Народна медицина        07 Лютого 2018        270         0

Симптоми захворювань підшлункової залози: перші ознаки порушень, лікування, харчування

Підшлункова залоза в організмі людини несе велику секреторну навантаження. За добу в організмі людини виділяється – 1,5-2 літра травного соку. При збоях у роботі залози порушується травний процес, з’являються болі в животі різної інтенсивності, що віддають в інші органи і частини тіла. Так як симптоми захворювань підшлункової залози характерні і для інших патологій, то необхідно проводити діагностику інструментальними методами. Особливо тривожною ознакою є жовтизна шкірних покривів і загальна слабкість, так як вони можуть вказувати на появу злоякісного процесу.

1 Симптоми захворювань підшлункової залози

Основні функції підшлункової залози – вироблення соку, необхідного для здійснення травного процесу, регулювання жирового, білкового, вуглеводного обміну і секреція гормонів. Симптоми захворювань підшлункової залози неспецифічні і схожі з хворобами інших травних органів.

Жовте забарвлення шкіри, що виникає в результаті порушення відтоку жовчі, характерна також для алкогольної хвороби та цирозу печінки, холангіту, гепатиту. Больовий синдром часто не має чіткої локалізації і носить оперізуючий характер. Патологічні зміни спостерігаються в основному на всьому протязі залози, а запальні процеси в цьому органі супроводжуються захворюваннями шлунка і 12-палої кишки.

Причинами панкреатитів найчастіше є шкідливі звички та нераціональне харчування. Найбільш небезпечним захворюванням, яке протікає безсимптомно і пізно діагностується, є рак підшлункової залози.

Панкреатити бувають не тільки у дорослих, але і у дітей. Хронічний панкреатит в дитячому віці обумовлено анатомічними порушеннями розвитку залози і спадковими захворюваннями («дзеркальне» розташування органу, розщеплення, подвоєння, атипова форма, вроджені кісти, проростання тканини селезінки та інші). Панкреатит у дітей часто викликає супутні захворювання органів ШКТ – виразку шлунка і 12-палої кишки, а запалення залози схоже з картиною гострого апендициту. Причинами виникнення панкреатиту у дітей є також вірусні та бактеріальні інфекції, травми живота, токсичні та алергічні захворювання.

1.1 Гострий панкреатит

Гострий панкреатит зазвичай проявляє себе у людей, страждаючих цим захворюванням в хронічній формі під впливом несприятливого фактора. Напад гострого панкреатиту можуть спровокувати такі причини:

  • гострі, копчені і смажені страви;
  • жирне м’ясо (баранина, свинина);
  • огірки;
  • помідори;
  • консервовані гриби;
  • торти з жирними кремами;
  • куріння і алкоголь;
  • прийом деяких лікарських засобів.

На початку захворювання єдиним симптомом може бути блідість шкірних покривів. Потім приєднуються наступні ознаки:

  • Після прийому їжі, особливо жирної, газованих напоїв і алкоголю виникають больові відчуття у верхній частині живота постійного характеру, що віддають у спину, під лопатки і підребер’ї. Цей синдром є найбільш характерним для панкреатичної коліки. Деякі пацієнти від гострого болю втрачають свідомість. Відмінною рисою є відсутність посилення болю при кашлі або вдиху, як це буває при апендициті і запаленні жовчного міхура. Тривалість такого стану – від кількох годин до 2-3 днів.
  • Болючість при пальпації у верхній частині живота і підребер’ї.
  • Багаторазова блювота, яка не приносить хворому полегшення. Підвищення внутрішньочеревного тиску призводить до здавлення жовчних і панкреатичних проток і погіршення стану. Блювання виникає після вживання їжі або пиття, спочатку містить залишки їжі, а в подальшому слиз і жовч.
  • На початку нападу, при блюванні, підвищується тиск і частішає пульс. Потім спостерігається тахікардія, зниження артеріального тиску, у тяжких випадках може виникнути шоковий стан.
  • Підвищення температури до 37 градусів. Більш високе значення свідчить про ускладнення запального процесу.
  • Жовтушність склер очей.
  • Метеоризм у результаті порушення вироблення хворим органом харчових ферментів.
  • На більш пізніх етапах хвороби спостерігається здуття живота через зниження моторної функції шлунка і поперечної ободової кишки, а також напруга черевної стінки.
  • У літніх людей при важкому нападі гострого панкреатиту на тлі супутніх захворювань розвиваються недостатність серця, нирок, печінки і легенів.

Зміна кольору шкірних покривів при гострому панкреатиті вказує на наступні розлади:

  • блідість – панкреатогенний шок, при якому погіршуються функції життєво важливих органів, виражена інтоксикація, вторинні вегетативні розлади;
  • синюшний відтінок – гостра серцево-судинна недостатність;
  • посиніння шкіри на всіх ділянках тіла – гостра дихальна недостатність;
  • жовтий відтінок – здавлення загальної жовчної протоки в результаті набряку та збільшення розмірів голівки підшлункової залози.

У більш рідкісних випадках можуть з’явитися наступні прояви:

  • блювання кров’ю;
  • чорний стілець;
  • порушення сечовипускання;
  • крововиливи під мовою;
  • неврологічні розлади, енцефалопатія, раптова сліпота.

Аналогічні симптоми можуть виникнути при таких патологіях:

  • гострий апендицит;
  • запалення жовчного міхура;
  • жовчна або ниркова коліка;
  • кишкова непрохідність;
  • перитоніт;
  • перекриття просвіту кровоносних судин черевної порожнини.

Ускладненнями гострого панкреатиту є кровотечі з органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, перитоніт, сепсис, утворення нориць. Тому лікарі не рекомендують займатися самодіагностикою хворого органу, а звернутися за медичною допомогою. Навіть якщо симптоми проявляються не так гостро і стан нормалізується протягом декількох днів, необхідно пройти обстеження підшлункової залози для виявлення причини захворювання та призначення лікування. Хворим проводять наступні дослідження:

  • ЕКГ для виключення гострого інфаркту міокарда;
  • рентген грудної і черевної порожнини;
  • УЗД;
  • ФГДС для диференціювання виразки шлунка;
  • ендоскопічне дослідження жовчних проток, комп’ютерну томографію, лапароскопію та інші дослідження за показаннями.

Аналізи крові і сечі дозволяють виявити рівень активності панкреатичних ферментів та інші відхилення. Найбільш небезпечним є гнійно-некротичний гострий панкреатит, симптомами якого є тривала загальна слабкість, важкий стан, лихоманка з ознобами, виражена припухлість, стійке здуття живота, набряк в області попереку, блювання з кров’ю, біль у животі.

1.2 Хронічний панкреатит

Симптоми хронічного панкреатиту різноманітні і змінюються в стадії загострення і ремісії. Найбільш поширеним є больовий синдром, на ранніх стадіях захворювання нагадує біль при гострому панкреатиті – ріжучий, пекучий і ниючий. З часом її характер змінюється і може бути різним: виразково-подібним, за типом ниркової кольки зліва, в правому підребер’ї або не має чіткої локалізації. У 15% хворих такі відчуття відсутні, що пов’язано з різким погіршенням вироблення панкреатичного секрету.

Найбільш часто біль віддає в ліву половину грудної клітки або попереку («лівий полупояс» або «повний пояс»). У рідкісних випадках відбувається іррадіація під ліву руку, за грудину, в нижню щелепу. Посилення болю відбувається через півгодини після прийому їжі або алкоголю. Це пов’язано з тим, що через даний час відбувається переміщення харчової грудки з шлунка в 12-палу кишку, викликаючи в підшлунковій залозі напруга. Іноді біль турбує в нічний час. Напади виникають з інтервалом від декількох днів до декількох років.

Причинами хронічного панкреатиту є наступні фактори:

  • зловживання алкоголем;
  • систематичне переїдання;
  • хвороби порушеного обміну речовин;
  • хронічне запалення жовчного міхура;
  • прийом деяких ліків (Індометацин, гормональні та наркотичні препарати);
  • підвищення внутрішньочеревного тиску при вагітності.

Крім больового синдрому, пацієнтів турбують інші прояви:

  • часта нудота;
  • рясна відрижка;
  • печія;
  • нестійкий стілець, чергування запорів і діареї.

У перебігу хронічного панкреатиту виділяють декілька стадій:

  • 1. 1 стадія. Клінічні симптоми відсутні, а зміни в залозі відзначають при обстеженні з приводу інших захворювань під час УЗД і комп’ютерної томографії.
  • 2. 2 стадія. Періодично відбуваються рецидиви, які часто розцінюються як гострий панкреатит. Повторні больові напади різної тяжкості переростають у постійну помірну біль. У людини погіршується апетит, він починає худнути. Стадія триває кілька років, поступово напади стають менш важкими, а в проміжку між ними зберігаються клінічні симптоми.
  • 3. 3 стадія. Постійна наявність симптомів, зазначених вище, з переважанням больового синдрому. Хворі сильно худнуть і стають залежними від анальгетиків.
  • 4. 4 стадія. Больові відчуття зменшуються, відбувається атрофія залози. Розвиваються цукровий діабет, як ускладнення утворюється ракова пухлина.
  • 1.3 Секреторна недостатність підшлункової залози

    Недостатнє вироблення підшлункового секрету в результаті запалення залози призводить до розвитку зовнішньосекреторної недостатності, для якої характерні наступні симптоми:

    • збільшення обсягу стільця;
    • кашкоподібна або водяниста консистенція калу;
    • «жирний» стілець, погано смывающийся зі стінок унітазу;
    • кал сірого кольору зі смердючим запахом;
    • великий вміст залишків неперетравленої їжі в калі;
    • у важких випадках – дегідратація і прогресуюча втрата маси;
    • нудота, блювання.

    Втрата маси може відбуватися і на тлі гарного апетиту у хворого. Тривалість симптомів коливається від декількох днів при гострому нападі панкреатиту до декількох місяців при поєднанні з іншими патологіями ШКТ (порушення моторики, рефлюксна хвороба та інші).

    Так як підшлункова залоза відповідає за вироблення гормонів, то при порушенні їх секреції розвиваються гиперинсулинизма (підвищення рівня інсуліну в крові) і панкреатогенний цукровий діабет. Для нападів під час першого захворювання характерні ознаки:

    • занепокоєння, нервове збудження;
    • відчуття голоду;
    • тремтіння в кінцівках;
    • слабкість;
    • холодний піт;
    • судомні явища, схожі на епілептичний припадок (спостерігаються у третини хворих).

    Такі стани часто виникають натщесерце вранці або під час вимушеного голодування. Після прийому їжі вони проходять, але можуть повторно з’явитися через 2-3 ч. Першими ознаками панкреатогенного цукрового діабету є часті інфекційні та шкірні захворювання.

    1.4 Кісти

    На тлі гострого або хронічного запалення в підшлунковій залозі можуть утворюватися кісти, заповнені панкреатичним соком або рідиною, насиченою амилазой. У 20% випадків поява кіст не супроводжується ніякими симптомами. Кісти розміром менше 5 см не тиснуть на сусідні органи і нервові закінчення. Ознаки їх утворення різні і залежать від розміру, локалізації та тяжкості запалення в залозі:

    • гострі болі на початку росту кісти, які поступово стають тупими і стихають;
    • відчуття тяжкості та дискомфорту в животі і підребер’ях;
    • періодичні напади різкого болю;
    • посилення неприємних відчуттів при носінні тісного одягу;
    • нудота;
    • блювота в кінці приступу;
    • здуття, асиметрія живота;
    • нестійкий стілець.

    У 5% хворих розвивається цукровий діабет. Якщо стався розрив кісти або її нагноєння, то біль стає нестерпно сильною. Так як відбувається здавлювання сусідніх органів, додатково приєднуються наступні симптоми:

    • постійні пекучі болі, що віддають у спину і груди (якщо кіста тисне на сонячне сплетіння);
    • жовтий колір шкіри, свербіж (здавлення загальної жовчної протоки);
    • набряки в ногах (перетискання ворітної вени);
    • задишка (здавлювання діафрагми);
    • затримка сечовипускання (кіста тисне на сечоводи).

    Діагностику кіст виробляють за допомогою ультразвукового обстеження, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. До ускладнень захворювання відносять утворення свищів, крововиливи, інфікування.

    1.5 Камені в підшлунковій залозі

    Появі каменів у підшлунковій залозі сприяють наступні фактори:

    • хронічний панкреатит;
    • зловживання алкоголем;
    • спадкова схильність.

    Камені найчастіше утворюються в протоках залози, їх збільшення призводить до закупорки проток і розвитку гострого панкреатиту з відповідною симптоматикою:

    • напади болю у верхній частині живота, що віддають у спину і мають оперізуючий характер;
    • виражений метеоризм;
    • сильна діарея, що приводить до втрати маси;
    • на більш пізній стадії – мазеподобный кал.

    Напади зазвичай відбуваються із-за погрішностей у харчуванні.

    1.6 Рак

    При хронічному запаленні будь-яких органів високий ризик розвитку злоякісних пухлин, що пов’язане з розростанням тканин та пошкодженням геному клітин. Рак підшлункової залози у багатьох випадках розвивається на тлі хронічного панкреатиту. Через 20 років після початку цього захворювання рак виникає у 4% хворих, а до 70 років злоякісні пухлини з’являються у половини пацієнтів.

    Рак підшлункової залози найчастіше виявляється у чоловіків, ніж у жінок, у віці після 50 років. Дане захворювання – дуже тяжкий, більшість хворих гине в перші півроку після постановки діагнозу, а п’ятирічна виживаність не перевищує 5%. Серед усіх видів злоякісних пухлин в організмі людини рак підшлункової залози має самий невтішний прогноз. Велика смертність пов’язана з пізньою діагностикою раку і прогресуючими метастазами в близько розташовані органи (печінка, кишечник, легені).

    Факторами ризику, окрім хронічного панкреатиту, є наступні:

    • спадкова схильність;
    • зловживання алкоголем;
    • паління (при вживанні 1 пачки сигарет в день ризик збільшується в 4 рази);
    • велика кількість м’яса в раціоні харчування;
    • доброякісні пухлини і виразка шлунка.

    Симптоми раку з’являються дуже пізно, коли пухлина вже практично провела ? «отмеренной їй життя». Тому особам, які перебувають у групі ризику, необхідно проходити щорічне обстеження. Ознаками раку на більш пізніх стадіях є наступні:

    • здуття живота;
    • загальне нездужання, слабкість;
    • запор;
    • сильний біль у животі;
    • виникнення болю без провокуючого фактора у вигляді порушення дієти або прийому алкоголю;
    • втрата ваги за інтоксикації та зниження секреторної функції залози;
    • нудота, блювання;
    • жовтушність шкірних покривів (у 30% випадків є єдиним симптомом), свербіж.

    Якщо хворобливі відчуття посилюються вночі або в положенні лежачи на спині, то це свідчить про проростанні ракової пухлини в інші органи. У деяких хворих відбувається спонтанне зміна інтенсивності жовтяничній забарвлення шкіри. Пізніше приєднуються додаткові симптоми:

    • неврологічні порушення (головний біль, підвищена дратівливість, порушення сну);
    • носові кровотечі;
    • підшкірні крововиливи;
    • утворення підшкірних вузликів;
    • брадикардія;
    • зниження артеріального тиску;
    • швидко прогресуючий цукровий діабет;
    • кишкова непрохідність;
    • шлункові кровотечі.

    2 Лікування

    Лікування гострого панкреатиту та загострення хронічного мають одну основу і проводяться в стаціонарі. У перші 2-5 днів (залежно від тяжкості захворювання) показана терапія голодом. Застосовуються наступні лікарські засоби:

    • Холінолітики для зниження шлункової і підшлункової секреції, зменшення тонусу мускулатури, зняття спазмів (Атропін, Пробантин, Метацин, Гастроцепін та інші).
    • Препарати з сосудорасширяющей і спазмолітичну активність (Но-шпа, Папаверин, Феникаберан, Дюспаталин та інші).
    • Ненаркотичні та наркотичні анальгетики при неефективності дії препаратів попередніх 2 груп (Кетопрофен, Анальгін, Баралгін, Промедол і інші).
    • Препарати, що знижують кислотність шлунка і опосередковано пригнічують секрецію залози (Фосфалюгель, Альмагель, Маалокс, Циметидин, Омепразол, Даралгин та інші).
    • Засоби, що зменшують безпосередньо активність підшлункової залози (Октреотид, Трасилол, Соматостатин, Контрикал, Гордокс, Апротинін та інші).
    • При ішемічному панкреатиті внутрішньовенно вводять Нітрогліцерин, Амілнітрит, Прокаїн.
    • Як дезінтоксикаційної заходи вводяться розчини натрію хлориду, альбуміну і глюкози.
    • Для профілактики інфекційних захворювань при набряку залози застосовують антибіотики (Норфлоксацин, Пефлоксацин, Кларитроміцин, Цефотаксим, Метронідазол та інші).
    • Ферментні засоби, що не містять жовчних кислот (Панкреатин, Креон). В стадії ремісії призначають комбіновані препарати Абомін, Пепсидил, Фестал, Вобэнзим та інші.
    • Рослинні препарати на основі розторопші, рутки, артишоку.
    • Вітамінні комплекси, нутритивная підтримка в разі інтенсивної втрати маси і вміст жирових речовин в калі більше 15 г/добу.

    Симптоми захворювань підшлункової залози: перші ознаки порушень, лікування, харчування

    Ферментні препарати пацієнтам з хронічним панкреатитом, що супроводжуються секреторною недостатністю, слід приймати протягом всього життя. Тим хворим, у яких секреторна функція не порушена, призначають курсові прийоми Креону або Панкреатину. Зниження набряку та болю в хворому органі допомагають також охолодження живота в області підшлункової залози з допомогою міхура з льодом. Якщо консервативні методи неефективні, проводиться хірургічне лікування.

    Терапія кіст підшлункової залози проводиться комплексно і включає прийом медикаментів, що застосовуються при хронічному панкреатиті, і хірургічне втручання для усунення зміненої частини залози або дренування кісти. У деяких випадках відбувається мимовільне розсмоктування кіст на тлі консервативного лікування. При множинних кістах проводять повне видалення органу.

    У хворих з каменями в підшлунковій залозі лікування проводять за тією ж схемою, як і при хронічному панкреатиті. Для розчинення каменів у панкреатичні протоки вводять цитрат. Нерозчинені камені видаляють ендоскопічним способом.

    Хірургічне лікування – єдиний ефективний метод лікування раку залози. Так як ракова пухлина тривалий час ніяк не проявляє себе, і пацієнти пізно звертаються за медичною допомогою, то лікувати оперативним способом вдається тільки 15% пацієнтів. При повному видаленні залози кількість летальних випадків після операції становить майже третину. При сильних болях онкохворим призначають наркотичні знеболюючі.

    3 Дієта

    Основою лікування і профілактики захворювань залози є правильне харчування і дотримання дієти в наступних цілях:

    • зниження необхідності вироблення ферментів залози, що сприяє зменшенню запалення;
    • скорочення секреції жовчного міхура;
    • забезпечення найкращих умов для репаративних (відновних) процесів у хворому органі;
    • хімічно і механічно щадна харчування;
    • запобігання жирового переродження печінки;
    • повноцінне харчування на тлі інтенсивної втрати необхідних речовин в результаті диспепсичних розладів.

    У перші кілька діб при загостренні панкреатиту необхідно утриматися від прийому їжі. Рідина (відвар з шипшиною, неміцний чай, вода) потрібно приймати невеликими порціями по 1 ст. 5-6 разів на день. При поліпшенні стану переходять на обмежену дієту, що складається з наступних страв:

    • слизові супи круп’яні;
    • протерті каші на молоці, рідкої консистенції;
    • пюре з відварених овочів;
    • киселі, приготовані з фруктових соків.

    З раціону харчування необхідно виключити продукти, що викликають підвищений метеоризм і стимулюють секрецію травних соків. До них відносяться:

    • концентровані бульйони з м’яса і риби;
    • страви з грибів;
    • міцні відвари з овочів;
    • жирні сорти м’яса і риби;
    • смажені і копчені страви;
    • консервовані продукти;
    • ковбасні вироби;
    • термічно не оброблені овочі і фрукти;
    • випічка, чорний хліб;
    • морозиво;
    • кофеинсодержащие напої, газовані напої, какао, шоколад;
    • алкогольні напої;
    • прянощі, спеції.

    Їжу готують на пару або варять так, щоб вона була рідкою або напіврідкою. Харчуватися потрібно дрібно, по 5-6 разів у день. Через 3-5 діб раціон харчування можна розширити наступними продуктами:

    • підсушений хліб;
    • нежирні м’ясо та риба;
    • некруто варені яйця;
    • омлет, приготовлений на пару;
    • свіжий некислий сир;
    • вершкове масло (у складі страв);
    • печені яблука.

    Через 3-4 дні переходять на щадний варіант дієти, тривалість якої становить 1-1,5 місяця:

    • супи на м’ясному бульйоні і вегетаріанські, протерті (без капусти);
    • густі каші;
    • макарони;
    • сирі овочі і фрукти;
    • негострі сири;
    • докторська ковбаса, нежирні відварне м’ясо і риба шматками;
    • нездобне печиво;
    • сметану та вершки (тільки в стравах);
    • некислий кефір;
    • фруктово-ягідні соки, розведені водою в пропорції 1:1.

    В період ремісії також потрібно дотримуватися дієтичний режим. Їжа повинна містити високу кількість білка тваринного походження, жири необхідно обмежувати. Вживання кухонної солі має бути не більше 6 г/добу. Не можна допускати різкої зміни дієти при поліпшенні самопочуття. Відновлювальний процес у хворому органі при гострому панкреатиті становить 1-1,5 місяця, а при хронічному перебігу хвороби дієти необхідно дотримуватися завжди. Їжу необхідно ретельно і повільно пережовувати, а температура страв не повинна перевищувати 60 градусів.