Підшлункова залоза в організмі людини несе велику секреторну навантаження. За добу в організмі людини виділяється – 1,5-2 літра травного соку. При збоях у роботі залози порушується травний процес, з’являються болі в животі різної інтенсивності, що віддають в інші органи і частини тіла. Так як симптоми захворювань підшлункової залози характерні і для інших патологій, то необхідно проводити діагностику інструментальними методами. Особливо тривожною ознакою є жовтизна шкірних покривів і загальна слабкість, так як вони можуть вказувати на появу злоякісного процесу.
1 Симптоми захворювань підшлункової залози
Основні функції підшлункової залози – вироблення соку, необхідного для здійснення травного процесу, регулювання жирового, білкового, вуглеводного обміну і секреція гормонів. Симптоми захворювань підшлункової залози неспецифічні і схожі з хворобами інших травних органів.
Жовте забарвлення шкіри, що виникає в результаті порушення відтоку жовчі, характерна також для алкогольної хвороби та цирозу печінки, холангіту, гепатиту. Больовий синдром часто не має чіткої локалізації і носить оперізуючий характер. Патологічні зміни спостерігаються в основному на всьому протязі залози, а запальні процеси в цьому органі супроводжуються захворюваннями шлунка і 12-палої кишки.
Причинами панкреатитів найчастіше є шкідливі звички та нераціональне харчування. Найбільш небезпечним захворюванням, яке протікає безсимптомно і пізно діагностується, є рак підшлункової залози.
Панкреатити бувають не тільки у дорослих, але і у дітей. Хронічний панкреатит в дитячому віці обумовлено анатомічними порушеннями розвитку залози і спадковими захворюваннями («дзеркальне» розташування органу, розщеплення, подвоєння, атипова форма, вроджені кісти, проростання тканини селезінки та інші). Панкреатит у дітей часто викликає супутні захворювання органів ШКТ – виразку шлунка і 12-палої кишки, а запалення залози схоже з картиною гострого апендициту. Причинами виникнення панкреатиту у дітей є також вірусні та бактеріальні інфекції, травми живота, токсичні та алергічні захворювання.
1.1 Гострий панкреатит
Гострий панкреатит зазвичай проявляє себе у людей, страждаючих цим захворюванням в хронічній формі під впливом несприятливого фактора. Напад гострого панкреатиту можуть спровокувати такі причини:
- гострі, копчені і смажені страви;
- жирне м’ясо (баранина, свинина);
- огірки;
- помідори;
- консервовані гриби;
- торти з жирними кремами;
- куріння і алкоголь;
- прийом деяких лікарських засобів.
На початку захворювання єдиним симптомом може бути блідість шкірних покривів. Потім приєднуються наступні ознаки:
- Після прийому їжі, особливо жирної, газованих напоїв і алкоголю виникають больові відчуття у верхній частині живота постійного характеру, що віддають у спину, під лопатки і підребер’ї. Цей синдром є найбільш характерним для панкреатичної коліки. Деякі пацієнти від гострого болю втрачають свідомість. Відмінною рисою є відсутність посилення болю при кашлі або вдиху, як це буває при апендициті і запаленні жовчного міхура. Тривалість такого стану – від кількох годин до 2-3 днів.
- Болючість при пальпації у верхній частині живота і підребер’ї.
- Багаторазова блювота, яка не приносить хворому полегшення. Підвищення внутрішньочеревного тиску призводить до здавлення жовчних і панкреатичних проток і погіршення стану. Блювання виникає після вживання їжі або пиття, спочатку містить залишки їжі, а в подальшому слиз і жовч.
- На початку нападу, при блюванні, підвищується тиск і частішає пульс. Потім спостерігається тахікардія, зниження артеріального тиску, у тяжких випадках може виникнути шоковий стан.
- Підвищення температури до 37 градусів. Більш високе значення свідчить про ускладнення запального процесу.
- Жовтушність склер очей.
- Метеоризм у результаті порушення вироблення хворим органом харчових ферментів.
- На більш пізніх етапах хвороби спостерігається здуття живота через зниження моторної функції шлунка і поперечної ободової кишки, а також напруга черевної стінки.
- У літніх людей при важкому нападі гострого панкреатиту на тлі супутніх захворювань розвиваються недостатність серця, нирок, печінки і легенів.
Зміна кольору шкірних покривів при гострому панкреатиті вказує на наступні розлади:
- блідість – панкреатогенний шок, при якому погіршуються функції життєво важливих органів, виражена інтоксикація, вторинні вегетативні розлади;
- синюшний відтінок – гостра серцево-судинна недостатність;
- посиніння шкіри на всіх ділянках тіла – гостра дихальна недостатність;
- жовтий відтінок – здавлення загальної жовчної протоки в результаті набряку та збільшення розмірів голівки підшлункової залози.
У більш рідкісних випадках можуть з’явитися наступні прояви:
- блювання кров’ю;
- чорний стілець;
- порушення сечовипускання;
- крововиливи під мовою;
- неврологічні розлади, енцефалопатія, раптова сліпота.
Аналогічні симптоми можуть виникнути при таких патологіях:
- гострий апендицит;
- запалення жовчного міхура;
- жовчна або ниркова коліка;
- кишкова непрохідність;
- перитоніт;
- перекриття просвіту кровоносних судин черевної порожнини.
Ускладненнями гострого панкреатиту є кровотечі з органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, перитоніт, сепсис, утворення нориць. Тому лікарі не рекомендують займатися самодіагностикою хворого органу, а звернутися за медичною допомогою. Навіть якщо симптоми проявляються не так гостро і стан нормалізується протягом декількох днів, необхідно пройти обстеження підшлункової залози для виявлення причини захворювання та призначення лікування. Хворим проводять наступні дослідження:
- ЕКГ для виключення гострого інфаркту міокарда;
- рентген грудної і черевної порожнини;
- УЗД;
- ФГДС для диференціювання виразки шлунка;
- ендоскопічне дослідження жовчних проток, комп’ютерну томографію, лапароскопію та інші дослідження за показаннями.
Аналізи крові і сечі дозволяють виявити рівень активності панкреатичних ферментів та інші відхилення. Найбільш небезпечним є гнійно-некротичний гострий панкреатит, симптомами якого є тривала загальна слабкість, важкий стан, лихоманка з ознобами, виражена припухлість, стійке здуття живота, набряк в області попереку, блювання з кров’ю, біль у животі.
1.2 Хронічний панкреатит
Симптоми хронічного панкреатиту різноманітні і змінюються в стадії загострення і ремісії. Найбільш поширеним є больовий синдром, на ранніх стадіях захворювання нагадує біль при гострому панкреатиті – ріжучий, пекучий і ниючий. З часом її характер змінюється і може бути різним: виразково-подібним, за типом ниркової кольки зліва, в правому підребер’ї або не має чіткої локалізації. У 15% хворих такі відчуття відсутні, що пов’язано з різким погіршенням вироблення панкреатичного секрету.
Найбільш часто біль віддає в ліву половину грудної клітки або попереку («лівий полупояс» або «повний пояс»). У рідкісних випадках відбувається іррадіація під ліву руку, за грудину, в нижню щелепу. Посилення болю відбувається через півгодини після прийому їжі або алкоголю. Це пов’язано з тим, що через даний час відбувається переміщення харчової грудки з шлунка в 12-палу кишку, викликаючи в підшлунковій залозі напруга. Іноді біль турбує в нічний час. Напади виникають з інтервалом від декількох днів до декількох років.
Причинами хронічного панкреатиту є наступні фактори:
- зловживання алкоголем;
- систематичне переїдання;
- хвороби порушеного обміну речовин;
- хронічне запалення жовчного міхура;
- прийом деяких ліків (Індометацин, гормональні та наркотичні препарати);
- підвищення внутрішньочеревного тиску при вагітності.
Крім больового синдрому, пацієнтів турбують інші прояви:
- часта нудота;
- рясна відрижка;
- печія;
- нестійкий стілець, чергування запорів і діареї.
У перебігу хронічного панкреатиту виділяють декілька стадій:
1.3 Секреторна недостатність підшлункової залози
Недостатнє вироблення підшлункового секрету в результаті запалення залози призводить до розвитку зовнішньосекреторної недостатності, для якої характерні наступні симптоми:
- збільшення обсягу стільця;
- кашкоподібна або водяниста консистенція калу;
- «жирний» стілець, погано смывающийся зі стінок унітазу;
- кал сірого кольору зі смердючим запахом;
- великий вміст залишків неперетравленої їжі в калі;
- у важких випадках – дегідратація і прогресуюча втрата маси;
- нудота, блювання.
Втрата маси може відбуватися і на тлі гарного апетиту у хворого. Тривалість симптомів коливається від декількох днів при гострому нападі панкреатиту до декількох місяців при поєднанні з іншими патологіями ШКТ (порушення моторики, рефлюксна хвороба та інші).
Так як підшлункова залоза відповідає за вироблення гормонів, то при порушенні їх секреції розвиваються гиперинсулинизма (підвищення рівня інсуліну в крові) і панкреатогенний цукровий діабет. Для нападів під час першого захворювання характерні ознаки:
- занепокоєння, нервове збудження;
- відчуття голоду;
- тремтіння в кінцівках;
- слабкість;
- холодний піт;
- судомні явища, схожі на епілептичний припадок (спостерігаються у третини хворих).
Такі стани часто виникають натщесерце вранці або під час вимушеного голодування. Після прийому їжі вони проходять, але можуть повторно з’явитися через 2-3 ч. Першими ознаками панкреатогенного цукрового діабету є часті інфекційні та шкірні захворювання.
1.4 Кісти
На тлі гострого або хронічного запалення в підшлунковій залозі можуть утворюватися кісти, заповнені панкреатичним соком або рідиною, насиченою амилазой. У 20% випадків поява кіст не супроводжується ніякими симптомами. Кісти розміром менше 5 см не тиснуть на сусідні органи і нервові закінчення. Ознаки їх утворення різні і залежать від розміру, локалізації та тяжкості запалення в залозі:
- гострі болі на початку росту кісти, які поступово стають тупими і стихають;
- відчуття тяжкості та дискомфорту в животі і підребер’ях;
- періодичні напади різкого болю;
- посилення неприємних відчуттів при носінні тісного одягу;
- нудота;
- блювота в кінці приступу;
- здуття, асиметрія живота;
- нестійкий стілець.
У 5% хворих розвивається цукровий діабет. Якщо стався розрив кісти або її нагноєння, то біль стає нестерпно сильною. Так як відбувається здавлювання сусідніх органів, додатково приєднуються наступні симптоми:
- постійні пекучі болі, що віддають у спину і груди (якщо кіста тисне на сонячне сплетіння);
- жовтий колір шкіри, свербіж (здавлення загальної жовчної протоки);
- набряки в ногах (перетискання ворітної вени);
- задишка (здавлювання діафрагми);
- затримка сечовипускання (кіста тисне на сечоводи).
Діагностику кіст виробляють за допомогою ультразвукового обстеження, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. До ускладнень захворювання відносять утворення свищів, крововиливи, інфікування.
1.5 Камені в підшлунковій залозі
Появі каменів у підшлунковій залозі сприяють наступні фактори:
- хронічний панкреатит;
- зловживання алкоголем;
- спадкова схильність.
Камені найчастіше утворюються в протоках залози, їх збільшення призводить до закупорки проток і розвитку гострого панкреатиту з відповідною симптоматикою:
- напади болю у верхній частині живота, що віддають у спину і мають оперізуючий характер;
- виражений метеоризм;
- сильна діарея, що приводить до втрати маси;
- на більш пізній стадії – мазеподобный кал.
Напади зазвичай відбуваються із-за погрішностей у харчуванні.
1.6 Рак
При хронічному запаленні будь-яких органів високий ризик розвитку злоякісних пухлин, що пов’язане з розростанням тканин та пошкодженням геному клітин. Рак підшлункової залози у багатьох випадках розвивається на тлі хронічного панкреатиту. Через 20 років після початку цього захворювання рак виникає у 4% хворих, а до 70 років злоякісні пухлини з’являються у половини пацієнтів.
Рак підшлункової залози найчастіше виявляється у чоловіків, ніж у жінок, у віці після 50 років. Дане захворювання – дуже тяжкий, більшість хворих гине в перші півроку після постановки діагнозу, а п’ятирічна виживаність не перевищує 5%. Серед усіх видів злоякісних пухлин в організмі людини рак підшлункової залози має самий невтішний прогноз. Велика смертність пов’язана з пізньою діагностикою раку і прогресуючими метастазами в близько розташовані органи (печінка, кишечник, легені).
Факторами ризику, окрім хронічного панкреатиту, є наступні:
- спадкова схильність;
- зловживання алкоголем;
- паління (при вживанні 1 пачки сигарет в день ризик збільшується в 4 рази);
- велика кількість м’яса в раціоні харчування;
- доброякісні пухлини і виразка шлунка.
Симптоми раку з’являються дуже пізно, коли пухлина вже практично провела ? «отмеренной їй життя». Тому особам, які перебувають у групі ризику, необхідно проходити щорічне обстеження. Ознаками раку на більш пізніх стадіях є наступні:
- здуття живота;
- загальне нездужання, слабкість;
- запор;
- сильний біль у животі;
- виникнення болю без провокуючого фактора у вигляді порушення дієти або прийому алкоголю;
- втрата ваги за інтоксикації та зниження секреторної функції залози;
- нудота, блювання;
- жовтушність шкірних покривів (у 30% випадків є єдиним симптомом), свербіж.
Якщо хворобливі відчуття посилюються вночі або в положенні лежачи на спині, то це свідчить про проростанні ракової пухлини в інші органи. У деяких хворих відбувається спонтанне зміна інтенсивності жовтяничній забарвлення шкіри. Пізніше приєднуються додаткові симптоми:
- неврологічні порушення (головний біль, підвищена дратівливість, порушення сну);
- носові кровотечі;
- підшкірні крововиливи;
- утворення підшкірних вузликів;
- брадикардія;
- зниження артеріального тиску;
- швидко прогресуючий цукровий діабет;
- кишкова непрохідність;
- шлункові кровотечі.
2 Лікування
Лікування гострого панкреатиту та загострення хронічного мають одну основу і проводяться в стаціонарі. У перші 2-5 днів (залежно від тяжкості захворювання) показана терапія голодом. Застосовуються наступні лікарські засоби:
- Холінолітики для зниження шлункової і підшлункової секреції, зменшення тонусу мускулатури, зняття спазмів (Атропін, Пробантин, Метацин, Гастроцепін та інші).
- Препарати з сосудорасширяющей і спазмолітичну активність (Но-шпа, Папаверин, Феникаберан, Дюспаталин та інші).
- Ненаркотичні та наркотичні анальгетики при неефективності дії препаратів попередніх 2 груп (Кетопрофен, Анальгін, Баралгін, Промедол і інші).
- Препарати, що знижують кислотність шлунка і опосередковано пригнічують секрецію залози (Фосфалюгель, Альмагель, Маалокс, Циметидин, Омепразол, Даралгин та інші).
- Засоби, що зменшують безпосередньо активність підшлункової залози (Октреотид, Трасилол, Соматостатин, Контрикал, Гордокс, Апротинін та інші).
- При ішемічному панкреатиті внутрішньовенно вводять Нітрогліцерин, Амілнітрит, Прокаїн.
- Як дезінтоксикаційної заходи вводяться розчини натрію хлориду, альбуміну і глюкози.
- Для профілактики інфекційних захворювань при набряку залози застосовують антибіотики (Норфлоксацин, Пефлоксацин, Кларитроміцин, Цефотаксим, Метронідазол та інші).
- Ферментні засоби, що не містять жовчних кислот (Панкреатин, Креон). В стадії ремісії призначають комбіновані препарати Абомін, Пепсидил, Фестал, Вобэнзим та інші.
- Рослинні препарати на основі розторопші, рутки, артишоку.
- Вітамінні комплекси, нутритивная підтримка в разі інтенсивної втрати маси і вміст жирових речовин в калі більше 15 г/добу.
Ферментні препарати пацієнтам з хронічним панкреатитом, що супроводжуються секреторною недостатністю, слід приймати протягом всього життя. Тим хворим, у яких секреторна функція не порушена, призначають курсові прийоми Креону або Панкреатину. Зниження набряку та болю в хворому органі допомагають також охолодження живота в області підшлункової залози з допомогою міхура з льодом. Якщо консервативні методи неефективні, проводиться хірургічне лікування.
Терапія кіст підшлункової залози проводиться комплексно і включає прийом медикаментів, що застосовуються при хронічному панкреатиті, і хірургічне втручання для усунення зміненої частини залози або дренування кісти. У деяких випадках відбувається мимовільне розсмоктування кіст на тлі консервативного лікування. При множинних кістах проводять повне видалення органу.
У хворих з каменями в підшлунковій залозі лікування проводять за тією ж схемою, як і при хронічному панкреатиті. Для розчинення каменів у панкреатичні протоки вводять цитрат. Нерозчинені камені видаляють ендоскопічним способом.
Хірургічне лікування – єдиний ефективний метод лікування раку залози. Так як ракова пухлина тривалий час ніяк не проявляє себе, і пацієнти пізно звертаються за медичною допомогою, то лікувати оперативним способом вдається тільки 15% пацієнтів. При повному видаленні залози кількість летальних випадків після операції становить майже третину. При сильних болях онкохворим призначають наркотичні знеболюючі.
3 Дієта
Основою лікування і профілактики захворювань залози є правильне харчування і дотримання дієти в наступних цілях:
- зниження необхідності вироблення ферментів залози, що сприяє зменшенню запалення;
- скорочення секреції жовчного міхура;
- забезпечення найкращих умов для репаративних (відновних) процесів у хворому органі;
- хімічно і механічно щадна харчування;
- запобігання жирового переродження печінки;
- повноцінне харчування на тлі інтенсивної втрати необхідних речовин в результаті диспепсичних розладів.
У перші кілька діб при загостренні панкреатиту необхідно утриматися від прийому їжі. Рідина (відвар з шипшиною, неміцний чай, вода) потрібно приймати невеликими порціями по 1 ст. 5-6 разів на день. При поліпшенні стану переходять на обмежену дієту, що складається з наступних страв:
- слизові супи круп’яні;
- протерті каші на молоці, рідкої консистенції;
- пюре з відварених овочів;
- киселі, приготовані з фруктових соків.
З раціону харчування необхідно виключити продукти, що викликають підвищений метеоризм і стимулюють секрецію травних соків. До них відносяться:
- концентровані бульйони з м’яса і риби;
- страви з грибів;
- міцні відвари з овочів;
- жирні сорти м’яса і риби;
- смажені і копчені страви;
- консервовані продукти;
- ковбасні вироби;
- термічно не оброблені овочі і фрукти;
- випічка, чорний хліб;
- морозиво;
- кофеинсодержащие напої, газовані напої, какао, шоколад;
- алкогольні напої;
- прянощі, спеції.
Їжу готують на пару або варять так, щоб вона була рідкою або напіврідкою. Харчуватися потрібно дрібно, по 5-6 разів у день. Через 3-5 діб раціон харчування можна розширити наступними продуктами:
- підсушений хліб;
- нежирні м’ясо та риба;
- некруто варені яйця;
- омлет, приготовлений на пару;
- свіжий некислий сир;
- вершкове масло (у складі страв);
- печені яблука.
Через 3-4 дні переходять на щадний варіант дієти, тривалість якої становить 1-1,5 місяця:
- супи на м’ясному бульйоні і вегетаріанські, протерті (без капусти);
- густі каші;
- макарони;
- сирі овочі і фрукти;
- негострі сири;
- докторська ковбаса, нежирні відварне м’ясо і риба шматками;
- нездобне печиво;
- сметану та вершки (тільки в стравах);
- некислий кефір;
- фруктово-ягідні соки, розведені водою в пропорції 1:1.
В період ремісії також потрібно дотримуватися дієтичний режим. Їжа повинна містити високу кількість білка тваринного походження, жири необхідно обмежувати. Вживання кухонної солі має бути не більше 6 г/добу. Не можна допускати різкої зміни дієти при поліпшенні самопочуття. Відновлювальний процес у хворому органі при гострому панкреатиті становить 1-1,5 місяця, а при хронічному перебігу хвороби дієти необхідно дотримуватися завжди. Їжу необхідно ретельно і повільно пережовувати, а температура страв не повинна перевищувати 60 градусів.
