Запалення підшлункової залози називається панкреатитом. Це захворювання зустрічається і у дітей, і у дорослих, причому за останні десятиріччя його поширеність зросла практично в два рази (стосується як гострої, так і хронічної форми).
Перші ознаки гострого панкреатиту – болі в епігастрії і неприборкана багаторазова блювота, після якої не настає полегшення. Відчуття не завжди локалізуються в епігастральній області. Вони можуть виникати зліва або посередині, іноді віддають в спину, і тоді їх називають оперізувальним. Буває, що віддає у поперек. Біль при панкреатиті в гострій формі завжди інтенсивні. При тяжкому перебігу захворювання вони призводять до колапсу чи шоку. Їх поява пов’язана з тим, що відбувається подразнення нервів підшлункової залози, спостерігається розтягнення її капсули.
1 Особливості
Найважливішою функцією підшлункової залози є секреція панкреатичного соку. У ньому містяться травні ферменти, під дією яких відбувається розщеплення білків, вуглеводів і жирів, що надходять в органи ШКТ. У нормі ці ферменти надходять у протоку підшлункової залози, звідти потрапляють в дванадцятипалу кишку і вже тут виконують своє основне призначення.
Під впливом деяких факторів робота травних ферментів починається раніше, ніж передбачено природним механізмом. Ситуація призводить до пошкодження тканин, запускається процес самопереварювання, починається запалення головки підшлункової залози і омертвіння більшої частини клітин (процес називається панкреонекрозом).
Але організм влаштований так, що інші органи вже не можуть взяти на себе функції секреції зазначених ферментів. Тому загибель клітин і заміщення їх сполучної тканини наносить серйозний удар по всій травній системі. Великий панкреонекроз, який зачіпає велику частину, аж до хвоста підшлункової залози, призводить до смертельного результату.
У медицині розрізняють гострий і хронічний панкреатит. Перший найчастіше зустрічається у молодих людей, особливо у тих, хто любить гострі страви або зловживає алкоголем. Хронічний панкреатит частіше спостерігається у представниць слабкої статі. Справа в тому, що однією з передумов розвитку захворювання є жовчнокам’яна хвороба, а жінки страждають нею частіше. Неправильне харчування і травми живота теж стають причиною розвитку патології.
1.1 Дорослі
Крім болю, спостерігаються й інші симптоми гострого панкреатиту. До їх числа відносяться:
- нудота і блювання;
- загальна слабкість, зниження апетиту, іноді з-за запальних процесів підвищується температура;
- кашкоподібний несформировавшийся стілець, в якому через погіршення травлення видно залишки неперетравленої їжі;
- прискорене серцебиття.
Характерні і непрямі ознаки. Вони можуть бути встановлені тільки за результатами лабораторних досліджень. Це підвищений вміст цукру в крові, збільшена ШОЕ, анемія в легкій формі, більш висока, порівняно з нормою, кількість лейкоцитів і т. д.
Хронічна форма панкреатиту відрізняється більш стертими ознаками. Як правило, її ділять на два періоди. На початковому етапі, який триває протягом 10 років, основною ознакою є болі, що виникають через 20 хвилин після їжі. Вони часто супроводжуються нудотою і здуттям живота.
З часом починається другий етап хронічного панкреатиту, на якому відбувається виражене пошкодження підшлункової залози. Тому знижується вироблення ферментів. Інтенсивність болю знижується, а іноді вони припиняються зовсім. Ознаками хвороби на цьому етапі є сухість шкіри, швидка стомлюваність, втрата ваги, метеоризм. При наявності таких симптомів потрібно неодмінно звернутися до лікаря.
1.2 Діти
У дітей симптоматика панкреатиту навіть більш варіабельна, ніж у дорослих. Але практично завжди присутня больовий синдром. Зазвичай маленькі пацієнти скаржаться на напади або ниючі болі, які відчуваються в епігастральній області (більш ніж 70% випадків), рідше – у лівому або правому підребер’ї. Крім болю в черевній порожнині, які посилюються після їжі та фізичного навантаження, можуть виникати иррадиирующие відчуття в спині.
Ще одна група симптомів – диспепсичні розлади. Зниження апетиту, блювання, нудота, печія, відрижка – все це перші ознаки панкреатиту.
Дисфункція кишечника – ще один прояв захворювання. У більшості дітей спостерігаються запори, і значно в меншій частині – розрідження стільця. В цілому ж інтенсивність проявів залежить від тривалості захворювання. При хронічному панкреатиті частота загострень і їх тяжкість наростає з віком дитини.
2 Лікування у дорослих
Лікування гострого панкреатиту вимагає термінової госпіталізації. Так що при появі перших ознак потрібно викликати швидку допомогу. В домашніх умовах до приїзду “швидкої” хворому треба забезпечити спокій. Найкраще залишатися в ліжку, прийнявши горизонтальне положення і розслабивши м’язи живота. Рекомендується до хворого місця прикласти міхур з льодом (не прямо до шкіри, а загорнувши його в рушник). Ніяких ліків вживати не можна, оскільки вони змазують клінічну картину.
Головні принципи лікування гострої форми зводяться до класичної формули “холод, голод і спокій”. Протягом декількох днів пацієнт повинен дотримуватися голодної дієти, але можна пити неміцний чай або мінеральні води без газу. Відразу після госпіталізації здійснюють промивання шлунка. Болі знімають з допомогою новокаїнових блокад або прийому ненаркотичних знеболюючих засобів (Баралгін).
При гострому панкреатиті головним завданням є зниження синтезу ферментів. При хронічній формі спочатку необхідно зниження секреції, але потім потрібно приймати штучні ферменти, щоб нормалізувати травлення. Для придушення функції підшлункової залози приймають такі препарати, як інгібітори протонної помпи (Омепразол).
Для замісної ферментної терапії застосовуються Фестал, Панзинорм, Креон. Препарати пригнічують власну секрецію підшлункової залози і забезпечують організм синтетичними ферментами.
В основному хронічний панкреатит лікувати потрібно дещо інакше. Больовий синдром у даному випадку знімається спазмолітиками начебто Але-шпи і Папаверину.
Для запобігання бактеріальної інфекції приймають легкі антибіотики начебто Ампіциліну. При загостренні захворювання можлива госпіталізація. Якщо тривале консервативне лікування не дає результату, то потрібно хірургічне втручання.
2.1 Дієта
Правильне харчування – важлива частина терапії. При панкреатиті призначається дієта № 5. При ній важливо, щоб організм отримував достатню кількість білка. Причому у дорослих близько 60-70% білка в раціоні повинно бути тваринного походження. Обмежуються жири і вуглеводи, знижується кількість солі у раціоні, що дозволяє зменшити інтенсивність запального процесу. Необхідно додатково вживати вітаміни – краще вибрати комплекс, до складу якого входять:
- аскорбінова і фолієва кислоти;
- ретинол;
- вітаміни групи В, РР.
Важливу роль відіграє кулінарна обробка їжі – продукти можна тільки варити або готувати на пару. Виключаються смажені та жирні страви, а також всі, які сприяють посиленню панкреатичної секреції. Це будь-які міцні бульйони, в тому числі вегетаріанські, маринади, гострі закуски, фруктові соки. Не можна їсти продукти, що містять багато грубої клітковини – капуста, бобові. Гарбуз, кабачки, картоплю, моркву, буряк вживати можна, але тільки у відварному вигляді, готувати з них пюре.
3 Терапія у дітей
Лікування панкреатиту у дітей переслідує ті ж цілі, що і у дорослих. Але є ряд відмінностей. Вони стосуються і харчування. Для дітей період “голодної” дієти скорочується, особливе значення має так звана нутритивная підтримка маленьких пацієнтів. Для цього розроблені спеціальні суміші для ентерального харчування – безлактозні продукти, вироблені на основі цільного молочного білка, або ізоляту соєвого протеїну. Вони містять і корисні поліненасичені жирні кислоти. Такі суміші призначені для дітей, у яких не занадто сильно порушена функція травлення.
Існують і елементні суміші, що складаються з амінокислот або дрібних пептидів, що утворилися після хімічного гідролізу цілісного молочного або соєвого білка. Вони потрібні для щадного харчування, щоб забезпечити повний спокій для всіх ферментних систем як підшлункової залози, так і шлунка і кишечника. Полуэлементные суміші на основі гідролізату білка вважаються менш щадними.
У міру того, як самопочуття дитини покращується, можна переходити до дієти № 5, описаної вище. Це буде більш щадний варіант, ніж у дорослих. Важливо, щоб дитина отримувала фізіологічну норму білка, причому не менше 30% припадає на білки тваринного походження. Жири і вуглеводи обмежуються. Дієту потрібно дотримуватися від півроку до 12 місяців, а іноді і протягом більш тривалого часу, все залежить від стану здоров’я.
Що стосується медикаментозного лікування, то дітям при вираженому больовому синдромі призначають Дротаверин у віковому дозуванні. Цей препарат призначається з дворічного віку, в той час як багато інших спазмолітики, наприклад, Мебеверин – тільки з 12 років.
Призначають антисекреторні препарати – Омепразол або Ранітидин у віковому дозуванні.
З антибіотиків, призначають для запобігання вторинній інфекції, рекомендований Амоксицилін або Кларитроміцин.
З антацидних препаратів Маалокс або Альмагель, тобто ті, що містять ще й сполуки магнію.
При проведенні ферментної терапії у дітей використовуються мікрогранульовані препарати – Панцитрат. За результатами такої терапії має відбутися збільшення маси тіла, нормалізація травлення, зменшення проявів метеоризму. Дозування препарату і тривалість курсу підбирається лікарем індивідуально.
