частіше, ніж відкрита операція.

2.2.1 Холецистектомія

При відкритій формі операції в районі під ребрами або по серединній лінії в області пупка виконують розріз. Хірург за допомогою металевих кліпс затискає або зашиває саморассывающимися нитками протоки і судини, пов’язані з жовчним міхуром.

Видалення каменів з жовчного міхура: дроблення, операція, дієта

Орган відокремлюють тупим способом від печінки, сполучної і жирової тканини. Це необхідно для виключення порізів. Перев’язані протоки і судини січуть, жовчний міхур видаляють з організму. Потім в рану встановлюється дренаж, за яким стікають кров та інша рідина. Він необхідний для запобігання розвитку в порожнині тіла гнійного процесу. Якщо післяопераційний період проходить сприятливо, то його видаляють через день.

Після цього всі тканини щільно зашивають, а пацієнта переводять в реанімаційне відділення. За пульсом і тиском прооперованого стежать, поки не закінчиться дія наркозу. У перший час після приходу в свідомість пацієнта забороняється намагатися рухатися і вставати.

Видалення каменів з жовчного міхура: дроблення, операція, дієта

Лапароскопічний доступ проводиться під загальним наркозом. Але при ньому процедура займає менший час. Для порівняння: відкрита холецистектомія вимагає від 30 до 90 хвилин. При лапароскопическом методі для відсікання та вилучення жовчного міхура виконують кілька проколів у стінці черевної порожнини і вводять спеціальні інструменти, один із яких – камера. Вона необхідна для візуалізації процесу відсікання.

Для проведення успішної операції в черевну порожнину вводять вуглекислий газ, який створює тиск і дозволяє збільшити простір для хірургічних маніпуляцій. Протягом операції лікар нахиляє стіл з хворим мінімум 2 рази. Спочатку він робить це для зміщення органів з метою зниження ризику їх пошкодження, а потім для пересування вниз кишечника.

Міхур ізолюють за допомогою спеціального автоматичного затиску і відокремлюють проток і орган. В протоку вводиться катетер, який необхідний для попередження його стиснення або викиду його вмісту в черевну порожнину.

Потім хірург досліджує функції сфінктера, перевіряє область операції на відсутність каменів. Після цього в протоці відбувається розріз микроножницами, так само роблять і з кровоносними судинами. Міхур акуратно відділяється від свого місця, причому пошкоджені ділянки судин коагулюють. Після повного вилучення органу проводиться аспірація. Черевна порожнина очищається від скопилася рідини, крові та секрету від залоз.

При холецистолитотомии дії практично ідентичні, за винятком того, що орган зберігається. Тому розкривається жовчний міхур і видаляються всі камені, після чого здійснюється зашивання стінок, а пошкоджені судини коагулюють. Протоки при цьому не перерізаються.

2.2.2 Літотрипсія

Літотрипсія як метод видалення каменів з жовчного міхура використовується при поодиноких невеликих конкрементах (до 2 см), стабільний стан здоров’я пацієнта і відсутності ускладнень в анамнезі. Повна назва процедури – екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ). Суть її полягає у впливі на камінь певної хвилею, вихідної зовнішньо, поза тіла, і дозволяє зруйнувати його. Це є можливим завдяки тому, що ультразвук проходить в різних середовищах з тією чи іншою швидкістю: в м’яких тканинах вона швидко поширюється, не завдаючи ушкоджень, а в твердих структурах викликає вібраційні напруги, які сприяють виникненню тріщин і руйнування конкременту.

Літотрипсія використовується приблизно в 20% випадків. Вона протипоказана, якщо по ходу руху ультразвукової хвилі є які-небудь тверді утворення або пацієнту необхідно постійно вживати антикоагулянти.

Для проведення операції використовують епідуральну анестезію, тобто знеболювальне вводять безпосередньо в хребет, або внутрішньовенну. До процедури лікар в ході ендоскопічного ультразвукового дослідження визначає оптимальне положення пацієнта і підносить до обраної області апарат, випромінюючий ударно-звукову хвилю. Під час літотрипсії людина може відчувати легкі поштовхи або болючість. Важливо, щоб оперований в цей час був нерухомим. Роздроблені камені у формі піску виходять природним шляхом.

Часто для отримання ефективного результату необхідно провести кілька сеансів літотрипсії. Процедуру вважають успішною, якщо не залишається конкрементів та їх частин більші 0,5 див. Після літотрипсії пацієнту призначають жовчні кислоти, що сприяють розчиненню решти фрагментів. Пероральний литолиз здатний тривати до 12-18 місяців.

В якості одного з варіантів літотрипсії виступає розчинення каменів лазером. Ця методика відрізняється тим, що для фокусування променя необхідно виконати прокол в області жовчного міхура. Виведення роздроблених каменів відбувається природним шляхом.

2.2.3 Контактний литолиз

Контактний литолиз є альтернативним методом видалення каменів з жовчного міхура, коли інші неефективними або не можуть бути застосовані. Він використовується для розчинення тільки холестеринових утворень, але великим плюсом є те, що він застосовний при будь-якому розташуванні, кількості і розмірі конкрементів.

Він проводиться в кілька етапів:

  • 1. Накладається микрохолецистотома – дренажна трубка для видалення вмісту жовчного міхура.
  • 2. Проводиться оцінка розмірів і кількості каменів шляхом введення контрастної речовини. Це дозволяє розрахувати точний об’єм розчинника й уникнути його потрапляння в кишечник.
  • 3. В порожнину жовчного міхура вводиться метил-трет-бутиловий ефір. Він розчиняє відкладення, але є небезпечним для слизових сусідніх органів.
  • 4. З жовчного міхура виводиться жовч разом з литолитиком.
  • 5. В порожнину органу заливається протизапальний препарат для відновлення слизової оболонки стінок.
  • 3 Дієта

    Після оперативного або медикаментозного видалення каменів при жовчнокам’яній хворобі дієта необхідна для реалізації 2 основних цілей:

    • мінімізація процесу повторного утворення конкрементів у жовчі;
    • адаптація травного тракту до відсутності жовчного міхура.

    При видаленні органу часто виникає діарея. Вона є результатом постійного закінчення в кишечник жовчі, раніше викидається періодичними скороченнями жовчного міхура. Для усунення подібних наслідків коригують режим і якість харчування.

    Дієту слід дотримуватися перші півроку після хірургічного втручання, потім вона необхідна для запобігання рецидиву захворювання. Післяопераційне харчування не можна ігнорувати, оскільки це здатне скасувати результат лікування. При повторному освіту камені будуть розташовуватися вже в печінці.

    Їжу потрібно приймати не менше 5-6 разів на добу, причому порції слід робити невеликими. Кількість рідини, що споживається протягом дня, повинна бути не менше 1,5-2 л, причому бажано віддавати перевагу слабомінералізованій воді, відварів ромашки, шипшини, меліси, м’яти, липи. Дозволені та заборонені продукти при видаленні жовчного міхура:

    Рекомендовано
    Заборонено

    Варена їжа, страва, приготована на паруКопчене, смажене, запеченеСтрави без приправ і соліМариноване, солоне, гострі приправи та спеціїНежирні сорти м’яса (яловичина, кролятина, телятина) і птахів (індичатина і курятина)Жирні сорти м’яса (баранина, свинина), птахи (качка), ковбасні вироби, сало і окостуМорська і річкова риба, відварена або приготована на паруКопчена, смажена і солона рибаКисломолочні продукти, несолодкі йогурти і нежирні сириСметана, незбиране молоко, жирні сири та вершкиРослинні нерафіновані олії (лляна, оливкова, соняшникова, гарбузова та ін)Вершкове маслоНесвіжий хліб з борошна грубого помелу, сухарики та тостиСвіжий білий хліб, тістечка, булочки, торти та інші здобні виробиВівсяна, перлова, гречана і чечевичная кашіПюре, макаронні виробиСвіжі овочі та фрукти, зелень, сухофруктиМаринади і овочеві консерви, хрін, аджика, томатний кетчупЗелений і трав’яний чай, мінеральна вода, натуральні сокиКава і чорний чай, алкоголь і газовані напої