Народна медицина        20 Лютого 2018        346         0

Синдром мальабсорбції: що це таке, симптоми, причини, лікування

Синдром мальабсорбції – не окреме захворювання, а комплекс симптомів, який супроводжує різні патології органів ШКТ (наприклад, ентерит) і проявляється у порушенні всмоктування поживних елементів через слизові оболонки тонкого кишечника. Причому подібний стан може спостерігатися як щодо однієї, так і кількох речовин. Синдром мальабсорбції буває як первинним, так і вторинним. Перший найчастіше проявляється в ранньому дитинстві, оскільки має спадкову природу. Вторинний синдром є набутим.

1 Причини розвитку

Такі з’єднання, як амінокислоти, жирні кислоти, моногліцериди перетравлюються і всмоктуються не відразу. Спочатку необхідно розщеплення харчових полімерів під дією ферментів, що виробляються травною системою. При недостатності цих ферментів, які називаються дигестивными ензимами, порушується і розщеплення і всмоктування поживних речовин.

Ця патологія називається синдромом мальдигестии. Обидва види розладів зазвичай розвиваються одночасно. Багато фахівців навіть пропонували об’єднати мальабсорбцию і мальдистегию в один симптомокомплекс, званий мальассимиляцией. Але за традицією досі обидва стану розглядають окремо.

Причини розвитку синдрому мальабсорбції полягають у недостатності ферментів і порушення розщеплення поживних речовин, але існують і додаткові фактори, що впливають на виникнення захворювання:

  • 1. У дітей – фенілкетонурія – генетично обумовлений дефіцит певного ферменту; алактазия – вроджена недостатність травного ферменту. Синдром також виникає при муковісцидозі. Всі три патології проявляються у дітей раннього віку.
  • 2. У дорослих – захворювання печінки і жовчного міхура, панкреатит. Дисфункція кишечника також стає причиною захворювання.
  • 3. Грибкові, бактеріальні та вірусні інфекції.
  • 4. Харчова алергія, що сприяє розвитку запальних процесів.
  • 5. Кишкова форма дисбактеріозу. При захворюванні змінюється структура жовчних кислот, порушується їх метаболізм, погіршується перетравлювання жирів.
  • 6. Системні захворювання, в тому числі гіпотеріоз та гипертериоз. Справа в тому, що гормони в нормі регулюють травного-транспортні процеси, а при підвищеній або зниженій їх вироблення відбувається порушення роботи всієї системи.
  • Проблеми з всмоктуванням поживних речовин можуть бути викликані різними погіршеннями кровообігу. У дорослих в основному розвивається вторинний синдром мальабсорбції, і його причини вельми різноманітні.

    Винуватцем порушень виступає і цукровий діабет. При вагітності і в післяпологовому періоді також можливий розвиток патології.

    Дослідження показали, що деякі антибіотики (Неоміцин) можуть пригнічувати процес розщеплення жирів. У цьому випадку синдром мальабсорбції супроводжується стеатореєю. При такому стані калові маси знебарвлюються, набувають світлий, злегка жовтуватий відтінок, що містяться в них неперетравлених жирів.

    При неправильному харчуванні, коли в раціоні міститься занадто багато солей магнію і кальцію, також спостерігається порушення всмоктування жирів. Різні патологічні зміни тонкої кишки і порушена перистальтика ШКТ можуть незалежно від причин, що їх викликали, призводити до мальабсорбції.

    2 Різновиди патології

    У медицині використовується кілька класифікацій захворювання. Їх можна звести до наступного:

  • 1. Первинна мальабсорбція – буває декількох видів. В основі одного з них лежить непереносимість дисахаридів, включаючи лактозу і сахарозу, – дисахаридазна недостатність. Існує захворювання, пов’язане з дефіцитом пептидаз, – глютенова хвороба. До цієї ж групи відноситься непереносимість моносахаридів – глюкозо-галактозна недостатність.
  • 2. Вторинна мальабсорбція включає в себе гастрогенный (пов’язаний із захворюваннями шлунка), панкреатогенний (спричинений порушеннями функції підшлункової залози), гепатогенный синдром.
  • При первинному синдромі мальабсорбції зазвичай страждає всмоктування однієї речовини або декількох з’єднань з однієї хімічної групи. При вторинному спостерігається порушення всмоктування багатьох поживних речовин різної структури і природи.

    3 Симптоми

    У кожного пацієнта ступінь вираженості клінічної картини може бути різною. Основні симптоми мальабсорбції:

    • болі в животі;
    • метеоризм;
    • загальний дискомфорт;
    • нудота і блювання.

    У хворого в подібному стані часто буває пронос, причому в калових масах містяться домішки крові.

    У дітей виникнення стану призводить до недостатнього набору маси тіла, а у малюків раннього віку – до затримки розвитку, тим більше що організм недоотримує живильні елементи. У дитини виникає хронічний пронос. Спостерігається стеаторея, тобто підвищене виведення жирів з каловими масами.

    У важких випадках у дітей настає виснаження. Шкіра стає сухою, виникає запалення язика (глосит), він набуває червоний відтінок, на ньому не видно сосочки. Порушується водно-електролітний обмін, внаслідок чого з’являється набряклість. Через нестачу магнію, кальцію та інших елементів виникають судоми. Розвиваються анемія, остеопороз, спостерігаються кишкові коліки. Але бувають і випадки, коли при цій хворобі перераховані симптоми відсутні, а порушення з боку органів ШКТ виражені слабо.

    У дорослих клінічна картина синдрому мальабсорбції залежить від основного захворювання. Якщо недуга пов’язаний з патологією печінки, болі виникають у правому підребер’ї. З’являється метеоризм, бурчання в животі та інші розлади травлення, але ступінь їх вираженості залежить від того, наскільки сильно прогресує первинне захворювання і як воно зачіпає кишечник. Якщо він практично не залучений в патологічні процеси, класичних кишкових симптомів може не бути – спостерігаються тільки основні ознаки, які свідчать про порушення обміну речовин і наявність патологій внутрішніх органів.

    Характерна клінічна картина – підвищена стомлюваність, слабкість, зниження працездатності: всі ті симптоми, які свідчать про те, що процеси всмоктування і переробки основних елементів порушені. У цьому випадку до органів і тканин надходить менше поживних речовин. Спостерігаються зовнішні ознаки – сухість шкіри, ламкість нігтів, може початися випадання волосся.

    Оскільки людина відчуває нестачу вітамінів та інших речовин, можуть з’являтися симптоми, пов’язані з м’язовою слабкістю, падінням тиску, частою спрагою. При недостатності тіаміну порушується сон, виникають болі в ногах. Якщо не вистачає аскорбінової кислоти – кровоточать ясна. Можуть спостерігатися невротичні розлади.

    4 Особливості діагностики

    Діагностика включає різні лабораторні дослідження:

    • генеалогічний аналіз – при наявності у родичів схожих захворювань;
    • скринінг-тести на наявність цукру в сечі;
    • копрограма;
    • проби на мальтозу і лактозу і т. д.

    Якщо є підстави вважати, що синдром пов’язаний з целіакію, проводяться не тільки лабораторні дослідження сироватки крові, але й рентгенологічне дослідження ШКТ. При підтвердженні діагнозу призначається безглютенова дієта, при якій з раціону виключають продукти з пшениці, ячменю і вівсяної крупи.

    Якщо є підозри на муковісцидоз, проводять окреме дослідження – окрім аналізу крові визначають вміст хлору і натрію в потовій рідині. Важливу роль відіграє дослідження стану печінки.

    5 Лікування

    Лікування синдрому мальабсорбції залежить від того, яким основним захворюванням він викликаний.

    При первинній формі синдрому головним напрямком комплексної терапії є лікувальна дієта. Вона передбачає повне виключення або як мінімум серйозне обмеження у вживанні продуктів, які призводять до розвитку патології. При целіакії необхідна дієта без глютену, при непереносимості лактози – без традиційних молочних продуктів.

    Для дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, випускають спеціальні суміші, які не містять лактози, але при цьому мають у своєму складі всі необхідні вітаміни.

    Якщо характерно зниження всмоктування ліпідів, радять обмежувати звичайні жири, а вних місце вживати продукти з тригліцеридами, наприклад кокосове масло, яке краще всмоктується в кишечнику хворого. Дієта призначається в індивідуальному порядку. Харчування має бути дробовим, його енергетична цінність підвищується, щоб заповнити недолік білків та жирів в організмі.

    Лікування вторинного синдрому мальабсорбції передбачає усунення основного захворювання, тобто відновлення функції печінки, шлунка, кишечника. Дієта в даному випадку також відіграє важливу роль, але додатково до неї призначаються лікарські препарати – штучні панкреатичні ферменти (Панкреатин або Панзинорм Форте).

    Синдром мальабсорбції: що це таке, симптоми, причини, лікування

    Прийом таких препаратів часто поєднують з антацидами, які пригнічують секрецію шлункового соку. Для того щоб підсилити дію медикаментів, призначають фолієву кислоту і вітамінні комплекси, білкові препарати (протеїн і плазму, які продаються у вигляді харчових добавок).

    Лікування народними засобами відіграє допоміжну роль і носить симптоматичний характер. При анемії можна вживати сік чорної смородини або чорничний відвар, щоб поповнити запаси заліза. Ці засоби допомагають і від діареї. Але готові препарати заліза і ферменти вони не замінюють.