Лікування гепатиту C — завдання складне, але переважно успішна. Вибір препарату залежить від типу захворювання і стану пацієнта. До недавнього часу традиційним лікуванням було призначення інтерферону і рибавірину. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує нові, більш ефективні препарати з меншою кількістю побічних дій — софосбувир і даклатасвир. Вони значно дорожче традиційних, але випускають і дженерики, ціна яких більш доступна.
1 Гепатит С
Гепатит С є захворювання інфекційного походження. Вірус гепатиту потрапляє в організм людини і призводить до ураження печінки. Приблизно в 7-8 випадках з 10 гостра форма захворювання переходить в хронічну і залишається з пацієнтом на все життя.
Найбільш страшні ускладнення захворювання: розвивається цироз печінки, а ще через деякий час — рак. Здорові клітини органу заміщуються сполучною тканиною, в результаті чого вони починають погано виконувати свої функції і поступово вмирають.
Ускладнення гепатиту С
Курс антивірусної терапії приводить в 50-90% випадків до того, що ризик розвитку ускладнень знімається. З самим вірусом можна дожити до глибокої старості.
Мета ефективної терапії гепатиту являє собою:
- Усунення або зменшення прояву запального процесу в печінці.
- Запобігання розвитку таких ускладнень, як цироз і рак.
- Усунення або зменшення кількості вірусу в організмі.
Вірус гепатиту С відрізняється від інших підтипів здатністю до швидкої мінливості. Шляхом перебудови генів він уникає атак імунної системи, що призводить до хронізації запального процесу. Відразу ж після інфікування він потрапляє в гепатоцити і починає активно розмножуватися. При руйнуванні останніх назовні виходять ферментів (трансамінази), що й виявляється на лабораторному обстеженні.
2 Різновиди вірусу
Вірус має кілька генетичних типів (штамів), вони кодуються за допомогою арабських цифр: 1-й генотип, 2-й генотип і т. д. Всього їх налічується 6, але доцільним вважається виділяти 11 штамів. У деяких з них виділяють підтипи:
Широка різноманітність зумовлюється нестійкістю генетичного матеріалу, його високою схильністю до випадкових мутацій. При розмноженні вірус нерідко робить помилки в ДНК, що викликає виникнення нових квазивирусов в організмі хворого. Це уповільнює реакції імунної системи і пояснює високий ризик хронічних поразок і неможливість самозцілення.
Серед учених поширена думка, що різні підтипи характеризуються різним перебігом хвороби і можливістю виліковування. Це не вважається повністю доведеним, але висока ймовірність, що саме так і є.
Наприклад, таке захворювання, як стеатоз (жирова дистрофія печінки, при якому нормальна ниркова паренхіма замінюється жировими відкладеннями), провокується найчастіше вірусами групи 3a і рідше — 1b. Однак останній генотип зменшує вірогідність лікування захворювання. Мутації і велика різноманітність типів призводять до того, що не утвориться стійкий імунітет. Перехворів може заразитися знову іншим типом хвороби. Це ж ускладнює створення вакцини.
3 Традиційна схема терапії
Вибір ліків залежить від таких факторів:
- тяжкість печінкової недостатності;
- вік пацієнта;
- площа ураження органу;
- стадії при діагностиці та початку терапії;
- наявність супутніх захворювань;
- генотипу.
Складанням схеми терапії займається лікар-інфекціоніст. Враховуються результати діагностики. Щоб лікування було ефективним, необхідно поєднувати медикаментозні засоби з правильним харчуванням і щадними фізичними навантаженнями.
Традиційна схема терапії включає такі противірусні препарати, як рибавірин та інтерферон. Рибавірин представлений наступними торговими назвами: Ребетол, Арвирон, Рибапег. Ліки від гепатиту С з інтерфероном включають:
- Віферон;
- Інтрон-А;
- Пегальтевир;
- Пегасіс;
- Роферон.
Вони мають ефективність проти всіх підтипів захворювання. Препарати потенціюють один одного ніж надають могутню дію на вірус. Ліки необхідно пити наступним чином: обидва засоби приймаються щодня, але рибавірин випускається в таблетках або капсулах, а інтерферон вимагає внутрішньом’язового введення. До них додається ще й препарат тривалого ефекту раз в тиждень.
3.1 Протипоказання і побічні ефекти
Деякі фахівці виступають за монотерапію інтерфероном. Вважається, що вона призводить до 90%-го результату при тривалому прийомі від 6 місяців і більше. При необхідності тривалість курсу може становити 1,5 року. Протипоказання до прийому лікарського засобу наступні:
- дитячий вік до 3 років;
- вагітність;
- тяжка патологія серця;
- трансплантація органів;
- індивідуальна непереносимість компонентів;
- тяжкі захворювання ендокринної системи;
- порушення згортання крові;
- лактація;
- важка форма обструктивного бронхіту.
До побічних ефектів прийому інтерферону відносять такі захворювання та стани:
- залізодефіцитна анемія;
- випадання волосся;
- депресія і дратівливість;
- ламкість нігтів;
- коливання рівнів гормонів;
- озноб;
- головний біль.
Рибавірин протипоказаний при:
- вагітності і лактації;
- віці до 18 років;
- алергії на компоненти препарати;
- декомпенсованій печінковій недостатності;
- важким патологій серцево-судинної системи.
Прийом рибавірину призводить до:
- запаморочень, стрибків тиску, головного болю, втрат свідомості, порушенням частоти серцевих скорочень;
- сухості в роті;
- змін лабораторних показників;
- зниження апетиту;
- нудоті блювоті,
- задишка і кашлю;
- зниження апатиту.
4 Допоміжні препарати
Додатково при лікуванні використовуються гепатопротектори — препарати на основі натуральних або синтетичних компонентів. Їх дія спрямована на: відновлення структури клітин печінки, полегшення відтоку жовчі, нормалізації функції органу, захист його і підвищення стійкості проти негативних факторів середовища. Найчастіше вони виробляються на основі розторопші плямистої, безсмертника і артишоку.
Вітамінні комплекси допомагають прискорити процеси відновлення в організмі і протистояти вірусу. Особливо корисні після закінчення курсу антивірусної терапії. Рекомендовано вживати:
- Вітамін Е. Необхідний для прискорення регенерації, один з найбільш корисних для печінки. Зміцнює імунітет, нормалізує обмін речовин, і рівень гормонів.
- Вітаміни групи В. Призначаються для відновлення процесів метаболізму, підвищують захисні сили печінки, позитивно впливають на роботу нервової системи.
Для нормалізації відтоку жовчі рекомендують Аллохол, Урсофальк, Холосас. Використовуються тільки при відсутності блоку в протоках.
5 Нові ліки
Кілька років тому в США завершилося випробування нових ліків. Найкращі результати показали препарати софосбувир і даклатасвир. Вони довели ефективність навіть при запущених стадіях гепатиту. На відміну від інтерферону і рибавірину, вони мають менше побічних ефектів і значно більш короткий курс.
Тривають випробування ще одного препарату — ледипасвира. Він у поєднанні з софосбувиром дає 100%-ву ймовірність одужання при проведенні курсу тривалістю 12 тижнів.
5.1 Совалди
Совалди — торгова назва сертифікованого американського софосбувира. Він відноситься до лікарських препаратів нового покоління та комбінується з різними медикаментами для посилення лікувального ефекту. Дія заснована на гальмуванні ферменту збудника, з-за чого порушується його розмноження.
Рекомендується при всіх підтипів захворювання. До складу комбінованого курсу входить ледипасвир, рибавірин, даклатасвир або велтапасвир. Вибір препарату залежить від генотипу. Софосбувир випускається у вигляді таблеток для перорального прийому: щоденно пити по одній таблетці з їжею, запиваючи великою кількістю води.
Може викликати нудоту і блювання, загальне нездужання і головний біль. Рідше відзначаються алергії, шкірний свербіж, дисфункція кишечника. Протипоказаннями є: лактація, вік до 18 років, індивідуальна непереносимість, вагітність. Жінкам призначається з обережністю через можливе порушення гормонального рівня.
5.2 Даклинза
Ще одне ліки нового покоління, діюча речовина — даклатасвир. Разом з софосбувиром досягає 100%-ої ефективності. Пригнічує розмноження збудника. Використовується при різних генотипах вірусу.
Протипоказання: лактація, вагітність, індивідуальна непереносимість.
Побічні ефекти виявляються рідко:
- сухість шкіри;
- втрата апетиту;
- втома;
- дисфункція кишечника;
- ломота в тілі;
- біль у зоні печінки;
- головня біль;
- порушення сну;
- нудота;
- анемія.
5.3 Харвони
Діючі речовини — ледипасвир і софосбувир. Вони також блокують ферменти, не даючи збудника розмножуватися. Використовується при лікуванні гепатиту С з високим вірусним навантаженням. Не використовується для лікування неповнолітніх, вагітних, а також жінок у період лактації. Одночасно можна приймати з тенофовиром, софосбувиром і карбамазепіном. Під час терапії необхідно використовувати презерватив для запобігання зачаття.
Таблетка випивається один раз на добу. Можлива комплексна терапія в складі з рибавірином. Побічні ефекти: мігрень, швидка стомлюваність, алергічні реакції.
5.4 Лікування залежно від типу хвороби
Лікування при першому генотипі HCV:
Методи терапії хвороби з другим генотипом:
Список препаратів для терапії патології при третьому генотипі:
Терапія гепатиту четвертого генотипу:
Винахід нових препаратів дало можливість називати гепатит З повністю виліковним захворюванням.
