Багато батьків не прагнуть розібратися в причинах появи у дитини болю в животі і блювання, а просто дають спазмолітики або ферментні препарати, рекламуються по телевізору. Але це може бути симптомом захворювання, яке вимагає серйозного лікування, іноді навіть хірургічними методами. Батьків має насторожити будь-яка досить тривалий біль в животі у дитини (тобто та, яка чи відчувається довше години, або відновлюється через певні проміжки часу). Побоювання повинна викликати і ситуація, при якій діти не можуть точно показати місце виникнення болю або вказують на область навколо пупка. Сильна блідість і напади, при яких малюк плаче і вигинається, – підстави для виклику невідкладної допомоги.
1 Причини появи болю та нудоти
Якщо у дитини болить живіт і блювота, тому може бути багато причин. У загальних рисах їх можна звести до наступного:
Не варто недооцінювати психологічні причини. І це необов’язково стрес, причиною можуть стати будь-які сильні емоції, включаючи хвилювання або радість.
1.1 Гострий апендицит
Гострий апендицит є однією з найпоширеніших причин хірургічного втручання у дітей. Коли у дитини виникає біль в животі, часто це перше, що приходить на розум батькам. Поставити такий діагноз зможе тільки професіонал. Батькам потрібно знати, що таке біль спочатку з’являється в околопупочной області, а вже потім як би переміщається в праву область живота. Локалізація больових відчуттів залежить від місця розташування апендикса. Він може перебувати під печінкою, і тоді відчуваються болі в правому підребер’ї, а дитину в такому випадку нудить. З-за такої локалізації запальних процесів спостерігається і блювота жовчю. Але апендикс іноді розташований ближче до сечового міхура – і тоді виникають позиви до сечовипускання.
Нудота і блювання при апендициті зустрічаються досить часто, хоча і не завжди, і орієнтуватися тільки на цей симптом не можна. У багатьох дітей спостерігається пронос, причиною якого є посилені скорочення в кишечнику. Можуть виникати і часті позиви до дефекації (здебільшого, помилкові), що супроводжуються болем. Це буває при локалізації апендикса ближче до прямої кишки. Іноді захворювання протікає з температурою. Але вона зазвичай підвищується незначно, хоча в окремих випадках підвищується до 39 градусів. Мова при захворюванні покривається білим нальотом.
У гострого апендициту є тільки один спосіб лікування – хірургічна операція, і тому при його появі симптомів показана госпіталізація. В післяопераційному періоді дуже важливий правильний догляд і контроль за станом, оскільки можливі ускладнення, причому досить небезпечні, в тому числі перитоніт, означає гнійні процеси.
1.2 Кишкова інвагінація
Такі симптоми виникають і при кишкової інвагінації, при якій одна ділянка кишечника ніби вростає в іншого, і виникає порушення перистальтики. Таке порушення виявляють зазвичай ще в дитячому віці, причому найчастіше у хлопчиків. Це не завжди вроджена патологія. Кишкова інвагінація найчастіше розвивається у дітей у віці 6-12 місяців, коли неправильно вводять овочевий або фруктовий прикорм, і дитина отримує занадто багато грубої клітковини.
Симптоми такого захворювання з’являються на тлі повного здоров’я. Болі носять різкий, переймоподібний характер. Дитина реагує на них плачем і криком, намагається підтискати ніжки до живота. Напади часто супроводжуються блювотою, можуть протікати і без температури, але найчастіше вона все-таки піднімається. Болі проходять так само несподівано і різко, як і виникли, і дитина повернеться до перерваного заняття та ігри.
На початку захворювання немає проносу, стілець не містить патологічних домішок. Але через деякий час картина змінюється. З плином часу напади трапляються частіше, проміжки між ними стають коротше, в калових масах з’являється кров.
У дітей у 4 роки і старше теж розвивається кишкова інвагінація, але причини вже будуть іншими. Зазвичай вона з’являється на тлі органічних змін, які викликають порушення моторики, – це можуть бути збільшені лімфовузли, доброякісні поліпи в черевній порожнині. Так що дитині потрібно пройти повне обстеження, щоб виявити і усунути причину захворювання. І саму кишкову инвагинацию, і її патологію усувають хірургічним шляхом. При своєчасному зверненні до лікаря таке втручання буде найменш травматичним. Але якщо запустити захворювання, це призведе до вкрай неприємних наслідків. В післяопераційному періоді важливий контроль за станом дитини та дотримання певної дієти, максимально щадним для кишечника.
2 Перша допомога і лікування
Якщо серйозних симптомів, описаних вище, у дитини немає, але болі і блювота присутні, це говорить про харчове отруєння. В таких випадках перша допомога – лікувальне голодування і позбавлення організму від токсинів. Останнє передбачає промивання шлунка, яке дітям проводять з використанням звичайної теплої води. Дошкільнятам досить склянки, дітям старшого віку дають більший об’єм рідини, а потім спеціально провокують блювоту шляхом натискання на корінь язика. Шлунок промивають до тих пір, поки не переконаються, що дитина рве водою.
Далі настає черга ентеросорбентів (активованого вугілля або більш сучасних препаратів), які допомагають швидше вивести з організму токсини.
Кишкові інфекції спочатку треба лікувати так само, але є ще один нюанс. Якщо вони викликані бактеріями, то приймають антибіотики. А після курсу таких ліків необхідно також приймати пробіотики, щоб заселити кишечник корисними бактеріями.
Лікувальне голодування і промивання шлунка проводиться і при гастриті. Спеціальна лікувальна дієта, як і при отруєнні, призначається тільки на другий чи третій день. Їжа повинна бути рідкою або як мінімум сильно подрібненої. Жодних смажених і гострих страв можна, від напівфабрикатів теж доведеться відмовитися.
Якщо батьки знають, що у дитини є хронічна гастроентерологічна патологія, при виникненні болю вони дають спазмолітики, штучні ферменти. З одного боку, батьки точно дотримуються інструкції лікаря, і дитина відчуває себе краще. З іншого – завжди залишається ризик, що під маскою вже відомого захворювання ховається нова хвороба, так що не варто залишати хвороба без уваги, краще ще раз проконсультуватися з лікарем.
До того як його огляне лікар, дитині не можна давати ніяких знеболюючих ліків з групи аналгетиків і нестероїдних протизапальних препаратів, оскільки вони тільки розмивають симптоми захворювання. Дитина вже не відчуває болю, але запальні процеси не припиняються, а розвиваються далі. Можна полегшити стан малюка за допомогою препаратів, спазмолітиків. Найчастіше використовується Но-Шпа у віковій дозуванні: малюкам дають по чверті таблетки, дітям 6 років і старше – по 0,5 таблетки.
Годувати дитину до тих пір, поки не проясниться ситуація, не можна. І ні в якому разі не можна ставити грілку на живіт, це може посилити запальні процеси.
Якщо прийнята таблетка спазмолитика протягом години не допомогла і біль все одно залишилася, потрібно негайно звернутися до лікаря. Краще відразу викликати бригаду “швидкої допомоги”, оскільки в разі необхідності вони можуть госпіталізувати дитину в стаціонар певного профілю.
