Спастичний коліт – патологія товстого кишечника, основними симптомами якої є біль, діарея та проноси. Це захворювання може виникати як у дітей, так і дорослих. Діагностика включає лабораторні та інструментальні методи (УЗД, рентген, колоноскопія). Лікування здійснюється гастроентерологом або психотерапевтом, в залежності від причини виникнення недуги. Прогноз захворювання сприятливий при правильній терапії та дотримання пацієнтом дієти.
1 Опис захворювання
Спастичний коліт кишечника (синдром подразненого кишечнику) – розлад роботи товстого кишечника і його слизової оболонки. Захворювання зустрічається у 5-11% населення. Жінки страждають цією недугою в два рази частіше, ніж чоловіки.
Основний вік пацієнтів з даним синдромом складає 20-45 років.
Основними факрторами розвитку патології є психологічні причини, до яких відносяться депресії, іпохондрія (заклопотаність своїм станом здоров’я), безсоння, фобії (страхи).
До іншим чинникам відносять:
- травми та інфекційні ураження кишечника;
- підвищену чутливість кишечника;
- генетичну схильність.
2 Класифікація та клінічні прояви
Існує кілька видів патології у дітей та дорослих, кожен з яких характеризується специфічними симптомами:
- синдром подразненого кишечнику з переважанням закрепів;
- спастичний коліт з переважанням проносу;
- змішана форма;
- некласифікований форма.
Основними симптомами захворювання є больовий синдром і порушення стільця (запори, діарея та їх чергування). Біль розташовується в нижній частині живота і має ниючий або переймоподібний характер. Прояви болі посилюються після прийому їжі, а після дефекації послаблюються.
У жінок напади болю виникають перед місячними і в період менструації. Нічні болі для цього захворювання характерні. Відзначаються запори (стілець рідше одного разу в три дні) і діарея (частий і рідкий стілець), яка з’являється вранці.
Досить часто зустрічаються випадки чергування запорів з проносами. Пацієнти пред’являють скарги на часті позиви до дефекації і підвищене газоутворення. Загальний обсяг виділяється калу за добу не збільшується.
Спостерігається нудота, відрижка, блювання і болі в правому підребер’ї. Виникають головні болі, порушення сну і дихання. Хворі не можуть лежати на лівому боці і скаржаться на дизурию (порушення сечовипускання). Іноді з’являються порушення в сексуальній сфері.
2.1 Особливості патології в дитячому віці
У виникненні синдрому відіграють роль такі фактори, як спадковість, порушення харчування, психотравмуючі ситуації. Спастичний коліт кишечника виникає у дітей, які страждають перинатальною енцефалопатією (ураженням центральної нервової систем), що рано були переведені на штучне вигодовування.
Синдром роздратованого кишечника формується у дітей, які перенесли ротавірусні і ентеровірусні інфекції, лямбліоз (кишкова інфекція), гельмінтози (глисти).
При переважанні діареї відзначається відсутність рідкого стільця у нічні години і виникнення його вранці, після сніданку. Помилкові позиви до дефекації виникають 3-4 рази протягом кількох годин. Діарея супроводжується болями в правій здухвинній області.
Якщо переважає запор, спостерігаються нерегулярні випорожнення кишечнику (рідше трьох разів на тиждень), необхідність напруження при дефекації і відчуття неповного звільнення кишківника. Запори носять постійний або періодичний характер, а також можуть чергуватися з діареєю (змішана форма патології).
При неклассифицируемой формі синдрому відзначаються чергування проносів, закрепів, бурчання, відчуття розпирання в животі і больовий синдром.
Також відзначаються печія, нудота, утруднення ковтання (дисфагія). Діти підліткового віку скаржаться на головний біль, прискорене серцебиття (тахікардія), брак повітря, підвищену пітливість і безсоння. Вони відрізняються недовірливістю, підвищеною тривожністю і дратівливістю.
3 Діагностика
Діагностика патології здійснюється за допомогою інструментальних та лабораторних методів дослідження. До останніх відносяться:
- загальний і біохімічний аналіз крові;
- аналіз калу на приховану кров, який дозволяє виявити рівень гемоглобіну;
- копрограма – дозволяє оцінити роботу шлунково-кишкового тракту, ефективність травлення, швидкість і якість перетравлення їжі;
- бакпосів калу – необхідний для виявлення патогенної флори.
До інструментальним методам діагностики відносяться УЗД черевної порожнини, комп’ютерна томографія кишечника, яка дозволяє оцінити стан товстої кишки. Іригоскопія необхідна для визначення патології в області товстого кишечника, наявності/відсутності пухлин. Активно застосовується рентген кишечника.
Застосовують також колоноскопію і ректороманоскопію – методи ендоскопічної діагностики товстої кишки за допомогою зонда. Ці методики дозволяють виключити органічні ураження кишечника. Крім цього, жінкам призначається консультація гінеколога.
Чоловікам і жінкам необхідно звернутися до психотерапевта, якщо на формування патології вплинули психотравмуючі ситуації.
Колоноскопія
4 Лікування
В якості терапевтичних заходів пацієнтам зі спастичним колітом кишечника призначається дієта, активний спосіб життя. Необхідно уникати стресових ситуацій.
Щоб позбутися болі (спазми), застосовують спазматичні препарати в таблетках (Папаверин, Папазол, Дротаверин, Спарекс).
Щоб позбутися від діареї, застосовується Лоперамід, при лікуванні запору – препарат Лактулоза. Для стабілізації емоційного стану рекомендується приймати заспокійливі засоби (Ново-Пасит, настоянку валеріани або пустирника). Призначається рефлексотерапія масаж, полягає у впливі на певні точки голками або з допомогою пальців.
Використовується нейроседативний масаж, який полягає в легенях і рівномірних погладжуваннях. Можна приймати ароматичні ванни. Пацієнтам необхідно здійснювати щоденні піші прогулянки на свіжому повітрі.
Якщо синдром роздратованого кишечника виник з психологічної причини, хворому необхідно пройти курс психотерапії, який може включати такі методики, як:
- арт-терапія – лікування творчістю (малюванням);
- психодрама – театральні постановки, які дозволяють змінити деструктивна поведінка пацієнта при будь-яких конфліктах на більш конструктивну;
- консультація – робота з психологом, яка полягає у виявленні причин, які посприяли розвитку хвороби;
- танцювальна терапія – вираження емоцій за допомогою танців.
4.1 Дієта
Харчування пацієнтів повинно бути регулярним і дробовим (5-6 разів на день, маленькими порціями. Спосіб приготування страв – відвареної або паровий. Необхідно вживати до 8 склянок рідини в добу.
До дозволених продуктів відносяться:
- настій шипшини і неміцний чай;
- розбавлені соки (крім виноградного та капустяного);
- фруктовий мармелад, зефір, варення і мед;
- сирі груші, яблука, полуниця і малина;
- омлети і яйця всмятку;
- пшеничний і підсушений хліб;
- нежирне м’ясо і риба;
- сухе печиво;
- картопля, цвітна капуста, моркву і кабачки, зелений горошок, буряк;
- молоко та вершки;
- відварені овочі.
До заборонених відносяться наступні продукти:
- шоколад, морозиво, тістечка, виноградний і капустяний сік, квас, морси;
- пшоно, перлова і кукурудзяна крупа;
- свинячий і яловичий жир;
- маргарин;
- жирні сорти м’яса та птиці;
- гострі страви, соуси, м’ясні і рибні консерви, гірчиця, копченості, хрін і перець;
- редька, часник, селера, цибуля, шпинат і редис;
- пиво, бобові, житній хліб, свіжа випічка, газовані напої.
5 Профілактика і прогноз
Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному виявленні і правильному лікуванні.
Профілактика патології полягає в нормалізації режиму дня і харчування. Слід уникати сидячого способу життя. Необхідно кожні півроку проходити обстеження у фахівців.
Хворому слід позбутися шкідливих звичок, не зловживати кавою, газованими напоями, гострими і жирними продуктами; намагатися уникати конфліктних ситуацій. При недотриманні дієти і призначеного лікування синдром роздратованого кишечника може перейти в хронічну форму.
