Стеаторея являє собою виділення надлишкового жиру, який не засвоївся організмом. Він виходить разом з каловими масами, які знебарвлюються і набувають характерний неприємний запах. Захворювання розвивається з різних причин. Наприклад, так звана аліментарна стеаторея виникає при надмірному вживанні жирної їжі.
Інші фактори появи стеатореї полягають в дефіциті певних ферментів, наявності целіакії (непереносимість глютену), біліарної недостатності. Патологію викликають захворювання жовчних проток (включаючи їх поразка в результаті паразитарної інвазії), кишкові захворювання (ентерити), ендокринні хвороби і т. д. Стеаторея здатна призводити до порушень травлення, постійної втрати жирів, зниження всіх ліпідних компонентів, в тому числі “хорошого” холестерину.
1 Особливості захворювання
Розрізняють кілька видів цієї недуги:
- З патологіями кишечника, при яких втрачається здатність слизових повноцінно засвоювати жири, пов’язана кишкова стеаторея.
- Якщо поява захворювання пов’язане з порушенням функціонування підшлункової залози, то ця форма називається панкреатичної.
Залежно від того, в якому вигляді неперетравлені жири виводяться з організму, розрізняють наступні види хвороби:
Незалежно від того, які солі жирних кислот і в якій кількості містяться в калових масах, діагноз зможе поставити тільки лікар після проведення повноцінного обстеження.
Які б не були причини стеатореї у дитини або дорослого, залишати це захворювання без уваги не можна. В іншому випадку воно здатне привести до неприємних ускладнень, таких як:
- білкова недостатність;
- нестача вітамінів;
- порушення водно-сольового балансу, зневоднення;
- патології нирок, печінки, дихальної системи.
Стеаторея у дитини зазвичай викликана іншими факторами. Найчастіше захворювання виникає у немовлят, і його причиною є в основному або генетичні порушення, або функціональна незрілість печінки. Навіть у немовляти стеаторею можна лікувати, відновлюючи процеси метаболізму.
2 Симптоми
Характерний симптом захворювання – маслянистий стілець, зазвичай жовтуватого, рідше – сіруватого відтінку. Знебарвлення калових мас і часті дефекації – не єдина ознака цієї недуги. Часто виникають і інші симптоми, причому деякі з них не мають ніякого відношення до процесів травлення.
Серед них виділяють:
У багатьох пацієнтів стрімко знижується маса тіла, що може призвести до теперішнього виснаження та анемії.
У немовляти стеаторея виявляється дещо іншими ознаками. Стілець у немовлят стає маслянистою, у калових мас з’являється жирний блиск. Підвищений вміст жирів призводить до того, що при змиванні калових мас на стінках горщика залишаються жирні плями.
Одного тільки вивчення зовнішнього вигляду фекалій недостатньо для того, щоб поставити правильний діагноз. Обов’язково проводиться лабораторне дослідження, яке виявляє наявність і співвідношення жирних кислот, нейтральних жирів і т. д. Окремо проводиться аналіз, який допомагає встановити причину порушення.
3 Лікування
У дітей раннього віку стеаторея не завжди потребує спеціального лікування. Іноді всі ферменти, які необхідні для повноцінного функціонування організму, самі по собі починають вироблятися до тримісячного віку. Якщо дитина був сильно ослаблений стеатореєю, ця подія може відбутися пізніше – до 4-5 місяців. Іноді жирний стілець може бути у дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, з-за дуже високої жирності материнського молока. Медикаментозне лікування в цьому випадку не потрібно, але вносяться корективи в раціон харчування годуючої мами.
При стеатореї призначають препарати з високою концентрацією ферменту ліпази. Їх випускають у формі капсул, покритих спеціальною оболонкою. Вона запобігає всмоктування активних речовин в шлунку, яке починається вже в кишечнику. До числа таких препаратів належать Панкреатин, Креон та деякі інші.
Якщо при таких формах, як креаторея або амілорея, виявляють в калових масах жирні кислоти, то призначають препарати з групи антацидів. Вони допомагають послабити вплив шлункового соку за рахунок зниження рівня в ньому соляної кислоти. Деякі з таких препаратів володіють обволікаючим дією. Можна приймати Маалокс або Фосфалюгель.
При деяких видах стеатореї використання ферментних препаратів не так ефективно. Якщо патологія не пов’язана з порушеннями функції підшлункової залози, а викликане якимись інфекційними захворюваннями або на целіакію, препарати не принесуть бажаного результату.
Лікування стеатореї вимагає перегляду харчових звичок. При цьому недугу рекомендується дотримуватися тієї ж дієти, що і при порушеннях печінки, оскільки такий режим харчування є щадним для біліарної системи та сприяє зменшенню жовчовиділення. Дієта характеризується зменшенням кількості жиру в раціоні. Вона підходить для будь-якого виду стеатореї – і харчової, і панкреатичної. У добу можна їсти не більше 50-65 г жирів. Причому бажано віддавати перевагу легким, добре усваивающейся їжі, такої як:
- нежирні сорти м’яса (кролик, курка, індичка);
- якісне вершкове масло без яких-небудь добавок;
- негострі тверді сири та інші молочні продукти.
М’ясо і рибу рекомендується їсти у відвареному або запеченому вигляді. Допускаються і бульйони, але не міцні. З меню слід повністю виключити:
- маринади;
- копченості;
- гострі страви;
- соуси;
- напівфабрикати.
В дієтичному харчуванні важливу роль відіграють легкозасвоювані вуглеводи. Вони повинні бути в щоденному меню, але в кількості не більше 1/4 від загального обсягу добового раціону. Більш висока концентрація може призвести до застою жовчі. При стеатореї, викликаної целіакію, дотримується безглютенова дієта. Оскільки найбільше глютену міститься в злаках, то від хлібобулочних виробів рекомендується відмовитися.
Найважливішу роль при стеатореї грає вітамінотерапія. Не завжди необхідні для організму речовини можна отримати з продуктів харчування. Тому додатково потрібно приймати вітамінні комплекси, що містять аскорбінову і нікотинову кислоту, вітаміни груп В і А. Якщо у людини з’являється висип, рекомендується приймати вітаміни Р і К.
