У чому причини дискомфорту у шлунку, кишечнику

Дискомфорт в шлунку – це не обов’язково сильні болі, іноді виникають почуття важкості та інші неприємні відчуття, нудота, відрижка, печіння. В медицині в таких випадках найчастіше вживається термін “диспепсія”. Це не захворювання як таке, а комплекс симптомів, які зазвичай виникають після прийому їжі. Вони можуть бути пов’язані з серйозними системними захворюваннями, так і з неправильним харчуванням пацієнта.

1 Симптоми

Диспепсія в основному пов’язана з порушеннями в роботі шлунка. Але іноді стають причиною проблеми з кишечником або стравоходом.

Основні симптоми зводяться до наступного:

  • відчуття швидкого насичення навіть при невеликій кількості їжі;
  • дискомфорт або тупі болі в епігастральній області;
  • нудота, яка найчастіше виникає після їжі (іноді через кілька годин після прийому їжі);
  • блювання з’являється не завжди, але приносить короткочасне полегшення);
  • відрижка повітрям;
  • печія (часто виникає через жирної їжі);
  • здуття кишечника (або метеоризм), викликане підвищеним газоутворенням.

Іноді виникають і інші симптоми – слабкість, запаморочення, але це буває рідко і зв’язано з погіршенням всмоктування корисних мінералів і вітамінів. При цьому ознак інтоксикації немає, температура залишається нормальною. У деяких випадках спостерігається і нестійкі випорожнення, діарея буває порівняно рідко.

2 Причини

В основному неприємні відчуття викликані наступними чинниками:

  • 1. Їжа “на бігу”. У занадто квапливих людей шлунковий сік просто не встигає виділитися в потрібній кількості. Їжа погано пережовується, на неї не впливають ферменти, що містяться в слині, цим і обумовлено відчуття тяжкості під час їжі.
  • 2. Вживання певних продуктів і напоїв. Наприклад, жирна їжа веде до печії. Вуглекислота і цукор, що містяться в газованих напоях, призводять до метеоризму. Кофеїн у великій кількості не просто підвищує шлункову кислотність, але і доводить до блювоти.
  • 3. Регулярне переїдання. При ньому виникає відчуття тяжкості в шлунку.
  • 4. Фізичне навантаження відразу після прийому їжі. Кровотік не направляється в травний тракт, як годиться, а посилюється приплив крові до м’язів.
  • 5. Постійний стрес. Пов’язаний з виділенням певних гормонів (насамперед – кортизону і адреналіну). Вони впливають на кровотік, перерозподіляючи його до м’язів. При стресі часто відбувається аерофагія, тобто заковтування повітря в процесі їжі, що сприяє здуттю живота.
  • 6. Прийом нестероїдних протизапальних препаратів. До цієї категорії відносяться медикаменти начебто Нурофена та диклофенаку.
  • При відсутності захворювань органів ШКТ диспепсію називають функціональною. Але іноді вона розвивається не як самостійне порушення, а на тлі патології травної системи. Тоді диспепсія називається органічною.

    3 Механізм виникнення

    Диспепсія досить часто викликана роздратуванням у стравоході або кишечнику. З-за цього їх скорочення сповільнюються. Розслаблення в проксимальному відділі шлунка після чергового прийому їжі не відбувається, і вона швидко потрапляє в антральний.

    Шлунок і кишечник розтягуються через переповнення газами, залишками неперетравленої їжі і травними соками, які складаються з кислоти, ферментів та слизу, що виділяється стінками травного тракту. Звідси – важкість у животі, відчуття раннього насичення.

    Але роль кислотно-пептичного фактору у розвитку диспепсії навіть складніше. Іноді відбувається не посилення, а зниження шлункової секреції. До цього додаються ознаки дуоденогастрального рефлюксу, при якому здійснюється закид вмісту кишечника назад в шлунок. При такій ситуації рівень кислоти не підвищується, відбувається “залуження” середовища, але дискомфорт у животі все одно з’являється регулярно.

    4 Дискомфорт при вагітності

    Виношування дитини супроводжується гормональною перебудовою організму, яка впливає на всі процеси, включаючи травлення. На ранніх термінах виникають нудота і блювота як симптоми токсикозу. Вони найчастіше з’являються вранці, але бувають і в денний час. Іноді в таких випадках досить пожувати трохи подсоленных насіння соняшника чи гарбуза, щоб симптоми пройшли.

    Але відчуття тяжкості в шлунку або печія спостерігаються і на більш пізніх термінах. Вони пов’язані з тим, що зростаюча матка тисне на інші органи, в тому числі і шлунок. А нудота, блювота і інші ознаки токсикозу на пізніх термінах вагітності – досить небезпечний стан. Часто воно супроводжується підвищенням артеріального тиску. У таких випадках потрібно звернутися до лікаря.

    5 Основні принципи лікування

    Лікування органічної диспепсії пов’язано з усуненням основного захворювання травної системи. А при терапії функціональної диспепсії метою є поліпшення стану хворого. Це означає, що лікування носить симптоматичний характер.

    5.1 Медикаментозна терапія

    Якщо диспепсія поєднується з хронічним гастритом, то призначаються такі препарати, як прокінетики, антисекреторні засоби, невсасывающиеся антациди начебто Алмагеля, штучні ферменти (панкреатин).

    v chem prichiny diskomforta v zheludke, kishechnike121

    Якщо гастрит викликаний хелікобактерної інфекцією, то застосовується трикомпонентна схема терапії, в якості базисних препаратів використовуються вісмуту трикалия дицитрат, антибіотики (амоксицилін), інгібітори протонного насоса.

    v chem prichiny diskomforta v zheludke, kishechnike122

    Прокінетики – препарати, які посилюють перистальтику шлунка і стравоходу, вони можуть прибирати такі симптоми, як почуття раннього насичення, ефективні при печії. Тому їх часто призначають і при функціональній диспепсії, ніяк не пов’язаної з гастритом. До числа таких препаратів належать метоклопрамід, Церукал, Мотиліум та інші.

    v chem prichiny diskomforta v zheludke, kishechnike123

    Незважаючи на їх високу ефективність і відносну безпеку, самостійно такі засоби застосовувати не можна, оскільки певні побічні ефекти у них є – алергія, підвищення рівня гормону пролактину при вагітності. Потрібно точно знати діагноз, оскільки при деяких шлунково-кишкових захворюваннях, пов’язаних з порушенням прохідності, вони навіть небезпечні.

    Часто застосовуються інгібітори протонної помпи. Численні дослідження показали, що вони ефективніше, ніж блокатори Н2-рецепторів гістаміну.

    Багато плутають антациди та інгібітори протонної помпи, але в цих препаратів різний принцип дії. Перші знижують кислотність шлункового соку за рахунок того, що їх діюча речовина вступає в хімічну реакцію з кислотою. Тому для постійного застосування вони не підходять, оскільки при спробі нейтралізації кислоти з допомогою лужної реакції організм в перспективі її збільшує.

    М-холіноблокатори діють інакше. Вони впливають на холінорецептори тих клітин, які виробляють кислоту. Але їх ефективність обмежена, оскільки вони впливають не на всі залози шлунка. Більш результативними вважаються блокатори Н2-гистаминных рецепторів. Але у них досить багато побічних ефектів, пов’язаних з тим же синдром рикошету, коли організм підсилює вироблення соляної кислоти.

    Тому інгібітори протонної помпи, позбавлені перелічених вад, вважаються найбільш ефективним типом антисекреторних препаратів. Популярним в цій категорії є Омепразол.

    v chem prichiny diskomforta v zheludke, kishechnike124

    5.2 Народні методи

    При функціональній диспепсії можливо і лікування народними засобами. Але воно завжди носить допоміжний характер, тобто є доповненням до призначеної лікарем схеми прийому препаратів. І перед застосуванням таких засобів потрібно обов’язково проконсультуватися з фахівцем. Багато з цих рецептів схвалені науковою медициною.

    Щоб знизити кислотність і позбутися від печії, потрібно випивати натщесерце по 0,5 склянки картопляного соку щодня. Курс лікування становить 2 тижні.

    При частих діареях рекомендується пити рисовий відвар (рис для нього потрібно брати звичайний, не швидкого приготування і не пропарений).

    Добре зарекомендувало себе такий засіб, як чай з м’ятою (1 ст. л. трави на склянку окропу) з додаванням меду. Лимон можна додавати тільки при зниженій кислотності.

    6 Харчування

    Спеціальна дієта при функціональній диспепсії не призначається. Харчування має бути дробовим, весь добовий об’єм їжі ділиться на 6 прийомів, причому порції роблять невеликими, щоб не збільшувати навантаження на шлунок.

    З раціону виключають продукти, які сприяють посилення бродильних процесів і підвищеного газоутворення в кишечнику (чорний хліб, бобові, практично всі види капусти, а іноді і незбиране молоко – якщо в організмі виробляється недостатньо ферментів для його перетравлення). Не можна вживати овочі і фрукти, що містять у великій кількості грубу клітковину (груші). Доведеться відмовитися від копченостей, гострих і жирних страв, міцного чаю і кави, алкоголю.

    Схема живлення залежить від основного захворювання. Якщо диспепсія супроводжується гастритом, то, крім перерахованих обмежень, необхідно більше уваги приділити кулінарній обробці їжі. При загостренні стану страви подаються в рідкому або напіврідкому вигляді, в періоді ремісії бажано перетирати каші, є супи-пюре і т. д. Страви можна вживати тільки теплими.

    Оцініть статтю
    Діагноз хвороб