Народна медицина        20 Лютого 2018        871         Коментарі Вимкнено до Симптоми жовтяниці у дорослих, причини й лікування хвороби

Симптоми жовтяниці у дорослих, причини й лікування хвороби

Багато вважають, що дане захворювання характерно тільки для дітей, але симптоми жовтяниці у дорослих – явище не менш поширене. Цей стан розвивається із-за того, що в організмі накопичується надмірна кількість білірубіну: він і призводить до желтушному фарбування шкіри і слизових оболонок. Причому відтінок може бути різним в залежності від форми захворювання. Наприклад, при печінковій жовтяниці він яскравий, шафраново-жовтий, при гемолітичних процесах – більш блідий, лимонний. При так званої біліарної обструкції шкіра набуває зеленуватий або оливковий відтінок.

1 Види і лікування жовтяниці

Існує кілька видів захворювання, для кожної з яких застосовується відповідне лікування.

1.1 Надпечінкова

Надпечінкова жовтяниця – форма, що має гемолітичну природу. Основна її причина – спадкова гемолітична анемія, хоча захворювання може бути і набутим.

Симптоми зводяться до наступного:

  • помірна жовтяничність шкіри, іноді помітна її блідість;
  • збільшення селезінки;
  • відсутність стільця світлого забарвлення, як при інших формах (так званий ахоличный кал).

Лікування залежить від природи захворювання:

  • При аутоімунній формі видимий ефект дає застосування глюкокортикоїдних гормонів.
  • В інших випадках проводиться спленектомія – хірургічна операція з видалення селезінки.

1.2 Печінкова

Ця форма захворювання зустрічається набагато частіше. Печінкова жовтяниця безпосередньо пов’язана з порушенням функції печінки, внаслідок чого підвищується вміст білірубіну в сироватці крові. Подібна картина спостерігається при різних захворюваннях, включаючи:

  • гострий та хронічний гепатит;
  • цироз;
  • інфекційний мононуклеоз і т. д.

Основні ознаки цієї форми недуги – яскрава жовтянична забарвлення шкіри, рівномірне збільшення печінки, помітна судинна сітка на передній черевній стінці.

Більш детальна клінічна картина залежить від того, що саме викликало розвиток патології. Найнебезпечніша хвороба з перерахованих вище – гострий вірусний гепатит, оскільки він може бути заразним. Тому лікарі насамперед проводять діагностику, що дозволяє виключити або підтвердити цей діагноз.

Гострий вірусний гепатит викликається вірусами різного типу. Від конкретного збудника залежить і перебіг захворювання:

  • 1. Гепатит А. Передається аліментарним, побутовим і водним шляхом. Найбільша кількість випадків зараження припадає на осінньо-зимовий період. Найчастіше хворіють діти до 7 років, оскільки це так зване “захворювання брудних рук”. Інкубаційний період становить від 2 до 6 тижнів. Спеціального лікування для даної форми гепатиту не розроблено. Як правило, лікарські рекомендації зводяться до дотримання лікувальної дієти – стіл № 5 по М. Певзнером. При такому режимі харчування з раціону виключаються гострі, солоні, жирні, смажені страви, рекомендується щадна кулінарна обробка. Важливу роль відіграє профілактика гепатиту А, яка полягає в дотриманні правил гігієни, а також у проведенні активної імунізації, яка особливо показана людям, що прямують у країни з високим рівнем захворюваності: там зараження може відбутися навіть через воду.
  • 2. Гепатит Ст. найпоширеніша форма. Причини її розвитку в основному полягають у використанні заражених медичних інструментів – шприци, голки, стоматологічні прилади. Вірус поширений навіть у країнах з високим рівнем медицини та використанням одноразових інструментів, оскільки передається статевим шляхом. Інкубаційний період у цього виду становить від 4 тижнів і більше, іноді до півроку. Перші ознаки захворювання – слабкість, артралгія (біль у суглобах, що посилюється ночами), зниження апетиту, біль у правому підребер’ї. Часто вже на початкових етапах фіксується підвищення рівня білірубіну, після якого (зазвичай на 2-й – 3-й тиждень) спостерігається жовтяничне забарвлення шкіри. В цей час виникають і основні клінічні симптоми – біль, слабкість, нудота, втрата апетиту аж до анорексії; у багатьох хворих спостерігається свербіння шкіри. Сеча набуває темний колір, калові маси, навпаки, знебарвлене. Печінка збільшена, здається ущільненої. При гепатиті призначається лікування противірусними засобами, найчастіше це препарати з групи альфа-інтерферонів та аналоги нуклеозидів (Адефовир, Ламівудин і т. д.). Паралельно з цим призначають прийом гепатопротекторів (Галстена, Гепабене і т. д.). Всі лікарські засоби може прописати тільки лікар.
  • Існують і інші форми гострого вірусного гепатиту: наприклад, гепатит С, яким часто страждають працівники медичних установ, оскільки він передається через заражену сироватку крові.

    1.2.1 Хронічний вірусний гепатит

    При несприятливому перебігу гострий гепатит переходить в хронічну форму. Одним з його симптомів є жовтяничність шкіри та слизових оболонок. Про наявність подібного захворювання можуть свідчити:

    • невмотивована слабкість;
    • відчуття тяжкості в правому підребер’ї;
    • іноді збільшення селезінки або печінки (зазвичай помірне);
    • диспепсичні прояви (нудота, печія).

    Рівень білірубіну в крові зростає. Залежно від інтенсивності розвитку захворювання вираженість всіх ознак може бути різною – від розмитою картини до сильних болів.

    Лікування хронічного вірусного гепатиту в домашніх умовах не проводиться, особливо якщо неясна причина захворювання. Терапія гепатиту і спричиненою ним жовтяниці здійснюється під наглядом спеціаліста за такою схемою:

  • 1. Лікувальна дієта № 5, причому раціон прописується з індивідуальними модифікаціями, в залежності від особливостей перебігу захворювання. Пацієнту призначається комплекс вітамінів, містить аскорбінову кислоту, токоферол, вітамін В6 та інші. Лікар підбирає і мінеральні води.
  • 2. Прийом препаратів, що нормалізують роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту. В основному – еубіотики начебто лакто – і біфідумбактерину.
  • 3. При необхідності – штучні ферменти (Панкреатин, Фестал).
  • 4. Гепатопротектори, які володіють та метаболічними властивостями, в тому числі Гептрал, Есенціале і т. д.
  • Важливу роль відіграють фізіотерапевтичні заходи, лікувальна фізкультура для зміцнення природного імунітету організму, коригування способу життя.

    Часто рекомендується психотерапія, оскільки стан посилюється стресом, високими психоемоційними навантаженнями.

    1.3 Механічна

    Механічна жовтяниця – це стан, при якому порушений відтік жовчі по жовчних шляхах в кишечник. Причини патології пов’язані з наявністю яких-небудь механічних перешкод. Це захворювання однаково часто зустрічається і у чоловіків, і у жінок, але причини його виникнення різні:

    • у жінок найчастіше це жовчнокам’яна хвороба;
    • у чоловіків – пухлинні захворювання.

    Основні причини механічної жовтяниці зводяться до наступного:

    • вроджені патології жовчовивідних шляхів;
    • наявність каменів у жовчних протоках;
    • захворювання дванадцятипалої кишки;
    • паразитарне ураження печінки;
    • наслідки хірургічних втручань;
    • розвиток пухлинного процесу.

    Симптомами є тупі болі в правому підребер’ї, які мають властивість поступово наростати. Стілець стає рідким, спостерігається знебарвлення калових мас, сеча темніє. Спостерігаються жовтушність шкіри і склер, свербіж, нудота, втрата апетиту.

    Механічну жовтяницю відрізняють та додаткові симптоми:

    • Якщо виникає закупорка жовчних протоків, болю набувають спазматичний характер та можуть віддавати в праву пахву. При пальпації з’являються хворобливі відчуття, але жовчний міхур у пацієнта не прощупується.
    • Якщо є свербіж, він носить вкрай інтенсивний характер і не піддається класичному місцевому лікуванню. З-за цього на шкірі у пацієнта виникають расчеси і дрібні синці.
    • У важких випадках механічна жовтяниця супроводжується різким зниженням ваги і анорексією.

    Захворювання не лікують в домашніх умовах. При механічній жовтяниці показано хірургічне втручання для усунення фактора, що перешкоджає виведенню жовчі – видалення жовчного міхура, дроблення і виведення конкрементів, зовнішнє дренування жовчних проток.

    Консервативна терапія в таких випадках завжди носить підготовчий характер, а потім застосовується вже на відновлювальному етапі. При наявності бактеріальної інфекції, викликаної поєднанням запальних і застійних процесів, призначаються антибіотики. Для поліпшення кровообігу в печінці – такі препарати, як Ліпокаін, Метіонін, глютамінова кислота. Часто вводять вітаміни групи В і глюкозу, щоб нормалізувати роботу печінки та органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

    2 Народні засоби

    Лікування народними засобами не має самостійного значення, але допомагає організму швидше впоратися з інфекцією. Їх можна використовувати при всіх видах жовтяниці, крім механічної.

    Серед засобів, що одержали схвалення наукової медицини, можна виділити:

  • 1. Противірусні трав’яні збори на основі звіробою або календули. Траву заварюють однаково – 1 ст. л. сировини на 200-250 мл окропу. Об’єм ділять на три рівні частини і п’ють після їжі тричі на день.
  • 2. Відвар шипшини. На склянку окропу беруть 1 ст. л. плодів. Пити відвар можна по 0,5 склянки тричі на день до прийому їжі.
  • 3. Настій материнки. На склянку окропу потрібно взяти 1 ч. л. рослинної сировини. Засіб настоюють протягом 2 годин, потім проціджують. Приймати такий настій потрібно по 1/3 склянки перед кожним основним прийомом їжі.
  • 4. Настій кукурудзяних рилець. На склянку окропу знадобиться 1 ст. л. підготовленої сировини. Суміш наполягають протягом години. Приймати настій потрібно протягом дня через кожні три години, не більше 1 ст. л. за один раз.
  • Деякі лікарські склади на основі трав сприяють виведенню жовчі і мають спазмолітичним ефектом. До них відносяться готові препарати розторопші і м’яти.