Народна медицина        06 Серпня 2018        683         Коментарі Вимкнено до Симптоми загострення хронічного холециститу, ефективні способи лікування захворювання

Симптоми загострення хронічного холециститу, ефективні способи лікування захворювання

Хронічний холецистит розвивається внаслідок запальних змін стінки жовчного міхура на тлі багатьох факторів (неправильне харчування, шкідливі звички, інфекція). У перебігу хвороби виділяють стадії загострення і ремісії, кожна з яких має свої характерні симптоми. Лікування холециститу здійснюється за допомогою спеціальної дієти та лікарських препаратів рослинного та синтетичного походження.

1 Причини хронічного холециститу

Хронічний холецистит являє собою захворювання жовчного міхура в результаті гострого або тривалого запального процесу або функціональних порушень міхура і проток.

Основний механізм розвитку хвороби полягає в погіршенні моторики жовчовивідних шляхів, застої жовчі всередині міхура і приєднання інфекції, проникаючої з током крові, лімфи або дванадцятипалої кишки.

Причини хронічного холециститу:

  • жовчнокам’яна хвороба;
  • ожиріння;
  • незбалансоване харчування;
  • зловживання алкоголем;
  • малорухливий спосіб життя;
  • гострі кишкові інфекції;
  • паразити.

2 Симптоми та діагностика патології жовчного міхура

Симптоми хронічного холециститу присутні як на стадії ремісії, так і при загостренні і часто відрізняються тільки інтенсивністю:

  • 1. Тупі болі і важкість у правому підребер’ї після переїдання, вживання смаженої, гострої, жирної їжі. Іноді вони віддають в праву руку, лопатку і зазвичай проходять самостійно протягом години.
  • 2. Нудота, гіркота в роті, відрижка, печія.
  • 3. Здуття живота, чергування діареї з запорами.
  • При загостренні хронічного холециститу вищевказані симптоми зберігаються, але ступінь їх вираженості зростає залежно від тяжкості запального процесу. Болі досягають інтенсивності жовчної коліки, іноді можна пропальпувати збільшений жовчний міхур. Приєднується помірно підвищена температура тіла. У разі загострення хвороби на тлі жовчних каменів можлива жовтяниця через закупорки великих проток.

    Діагностика хронічного холециститу:

    • Поза загострення захворювання в загальних аналізах крові зазвичай відхилень від норми немає, у рідкісних випадках може бути присутнім помірний лейкоцитоз і підвищена ШОЕ.
    • Біохімічний аналіз показує незначне збільшення білірубіну, АЛТ і АСТ.
    • УЗД органів черевної порожнини є основним методом визначення патології жовчного міхура, що дозволяє дати оцінку його розмірами, формою, товщиною стінок, наявності конкрементів. УЗД потрібно проводити при кожному загостренні холециститу, щоб не пропустити вперше утворилися камені або пухлини.
    • Іноді може знадобитися посів жовчі, що допомагає встановити викликала запалення бактерію і визначити чутливість виділеної мікрофлори до антибіотиків. Але ці результати мають сумнівне значення, тому що в досліджуваній порції жовчі завжди присутній вміст дванадцятипалої кишки, тому зазвичай висівається безліч мікроорганізмів: ешерихії, стрептокок, стафілокок, протей та ін

    3 Лікування холециститу

    Лікування загострення хронічного холециститу здійснюється амбулаторно, госпіталізації підлягають пацієнти з інтенсивними болями, високою температурою, жовтяницею.

    На вибір тактики терапії впливає механізм розвитку хвороби: якщо причиною є камені жовчного міхура, то кращий хірургічний спосіб втручання; усунення загострення безкам’яного холециститу проводиться без операції.

    3.1 Дієта №5

    Важливе значення в лікуванні має харчування, яке повинно бути дробовим і частим (4-6 разів на день), що покращує регулярне спорожнення жовчного міхура. Для цього призначається дієта п’ятого столу. З раціону потрібно виключити жирну, гостру, смажену їжу, шипучі і алкогольні напої, жовтки, горіхи, здобу, сирі овочі і фрукти, їжу в холодному вигляді.

    Дієту розширюють поступово, по мірі зниження больового синдрому, включаючи розведені фруктові соки та овочеві страви – вінегрети, терта морква, кавун, чорнослив, диня, родзинки, курага та ін., що сприяє не тільки відновленню функції жовчного міхура, але і усуває запори.

    Далі харчування доповнюється протертими слизовими кашами (манної, вівсяної), нежирним сиром, рибою і м’ясом (також нежирними). При стабілізації стану у раціоні обов’язково повинні бути присутніми рослинні жири (оливкова, соняшникова, кукурудзяна олія тощо) нарівні з тваринним і рослинним білком (м’ясо, риба, сир). Показано введення харчових пшеничних висівок з великою кількістю рідини, по 1 ст. л. 3 рази в день з кефіром, йогуртом і т. п.

    3.2 Лікарська терапія холециститу

    При болях помірної інтенсивності призначаються спазмолітики (Но-Шпа, Дюспаталин), причому останній препарат є кращим при патології жовчного міхура і проток, тому що діє тільки на них. Але-Шпа впливає на весь організм і може погіршити стан пацієнтів зі зниженою моторики шлунково-кишкового тракту. Ще більш обмежено застосовують холіноблокатори (Платифілін, Бускопан) з-за широкого спектра побічних дій.

    При хронічному безкам’яному холециститі в цілях попередження застою жовчі показані жовчогінні засоби, які діляться на рослинні і синтетичні:

    • рослинні володіють м’яким ефектом, мають мінімум побічних дій і протипоказань – артишок, кукурудзяні рильця, розторопша, силімарин, рутка аптечна; на їхній основі випускаються фітопрепарати Хофитол, Холосас, Гепабене, Лів -52, Карсил;
    • із синтетичних призначають Оксафенамид, Циквалон.

    Виражені запальні зміни вимагають застосування антибактеріальних препаратів – Цефазолін, Цефотаксим, Кларитроміцин або Еритроміцин, Ципрофлоксацин, Ампіцилін.

    Для кращого травлення використовуються ферментні засоби – Фестал, Мезим форте, Креон та ін

    3.3 Народні способи лікування

    Після зникнення запальних явищ у хворих з бескаменным холециститом корисні сліпі тюбажі з мінеральною водою вранці 1-2 рази в тиждень. Показано санаторно-курортне лікування на мінеральних курортах (П’ятигорськ, Єсентуки, Трускавець, Залізноводська).

    Терапія народними засобами включає прийом відварів з деревію, алтеї лікарської, пижми звичайної, крушини, солодки.