Спайки кишечника характеризуються формуванням сполучнотканинних ниток між очеревиною і структурами внутрішніх органів.
Усередині черевної порожнини найбільш схильним патології виявляється саме кишечник, т. к. покритий серозною оболонкою. Патологічні стани організму людини призводять до формування фіброзних ниток між цими двома листками, після чого відбувається стійке порушення роботи внутрішніх органів, найбільш часто обмежується нормальне травлення і просування їжі у відділах кишечника.
Для лікування патології можуть використовуватися медикаменти, оперативні втручання і народні засоби.
1 Особливості розвитку та механізм утворення
Механізм формування спайок кишечника характеризується утворенням патологічних фіброзних розростань. Вони з’являються на місці пошкодження сполучної тканини і поступово збільшуються в об’ємах, з’єднуючись з аналогічними утвореннями на інший анатомічної поверхні. Інакше процес можна назвати рубцюванням. Найбільш часто до формування спайок кишечника призводять:
- Травми живота – вони можуть бути відкритими або закритими, у результаті відбувається пошкодження очеревини, де на місці порушення цілісності тканини з’являється сполучнотканинні розростання, спайковий процес може виникати через деякий час після травми.
- Інфекційні та запальні процеси в черевній порожнині – у результаті перитоніту або будь-якого іншого запального захворювання відбувається патологічне скупчення інфікованої рідини або порушення цілісності очеревини за рахунок інфекційних агентів.
- Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки – нерідко ці патологічні стани призводять до перфорації, коли порожнина кишки або шлунка сполучається з черевною порожниною, після чого відбувається патологічне скупчення інфільтрату і розвиток дегенерализованного запалення.
- Апендицит – спайкова хвороба розвивається після флегмонозного апендициту, що призводить до перитоніту.
- Інші хвороби малого тазу – у даному випадку страждають переважно жінки, так як запалення яєчників або матки часто переходить на поруч розташовані органи, в тому числі на черевну порожнину.
- Оперативне втручання – найбільш часто спайкова хвороба розвивається після видалення жовчного міхура, в цьому випадку сполучнотканинні спайки пов’язують між собою петлі тонкого і товстого кишечника, істотно порушуючи їх функцію.
- Генетична схильність – дана причина обумовлена швидкістю і серйозністю розвитку процесу, обумовленого на генному рівні, навіть незначне пошкодження призводить до найсильнішим патологічних порушень.
Спайки товстої кишки
2 Симптоми
Клінічна картина прояви спайок кишечника багатогранна. Вираженість процесу багато в чому залежить від стадії розвитку хвороби. Механізм розвитку триває до кількох років, внаслідок чого пацієнт практично не відчувають болю, а при звертанні до лікаря виявляється наявність серйозних ускладнень. На ранніх стадіях захворювання характерний безсимптомний перебіг.
Одним з найбільш характерних симптомів спайкової хвороби є больовий синдром, він з’являється спонтанно, характеризується тягнуть і ниючими відчуттями. Локалізація болів зосереджена в області післяопераційного рубця або в проекції пошкодженої ділянки. Навіть після незначних фізичних навантажень больові відчуття наростають, досягають свого піку вже через 30-40 хвилин. Це обумовлено підвищенням внутрішньочеревного тиску та збільшенням частоти серцевих скорочень.
Диспептичний синдром пояснюється порушенням фізіологічного травлення. Пацієнти можуть відзначати здуття живота, порушення стільця, аж до закрепів протягом декількох днів, нерідко запори змінюються діареєю. Людина відчуває розпирання кишечника в проекції пупка. Затримка стільця більше однієї доби є найбільш раннім симптомом прояву спайкової хвороби кишечника. Ця ознака зумовлена порушенням рухів кишки, в результаті чого калові маси повільно пересуваються всередині неї.
Відсутність стільця більше двох діб, що супроводжується різким болями в животі, характеризується гострою кишковою непрохідністю. Даний стан є екстреним і вимагає негайної хірургічної допомоги.
Спайки кишечника при лапароскопическом введення камери
2.1 Небезпечні стану
В результаті появи спайок кишечника розвивається безліч неприємних станів, які характеризуються вираженими проявами всіх перерахованих симптомів і серйозністю загальних порушень. Крім гострої кишкової непрохідності, небезпечним станом є некроз кишечнику, в результаті якого відбувається відмирання стінок кишки до м’язового шару – це відбувається через порушення кровопостачання тканин. Пережатые спайками артерії і вени перешкоджають нормальному кровотоку. У подібних випадках при оперативному лікуванні видаляється ділянку некротизованої кишки.
3 Лікування
Спайки кишечника є серйозним патологічним станом, лікування якого вимагає комплексного підходу. На перших етапах терапії з метою звільнення просвіту кишечника виконуються очисні клізми. Після тривало процесу загальної інтоксикації організму пацієнтам необхідно проведення терапії, спрямованої на усунення загальних симптомів. У таких випадках призначається внутрішньовенне введення глюкози, фізіологічного розчину, реосорбілакту та інших аналогічних препаратів.
У більшості випадків пацієнтам показано стаціонарне лікування, так як вони потребують цілодобовому спостереженні з боку кваліфікованих фахівців. Виправдано знаходження в хірургічних відділеннях.
При наявності вираженого больового синдрому пацієнтам необхідний прийом анальгетиків. Лікувати біль починають з прийому спазмолітиків, таких як Но-шпа, Баралгін, Дротаверин. При їх неспроможності призначаються анальгін і Кеторол, після яких беруть Промедол, Трамадол і Морфін (дані кошти є наркотичними). Їх призначення допустимо в крайніх випадках, коли біль дуже схожа на онкологічну і робить істотний вплив на нормальну життєдіяльність хворого.
3.1 Оперативне
Хірургічне втручання передбачає два способи лікування:
В цілому на визначення способу оперативного лікування і можливість його проведення впливають вік, наявність хронічних захворювань, особливо серцево-судинних, кількість спайок і ступінь їх розвитку, наявність ускладнень у вигляді гострої кишкової непрохідності і т. д.
Лапароскопія черевної порожнини
3.2 Особливості харчування
Харчування має величезне значення при наявності спайок кишечника і в післяопераційному періоді. Даний патологічний процес зобов’язує людину вживати їжу невеликими порціями 5-6 разів на добу. Необхідно повністю виключити вживання жирної, смаженої, гострої, солоної їжі та продуктів, багатих прянощами і спеціями. Категорично заборонено вживання кисломолочних напоїв, бобових, клітковини і житнього хліба, так як вони викликають підвищене газоутворення, в результаті якого патологічний стан тільки погіршується.
У післяопераційний період велике значення має дієта по Певзнеру. У першу добу після операції призначається стіл №0, який передбачає повне голодування. Необхідно виключити будь-яке попадання їжі в кишечник. На 2-5 добу необхідний прийом рідкої, ретельно подрібненої їжі. Далі продукти вводяться поступово, але м’ясо, копченості і будь-яка інша груба і смажена їжа виключаються на довгі місяці, можливо, назавжди.
3.3 Лікування народними засобами
Хорошим протизапальним і знеболюючим ефектом володіють насіння льону. Їх застосування виправдане у вигляді примочок. Для приготування знадобиться 2-3 ст. л. насіння, вони занурюються в складену в кілька разів марлю, а потім в окріп на пару хвилин. Після цього вони охолоджуються, слід віджати надлишки води і потім прикласти до місця локалізації спайок, в якому найбільш виражений больовий синдром. Повторювати маніпуляції необхідно щодня протягом місяця. Тривалість процедури становить 6-10 годин.
Для застосування всередину використовують відвари і настої. Одним з найбільш ефективних є настій з кореня бадану. Для приготування потрібно 60 г сухого екстракту речовини, помістити його в скляну тару і залити 300 мл гарячої води. Спринцювання в ампулу прямої кишки проводять 2-3 рази на добу протягом місяця. Для щоденного розчину потрібно 2 ст. л. приготованого настою і склянку кип’яченої води.
Для прийому всередину використовують різноманітні чаї та відвари з кропиви, листя брусниці, шипшини та інших цілющих рослин. Вони входять в аптечні форми або можуть бути приготовані самостійно в домашніх умовах. Народні засоби не є основними способами терапії патології, а мають лише допоміжне дію.
